Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мо йсенці або Мо йсинці колишнє село в Україні Іркліївському районі Черкаської області 1960 року територія села була зат

Мойсинці

Мойсинці

Мо́йсенці або Мо́йсинці — колишнє село в Україні, Іркліївському районі Черкаської області. 1960 року територія села була затоплена водами Кременчуцького водосховища. Жителів села було переселено до новозаснованого села Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області.

село Мойсенці
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Іркліївський район
Основні дані
Населення 200 сімей (1958)
Географічні дані
Географічні координати 49°27′33″ пн. ш. 32°22′37″ сх. д. / 49.45917° пн. ш. 32.37694° сх. д. / 49.45917; 32.37694Координати: 49°27′33″ пн. ш. 32°22′37″ сх. д. / 49.45917° пн. ш. 32.37694° сх. д. / 49.45917; 32.37694
Місцева влада
Карта
image
image
Мойсенці
image
image
Мойсенці
Мапа

Географія

Мойсенці розташовувалися поблизу лівого берега Дніпра, в Іркліївському районі, на території сучасного Кременчуцького водосховища. На північний захід від села лежав Іркліїв, на заході — , а на південному сході — Васютинці.

Історія

На території села Мойсенці були виявлені пам'ятки пізньозарубинецької культури Подніпровського ареалу, що пов'язується зі слов'янським племінним союзом уличів.

Після створення Козацької держави Богдана Хмельницького село Мойсенці входило до складу Жовнинської сотні Чигиринського полку, а згодом Ірклівської сотні Переяславського полку. В селі було 109 козацьких і 3 селянських хат. У реєстрі Війська Запорозького 1649 року значиться козак цієї сотні — Іван Біда (ст.-укр. Иван Бида).

До 1727 року, за свідченням старожилів, було повністю козацьким.

Село є на мапі 1800 року.

У ХІХ ст. належало до Мойсенської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії Російської імперії. Мало Церкву святих Якима і Анни, що належала Російської православної церкви.

У 1917–1920 роках, у добу Української Народної Республіки та визвольних змагань, у селі діяла Мойсенська українська , що мала програми з української мови. З 8 грудня 1918 року по 20 липня 1920 року в ній викладав математику Андрій Моторний, один з майбутніх засновників української геодезичної школи.

Після утвердження радянської влади в селі була створена Сільськогосподарська артіль (колгосп) імені Сталіна.

1930 року за наказом голови Мойсенської сільради Чорновола у селі було розкуркулено 25 сімей, у тому числі попа Орду, Ільницьких, Міхновських.

У 1958 р. в Мойсенцях проживало 200 сімей. Найпоширенішими прізвищами в с. були Антоненко, Баранник, Біда, Близнюк, Велько, Гам'янін, Горб, Грицай, Гришков, Гроза, Данілевський, Дмитренко, Дядик, Жицький, Жмурко, Іщенко, Козуля, Кушнір, Лисняк, Литвиненко, Ляпкало, Михайлик, Мойся (Ле), Науменко, Редька, Романець, Саченко, Степаненко, Сумський, Тарасенко, Топчій, Фінашкин, Хандюк, Хмара, Цимбал, Шестопалько, Шиш.

1960 р. у зв'язку з будівництвом та наповненням Кременчуцького водосховища усі мешканці переселені в село Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області. Український письменник і уродженець Мойсенців Іван Ле (справжнє прізвище — Мойся) звертався до вищих органів влади УРСР з проханням зберегти для історії назву власного села, перейменувавши Придніпровське на Мойсенці, але його прохання не задовольнили

Церква

  • Церква святих Якима і Анни — назва на честь батьків Діви Марії, святої Анни і Якима. Входила до складу Полтавської єпархії. у 1770—1918 роках в ній служили паламарями і парохами представники родини Міхновських: Михайло Міхновський, його сини та (1865 року фундував школу), , Іван Григорович Міхновський (парох з 1875, 1898 року перебудував церкву), Василь Іванович Міхновський (1900—1910), Іван Іванович Міхновський (1910—1917).

Відомі люди

Примітки

  1. Борисова C. 119.
  2. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк
  3. Реєстр Війська Запорозького 1649 року... 1995, С. 48. арк. 22.
  4. Крикун 2006: 418.
  5. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 17 листопада 2021.
  6. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  7. (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  8. (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  9. Ф. 474. Мойсенська українська змішана гімназія, с. Мойсинці Золотоніського повіту Полтавської губернії. Справ: 16; 1917–1921 рр. // Державний архів Черкаської області: Анотований реєстр описів. — Т. 1: Фонди дорадянського періоду. — Київ, 2006. — c. 167.
  10. Дрбал, Радєй 2011. 152.
  11. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 квітня 2012.
  12. Мацько, М. Духовна руїна Іркліївського краю // Релігія в Україні.
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2016. Процитовано 26 лютого 2019.
  15. Стовба 1983: 77—78.
  16. Національний банк репресованих. Запис №193622 [1]

Джерела

  • Борисова, М. В. Питання походження уличів в історіографії [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Наукові праці (Історичні науки). Том 94. Випуск 81, C. 116—126.
  • Дрбал А., Радєй К. Професор А. Д. Моторний (1891–1964) — один з засновників української геодезичної школи // Геодезія, картографія та аерофотознімання. Львів, 2011, Вип. 74.
  • Крикун, М. Г. Між війною і радою: Козацтво Правобережної України в другій половині XVII — на початку XVIII століття: Статті і матеріали [ 15 липня 2019 у Wayback Machine.]. Київ: Критика, 2006 (Україна Модерна. Число 1, 1996).
  • Реєстр Війська Запорозького 1649 року. Транслітерація тексту. Київ: Наукова думка, 1995.
  • Стовба, О. Матеріяли до історії роду Міхновських [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український історик. Числа 24 (78—80) 1983, Т. 20, С. 77—78.

Посилання

  • Мацько, М. Духовна руїна Іркліївського краю // Релігія в Україні.
  • Омелечко Раїса. Джерела пам'яті. Мойсинці, Демки, Придніпровське від найдавніших часів до сьогодення
  • Наталя Горло (Запоріжжя). Вплив гідробудівництва на Дніпрі на соціальну сферу Наддніпрянщини (50 — 70-ті рр. XX ст.) [ 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Бекет [ 17 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Історія Чорнобаївського району [ 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  • Иннокентий (Беда) [ 29 червня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mo jsenci abo Mo jsinci kolishnye selo v Ukrayini Irkliyivskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti 1960 roku teritoriya sela bula zatoplena vodami Kremenchuckogo vodoshovisha Zhiteliv sela bulo pereseleno do novozasnovanogo sela Pridniprovske Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti selo Mojsenci Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Irkliyivskij rajon Osnovni dani Naselennya 200 simej 1958 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 27 33 pn sh 32 22 37 sh d 49 45917 pn sh 32 37694 sh d 49 45917 32 37694 Koordinati 49 27 33 pn sh 32 22 37 sh d 49 45917 pn sh 32 37694 sh d 49 45917 32 37694 Misceva vlada Karta Mojsenci Mojsenci MapaGeografiyaMojsenci roztashovuvalisya poblizu livogo berega Dnipra v Irkliyivskomu rajoni na teritoriyi suchasnogo Kremenchuckogo vodoshovisha Na pivnichnij zahid vid sela lezhav Irkliyiv na zahodi a na pivdennomu shodi Vasyutinci IstoriyaNa teritoriyi sela Mojsenci buli viyavleni pam yatki piznozarubineckoyi kulturi Podniprovskogo arealu sho pov yazuyetsya zi slov yanskim pleminnim soyuzom ulichiv Pislya stvorennya Kozackoyi derzhavi Bogdana Hmelnickogo selo Mojsenci vhodilo do skladu Zhovninskoyi sotni Chigirinskogo polku a zgodom Irklivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku V seli bulo 109 kozackih i 3 selyanskih hat U reyestri Vijska Zaporozkogo 1649 roku znachitsya kozak ciyeyi sotni Ivan Bida st ukr Ivan Bida Do 1727 roku za svidchennyam starozhiliv bulo povnistyu kozackim Selo ye na mapi 1800 roku U HIH st nalezhalo do Mojsenskoyi volosti Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Malo Cerkvu svyatih Yakima i Anni sho nalezhala Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1917 1920 rokah u dobu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta vizvolnih zmagan u seli diyala Mojsenska ukrayinska sho mala programi z ukrayinskoyi movi Z 8 grudnya 1918 roku po 20 lipnya 1920 roku v nij vikladav matematiku Andrij Motornij odin z majbutnih zasnovnikiv ukrayinskoyi geodezichnoyi shkoli Pislya utverdzhennya radyanskoyi vladi v seli bula stvorena Silskogospodarska artil kolgosp imeni Stalina 1930 roku za nakazom golovi Mojsenskoyi silradi Chornovola u seli bulo rozkurkuleno 25 simej u tomu chisli popa Ordu Ilnickih Mihnovskih U 1958 r v Mojsencyah prozhivalo 200 simej Najposhirenishimi prizvishami v s buli Antonenko Barannik Bida Bliznyuk Velko Gam yanin Gorb Gricaj Grishkov Groza Danilevskij Dmitrenko Dyadik Zhickij Zhmurko Ishenko Kozulya Kushnir Lisnyak Litvinenko Lyapkalo Mihajlik Mojsya Le Naumenko Redka Romanec Sachenko Stepanenko Sumskij Tarasenko Topchij Finashkin Handyuk Hmara Cimbal Shestopalko Shish 1960 r u zv yazku z budivnictvom ta napovnennyam Kremenchuckogo vodoshovisha usi meshkanci pereseleni v selo Pridniprovske Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Ukrayinskij pismennik i urodzhenec Mojsenciv Ivan Le spravzhnye prizvishe Mojsya zvertavsya do vishih organiv vladi URSR z prohannyam zberegti dlya istoriyi nazvu vlasnogo sela perejmenuvavshi Pridniprovske na Mojsenci ale jogo prohannya ne zadovolniliCerkvaCerkva svyatih Yakima i Anni nazva na chest batkiv Divi Mariyi svyatoyi Anni i Yakima Vhodila do skladu Poltavskoyi yeparhiyi u 1770 1918 rokah v nij sluzhili palamaryami i parohami predstavniki rodini Mihnovskih Mihajlo Mihnovskij jogo sini ta 1865 roku funduvav shkolu Ivan Grigorovich Mihnovskij paroh z 1875 1898 roku perebuduvav cerkvu Vasil Ivanovich Mihnovskij 1900 1910 Ivan Ivanovich Mihnovskij 1910 1917 Vidomi lyudiIvan Le ukrayinskij pismennik Inokentij Bida muchenik Kushnir Marchenko Kost Fedorovich Bida Andrij Grigorovich 1886 urodzhenec s Mojsenci Zaareshtovanij 1 03 1932 r za st 54 10 KK URSR Postanovoyu osoblivoyi naradi DPU 20 11 1932 r zaslanij na Pivnich na 3 roki Reabilitovanij Prokurorom Cherkaskoyi obl 29 06 1989 r PrimitkiBorisova C 119 Krivosheya V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Pereyaslavskij polk Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku 1995 S 48 ark 22 Krikun 2006 418 Karta Malorossijskoj gubernii iz atlasa Vilbrehta www etomesto ru Procitovano 17 listopada 2021 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 17 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 17 listopada 2021 F 474 Mojsenska ukrayinska zmishana gimnaziya s Mojsinci Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Sprav 16 1917 1921 rr Derzhavnij arhiv Cherkaskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 1 Fondi doradyanskogo periodu Kiyiv 2006 c 167 Drbal Radyej 2011 152 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 21 kvitnya 2012 Macko M Duhovna ruyina Irkliyivskogo krayu Religiya v Ukrayini PDF Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 3 kvitnya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2019 Stovba 1983 77 78 Nacionalnij bank represovanih Zapis 193622 1 DzherelaBorisova M V Pitannya pohodzhennya ulichiv v istoriografiyi 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Naukovi praci Istorichni nauki Tom 94 Vipusk 81 C 116 126 Drbal A Radyej K Profesor A D Motornij 1891 1964 odin z zasnovnikiv ukrayinskoyi geodezichnoyi shkoli Geodeziya kartografiya ta aerofotoznimannya Lviv 2011 Vip 74 Krikun M G Mizh vijnoyu i radoyu Kozactvo Pravoberezhnoyi Ukrayini v drugij polovini XVII na pochatku XVIII stolittya Statti i materiali 15 lipnya 2019 u Wayback Machine Kiyiv Kritika 2006 Ukrayina Moderna Chislo 1 1996 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Transliteraciya tekstu Kiyiv Naukova dumka 1995 Stovba O Materiyali do istoriyi rodu Mihnovskih 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik Chisla 24 78 80 1983 T 20 S 77 78 PosilannyaMacko M Duhovna ruyina Irkliyivskogo krayu Religiya v Ukrayini Omelechko Rayisa Dzherela pam yati Mojsinci Demki Pridniprovske vid najdavnishih chasiv do sogodennya Natalya Gorlo Zaporizhzhya Vpliv gidrobudivnictva na Dnipri na socialnu sferu Naddnipryanshini 50 70 ti rr XX st 20 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Beket 17 chervnya 2014 u Wayback Machine Istoriya Chornobayivskogo rajonu 4 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Innokentij Beda 29 chervnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ