Ку́дря Іва́н Дани́лович (7 липня 1912, Проців — листопад 1942, Київ) — радянський розвідник, резидент нелегальної диверсійно-розвідувальної групи НКВС в Києві в період окупації міста у німецько-радянській війні. Перед війною займався боротьбою з українським націоналістичним підпіллям в західних областях України. Військове звання — лейтенант держбезпеки, оперативні псевдоніми «Максим» та «Українець». Розсекречений у радянській пресі в першій половині 1960-х років. Тоді ж йому було присвоєне посмертно звання Героя Радянського Союзу.
Іван Данилович Кудря | |
---|---|
Народження | 7 липня 1912 Проців, Переяславський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Смерть | листопад 1942 (30 років) Київ, Райхскомісаріат Україна |
Країна | Російська імперія СРСР |
Звання | лейтенант державної безпеки і капітан |
Командування | розвідувально-диверсійна група НКВС |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Кудря Іван Данилович у Вікісховищі |
Дитинство і освіта
Народився 24 червня [7 липня] 1912 року в бідній селянській родині в селі Сальків (Проців) (нині Бориспільського району, Київської області, Україна). Ріс без батька, який загинув 1916 року під час Першої світової війни. Мати з 1915 по 1921 року працювала в Києві на пивоварні. 1921 року родина повернулася до села, мати повторно вийшла заміж за селянина-бідняка, за деякий час у сім'ї народилося ще троє дітей. У пошуках заробітку сім'я 1926 року переїхала до села Ново-Наталіївки, що на Херсонщині, де вони отримали земельний наділ. Чотирнадцятирічний Іван, як і в рідному Салькові, батракував, разом із старшими братами, допомагаючи батькам годувати сім'ю.
- 1927 — вступає до комсомолу.
- 1928 — працював слюсарем на МТС при НКВС.
- 1930 — отримав свідоцтво про закінчення школи-семирічки.
- 1931—1933 — після закінчення шестимісячних педагогічних курсів працював завідувачем початкової школи в Чаплинці Херсонського району (тоді Миколаївська область). Потім був на комсомольській роботі.
Служба у НКВС-НКДБ
- 1934, жовтень — призваний на строкову службу на прикордонній заставі НКВС в Західній Україні.
- 1935, травень — поступив до Ново-Петергофського військово-політичного училища військ НКВС імені К. Є. Ворошилова, яке готувало (комісарів) прикордонної служби.
- 1938, березень — достроково випущений з училища за мобілізацією в органи НКВС, був направлений на роботу в 5-й відділ Головного Управління державної безпеки НКВС СРСР у Москві
- 1939, листопад — вступив у члени ВКП(б) (кандидат у члени ВКП(б) — з листопада 1938)
Був відряджений до Львова, де у складі оперативної групу ГУДБ-НКВС займався боротьбою з українським «націоналістичним підпіллям», тобто з організаціями українського національного руху в західних областях України.
- У березні 1941 році був відряджений до Києва, де очолив один із відділів 1-го (розвідувального) управління НКДБ УРСР.
Головним напрямком роботи Кудрі в Києві залишалася розробка «українських націоналістів». Однією з таких персональних справ була справа колишнього вояка армії УНР Тараса Семеновича за прізвиськом «Усатий», якого Кудря перед війною завербував, а потім випадково зустрів в окупованому німцями Києві. Кудрю також добре знав член (Проводу ОУН) полковник Роман Сушко.
У Києві місцеве чекістське начальство ще за радянської влади та за кілька місяців до окупації міста Вермахтом заздалегідь створило групу майбутніх диверсантів-підпільників — помічників Кудрі з числа завербованих НКВС радянських громадян — забезпечило їх документами, харчами, грошима, зброєю, шифрами.
Один з керівників НКВС пізніше так пояснив вибір кандидатури Кудрі на роль резидента та керівника підпільно-диверсійної групи:
Кудря був… холоднокровний, не втрачав голови навіть у найскладнішій ситуації, відважний, терплячий, чудово знав українську мову. Крім того, Іван умів уживатися з людьми, швидко завойовував симпатії. Не знаю людини, яка б не була дружньо налаштованою до цього чарівного, життєрадісного, завжди усміхненого хлопця. |
Як згадував керівник радянської диверсійно-терористичної служби начальник 4-го управління НКВС генерал П. Судоплатов:
Група Кудрі мала проникнути в українське націоналістичне підпілля, на яке німецьке командування робило серйозну ставку. Останні роки після закінчення прикордонної школи Кудря боровся з українськими націоналістами і добре знав особливості та специфіку цього руху. Маючи досвід роботи в складі нашої оперативної групи у Львові, він займався розробкою зв'язків українських націоналістів з німецькими розвідувальними органами. Це був молодий, здібний, енергійний працівник. |
Убивство лідерів ОУН
За спогадами Миколи Килимишина 30 серпня 1941 в Житомирі було організоване вбивство двох лідерів-мельниківців — Омеляна Сеника і Миколи Сціборського (операція «Каїн»). Це була провокація НКВС-НКДБ, спрямована на розвал національно-визвольного руху України. Організував це вбивство на той час начальник Особливої групи Першого управління (розвідка і диверсії) НКДБ генерал Судоплатов, а безпосередньо керував цією кривавою акцією через свого агента К. Полуведька спеціаліст з українських націоналістичних питань Іван Кудря. Після загибелі двох провідних мельниківців їхнє вбивство вдало повісили на бандерівців.
Підпільна діяльність у окупованому Києві
Про діяльність Кудрі в окупованому Києві ще з радянських часів були поширені взаємно суперечливі, часом сумнівні та недостовірні версії. Так, наприклад, за версією російського сайту Служби зовнішньої розвідки Росії Кудря керував розвідувально-диверсійною групою, яку створив сам. В інших джерелах йому, як сторонній та слабо обізнаній у Києві людині, група була надана начальством при отриманні завдання.
В архівній справі по розслідуванню провалу резидентури Максим, що зберігається в ГДА СБУ зазначено, що Іван Кудря був залишений в Києві як резидент для розвідувальної роботи в тилу супротивника.
Призначення
За генералом Судоплатовим, причиною призначення лейтенанта Кудрі керівництвом НКДБ одним з чекістських резидентів у Києві була його «спеціалізація» на провокаціях проти ОУН. Група мала своїм завданням проникнути в Організацію українських націоналістів. Радянське керівництво дуже побоювалося, що німецьке командування піде на угоду з ОУН і дозволить заснувати незалежну від СРСР (Росії) українську національну державу під протекторатом Німеччини. На відміну від Києва, інші радянські підпільні резидентури Держбезпеки у таких важливих портових містах України як Миколаїв та Одеса, очолили значно більш досвідчені чекісти з інженерною освітою — капітани Володимир Молодцов та Віктор Лягін. Молодцов до війни керував одним з підрозділів зовнішньої політичної розвідки, а Лягін був керівним працівником НКДБ, очолював англо-американський відділ развідувального управління. Біографи Кудрі також не наголошують той факт, що дещо раніш за групу Кудрі в Києві в середині липня 1941 року була створена інша розвідувально-диверсійна група НКВС СРСР на чолі з колишнім заступником начальника 4-го відділення 3-го відділу Воронезького Управління НКВС, персональним близьким співробітником Судоплатова лейтенантом держбезпеки Віктором Михайловичем Карташовим (за легендою він «Олексій Афанасійович Коваленко», оперативний псевдонім «Михайлов»).
Легендування та легалізація
Кудря заздалегідь підготувався до переходу на нелегальний стан — змінив зовнішність, переодягся у цивільне, почав незмінно надягати широкого капелюха, відростив собі вуса і став вигляди «щирим» українцем, що був схожий на вчителя, чи то провінційного художника або діяча культури.
За «легендою», тобто за фальшивими документами, Кудря був «Іваном Даниловичем Кондратюком», «студентом медичного інституту» (за іншою версією — «вчителем української мови та літератури з Херсонщини») та «чоловіком» (інший варіант — «нареченим») завербованої НКВС радянської громадянки Марії Груздової. Мешкав Кудря в квартирі Груздової в хмарочосі Гінзбурга — будинку № 16 по вулиці 25 Жовтня (тепер Інститутській), потім в № 37 по вул. Пушкінській, в будинку № 22 по вул. Театральній та в № 32 по вул. Антоновича. Група Кудрі досить рано втратила рацію, а з нею і зв'язок з Центром (Москвою).
Бойові успіхи та їхні версії
Спроба Кудрі в перший день німецької окупації Києва 19 вересня передати радіограму в Москву про становище в місті скінчилася невдачею — Центр на позивні не відповів. Також невдачею скінчилися і наступні спроби радіозв'язку. Наприкінці жовтня 1941, коли сіли батареї живлення радіостанції (за іншими даними, вони сіли передчасно внаслідок зберігання в сирому підвалі) стало ясно, що зв'язок з Москвою був остаточно втрачений. Кудрі не вдалося передати до Москви жодної радіограми. Відсутність двостороннього зв'язку протягом існування його групи, Кудря намагався компенсувати окремими повідомленнями через відправлених радистів, випадкових «кур'єрів» або перебіжчиків через лінію фронту. Зрештою, спроба самого Кудрі перейти лінію фронту закінчилась невдачею.
За офіційно опублікованою в 1963 довідкою КДБ при Раді Міністрів УРСР, група Кудрі начебто мала відношення до мінування та підриву ряду будинків на Хрещатику у вересні 1941 року, а також Успенського собору Києво-Печерської лаври.
У місті … не припинялися пожежі і вибухи, які взяли особливого розмаху в період з 24 по 28 вересня 1941 року, в числі інших був підірваний склад з прийнятими від населення радіоприймачами, німецька військова комендатура, «кінотеатр для німців» і ін. І хоча ствердно ніхто не може сказати, хто конкретно здійснював подібні вибухи, що забрали в могилу сотні «завойовників», немає сумніву, що до цього доклали руку особи, які мали відношення до групи «Максима».
Ця версія потім багаторазово повторювалась у різних джерелах. За іншою, давнішою та теж офіційною радянською версією, яка існувала паралельно до «кудрівської», центр Києва начебто знищили окупанти-гітлерівці. Сучасний російський журналіст Олексій Кондратенко в свою чергу приписує вибухи на Хрещатику групі лейтенанта держбезпеки Карташова-«Коваленка».
Як підкреслює сучасний український письменник Юрій Краснощок, який зібрав та проаналізував архівні матеріали КДБ та чисельні спогади очевидців вибухів у Києві восени 1941, група «Максима-Кудрі» якщо і мала якийсь стосунок до цих подій, то лише опосередкований, бо на той час наприкінці вересня 1941 Кудря мав у своєму розпорядженні лише двох радистів та господиню квартири — помічницю-«наречену» М. Груздову
За іншими пострадянськими публікаціями, мінування Києва заздалегідь тривалий час здійснювали: спеціальне інженерне управління полковника Голдовича 37-ї армії (командувач-генерал А. А. Власов) та новостворена в перші дні війни ОМСБОН НКВС. Також у мінування Києва взяла участь група з 50 професійних саперів-мінерів відомого радянського диверсанта-підривника полковника Ілля Старинова. Підрив замінованих київських будинків радянське командування здійснювало дистанційно, перебуваючи за кілька сот кілометрів від Києва — за допомогою радіофугасів Ф-10.
Заміновані будівлі були підірвані разом із людьми. Після війни та весь радянський час державна пропаганда видала ці вибухи за німецьке бомбардування. Правда лишалася в СРСР державною таємницею. Сам Кудря, як стало відомо пізніше, ледве встиг вискочити зі своєї домівки у хмарочосі Гінзбурга 24 вересня 1941 (в перший ж день початку радянської спецоперації знищення Києва) в останню мить перед вибухом у самій білизні. Внаслідок вибуху під руїнами пропали всі гроші, зброя, паспорти, явки і паролі, залишені групі Кудрі для підпільної роботи в Києві.
Попри невдачу, Кудря переселився до квартири на вул. Пушкінській і почав збирати дані про політико-економічний стан у Києві та Україні, діяльність українських націоналістів. Йому пощастило напасти на інформацію про вербування окупаційною адміністрацією агентури серед місцевого населення. Його агентура встановила нагляд за входом до будинку, в якому на нелегальній квартирі Абверу німецький майор Антон Майєр (в дійсності колишній киянин Антон Іванович Мільчевський) вербував агентуру з радянських громадян для закидання в радянський тил. Агент «наречена» Кудрі М. Груздова влаштувалася по знайомству до будинку управдомом, стояла коло вікна і скрупульозно записувала до зошита імена й зовнішні прикмети десятків потенційних агентів, що приходили до Майєра — щоб згодом передати ці дані радянському командуванню. Проте київський краєзнавець-академік будівництва стверджує, що «Майєр» сам був подвійним агентом і радянським розвідником калібру Ріхарда Зорге, мав власну справну радіостанцію для зв'язку з Москвою і благополучно здійснював свою таємну місію до самого кінця війни. Отже зусилля та ризик Кудрі-«розвідника» на цьому напрямку виявилися марними.
За власним донесенням, згідно з інформацією ЗМІ, група Кудрі підірвала в Києві два будинки — кінотеатр і комендатуру, при цьому начебто загинули «сотні гітлерівців». Неясно, однак, про який саме будинок ідеться в донесенні. У будинку на розі Хрещатика і Прорізної за № 28/2 (магазин «Дитячий світ») з 25 червня 1941 розміщувався склад НКВС конфіскованих у населення радіоприймачів. У перший день окупації тут дійсно розмістилася німецька комендатура, але наступного дня вона переїхала до будинку Хрещатик № 30 (готель «Спартак»). Комендатура окупаційної влади теж розпорядилася населенню міста здати на склад приватні радіоприймачі, протигази та зброю.
Першим вибухнув 24 вересня «Дитячий світ». Вибух був такої сили, що в результаті детонації вибухнули будинки по сусідству, в тому числі і комендатура в готелі «Спартак». Як писав генерал НКВС В. Дроздов, «під уламками загинули сотні гітлерівських офіцерів» (Згідно зі спеціальним повідомленням НКВС УРСР від 4 грудня 1941 — «… В результаті вибуху будівлі німецької комендатури загинуло до 300 німців, кілька десятків автомашин»). Однак військовий комендант Києва генерал-майор Курт Ебергард, який при вибуху вискочив чи вилетів через вікно, лишився живим, повідомляє, що …внаслідок вибуху однак загинуло значно більш мирних киян, які прийшли здавати свої радіоприймачі або стояли в черзі в комендатуру на реєстрацію, ніж німців (за деякими оцінками очевидців, приблизно в три рази більше).
Російський історик спецорганів А. Ведяєв вважає, що група Кудрі здійснила в Києві «акцію відплати».
Загибель Кудрі
Через відсутність радіозв'язку і можливості передати в Москву звіт про свою роботу, Кудря на початку квітня 1942 спробував перейти лінію фронту. Однак у 80 кілометрах від Києва Кудрю разом з його напарником диверсантом-підпільником, старшим лейтенантом держбезпеки Жоржем Дудкіним, затримала німецька польова жандармерія і відправила до концтабору для військовополонених у Дарниці. «Дружині» Кудрі Марії Груздовій та Євгенії Бремер — завдяки акторській майстерності, позитивним характеристикам від окупаційної влади та грошам — цього разу вдалося визволити обох «своїх чоловіків». Однак після цього Кудря із своїм оточенням підпав під підозру і нагляд з боку Гестапо.
5 липня 1942 року Кудря, разом із кількома іншими радянськими диверсантами, у тому числі, акторкою Раїсою Окіпною, був заарештований гестапо і протягом трьох місяців підданий допитам з тортурами. Один із сусідів «Максима» по камері, який після війни на допитах в НКВС в свою чергу як «зрадник» засвідчив — «…тіло <Кудрі> було чорним від побоїв. Перші три дні він взагалі не говорив. Потім він назвав себе: Іван Кондратюк, студент. Це було єдине, що вдалося витягнути з нього».
Подальша доля Кудрі невідома. По закінченню двадцятирічного терміну керівництво радянського КДБ вирішило, що Кудрю в гестапо стратили.
За прийнятою пізніше в СРСР та поширеною в сучасних ЗМІ версією, Кудрю видала завербована гестапо агентка Наталя («Нанетта») Францівна Грюнвальд, яка втерлася в довіру спочатку до Раїси Окіпної, а потім і до самого Кудрі. Після війни Грюнвальд була двічі засуджена радянським судом «за зраду Вітчизні» і згинула у концтаборах Гулагу. Безпосередній керівник радянської закордонної диверсійної служби НКВС-НКДБ генерал-лейтенант П. Судоплатов в своєму звіті-спогадах однак писав, що Кудрю видав його колега і конкурент, резидент і командир іншої підпільно-диверсійної групи, лейтенант держбезпеки Карташов-«Коваленко». Карташов був спочатку заарештований, а потім перевербований німецькою контррозвідкою. За Судоплатовим, правда відкрилася після війни в травні 1945. Карташов був засуджений до 25 років позбавлення волі і помер у Владимирській тюрмі в 1950.
8 травня 1965 року, тобто майже через 20 років після закінчення війни, ім'я Кудрі з'явилося в радянській військово-патріотичній пресі. Йому посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Ушанування пам'яті
- Вулиці — іменем Івана Кудрі раніше були названі нині перейменовані вулиця Петра Волянюка у місті Борисполі, вулиця Джона Маккейна у місті Києві, та вулиця Андрія Шершня у селі Хлібодарівка. У вересні 2018 року Президент України Петро Порошенко висловився з ініціативою перейменувати вулицю Івана Кудрі у Києві на честь Джона Маккейна, додавши, що «просить підтримати всі фракції парламенту у зверненні до Київської міської ради про перейменування вулиці Івана Кудрі — терориста, чекіста, оперативника, який діяв проти українського національного визвольного руху — на честь сенатора Джона Маккейна». 4 квітня 2019 року вулицю Івана Кудрі у Києві було перейменовано Київською міською радою на честь Джона Маккейна.
- Спеціалізована школа № 181 імені І. Кудрі по вулиці Джона Маккейна.
- Погруддя Івану Кудрі встановлені в його рідному селі Процеві, в Борисполі (демонтоване 21 вересня 2022 року) та у Чаплинці (1968, скульптор Іван Білокур;46°22′24″ пн. ш. 33°32′17″ сх. д. / 46.37347° пн. ш. 33.53792° сх. д.).
Примітки
- В.Антонов. Резидент «Максим» сообщает в Центр… [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — «Независимая газета», 16.04.2010
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.[]
- Олексій Деймон. В окупованому Києві [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — див. в: З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. — 2000, № 1 (12), с. 239—249.
- Ново-Петергофське військово-політичне прикордонне училище військ НКВС СРСР було засновано 7 жовтня 1937 після установи в Збройних Силах СРСР інституту (військових комісарів), на базі Військового училища прикордонної та внутрішньої охорони НКВС СРСР імені К. Є. Ворошилова. Училище готувало політпрацівників для прикордонних і внутрішніх військ НКВС. Термін навчання 2 роки. В училище приймалися рядові і сержанти прикордонних і внутрішніх військ НКВС, які пройшли строкову службу і отримали відмінні рекомендації від командирів підрозділів. / див. історія закладу на сайті «Ленинградец» [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- А. Ю. Попов. Диверсанты Сталина / Раздел — Биографии чекистов — разведчиков 4-го управления НКВД-НКГБ [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — М. : Яуза, Эксмо, 2004.
- Волошин О., Білогоров О. «У Центрі його знали як „Максима“» [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — сайт СЗР України
- СВР России та 2012.
- Юрій Краснощок. Розшукуються державні злочинці/розділ 4. Кілери Кремля [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — журнал «Вітчизна», № 11-12, 2007
- ГДА СБУ, ф. 60, спр. 86699.
- П. Судаплатов: Особая группа [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Независимая газета, 10.08.2001
- Кондратенко А. Эхо взорванного Крещатика. — Военно-истор. ж-л «Орловский военный вестник», № 2-3, 2013, стр.58-67. (рос.)(*Джерело є в мережі в PDF-форматі, але спам-фільтр Укрвікі розцінює URL-адресу цього джерела як спам)
- За радянських часів вона звалася вулицею Леніна, а тепер — Богдана Хмельницького
- За радянської влади — вул. Чкалова, тепер — Олеся Гончара
- У кн.: Киевщина в годы Великой Отечественной войны, 1941—1945. Сборник документов. (Составители: Ф. И. Ильин. Под редакцией П. Т. Тронько). — Киев, 1963. — С. 215—224.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- Див. документ: «Из справки КГБ при Совете Министров УССР о диверсионно-разведывательной деятельности группы подпольщиков в г. Киев под руководством И. Д. Кудри» // Розділ у кн.: Алексей Попов. НКВД и партизанское движение (Серия «Архив»). — Москва, «ОЛМА-ПРЕСС», 2003 [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 223—233.(рос.)
- Див. енциклопедійне видання: «История Киева». — Издательство «Киев», 1964. — Т. 2-й, С. 436: «Свое пребывание в Киеве гитлеровцы отметили варварским разрушением предприятий, жилых домов, театров, клубов, библиотек, спортивных сооружений и др. Они взорвали и сожгли все дома на центральной магистрали города — Крещатике и прилегающих к нему улицах. От площади Калинина до Бессарабки на месте многоэтажных сооружений остались бесформенные груды железа и кирпича. Разрушение Киева гитлеровцы с провокационной целью приписали действиям большевиков-подпольщиков.»
- ОМСБОН — абревіатура від рос. Отдельная мотострелковая бригада особого назначения НКВД СССР — військова частина НКВС, яка спеціалізувалася на інженерних диверсіях. Так, мінування Успенського собору тривало кілька днів, при цьому вибухівка завозилась вантажівками.
- Юрій Краснощок. Взорвав Крещатик осенью 1941-го, советские диверсанты спровоцировали жесточайшую расправу гитлеровцев над киевлянами [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — «Факты и комментарии», 25.12.2002
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- Любовь Хазан. Ошибка резидента [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — «Бульвар Гордона», № 51 (399) 2012
- Болельщик с 72-летним стажем академик Вячеслав Сабалдырь [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.].— «Бульвар Гордона», № 35 (227) 2009
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 13 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
- Рішення Київської міської ради від 4 квітня 2019 року № 512/7168 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» [Архівовано з першоджерела 17 липня 2022.]
- У Борисполі демонтували алею погрудь радянських героїв. / Твоє місто. 21 вересня 2022.
- С. Д. Курбаткіна. Білокур Іван Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
Джерела
- И. Кудря на Сайте СВР России [ 9 червня 2020 у Wayback Machine.] — 2012. [ з першоджерела 20 лютого 2012.] (рос.)
- . — 2016.
Посилання
- Вронська Т. В. Кудря Іван Данилович [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 445. — .
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
- Пиріг П. Д. Кудря Іван Данилович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
- Игорь Осипчук. Оперная певица Раиса Окипная вошла в разведгруппу Ивана Кудри после того, как спасла советских офицеров в оккупированном Киеве [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Факты и комментарии. — 24.07.2012. (рос.)
- Справа резидентури «Максим» // ГДА СБУ. — ф. 60. — спр. 86699. — Т. 1–15.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (жовтень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ku drya Iva n Dani lovich 7 lipnya 1912 Prociv listopad 1942 Kiyiv radyanskij rozvidnik rezident nelegalnoyi diversijno rozviduvalnoyi grupi NKVS v Kiyevi v period okupaciyi mista u nimecko radyanskij vijni Pered vijnoyu zajmavsya borotboyu z ukrayinskim nacionalistichnim pidpillyam v zahidnih oblastyah Ukrayini Vijskove zvannya lejtenant derzhbezpeki operativni psevdonimi Maksim ta Ukrayinec Rozsekrechenij u radyanskij presi v pershij polovini 1960 h rokiv Todi zh jomu bulo prisvoyene posmertno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ivan Danilovich KudryaNarodzhennya7 lipnya 1912 1912 07 07 Prociv Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmertlistopad 1942 30 rokiv Kiyiv Rajhskomisariat UkrayinaKrayina Rosijska imperiya SRSRZvannyalejtenant derzhavnoyi bezpeki i kapitanKomanduvannyarozviduvalno diversijna grupa NKVSVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi Kudrya Ivan Danilovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kudrya Pogruddya Ivana Kudri v Borispoli Demonovano 21 veresnya 2022 roku Obkladinka pershogo tomu arhivnoyi spravi Rozsliduvannya po spravi rezidenturi Maksim Marka poshti SRSR Ivan Kudrya 1990 Ditinstvo i osvitaNarodivsya 24 chervnya 7 lipnya 1912 19120707 roku v bidnij selyanskij rodini v seli Salkiv Prociv nini Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayina Ris bez batka yakij zaginuv 1916 roku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Mati z 1915 po 1921 roku pracyuvala v Kiyevi na pivovarni 1921 roku rodina povernulasya do sela mati povtorno vijshla zamizh za selyanina bidnyaka za deyakij chas u sim yi narodilosya she troye ditej U poshukah zarobitku sim ya 1926 roku pereyihala do sela Novo Nataliyivki sho na Hersonshini de voni otrimali zemelnij nadil Chotirnadcyatirichnij Ivan yak i v ridnomu Salkovi batrakuvav razom iz starshimi bratami dopomagayuchi batkam goduvati sim yu 1927 vstupaye do komsomolu 1928 pracyuvav slyusarem na MTS pri NKVS 1930 otrimav svidoctvo pro zakinchennya shkoli semirichki 1931 1933 pislya zakinchennya shestimisyachnih pedagogichnih kursiv pracyuvav zaviduvachem pochatkovoyi shkoli v Chaplinci Hersonskogo rajonu todi Mikolayivska oblast Potim buv na komsomolskij roboti Sluzhba u NKVS NKDB1934 zhovten prizvanij na strokovu sluzhbu na prikordonnij zastavi NKVS v Zahidnij Ukrayini 1935 traven postupiv do Novo Petergofskogo vijskovo politichnogo uchilisha vijsk NKVS imeni K Ye Voroshilova yake gotuvalo komisariv prikordonnoyi sluzhbi 1938 berezen dostrokovo vipushenij z uchilisha za mobilizaciyeyu v organi NKVS buv napravlenij na robotu v 5 j viddil Golovnogo Upravlinnya derzhavnoyi bezpeki NKVS SRSR u Moskvi 1939 listopad vstupiv u chleni VKP b kandidat u chleni VKP b z listopada 1938 Buv vidryadzhenij do Lvova de u skladi operativnoyi grupu GUDB NKVS zajmavsya borotboyu z ukrayinskim nacionalistichnim pidpillyam tobto z organizaciyami ukrayinskogo nacionalnogo ruhu v zahidnih oblastyah Ukrayini U berezni 1941 roci buv vidryadzhenij do Kiyeva de ocholiv odin iz viddiliv 1 go rozviduvalnogo upravlinnya NKDB URSR Golovnim napryamkom roboti Kudri v Kiyevi zalishalasya rozrobka ukrayinskih nacionalistiv Odniyeyu z takih personalnih sprav bula sprava kolishnogo voyaka armiyi UNR Tarasa Semenovicha za prizviskom Usatij yakogo Kudrya pered vijnoyu zaverbuvav a potim vipadkovo zustriv v okupovanomu nimcyami Kiyevi Kudryu takozh dobre znav chlen Provodu OUN polkovnik Roman Sushko U Kiyevi misceve chekistske nachalstvo she za radyanskoyi vladi ta za kilka misyaciv do okupaciyi mista Vermahtom zazdalegid stvorilo grupu majbutnih diversantiv pidpilnikiv pomichnikiv Kudri z chisla zaverbovanih NKVS radyanskih gromadyan zabezpechilo yih dokumentami harchami groshima zbroyeyu shiframi Odin z kerivnikiv NKVS piznishe tak poyasniv vibir kandidaturi Kudri na rol rezidenta ta kerivnika pidpilno diversijnoyi grupi Kudrya buv holodnokrovnij ne vtrachav golovi navit u najskladnishij situaciyi vidvazhnij terplyachij chudovo znav ukrayinsku movu Krim togo Ivan umiv uzhivatisya z lyudmi shvidko zavojovuvav simpatiyi Ne znayu lyudini yaka b ne bula druzhno nalashtovanoyu do cogo charivnogo zhittyeradisnogo zavzhdi usmihnenogo hlopcya Yak zgaduvav kerivnik radyanskoyi diversijno teroristichnoyi sluzhbi nachalnik 4 go upravlinnya NKVS general P Sudoplatov Grupa Kudri mala proniknuti v ukrayinske nacionalistichne pidpillya na yake nimecke komanduvannya robilo serjoznu stavku Ostanni roki pislya zakinchennya prikordonnoyi shkoli Kudrya borovsya z ukrayinskimi nacionalistami i dobre znav osoblivosti ta specifiku cogo ruhu Mayuchi dosvid roboti v skladi nashoyi operativnoyi grupi u Lvovi vin zajmavsya rozrobkoyu zv yazkiv ukrayinskih nacionalistiv z nimeckimi rozviduvalnimi organami Ce buv molodij zdibnij energijnij pracivnik Ubivstvo lideriv OUNZa spogadami Mikoli Kilimishina 30 serpnya 1941 v Zhitomiri bulo organizovane vbivstvo dvoh lideriv melnikivciv Omelyana Senika i Mikoli Sciborskogo operaciya Kayin Ce bula provokaciya NKVS NKDB spryamovana na rozval nacionalno vizvolnogo ruhu Ukrayini Organizuvav ce vbivstvo na toj chas nachalnik Osoblivoyi grupi Pershogo upravlinnya rozvidka i diversiyi NKDB general Sudoplatov a bezposeredno keruvav ciyeyu krivavoyu akciyeyu cherez svogo agenta K Poluvedka specialist z ukrayinskih nacionalistichnih pitan Ivan Kudrya Pislya zagibeli dvoh providnih melnikivciv yihnye vbivstvo vdalo povisili na banderivciv Pidpilna diyalnist u okupovanomu KiyeviPro diyalnist Kudri v okupovanomu Kiyevi she z radyanskih chasiv buli poshireni vzayemno superechlivi chasom sumnivni ta nedostovirni versiyi Tak napriklad za versiyeyu rosijskogo sajtu Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Rosiyi Kudrya keruvav rozviduvalno diversijnoyu grupoyu yaku stvoriv sam V inshih dzherelah jomu yak storonnij ta slabo obiznanij u Kiyevi lyudini grupa bula nadana nachalstvom pri otrimanni zavdannya V arhivnij spravi po rozsliduvannyu provalu rezidenturi Maksim sho zberigayetsya v GDA SBU zaznacheno sho Ivan Kudrya buv zalishenij v Kiyevi yak rezident dlya rozviduvalnoyi roboti v tilu suprotivnika Priznachennya Za generalom Sudoplatovim prichinoyu priznachennya lejtenanta Kudri kerivnictvom NKDB odnim z chekistskih rezidentiv u Kiyevi bula jogo specializaciya na provokaciyah proti OUN Grupa mala svoyim zavdannyam proniknuti v Organizaciyu ukrayinskih nacionalistiv Radyanske kerivnictvo duzhe poboyuvalosya sho nimecke komanduvannya pide na ugodu z OUN i dozvolit zasnuvati nezalezhnu vid SRSR Rosiyi ukrayinsku nacionalnu derzhavu pid protektoratom Nimechchini Na vidminu vid Kiyeva inshi radyanski pidpilni rezidenturi Derzhbezpeki u takih vazhlivih portovih mistah Ukrayini yak Mikolayiv ta Odesa ocholili znachno bilsh dosvidcheni chekisti z inzhenernoyu osvitoyu kapitani Volodimir Molodcov ta Viktor Lyagin Molodcov do vijni keruvav odnim z pidrozdiliv zovnishnoyi politichnoyi rozvidki a Lyagin buv kerivnim pracivnikom NKDB ocholyuvav anglo amerikanskij viddil razviduvalnogo upravlinnya Biografi Kudri takozh ne nagoloshuyut toj fakt sho desho ranish za grupu Kudri v Kiyevi v seredini lipnya 1941 roku bula stvorena insha rozviduvalno diversijna grupa NKVS SRSR na choli z kolishnim zastupnikom nachalnika 4 go viddilennya 3 go viddilu Voronezkogo Upravlinnya NKVS personalnim blizkim spivrobitnikom Sudoplatova lejtenantom derzhbezpeki Viktorom Mihajlovichem Kartashovim za legendoyu vin Oleksij Afanasijovich Kovalenko operativnij psevdonim Mihajlov Legenduvannya ta legalizaciya Kudrya zazdalegid pidgotuvavsya do perehodu na nelegalnij stan zminiv zovnishnist pereodyagsya u civilne pochav nezminno nadyagati shirokogo kapelyuha vidrostiv sobi vusa i stav viglyadi shirim ukrayincem sho buv shozhij na vchitelya chi to provincijnogo hudozhnika abo diyacha kulturi Za legendoyu tobto za falshivimi dokumentami Kudrya buv Ivanom Danilovichem Kondratyukom studentom medichnogo institutu za inshoyu versiyeyu vchitelem ukrayinskoyi movi ta literaturi z Hersonshini ta cholovikom inshij variant narechenim zaverbovanoyi NKVS radyanskoyi gromadyanki Mariyi Gruzdovoyi Meshkav Kudrya v kvartiri Gruzdovoyi v hmarochosi Ginzburga budinku 16 po vulici 25 Zhovtnya teper Institutskij potim v 37 po vul Pushkinskij v budinku 22 po vul Teatralnij ta v 32 po vul Antonovicha Grupa Kudri dosit rano vtratila raciyu a z neyu i zv yazok z Centrom Moskvoyu Bojovi uspihi ta yihni versiyi Sproba Kudri v pershij den nimeckoyi okupaciyi Kiyeva 19 veresnya peredati radiogramu v Moskvu pro stanovishe v misti skinchilasya nevdacheyu Centr na pozivni ne vidpoviv Takozh nevdacheyu skinchilisya i nastupni sprobi radiozv yazku Naprikinci zhovtnya 1941 koli sili batareyi zhivlennya radiostanciyi za inshimi danimi voni sili peredchasno vnaslidok zberigannya v siromu pidvali stalo yasno sho zv yazok z Moskvoyu buv ostatochno vtrachenij Kudri ne vdalosya peredati do Moskvi zhodnoyi radiogrami Vidsutnist dvostoronnogo zv yazku protyagom isnuvannya jogo grupi Kudrya namagavsya kompensuvati okremimi povidomlennyami cherez vidpravlenih radistiv vipadkovih kur yeriv abo perebizhchikiv cherez liniyu frontu Zreshtoyu sproba samogo Kudri perejti liniyu frontu zakinchilas nevdacheyu Za oficijno opublikovanoyu v 1963 dovidkoyu KDB pri Radi Ministriv URSR grupa Kudri nachebto mala vidnoshennya do minuvannya ta pidrivu ryadu budinkiv na Hreshatiku u veresni 1941 roku a takozh Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri U misti ne pripinyalisya pozhezhi i vibuhi yaki vzyali osoblivogo rozmahu v period z 24 po 28 veresnya 1941 roku v chisli inshih buv pidirvanij sklad z prijnyatimi vid naselennya radioprijmachami nimecka vijskova komendatura kinoteatr dlya nimciv i in I hocha stverdno nihto ne mozhe skazati hto konkretno zdijsnyuvav podibni vibuhi sho zabrali v mogilu sotni zavojovnikiv nemaye sumnivu sho do cogo doklali ruku osobi yaki mali vidnoshennya do grupi Maksima Cya versiya potim bagatorazovo povtoryuvalas u riznih dzherelah Za inshoyu davnishoyu ta tezh oficijnoyu radyanskoyu versiyeyu yaka isnuvala paralelno do kudrivskoyi centr Kiyeva nachebto znishili okupanti gitlerivci Suchasnij rosijskij zhurnalist Oleksij Kondratenko v svoyu chergu pripisuye vibuhi na Hreshatiku grupi lejtenanta derzhbezpeki Kartashova Kovalenka Yak pidkreslyuye suchasnij ukrayinskij pismennik Yurij Krasnoshok yakij zibrav ta proanalizuvav arhivni materiali KDB ta chiselni spogadi ochevidciv vibuhiv u Kiyevi voseni 1941 grupa Maksima Kudri yaksho i mala yakijs stosunok do cih podij to lishe oposeredkovanij bo na toj chas naprikinci veresnya 1941 Kudrya mav u svoyemu rozporyadzhenni lishe dvoh radistiv ta gospodinyu kvartiri pomichnicyu narechenu M Gruzdovu Za inshimi postradyanskimi publikaciyami minuvannya Kiyeva zazdalegid trivalij chas zdijsnyuvali specialne inzhenerne upravlinnya polkovnika Goldovicha 37 yi armiyi komanduvach general A A Vlasov ta novostvorena v pershi dni vijni OMSBON NKVS Takozh u minuvannya Kiyeva vzyala uchast grupa z 50 profesijnih saperiv mineriv vidomogo radyanskogo diversanta pidrivnika polkovnika Illya Starinova Pidriv zaminovanih kiyivskih budinkiv radyanske komanduvannya zdijsnyuvalo distancijno perebuvayuchi za kilka sot kilometriv vid Kiyeva za dopomogoyu radiofugasiv F 10 Zaminovani budivli buli pidirvani razom iz lyudmi Pislya vijni ta ves radyanskij chas derzhavna propaganda vidala ci vibuhi za nimecke bombarduvannya Pravda lishalasya v SRSR derzhavnoyu tayemniceyu Sam Kudrya yak stalo vidomo piznishe ledve vstig viskochiti zi svoyeyi domivki u hmarochosi Ginzburga 24 veresnya 1941 v pershij zh den pochatku radyanskoyi specoperaciyi znishennya Kiyeva v ostannyu mit pered vibuhom u samij bilizni Vnaslidok vibuhu pid ruyinami propali vsi groshi zbroya pasporti yavki i paroli zalisheni grupi Kudri dlya pidpilnoyi roboti v Kiyevi Popri nevdachu Kudrya pereselivsya do kvartiri na vul Pushkinskij i pochav zbirati dani pro politiko ekonomichnij stan u Kiyevi ta Ukrayini diyalnist ukrayinskih nacionalistiv Jomu poshastilo napasti na informaciyu pro verbuvannya okupacijnoyu administraciyeyu agenturi sered miscevogo naselennya Jogo agentura vstanovila naglyad za vhodom do budinku v yakomu na nelegalnij kvartiri Abveru nimeckij major Anton Majyer v dijsnosti kolishnij kiyanin Anton Ivanovich Milchevskij verbuvav agenturu z radyanskih gromadyan dlya zakidannya v radyanskij til Agent narechena Kudri M Gruzdova vlashtuvalasya po znajomstvu do budinku upravdomom stoyala kolo vikna i skrupulozno zapisuvala do zoshita imena j zovnishni prikmeti desyatkiv potencijnih agentiv sho prihodili do Majyera shob zgodom peredati ci dani radyanskomu komanduvannyu Prote kiyivskij krayeznavec akademik budivnictva stverdzhuye sho Majyer sam buv podvijnim agentom i radyanskim rozvidnikom kalibru Riharda Zorge mav vlasnu spravnu radiostanciyu dlya zv yazku z Moskvoyu i blagopoluchno zdijsnyuvav svoyu tayemnu misiyu do samogo kincya vijni Otzhe zusillya ta rizik Kudri rozvidnika na comu napryamku viyavilisya marnimi Za vlasnim donesennyam zgidno z informaciyeyu ZMI grupa Kudri pidirvala v Kiyevi dva budinki kinoteatr i komendaturu pri comu nachebto zaginuli sotni gitlerivciv Neyasno odnak pro yakij same budinok idetsya v donesenni U budinku na rozi Hreshatika i Proriznoyi za 28 2 magazin Dityachij svit z 25 chervnya 1941 rozmishuvavsya sklad NKVS konfiskovanih u naselennya radioprijmachiv U pershij den okupaciyi tut dijsno rozmistilasya nimecka komendatura ale nastupnogo dnya vona pereyihala do budinku Hreshatik 30 gotel Spartak Komendatura okupacijnoyi vladi tezh rozporyadilasya naselennyu mista zdati na sklad privatni radioprijmachi protigazi ta zbroyu Pershim vibuhnuv 24 veresnya Dityachij svit Vibuh buv takoyi sili sho v rezultati detonaciyi vibuhnuli budinki po susidstvu v tomu chisli i komendatura v goteli Spartak Yak pisav general NKVS V Drozdov pid ulamkami zaginuli sotni gitlerivskih oficeriv Zgidno zi specialnim povidomlennyam NKVS URSR vid 4 grudnya 1941 V rezultati vibuhu budivli nimeckoyi komendaturi zaginulo do 300 nimciv kilka desyatkiv avtomashin Odnak vijskovij komendant Kiyeva general major Kurt Ebergard yakij pri vibuhu viskochiv chi viletiv cherez vikno lishivsya zhivim povidomlyaye sho vnaslidok vibuhu odnak zaginulo znachno bilsh mirnih kiyan yaki prijshli zdavati svoyi radioprijmachi abo stoyali v cherzi v komendaturu na reyestraciyu nizh nimciv za deyakimi ocinkami ochevidciv priblizno v tri razi bilshe Rosijskij istorik specorganiv A Vedyayev vvazhaye sho grupa Kudri zdijsnila v Kiyevi akciyu vidplati Zagibel KudriCherez vidsutnist radiozv yazku i mozhlivosti peredati v Moskvu zvit pro svoyu robotu Kudrya na pochatku kvitnya 1942 sprobuvav perejti liniyu frontu Odnak u 80 kilometrah vid Kiyeva Kudryu razom z jogo naparnikom diversantom pidpilnikom starshim lejtenantom derzhbezpeki Zhorzhem Dudkinim zatrimala nimecka polova zhandarmeriya i vidpravila do konctaboru dlya vijskovopolonenih u Darnici Druzhini Kudri Mariyi Gruzdovij ta Yevgeniyi Bremer zavdyaki aktorskij majsternosti pozitivnim harakteristikam vid okupacijnoyi vladi ta grosham cogo razu vdalosya vizvoliti oboh svoyih cholovikiv Odnak pislya cogo Kudrya iz svoyim otochennyam pidpav pid pidozru i naglyad z boku Gestapo 5 lipnya 1942 roku Kudrya razom iz kilkoma inshimi radyanskimi diversantami u tomu chisli aktorkoyu Rayisoyu Okipnoyu buv zaareshtovanij gestapo i protyagom troh misyaciv piddanij dopitam z torturami Odin iz susidiv Maksima po kameri yakij pislya vijni na dopitah v NKVS v svoyu chergu yak zradnik zasvidchiv tilo lt Kudri gt bulo chornim vid poboyiv Pershi tri dni vin vzagali ne govoriv Potim vin nazvav sebe Ivan Kondratyuk student Ce bulo yedine sho vdalosya vityagnuti z nogo Podalsha dolya Kudri nevidoma Po zakinchennyu dvadcyatirichnogo terminu kerivnictvo radyanskogo KDB virishilo sho Kudryu v gestapo stratili Za prijnyatoyu piznishe v SRSR ta poshirenoyu v suchasnih ZMI versiyeyu Kudryu vidala zaverbovana gestapo agentka Natalya Nanetta Francivna Gryunvald yaka vterlasya v doviru spochatku do Rayisi Okipnoyi a potim i do samogo Kudri Pislya vijni Gryunvald bula dvichi zasudzhena radyanskim sudom za zradu Vitchizni i zginula u konctaborah Gulagu Bezposerednij kerivnik radyanskoyi zakordonnoyi diversijnoyi sluzhbi NKVS NKDB general lejtenant P Sudoplatov v svoyemu zviti spogadah odnak pisav sho Kudryu vidav jogo kolega i konkurent rezident i komandir inshoyi pidpilno diversijnoyi grupi lejtenant derzhbezpeki Kartashov Kovalenko Kartashov buv spochatku zaareshtovanij a potim pereverbovanij nimeckoyu kontrrozvidkoyu Za Sudoplatovim pravda vidkrilasya pislya vijni v travni 1945 Kartashov buv zasudzhenij do 25 rokiv pozbavlennya voli i pomer u Vladimirskij tyurmi v 1950 8 travnya 1965 roku tobto majzhe cherez 20 rokiv pislya zakinchennya vijni im ya Kudri z yavilosya v radyanskij vijskovo patriotichnij presi Jomu posmertno bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ushanuvannya pam yatiVulici imenem Ivana Kudri ranishe buli nazvani nini perejmenovani vulicya Petra Volyanyuka u misti Borispoli vulicya Dzhona Makkejna u misti Kiyevi ta vulicya Andriya Shershnya u seli Hlibodarivka U veresni 2018 roku Prezident Ukrayini Petro Poroshenko vislovivsya z iniciativoyu perejmenuvati vulicyu Ivana Kudri u Kiyevi na chest Dzhona Makkejna dodavshi sho prosit pidtrimati vsi frakciyi parlamentu u zvernenni do Kiyivskoyi miskoyi radi pro perejmenuvannya vulici Ivana Kudri terorista chekista operativnika yakij diyav proti ukrayinskogo nacionalnogo vizvolnogo ruhu na chest senatora Dzhona Makkejna 4 kvitnya 2019 roku vulicyu Ivana Kudri u Kiyevi bulo perejmenovano Kiyivskoyu miskoyu radoyu na chest Dzhona Makkejna Specializovana shkola 181 imeni I Kudri po vulici Dzhona Makkejna Pogruddya Ivanu Kudri vstanovleni v jogo ridnomu seli Procevi v Borispoli demontovane 21 veresnya 2022 roku ta u Chaplinci 1968 skulptor Ivan Bilokur 46 22 24 pn sh 33 32 17 sh d 46 37347 pn sh 33 53792 sh d 46 37347 33 53792 PrimitkiV Antonov Rezident Maksim soobshaet v Centr 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 16 04 2010 Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 8 veresnya 2018 neavtoritetne dzherelo Oleksij Dejmon V okupovanomu Kiyevi 19 serpnya 2016 u Wayback Machine div v Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 2000 1 12 s 239 249 Novo Petergofske vijskovo politichne prikordonne uchilishe vijsk NKVS SRSR bulo zasnovano 7 zhovtnya 1937 pislya ustanovi v Zbrojnih Silah SRSR institutu vijskovih komisariv na bazi Vijskovogo uchilisha prikordonnoyi ta vnutrishnoyi ohoroni NKVS SRSR imeni K Ye Voroshilova Uchilishe gotuvalo politpracivnikiv dlya prikordonnih i vnutrishnih vijsk NKVS Termin navchannya 2 roki V uchilishe prijmalisya ryadovi i serzhanti prikordonnih i vnutrishnih vijsk NKVS yaki projshli strokovu sluzhbu i otrimali vidminni rekomendaciyi vid komandiriv pidrozdiliv div istoriya zakladu na sajti Leningradec 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine A Yu Popov Diversanty Stalina Razdel Biografii chekistov razvedchikov 4 go upravleniya NKVD NKGB 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine M Yauza Eksmo 2004 Voloshin O Bilogorov O U Centri jogo znali yak Maksima 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine sajt SZR Ukrayini SVR Rossii ta 2012 Yurij Krasnoshok Rozshukuyutsya derzhavni zlochinci rozdil 4 Kileri Kremlya 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine zhurnal Vitchizna 11 12 2007 GDA SBU f 60 spr 86699 P Sudaplatov Osobaya gruppa 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 10 08 2001 Kondratenko A Eho vzorvannogo Kreshatika Voenno istor zh l Orlovskij voennyj vestnik 2 3 2013 str 58 67 ros Dzherelo ye v merezhi v PDF formati ale spam filtr Ukrviki rozcinyuye URL adresu cogo dzherela yak spam Za radyanskih chasiv vona zvalasya vuliceyu Lenina a teper Bogdana Hmelnickogo Za radyanskoyi vladi vul Chkalova teper Olesya Gonchara U kn Kievshina v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 Sbornik dokumentov Sostaviteli F I Ilin Pod redakciej P T Tronko Kiev 1963 S 215 224 Arhiv originalu za 28 travnya 2016 Procitovano 29 veresnya 2016 Div dokument Iz spravki KGB pri Sovete Ministrov USSR o diversionno razvedyvatelnoj deyatelnosti gruppy podpolshikov v g Kiev pod rukovodstvom I D Kudri Rozdil u kn Aleksej Popov NKVD i partizanskoe dvizhenie Seriya Arhiv Moskva OLMA PRESS 2003 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 223 233 ros Div enciklopedijne vidannya Istoriya Kieva Izdatelstvo Kiev 1964 T 2 j S 436 Svoe prebyvanie v Kieve gitlerovcy otmetili varvarskim razrusheniem predpriyatij zhilyh domov teatrov klubov bibliotek sportivnyh sooruzhenij i dr Oni vzorvali i sozhgli vse doma na centralnoj magistrali goroda Kreshatike i prilegayushih k nemu ulicah Ot ploshadi Kalinina do Bessarabki na meste mnogoetazhnyh sooruzhenij ostalis besformennye grudy zheleza i kirpicha Razrushenie Kieva gitlerovcy s provokacionnoj celyu pripisali dejstviyam bolshevikov podpolshikov OMSBON abreviatura vid ros Otdelnaya motostrelkovaya brigada osobogo naznacheniya NKVD SSSR vijskova chastina NKVS yaka specializuvalasya na inzhenernih diversiyah Tak minuvannya Uspenskogo soboru trivalo kilka dniv pri comu vibuhivka zavozilas vantazhivkami Yurij Krasnoshok Vzorvav Kreshatik osenyu 1941 go sovetskie diversanty sprovocirovali zhestochajshuyu raspravu gitlerovcev nad kievlyanami 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Fakty i kommentarii 25 12 2002 Arhiv originalu za 24 veresnya 2016 Procitovano 27 veresnya 2016 Lyubov Hazan Oshibka rezidenta 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Bulvar Gordona 51 399 2012 Bolelshik s 72 letnim stazhem akademik Vyacheslav Sabaldyr 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Bulvar Gordona 35 227 2009 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 4 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 13 bereznya 2022 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 12 sichnya 2013 Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 4 veresnya 2018 Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 4 veresnya 2018 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 4 kvitnya 2019 roku 512 7168 Pro perejmenuvannya vulici u Pecherskomu rajoni mista Kiyeva Arhivovano z pershodzherela 17 lipnya 2022 U Borispoli demontuvali aleyu pogrud radyanskih geroyiv Tvoye misto 21 veresnya 2022 S D Kurbatkina Bilokur Ivan Grigorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 DzherelaI Kudrya na Sajte SVR Rossii 9 chervnya 2020 u Wayback Machine 2012 z pershodzherela 20 lyutogo 2012 ros 2016 PosilannyaVronska T V Kudrya Ivan Danilovich 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 445 ISBN 978 966 00 0855 4 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Pirig P D Kudrya Ivan Danilovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Igor Osipchuk Opernaya pevica Raisa Okipnaya voshla v razvedgruppu Ivana Kudri posle togo kak spasla sovetskih oficerov v okkupirovannom Kieve 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Fakty i kommentarii 24 07 2012 ros Sprava rezidenturi Maksim GDA SBU f 60 spr 86699 T 1 15 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016