Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ти́хон Іва́нович Ю́дін (1879, Тульська губернія — †1949, Москва) — психіатр, засновник вітчизняної генетики психічних захворювань, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УССР, завідувач кафедри психіатрії Казанського університету, II Харьківського медичного інституту, Московського медичного інституту, директор Інституту клінічної психоневрології.
| Юдін Тихон Іванович | |
|---|---|
| Народився | 1879[1] |
| Помер | 1949[1] |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | психіатр |
| Alma mater | МДУ |
| Заклад | Казанський державний університет Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова |
Життєпис
Народився у 1879 році в Тульській губернії.
Навчався в Московському університеті. Ще зі студентських років цікавився психіатрією, відвідував психіатричну клініку медичного факультету та слухав лекції В.П. Сербського та А.Н. Бернштейна. Після закінчення університету з відзнакою (1903) продовжив навчання в клінічній ординатурі психіатричної клініки цього ж університету.
У 1906 р. обрався в комітет лікарів з управління університетською клінікою. Через проблеми на роботі залишає клініку й переїзджає до Харкова. Працює ординатором, а згодом стає заступником головного лікаря Харківської губернської земської психіатричної лікарні (Сабурова дача).
З 1909 по 1912 рр. був секретарем редакції «Харьковского медицинского журнала», а також, як член господарської комісії Харківської медичної громади брав участь в организації Харківського жіночого медичного інституту. У 1908 та 1910 рр. з науковою метою відвідав Францію, Німеччину та Італію.
У 1912 р. повернувся до Москви, обіймав посаду ординатора в психіаричній лікарні на Канатчиковій дачі (зараз Московська психіатрична лікарня ім. П. П. Кащенка). З 1912 по 1914 рр. був редактором журналу «Современная психиатрия», вів розділ хроніки. В ці роки слухав лекції професора Е. Крепеліна в Мюнхені.
Під час Першої світової війни у серпні 1914 р. був призваний на воєнну службу. З 1915 по 1918 рр. знаходився в полоні, де працював старшим лікарем в лазареті для радянських та французьких полонених в Сувалках. Повернувшись з полону, працює асистентом в психіатричній клініці Московського університету, активно займається педагогічною та науковою діяльністю.
У 1919–1924 рр. член президіуму медичного факультету університету, в 1922 р. — член правління I Московського державного університету (І МДУ), у 1922 р. — член бюро Московської секції наукових працівників, 1921–1924 рр. — член медичних кваліфікаційно-методичних зборів при Наркомпросі, 1922–1924 рр. — професор Академії Комвиховання ім. Н. К. Крупської та у 1922–1924 рр. — професор психіатрії Московського інституту дефективної дитини. Був одним з організаторів Перщого з'їзду союзу російських психіатрів (1911), ініціатором вивчення «спадкових відносин» при психічних захворюваннях.
У 1921 р. захистив дисертацію доктора медичних наук на тему: «Наследственность душевных болезней». Став одним із перших помічників П.Б. Ганнушкіна на кафедрі психіатрії Московського державного університету.
У 1924 р. його запросили очолити кафедру психіатрії Казанського університету та Окружну психіатричну лікарню Татарськой республіки. Незабаром став деканом медичного факультету Казанського університету. Став головою Казанського об'єднання невропатологів і психіатрів, редактором "Казанського медичного журналу".
В 1931 р. переїжджає до Харкова, де працював директором Клінічного інституту (Інститут клінічної психоневрології) та віце-президентом Всеукраїнської психоневрологчної академії. З 1937 р. — директор, далі — заступник директора з науки Українського психоневрологічного інституту та завідував кафедрою психіатрії Харківського медичного інституту (1932 -1943).
Під час Великої Вітчизняної війни Т.І. Юдін завідував науковою частиною невро-психіатрічного шпиталю, а з 1945 р. очолював кафедру ІІІ Московського медичного інституту, де і працював до самої смерті.
Наукова діяльність
Науковець цікавився практичною психіатрією, питаннями розвитку психіатричної допомоги населенню, вивчав спадкові психози.
Праці та наукові дослідження присвячені шизофренії, симптоматичним психозам, травмам головного мозку, проблемам організаційної психіатрії.
Особливу увагу приділяв вивченню особливостей статури людського тіла й її зв'язку зі структурою особистості й характером психопатології. Цю тему продовжив досліджквати його учень - М. П. Андрєєв.
Вивчав питання клінічної генетики психічних захворювань, клініки психічних розладів, организаційних питань психіатричної служби та історії психіатрії.
Праці
Автор понад 100 праць з питань спадковості й ролі , інтоксикацій в етіології психозів, шизофренії, прогресивного паралічу, епілепсії тощо.
Перші наукові праці часів університету: «Психозы у близнецов» (1907) и «О сходстве психозов у братьев и сестёр» (1907)
Дисертація «Наследственность душевных болезней» (1922)
Під час Першої світової (в полоні) вивчав питання голодної хвороби, висвітлив у доповіді Московському терапевтичному товариству «Голодная болезнь» (1919) та праці «Расстройство чувствительности при голодании» (1922)
Монографія «Евгеника. Учение об улучшении природных свойств человека» (1925, 1928)
Монографія «Психопатические конституции» (1926)
Монографія «Очерки истории отечественной психиатрии» (1951)
Велика кількість невеликих статей у "Большой медицинской энциклопедии", "Большой советской энциклопедии", "Украинской энциклопедии". Реферати, рецензії й нотатки — в журналах «Современная психиатрия», «Современная психоневрология», «Советская психоневрология», «Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова», «Казанский медицинский журнал», «Харьковский медицинский журнал», «Русский евгенический журнал», «Центральный реферативный журнал», «Врачебное дело» и других.
Джерела
- Кузнецов В. Н., Петрюк А. П., Петрюк П. Т. (2009). . Психічне здоров'я. 2: 154—159. Архів оригіналу за 1 лютого 2015.
- В.Ю.Альбицкий, М.Э. Гурылева, Н.Х.Амиров и др. (2004). . Казань: Магариф. с. 472. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипніков А.М., Психіатрія - К.: Здоров'я - 2003.
 | Це незавершена стаття про психіатра. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- Czech National Authority Database
- В. Н. Кузнецов, А. П. Петрюк, П. Т. Петрюк. Профессор Тихон Иванович Юдин — крупнейший отечественный психиатр и бывший сабурянин (к 130-летию со дня рождения). НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ. Психічне здоров’я. — 2009. — Вип. 2. — С. 154–159.
- Історія психіатрії. КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ с. ОРЛІВКА» РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (укр) .
- История кафедры. Казанский государственный медицинский университет.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yudin Ti hon Iva novich Yu din 1879 Tulska guberniya 1949 Moskva psihiatr zasnovnik vitchiznyanoyi genetiki psihichnih zahvoryuvan doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki USSR zaviduvach kafedri psihiatriyi Kazanskogo universitetu II Harkivskogo medichnogo institutu Moskovskogo medichnogo institutu direktor Institutu klinichnoyi psihonevrologiyi Yudin Tihon IvanovichNarodivsya1879 1 Pomer1949 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpsihiatrAlma materMDUZakladKazanskij derzhavnij universitet Institut nevrologiyi psihiatriyi ta narkologiyi NAMN Ukrayini Pershij moskovskij derzhavnij medichnij universitet imeni I M SechenovaZhittyepisNarodivsya u 1879 roci v Tulskij guberniyi Navchavsya v Moskovskomu universiteti She zi studentskih rokiv cikavivsya psihiatriyeyu vidviduvav psihiatrichnu kliniku medichnogo fakultetu ta sluhav lekciyi V P Serbskogo ta A N Bernshtejna Pislya zakinchennya universitetu z vidznakoyu 1903 prodovzhiv navchannya v klinichnij ordinaturi psihiatrichnoyi kliniki cogo zh universitetu U 1906 r obravsya v komitet likariv z upravlinnya universitetskoyu klinikoyu Cherez problemi na roboti zalishaye kliniku j pereyizdzhaye do Harkova Pracyuye ordinatorom a zgodom staye zastupnikom golovnogo likarya Harkivskoyi gubernskoyi zemskoyi psihiatrichnoyi likarni Saburova dacha Z 1909 po 1912 rr buv sekretarem redakciyi Harkovskogo medicinskogo zhurnala a takozh yak chlen gospodarskoyi komisiyi Harkivskoyi medichnoyi gromadi brav uchast v organizaciyi Harkivskogo zhinochogo medichnogo institutu U 1908 ta 1910 rr z naukovoyu metoyu vidvidav Franciyu Nimechchinu ta Italiyu U 1912 r povernuvsya do Moskvi obijmav posadu ordinatora v psihiarichnij likarni na Kanatchikovij dachi zaraz Moskovska psihiatrichna likarnya im P P Kashenka Z 1912 po 1914 rr buv redaktorom zhurnalu Sovremennaya psihiatriya viv rozdil hroniki V ci roki sluhav lekciyi profesora E Krepelina v Myunheni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u serpni 1914 r buv prizvanij na voyennu sluzhbu Z 1915 po 1918 rr znahodivsya v poloni de pracyuvav starshim likarem v lazareti dlya radyanskih ta francuzkih polonenih v Suvalkah Povernuvshis z polonu pracyuye asistentom v psihiatrichnij klinici Moskovskogo universitetu aktivno zajmayetsya pedagogichnoyu ta naukovoyu diyalnistyu U 1919 1924 rr chlen prezidiumu medichnogo fakultetu universitetu v 1922 r chlen pravlinnya I Moskovskogo derzhavnogo universitetu I MDU u 1922 r chlen byuro Moskovskoyi sekciyi naukovih pracivnikiv 1921 1924 rr chlen medichnih kvalifikacijno metodichnih zboriv pri Narkomprosi 1922 1924 rr profesor Akademiyi Komvihovannya im N K Krupskoyi ta u 1922 1924 rr profesor psihiatriyi Moskovskogo institutu defektivnoyi ditini Buv odnim z organizatoriv Pershogo z yizdu soyuzu rosijskih psihiatriv 1911 iniciatorom vivchennya spadkovih vidnosin pri psihichnih zahvoryuvannyah U 1921 r zahistiv disertaciyu doktora medichnih nauk na temu Nasledstvennost dushevnyh boleznej Stav odnim iz pershih pomichnikiv P B Gannushkina na kafedri psihiatriyi Moskovskogo derzhavnogo universitetu U 1924 r jogo zaprosili ocholiti kafedru psihiatriyi Kazanskogo universitetu ta Okruzhnu psihiatrichnu likarnyu Tatarskoj respubliki Nezabarom stav dekanom medichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu Stav golovoyu Kazanskogo ob yednannya nevropatologiv i psihiatriv redaktorom Kazanskogo medichnogo zhurnalu V 1931 r pereyizhdzhaye do Harkova de pracyuvav direktorom Klinichnogo institutu Institut klinichnoyi psihonevrologiyi ta vice prezidentom Vseukrayinskoyi psihonevrologchnoyi akademiyi Z 1937 r direktor dali zastupnik direktora z nauki Ukrayinskogo psihonevrologichnogo institutu ta zaviduvav kafedroyu psihiatriyi Harkivskogo medichnogo institutu 1932 1943 Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni T I Yudin zaviduvav naukovoyu chastinoyu nevro psihiatrichnogo shpitalyu a z 1945 r ocholyuvav kafedru III Moskovskogo medichnogo institutu de i pracyuvav do samoyi smerti Naukova diyalnistNaukovec cikavivsya praktichnoyu psihiatriyeyu pitannyami rozvitku psihiatrichnoyi dopomogi naselennyu vivchav spadkovi psihozi Praci ta naukovi doslidzhennya prisvyacheni shizofreniyi simptomatichnim psihozam travmam golovnogo mozku problemam organizacijnoyi psihiatriyi Osoblivu uvagu pridilyav vivchennyu osoblivostej staturi lyudskogo tila j yiyi zv yazku zi strukturoyu osobistosti j harakterom psihopatologiyi Cyu temu prodovzhiv doslidzhkvati jogo uchen M P Andryeyev Vivchav pitannya klinichnoyi genetiki psihichnih zahvoryuvan kliniki psihichnih rozladiv organizacijnih pitan psihiatrichnoyi sluzhbi ta istoriyi psihiatriyi PraciAvtor ponad 100 prac z pitan spadkovosti j roli intoksikacij v etiologiyi psihoziv shizofreniyi progresivnogo paralichu epilepsiyi tosho Pershi naukovi praci chasiv universitetu Psihozy u bliznecov 1907 i O shodstve psihozov u bratev i sestyor 1907 Disertaciya Nasledstvennost dushevnyh boleznej 1922 Pid chas Pershoyi svitovoyi v poloni vivchav pitannya golodnoyi hvorobi visvitliv u dopovidi Moskovskomu terapevtichnomu tovaristvu Golodnaya bolezn 1919 ta praci Rasstrojstvo chuvstvitelnosti pri golodanii 1922 Monografiya Evgenika Uchenie ob uluchshenii prirodnyh svojstv cheloveka 1925 1928 Monografiya Psihopaticheskie konstitucii 1926 Monografiya Ocherki istorii otechestvennoj psihiatrii 1951 Velika kilkist nevelikih statej u Bolshoj medicinskoj enciklopedii Bolshoj sovetskoj enciklopedii Ukrainskoj enciklopedii Referati recenziyi j notatki v zhurnalah Sovremennaya psihiatriya Sovremennaya psihonevrologiya Sovetskaya psihonevrologiya Zhurnal nevropatologii i psihiatrii im S S Korsakova Kazanskij medicinskij zhurnal Harkovskij medicinskij zhurnal Russkij evgenicheskij zhurnal Centralnyj referativnyj zhurnal Vrachebnoe delo i drugih DzherelaKuznecov V N Petryuk A P Petryuk P T 2009 Psihichne zdorov ya 2 154 159 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2015 V Yu Albickij M E Guryleva N H Amirov i dr 2004 Kazan Magarif s 472 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2015 Procitovano 31 sichnya 2015 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sonnik G T Napryeyenko O K Skripnikov A M Psihiatriya K Zdorov ya 2003 Ce nezavershena stattya pro psihiatra Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 V N Kuznecov A P Petryuk P T Petryuk Professor Tihon Ivanovich Yudin krupnejshij otechestvennyj psihiatr i byvshij saburyanin k 130 letiyu so dnya rozhdeniya NOVOSTI UKRAINSKOJ PSIHIATRII Psihichne zdorov ya 2009 Vip 2 S 154 159 Istoriya psihiatriyi KOMUNALNE PIDPRIYeMSTVO OBLASNA PSIHIATRIChNA LIKARNYa s ORLIVKA RIVNENSKOYi OBLASNOYi RADI ukr Istoriya kafedry Kazanskij gosudarstvennyj medicinskij universitet