Breaker третій студійний альбом німецьої хеві метал групи Accept випущений 16 березня 1981 року Він був записаний як і п

Breaker - третій студійний альбом німецьої хеві-метал групи Accept, випущений 16 березня 1981 року. Він був записаний як і попередній альбом I'm a Rebel в студії Delta-Studio у Вілстері. Звукоінженером платівки виступив Міхаель Вегнер, а продюсером ^[en]. Бас-гітарист ^[en] виконує баладу «Breaking Up Again», всі інші пісні виконав Удо Діркшнайдер. Попередній альбом мав скромний комерційний успіх, почасти тому, що музичний матеріал його складався під впливом звукозаписної компанії. Записуючи альбом Breaker гурт одразу визначився, що не слухатиме нічиїх порад ззовні і не помилився. Альбом вийшов дуже тяжким у плані звучання і став першим альбомом, що має впізнаване звучання гурту.

Breaker

Студійний альбом

Виконавець

Accept

Дата випуску

16 березня 1981 року

Записаний

Грудень 1980 – січень 1981 року

Жанр

хеві-метал

Тривалість

43:51

Мова

Англійська

Студія звукозапису

Delta Studio, Wilster

Лейбли

Brain (ФРН) Passport (США)

Polydor (Франція)

Продюсер

^d

Професійні огляди

* Allmusic

посилання

Хронологія Accept

Попередній

I'm a Rebel

Restless and Wild

Наступний

Про альбом

Після невдалої спроби комерціалізації на I'm a Rebel , Accept вирішили не дозволяти стороннім людям впливати на музику гурту. Зібравшись разом у розпал дуже холодної зими , учасники гурту зосередилися на створенні альбому, який вони самі хотіли зробити. Удо Діркшнайдер згадує: «Після нашого досвіду з I'm A Rebel ми поставили собі за мету цього разу не піддаватися музичному впливу за межами гурту». Удо вважає Breaker одним з найкращих записів Accept і знаменує собою початок золотої ери гурту, яка тривала до 1985 року - назва альбому пізніше стала назвою власної звукозаписної компанії Удо Breaker Records. Удо вважає Breaker одним з найкращих записів Accept і знаменує собою початок золотої ери гурту, яка тривала до 1985 року - назва альбому пізніше стала назвою власної звукозаписної компанії Удо Breaker Records. ^[en] погоджується: «Можливо, ми знали, що старий підхід із запису раніше не працював дуже добре. Тож ми казали: «На біса, давайте просто робимо те, що вважаємо правильним. Давайте не намагатися бути кимось іншим». Єдиною можливою поступкою комерційним інтересам була пісня «Midnight Highway», яку Вольф описав як «своєрідну напівкомерційну спробу». Більша частина решти альбому має гнівний і зухвалий тон, особливо нецензурна лексика в "Son of a Bitch". Вольф пояснює, чому ця конкретна пісня була єдиною, текст якої не було надруковано в альбомі: «Під час початкового випуску ми подумали, що було б гарною ідеєю просто поставити «Censored» у примітках для пісні. для уникнення будь-яких суперечок. Ну, виявляється, це викликало більше суперечок таким чином, коли всі бажають знати, хто це піддав цензурі». Альтернативна версія під назвою «Born to Be Whipped» була записана з більш цензурним текстом. Вольф пояснює: «Нам довелося змінити це, тому що британці були настільки смутні щодо такого роду речей, що ми не могли випустити там платівку з піснею під назвою Son of a Bitch».

Список пісень

Автор музики і слів Accept.

Side one
#	Назва	Тривалість
1.	«Starlight»	3:52
2.	«Breaker»	3:35
3.	«Run If You Can»	4:48
4.	«Can't Stand the Night»	5:23
5.	«Son of a Bitch»	3:53

Side two
#	Назва	Тривалість
6.	«Burning»	5:13
7.	«Feelings»	4:48
8.	«Midnight Highway»	3:58
9.	«Breaking Up Again»	4:37
10.	«Down and Out»	3:44
43:51

Бонус треки на російському виданні
#	Назва	Тривалість
1.	«Breaker» (Live)
2.	«Midnight Highway» (Live)

Учасники запису

Удо Діркшнайдер – вокал
Wolf Hoffmann – лід-гітара
Йорг Фішер – лід-гітара
Петер Балтес – бас-гітара, бек-вокал, вокал на "Breaking Up Again"
Штефан Кауфман – ударні, бек-вокал

Продакшен

Дірк Штефенс – продюсер, домовленності з Accept
Міхаель Вегнер – звукоінженер, зведення
Штефан Бьоле – обкладинка
H.G. Bieringer – фотографії
Studio Icks & Accept – дизайн обкладинки
Accept – дизайн

Примітки

. web.archive.org. 3 лютого 1999. Архів оригіналу за 3 лютого 1999. Процитовано 6 березня 2022.
. web.archive.org. 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 березня 2022.
. web.archive.org. 8 квітня 2004. Архів оригіналу за 8 квітня 2004. Процитовано 6 березня 2022.

[1] . web.archive.org. 3 лютого 1999. Архів оригіналу за 3 лютого 1999. Процитовано 6 березня 2022.

[2] . web.archive.org. 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 березня 2022.

[3] . web.archive.org. 8 квітня 2004. Архів оригіналу за 8 квітня 2004. Процитовано 6 березня 2022.