Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Протести в Каракалпакстані розпочалися 1 липня 2022 року після винесення на громадське обговорення проєкту нової редакці

Протести в Каракалпакстані (2022)

Протести в Каракалпакстані (2022)

Протести в Каракалпакстані розпочалися 1 липня 2022 року після винесення на громадське обговорення проєкту нової редакції Конституції Узбекистану, в якій з опису статусу Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також прибрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. Протести почалися в Нукусі, столиці Республіки Каракалпакстан, але пізніше перекинулися на Чимбай та Муйнак. Учасники протестів виступають проти проєкту нової редакції Конституції.

Протести в Каракалпакстані (2022)
image
Каракалпакстан на карті Узбекистану
Дата: 1-12 липня 2022
Місце:
Каракалпакстан
Результат: протести тривають
Сторони
image Узбекистан image Протестувальники

2 липня 2022 року президент Узбекистану заявив про необхідність зберегти спірні статті в попередньому вигляді.

Передісторія

Особливості регіону

Республіка Каракалпакстан — один із найбідніших і малопридатних для життя регіонів світу. Понад 85 % території республіки займає пустеля Кизилкум, у зв'язку з чим у республіці постійно спостерігається нестача питної води. За даними на 2002 рік, з Каракалпакстану до Казахстану мігрувало понад 250 тисяч осіб, що становило п'яту частину населення автономії. Крім цього, важке економічне становище підкріплюється екологічною катастрофою, пов'язаної з висиханням Аральського моря.

20 березня 1932 року з Кара-Калпакської АО РРФСР було створено Кара-Калпакську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку у складі РРФСР. 5 грудня 1936 року автономна республіка була передана до складу Узбецької РСР.

14 грудня 1990 року на сесії Верховної ради Каракалпакської АРСР було підписано Декларацію про державний суверенітет, яка передбачала повну незалежність держави, якої можна було досягти через проведення загальнореспубліканського референдуму. 9 січня 1992 року ККАССР перетворено на Республіку Каракалпакстан. 1993 року шляхом тривалих переговорів було підписано міждержавний договір про входження Республіки Каракалпакстан до складу Узбекистану строком на 20 років. Проте до 2013 року договір на офіційному рівні було фактично забуто.

Протягом 1990—2000-х років. репресивні механізми офіційного Ташкента, що посилювалися, пригнічували каракалпакський сепаратизм. Колишній Президент Каракалпакстану Даулетбай Шашметов, який виступав за вихід республіки, був знятий з усіх посад і пішов із політики у 1992 році. За нез'ясованих обставин помер Марат Аралбаєв, а його партію «Халик Мапі» («Народна воля») було розпущено.

Поправки до Конституції (2022)

26 червня 2022 року узбецька влада на громадське обговорення винесла проєкт нової редакції Конституції Узбекистану. У розділі 17, повністю присвяченому Республіці Каракалпакстан, дві основні тези розділу свідчать, що Каракалпакстан — це суверенна республіка і що народ цієї республіки має право на відокремлення від Узбекистану на основі загального референдуму жителів Каракалпакстану. Ці пункти вилучено з нової редакції Конституції. Обговорення проєкту триватиме до 4 липня цього року; після цього влада призначить дату референдуму.

Частина правок передбачає збільшення терміну перебування президента на посаді із 5 до 7 років, а також «обнулення» терміну чинному президенту.

Увечері 26 червня у соцмережах з'явилися заклики жителів Каракалпакстану до масових виступів. Активісти виступили проти проєкту нової редакції Конституції, бачачи у ній загрозу суверенітету республіки. Опозиційні політики з Каракалпакстану висловили категоричну незгоду з новою редакцією Конституції, але чинна влада, у тому числі президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв, не хотіла про це говорити. За повідомленнями Радіо «Азаттик», на адміністраторів пабліків і телеграм-каналів, що висловлюються проти проєкту, чинять тиск правоохоронні органи Узбекистану. 27 червня мешканці Нукуса писали, що у місті обмежили доступ до мобільного інтернету.

Хронологія

1 липня

На вулицях Нукуса зібралися щонайменше сотні людей із прапорами Каракалпакстану. Цього ж дня лідер опозиції, юрист Даулетмурат Тажимуратов, оголосив, що погодив із владою проведення мирного мітингу 5 липня. Проте пізніше люди у цивільному відвезли його із сім'єю у невідомому напрямку. Як підтвердила сестра Тажимуратова, вдень міліціонери забрали його з дому. Повідомляється, що пізніше його відпустили. Народ стихійно почав виходити на вулиці, вимагаючи негайно звільнити Тажимуратова. Мітинги також пройшли у двох інших містах республіки — Чимбай та Муйнак. Активних учасників мітингів затримували. За словами мешканців Каракалпакстану, люди обговорювали мітинги у спеціальних телеграм-каналах, де й координували спільні дії. У цей же день влада Узбекистану ввела додаткові сили Нацгвардії в Каракалпакстан. Тим часом узбецькі медіа масові акції протесту ігнорували.

За повідомленням головного редактора TurkmenNews Руслана Мітяєвя, після того, як Тажимуратова відпустили, він пішов у мечеть, а потім вирушив додому. Вже з дому він почав відправляти у свій телеграм-канал голосові повідомлення про те, що «з ним все гаразд», але через якийсь час він відправив повідомлення, де тремтячим голосом розповів, що на зв'язок із ним вийшло найвище керівництво Служби національної безпеки Узбекистану і вимагало від нього «припинити це все». Йому погрожували тим, що він хабарник: нібито СНБ має відео, де він бере хабарі. Також вони нібито мають відео, де він займається сексом з чоловіками — в Узбекистані це протизаконно. Також Таржимуратову говорили, що РНБ "піднімуть старі справи його батька".

Міністерство внутрішніх справ Узбекистану оголосило, що причиною демонстрацій в адміністративному центрі Каракалпакстану Нукус стало «неправильне тлумачення конституційних реформ, що проводяться в республіці». The Moscow Times з посиланням на учасників протестів повідомляє, що причиною невдоволення громадян Каракалпакстану стало не прагнення відокремитися від Узбекистану, а спроба влади грубо порушити конституційні права та ліквідувати особливий статус регіону.

Видання «Хук» писало: «Ввечері мітингувальники зібралися біля підземного переходу на Нукусському Центральному Дехканському базарі, чекаючи на Даулетмурата Тажимуратова. Близько 19:00 він приїхав до людей. Тажимуратов разом із головою Жокарги Кенеса Муратом Камаловим залізли на дах машини Камалова і почали чекати, доки їм привезуть мікрофони та колонки. Апаратуру так і не привезли. Серед людей не спостерігалися прояви агресії, жорстокості, насильства чи мародерства. Мобільні загони особливого призначення МВС також були присутні на мітингу, але не виявляли активності. Мітингувальники попросили у них каски, щити, кийки, пояснюючи прохання побоюваннями за своє життя. Співробітники МВС погодилися, а мітингувальники, залишаючи базар, повернули все обмундирування назад. Через деякий час Даулетмурат Тажимуратов та Мурат Камалов сіли в машину, а жителі почали штовхати автомобіль до будівлі Жокарги Кенеса. Після того, як машина під'їхала до будівлі, Тажимуратов та Камалов зайшли всередину. Мітингувальники чекали зовні.

Незабаром розпочався конфлікт. Співробітники силових структур почали кидати димові шашки. Деякі з протестувальників ловили шашки і кидали їх у співробітників. Співробітники мобільного загону особливого призначення (МООН) МВС почали використовувати засоби шумового впливу. Одна з шашок потрапила у голову протестувальника. За повідомленнями очевидців, постраждалий помер. Інформація не підтверджена. Співробітники правоохоронних органів використали проти мітингувальників гумові кулі. Двом учасникам мітингу влучили по ногах. Одного з них забрали на цивільному автомобілі марки DAMAS, другого посадили в машину ГУБДР. Як повідомляють очевидці, невдовзі співробітники застосували сльозогінний газ та почали використовувати водомети. Люди почали розбігатися. Частина протестувальників вирушила до Тажимуратова будинку.

2 липня

О 4-й годині ранку Даулетмурата Тажимуратова забрали на п'яти автобусах і відвезли в невідомому напрямку На перехрестях Нукуса виставлено блокпости. Людей затримують та саджають у сині фургони. У місті немає мобільного та стаціонарного інтернету, не працюють способи безготівкової оплати, у банкоматах неможливо зняти готівку. В'їзд до Нукуса перекритий з боку міст Тахіаташ, Ходжейлі, Орак Балга.

Жокарги Кенес, Рада міністрів та Міністерство внутрішніх справ Каракалпакстану опублікували заяву про те, що в Нукусі 1 липня відбулася «спроба захоплення органів державного управління». За офіційною версією, організатори заворушень зібрали людей на столичній площі перед адміністративними будинками.

За даними сервісу Flightradar24 і Kun.uz борт Шавката Мірзієєва прямує в Нукус. У Нукус також вилетів літак прем'єр-міністра Абдулли Аріпова. Увечері Шавкат Мірзієєв заявив, що всі поправки, що стосуються Каракалпакії (70, 71, 72, 73, 74 та 75 редакції) будуть повністю скасовані.

До вечора низка джерел почала стверджувати, що силовики застосували проти протестувальників летальну зброю, був наказ стріляти на ураження. До 23:00 у мережі з'являються перші знімки загиблих та поранених.

3 липня

З 3 липня по 2 серпня в регіоні введено режим надзвичайного стану, а також встановлено комендантську годину з 9 години вечора до 7 години ранку.

Реакція

  • image Білорусь – Під час зустрічі напередодні Дня незалежності Білорусі президент (легітимність під сумнівом) Олександр Лукашенко заявив, що іноземці, переважно західні, відіграють певну роль у демонстраціях, і навів схожість між Протестами в Казахстані 2022 року. Говорячи про вплив Китаю в регіоні, Лукашенко заявив, що «Центральна Азія, як і ми, опинилася між двома вогнями: європейцями з одного боку, та американцями з іншого. Китай допомагає Центральній Азії вижити, щоб вона встояла. Ця боротьба буде в Центральній Азії найближчим часом. Симптоми цього вже стали очевидними».
  • image Китай – На брифінгу для преси речник   заявив, що Китай підтримує уряд Узбекистану в підтримці національної стабільності, і що Узбекистан зберігатиме спокій і єдність під керівництвом президента Шавката Мірзійоєва.
  • image Європейський Союз – Європейський Союз висловив стурбованість подіями в Каракалпакстані, закликавши всі сторони до стриманості та сказавши: «Європейський Союз закликає владу гарантувати права людини, включаючи фундаментальні права на свободу вираження поглядів і свободу зібрань, у відповідно до міжнародних зобов'язань Узбекистану».
  • image Індія – речник   виступив із заявою, у якій підтримав зусилля уряду Узбекистану відновити правопорядок і запобігти будь-якій подальшій ескалації ситуації. Він також висловив співчуття загиблим під час протестів.
  • image Казахстан – Міністерство закордонних справ Казахстану виступило із заявою на підтримку уряду Узбекистану. «Ми вітаємо та підтримуємо рішення вищого керівництва Узбекистану щодо стабілізації ситуації в Каракалпакстані. Ми впевнені, що напередодні найважливішої політичної події – референдуму щодо внесення змін до конституції та закону, в братньому Узбекистані запанує мир і спокій».
  • image Киргизстан – в телефонній розмові з президентом Мірзійоєвим, президент Киргизстану Садир Жапаров заявив, що він повністю підтримує зусилля уряду Узбекистану щодо стабілізації ситуації в Каракалпакстані.
  • image Росія – Міністерство закордонних справ Росії заявило, що це внутрішня справа Узбекистану, але висловило довіру узбецькій владі та закликало зацікавлені сторони вирішувати проблеми за допомогою «юридичних засобів», а не заворушень.
  • image Туреччина – Міністерство закордонних справ Туреччини висловило впевненість, що уряд і народ Узбекистану вирішать проблеми «здоровим глуздом і в атмосфері миру та спокою». У МЗС також заявили, що надають великого значення стабільності та процвітанню Узбекистану.
  • image Туркменістан –  оприлюднило заяву, в якій говориться, що вони «підтримують своєчасну та рішучу дію керівництва Узбекистану щодо захисту конституційного порядку та верховенства права в країні, безпеки та спокою громадян».
  • image США – Речник Міністерства закордонних справ США Нед Прайс закликав узбецьку владу «захищати всі основні права, включаючи мирні зібрання та вираження думок», і закликав розслідувати насильство.

Див. також

Примітки

  1. В Каракалпакстане протесты из-за изменения статуса региона в Конституции. МВД Узбекистана назвал акции незаконными. Настоящее Время (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  2. Протесты в Каракалпакстане: люди вышли на улицы из-за инициативы Ташкента изменить статус республики, Радио Азаттык (Радіо Свобода), 2 июля 2022
  3. В Узбекистані планують відмовитися від деяких змін до Конституції через протести, Укрінформ, 2 липня 2022
  4. В Узбекистані відбулися протести через поправки до Конституції, що обмежують статус автономної республіки. Після них президент передумав, НВ, 3 липня 2022
  5. Алга, Каракалпакстан! На берегах высохшего Арала появились сепаратисты. Lenta.RU (рос.). Процитовано 3 липня 2022.
  6. Узбекистан: новая конституция – плюс для Мирзиёева, минус для Каракалпакстана | Eurasianet. russian.eurasianet.org (англ.). Процитовано 2 липня 2022.
  7. В Каракалпакстане — протесты против поправок о статусе автономной республики. МВД Узбекистана назвал акции «незаконными». Радио Азаттык (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  8. Республика в составе Узбекистана может утратить суверенный статус. Жители возмущены. Радио Азаттык (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  9. . The Insider (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  10. В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
  11. Deutsche Welle (www.dw.com). В Узбекистане протестуют против поправок в конституцию | DW | 02.07.2022. DW.COM (ru-RU) . Процитовано 2 липня 2022.
  12. The Moscow Times на русском (1 липня 2022). В Узбекистане вспыхнули протесты накануне «обнуления» сроков президента. The Moscow Times на русском (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  13. Turkmen.news: Узбекистан ввел дополнительные силы Нацгвардии в Каракалпакстан из‑за протестов против поправок в Конституцию. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  14. Узбекистан ввів додаткові сили Нацгвардії в Каракалпакстан через протести, Укрінформ, 1 липня 2022
  15. МВД Узбекистана объяснило демонстрации в Нукусе «неправильным толкованием конституционных реформ». Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  16. ХУК! — СМИ для Нового Узбекистана. Что известно на данный момент о событиях в Нукусе?. Telegram. Процитовано 2 липня 2022.
  17. ХУК! — СМИ для Нового Узбекистана. Что известно на 2 июля 14.00 о событиях в Нукусе. Telegram. Процитовано 2 липня 2022.
  18. В Нукусе задержали активиста Даулетмурата Тажимуратова, который анонсировал митинг 5 июля. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  19. Власти Каракалпакстана назвали митинги против поправок в Конституцию попыткой захвата власти. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  20. Шавкат Мирзиёев вылетел в Нукус. Газета.uz (ru-UZ) . 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  21. Kun uz. Шавкат Мирзиёев вылетел в Нукус. Kun.uz (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  22. Борт Шавката Мирзиеева вылетел из Ташкента в Нукус. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  23. Мирзиеев решил не менять статьи конституции о суверенитете Каракалпакстана | Tengrinews.kz. tengrinews.kz. Процитовано 2 липня 2022.
  24. Из-за протестов президент Узбекистана предложил не упразднять суверенный статус Каракалпакстана в новой версии Конституции. Новая газета. Европа. 1656779280000. Процитовано 2 липня 2022.
  25. В Узбекистане на протестах начали стрелять - видео. ВЕСТИ (рос.). 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  26. На фоне протестов в Каракалпакстане ввели режим ЧП. (рос.). 2 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  27. Lukashenko: They start destabilizing Central Asia. eng.belta.by (en-EN) . 2 липня 2022. оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  28. Foreign Ministry Spokesperson Zhao Lijian’s Regular Press Conference. . 4 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  29. Uzbekistan Says 18 Killed In Karakalpakstan Unrest. (Radio Free Europe/Radio Liberty). 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  30. Press Trust of India (6 липня 2022). India Hopes for Early Stabilisation of Situation in Uzbek Province Hit by Violent Protests. . Процитовано 7 липня 2022.
  31. Kazakh Foreign Ministry issues statement on Karakalpakstan unrest. tashkenttimes.uz. 3 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  32. Sadyr Japarov supports Shavkat Mirziyoyev's decision on Karakalpakstan. uzreport.news. 4 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  33. Auyezov, Olzhas. Uzbekistan says 18 killed, hundreds wounded in Karakalpakstan unrest. Reuters. Процитовано 4 July 2022.
  34. Abdulkerimov, Bahtiyar (4 липня 2022). 18 people killed during protests in Uzbekistan's Karakalpakstan. Anadolu Agency. Процитовано 7 липня 2022.
  35. Turkmenistan Foreign Ministry’s press release on recent events in Karakalpakstan. www.newscentralasia.net. 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  36. U.S. calls for investigation into deadly Uzbekistan violence. National Post (англ.). 5 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Protesti v Karakalpakstani rozpochalisya 1 lipnya 2022 roku pislya vinesennya na gromadske obgovorennya proyektu novoyi redakciyi Konstituciyi Uzbekistanu v yakij z opisu statusu Respubliki Karakalpakstan vidaleno slovo suverenna a takozh pribrano zgadku pro pravo respubliki na vidokremlennya vid Uzbekistanu Protesti pochalisya v Nukusi stolici Respubliki Karakalpakstan ale piznishe perekinulisya na Chimbaj ta Mujnak Uchasniki protestiv vistupayut proti proyektu novoyi redakciyi Konstituciyi Protesti v Karakalpakstani 2022 Karakalpakstan na karti Uzbekistanu Data 1 12 lipnya 2022 Misce Karakalpakstan Rezultat protesti trivayut Storoni Uzbekistan Protestuvalniki 2 lipnya 2022 roku prezident Uzbekistanu zayaviv pro neobhidnist zberegti spirni statti v poperednomu viglyadi PeredistoriyaOsoblivosti regionu Respublika Karakalpakstan odin iz najbidnishih i malopridatnih dlya zhittya regioniv svitu Ponad 85 teritoriyi respubliki zajmaye pustelya Kizilkum u zv yazku z chim u respublici postijno sposterigayetsya nestacha pitnoyi vodi Za danimi na 2002 rik z Karakalpakstanu do Kazahstanu migruvalo ponad 250 tisyach osib sho stanovilo p yatu chastinu naselennya avtonomiyi Krim cogo vazhke ekonomichne stanovishe pidkriplyuyetsya ekologichnoyu katastrofoyu pov yazanoyi z visihannyam Aralskogo morya 20 bereznya 1932 roku z Kara Kalpakskoyi AO RRFSR bulo stvoreno Kara Kalpaksku Avtonomnu Socialistichnu Radyansku Respubliku u skladi RRFSR 5 grudnya 1936 roku avtonomna respublika bula peredana do skladu Uzbeckoyi RSR 14 grudnya 1990 roku na sesiyi Verhovnoyi radi Karakalpakskoyi ARSR bulo pidpisano Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet yaka peredbachala povnu nezalezhnist derzhavi yakoyi mozhna bulo dosyagti cherez provedennya zagalnorespublikanskogo referendumu 9 sichnya 1992 roku KKASSR peretvoreno na Respubliku Karakalpakstan 1993 roku shlyahom trivalih peregovoriv bulo pidpisano mizhderzhavnij dogovir pro vhodzhennya Respubliki Karakalpakstan do skladu Uzbekistanu strokom na 20 rokiv Prote do 2013 roku dogovir na oficijnomu rivni bulo faktichno zabuto Protyagom 1990 2000 h rokiv represivni mehanizmi oficijnogo Tashkenta sho posilyuvalisya prignichuvali karakalpakskij separatizm Kolishnij Prezident Karakalpakstanu Dauletbaj Shashmetov yakij vistupav za vihid respubliki buv znyatij z usih posad i pishov iz politiki u 1992 roci Za nez yasovanih obstavin pomer Marat Aralbayev a jogo partiyu Halik Mapi Narodna volya bulo rozpusheno Popravki do Konstituciyi 2022 26 chervnya 2022 roku uzbecka vlada na gromadske obgovorennya vinesla proyekt novoyi redakciyi Konstituciyi Uzbekistanu U rozdili 17 povnistyu prisvyachenomu Respublici Karakalpakstan dvi osnovni tezi rozdilu svidchat sho Karakalpakstan ce suverenna respublika i sho narod ciyeyi respubliki maye pravo na vidokremlennya vid Uzbekistanu na osnovi zagalnogo referendumu zhiteliv Karakalpakstanu Ci punkti vilucheno z novoyi redakciyi Konstituciyi Obgovorennya proyektu trivatime do 4 lipnya cogo roku pislya cogo vlada priznachit datu referendumu Chastina pravok peredbachaye zbilshennya terminu perebuvannya prezidenta na posadi iz 5 do 7 rokiv a takozh obnulennya terminu chinnomu prezidentu Uvecheri 26 chervnya u socmerezhah z yavilisya zakliki zhiteliv Karakalpakstanu do masovih vistupiv Aktivisti vistupili proti proyektu novoyi redakciyi Konstituciyi bachachi u nij zagrozu suverenitetu respubliki Opozicijni politiki z Karakalpakstanu vislovili kategorichnu nezgodu z novoyu redakciyeyu Konstituciyi ale chinna vlada u tomu chisli prezident Uzbekistanu Shavkat Mirziyeyev ne hotila pro ce govoriti Za povidomlennyami Radio Azattik na administratoriv pablikiv i telegram kanaliv sho vislovlyuyutsya proti proyektu chinyat tisk pravoohoronni organi Uzbekistanu 27 chervnya meshkanci Nukusa pisali sho u misti obmezhili dostup do mobilnogo internetu Hronologiya1 lipnya Na vulicyah Nukusa zibralisya shonajmenshe sotni lyudej iz praporami Karakalpakstanu Cogo zh dnya lider opoziciyi yurist Dauletmurat Tazhimuratov ogolosiv sho pogodiv iz vladoyu provedennya mirnogo mitingu 5 lipnya Prote piznishe lyudi u civilnomu vidvezli jogo iz sim yeyu u nevidomomu napryamku Yak pidtverdila sestra Tazhimuratova vden milicioneri zabrali jogo z domu Povidomlyayetsya sho piznishe jogo vidpustili Narod stihijno pochav vihoditi na vulici vimagayuchi negajno zvilniti Tazhimuratova Mitingi takozh projshli u dvoh inshih mistah respubliki Chimbaj ta Mujnak Aktivnih uchasnikiv mitingiv zatrimuvali Za slovami meshkanciv Karakalpakstanu lyudi obgovoryuvali mitingi u specialnih telegram kanalah de j koordinuvali spilni diyi U cej zhe den vlada Uzbekistanu vvela dodatkovi sili Nacgvardiyi v Karakalpakstan Tim chasom uzbecki media masovi akciyi protestu ignoruvali Za povidomlennyam golovnogo redaktora TurkmenNews Ruslana Mityayevya pislya togo yak Tazhimuratova vidpustili vin pishov u mechet a potim virushiv dodomu Vzhe z domu vin pochav vidpravlyati u svij telegram kanal golosovi povidomlennya pro te sho z nim vse garazd ale cherez yakijs chas vin vidpraviv povidomlennya de tremtyachim golosom rozpoviv sho na zv yazok iz nim vijshlo najvishe kerivnictvo Sluzhbi nacionalnoyi bezpeki Uzbekistanu i vimagalo vid nogo pripiniti ce vse Jomu pogrozhuvali tim sho vin habarnik nibito SNB maye video de vin bere habari Takozh voni nibito mayut video de vin zajmayetsya seksom z cholovikami v Uzbekistani ce protizakonno Takozh Tarzhimuratovu govorili sho RNB pidnimut stari spravi jogo batka Ministerstvo vnutrishnih sprav Uzbekistanu ogolosilo sho prichinoyu demonstracij v administrativnomu centri Karakalpakstanu Nukus stalo nepravilne tlumachennya konstitucijnih reform sho provodyatsya v respublici The Moscow Times z posilannyam na uchasnikiv protestiv povidomlyaye sho prichinoyu nevdovolennya gromadyan Karakalpakstanu stalo ne pragnennya vidokremitisya vid Uzbekistanu a sproba vladi grubo porushiti konstitucijni prava ta likviduvati osoblivij status regionu Vidannya Huk pisalo Vvecheri mitinguvalniki zibralisya bilya pidzemnogo perehodu na Nukusskomu Centralnomu Dehkanskomu bazari chekayuchi na Dauletmurata Tazhimuratova Blizko 19 00 vin priyihav do lyudej Tazhimuratov razom iz golovoyu Zhokargi Kenesa Muratom Kamalovim zalizli na dah mashini Kamalova i pochali chekati doki yim privezut mikrofoni ta kolonki Aparaturu tak i ne privezli Sered lyudej ne sposterigalisya proyavi agresiyi zhorstokosti nasilstva chi maroderstva Mobilni zagoni osoblivogo priznachennya MVS takozh buli prisutni na mitingu ale ne viyavlyali aktivnosti Mitinguvalniki poprosili u nih kaski shiti kijki poyasnyuyuchi prohannya poboyuvannyami za svoye zhittya Spivrobitniki MVS pogodilisya a mitinguvalniki zalishayuchi bazar povernuli vse obmundiruvannya nazad Cherez deyakij chas Dauletmurat Tazhimuratov ta Murat Kamalov sili v mashinu a zhiteli pochali shtovhati avtomobil do budivli Zhokargi Kenesa Pislya togo yak mashina pid yihala do budivli Tazhimuratov ta Kamalov zajshli vseredinu Mitinguvalniki chekali zovni Nezabarom rozpochavsya konflikt Spivrobitniki silovih struktur pochali kidati dimovi shashki Deyaki z protestuvalnikiv lovili shashki i kidali yih u spivrobitnikiv Spivrobitniki mobilnogo zagonu osoblivogo priznachennya MOON MVS pochali vikoristovuvati zasobi shumovogo vplivu Odna z shashok potrapila u golovu protestuvalnika Za povidomlennyami ochevidciv postrazhdalij pomer Informaciya ne pidtverdzhena Spivrobitniki pravoohoronnih organiv vikoristali proti mitinguvalnikiv gumovi kuli Dvom uchasnikam mitingu vluchili po nogah Odnogo z nih zabrali na civilnomu avtomobili marki DAMAS drugogo posadili v mashinu GUBDR Yak povidomlyayut ochevidci nevdovzi spivrobitniki zastosuvali slozoginnij gaz ta pochali vikoristovuvati vodometi Lyudi pochali rozbigatisya Chastina protestuvalnikiv virushila do Tazhimuratova budinku 2 lipnya O 4 j godini ranku Dauletmurata Tazhimuratova zabrali na p yati avtobusah i vidvezli v nevidomomu napryamku Na perehrestyah Nukusa vistavleno blokposti Lyudej zatrimuyut ta sadzhayut u sini furgoni U misti nemaye mobilnogo ta stacionarnogo internetu ne pracyuyut sposobi bezgotivkovoyi oplati u bankomatah nemozhlivo znyati gotivku V yizd do Nukusa perekritij z boku mist Tahiatash Hodzhejli Orak Balga Zhokargi Kenes Rada ministriv ta Ministerstvo vnutrishnih sprav Karakalpakstanu opublikuvali zayavu pro te sho v Nukusi 1 lipnya vidbulasya sproba zahoplennya organiv derzhavnogo upravlinnya Za oficijnoyu versiyeyu organizatori zavorushen zibrali lyudej na stolichnij ploshi pered administrativnimi budinkami Za danimi servisu Flightradar24 i Kun uz bort Shavkata Mirziyeyeva pryamuye v Nukus U Nukus takozh viletiv litak prem yer ministra Abdulli Aripova Uvecheri Shavkat Mirziyeyev zayaviv sho vsi popravki sho stosuyutsya Karakalpakiyi 70 71 72 73 74 ta 75 redakciyi budut povnistyu skasovani Do vechora nizka dzherel pochala stverdzhuvati sho siloviki zastosuvali proti protestuvalnikiv letalnu zbroyu buv nakaz strilyati na urazhennya Do 23 00 u merezhi z yavlyayutsya pershi znimki zagiblih ta poranenih 3 lipnya Z 3 lipnya po 2 serpnya v regioni vvedeno rezhim nadzvichajnogo stanu a takozh vstanovleno komendantsku godinu z 9 godini vechora do 7 godini ranku ReakciyaBilorus Pid chas zustrichi naperedodni Dnya nezalezhnosti Bilorusi prezident legitimnist pid sumnivom Oleksandr Lukashenko zayaviv sho inozemci perevazhno zahidni vidigrayut pevnu rol u demonstraciyah i naviv shozhist mizh Protestami v Kazahstani 2022 roku Govoryachi pro vpliv Kitayu v regioni Lukashenko zayaviv sho Centralna Aziya yak i mi opinilasya mizh dvoma vognyami yevropejcyami z odnogo boku ta amerikancyami z inshogo Kitaj dopomagaye Centralnij Aziyi vizhiti shob vona vstoyala Cya borotba bude v Centralnij Aziyi najblizhchim chasom Simptomi cogo vzhe stali ochevidnimi Kitaj Na brifingu dlya presi rechnik zayaviv sho Kitaj pidtrimuye uryad Uzbekistanu v pidtrimci nacionalnoyi stabilnosti i sho Uzbekistan zberigatime spokij i yednist pid kerivnictvom prezidenta Shavkata Mirzijoyeva Yevropejskij Soyuz Yevropejskij Soyuz visloviv sturbovanist podiyami v Karakalpakstani zaklikavshi vsi storoni do strimanosti ta skazavshi Yevropejskij Soyuz zaklikaye vladu garantuvati prava lyudini vklyuchayuchi fundamentalni prava na svobodu virazhennya poglyadiv i svobodu zibran u vidpovidno do mizhnarodnih zobov yazan Uzbekistanu Indiya rechnik vistupiv iz zayavoyu u yakij pidtrimav zusillya uryadu Uzbekistanu vidnoviti pravoporyadok i zapobigti bud yakij podalshij eskalaciyi situaciyi Vin takozh visloviv spivchuttya zagiblim pid chas protestiv Kazahstan Ministerstvo zakordonnih sprav Kazahstanu vistupilo iz zayavoyu na pidtrimku uryadu Uzbekistanu Mi vitayemo ta pidtrimuyemo rishennya vishogo kerivnictva Uzbekistanu shodo stabilizaciyi situaciyi v Karakalpakstani Mi vpevneni sho naperedodni najvazhlivishoyi politichnoyi podiyi referendumu shodo vnesennya zmin do konstituciyi ta zakonu v bratnomu Uzbekistani zapanuye mir i spokij Kirgizstan v telefonnij rozmovi z prezidentom Mirzijoyevim prezident Kirgizstanu Sadir Zhaparov zayaviv sho vin povnistyu pidtrimuye zusillya uryadu Uzbekistanu shodo stabilizaciyi situaciyi v Karakalpakstani Rosiya Ministerstvo zakordonnih sprav Rosiyi zayavilo sho ce vnutrishnya sprava Uzbekistanu ale vislovilo doviru uzbeckij vladi ta zaklikalo zacikavleni storoni virishuvati problemi za dopomogoyu yuridichnih zasobiv a ne zavorushen Turechchina Ministerstvo zakordonnih sprav Turechchini vislovilo vpevnenist sho uryad i narod Uzbekistanu virishat problemi zdorovim gluzdom i v atmosferi miru ta spokoyu U MZS takozh zayavili sho nadayut velikogo znachennya stabilnosti ta procvitannyu Uzbekistanu Turkmenistan oprilyudnilo zayavu v yakij govoritsya sho voni pidtrimuyut svoyechasnu ta rishuchu diyu kerivnictva Uzbekistanu shodo zahistu konstitucijnogo poryadku ta verhovenstva prava v krayini bezpeki ta spokoyu gromadyan SShA Rechnik Ministerstva zakordonnih sprav SShA Ned Prajs zaklikav uzbecku vladu zahishati vsi osnovni prava vklyuchayuchi mirni zibrannya ta virazhennya dumok i zaklikav rozsliduvati nasilstvo Div takozhZavorushennya v Andizhani 2005 Studentski demonstraciyi u Tashkenti 1992 Protesti u Kazahstani 2022 Ferganski pogromi 1989 PrimitkiV Karakalpakstane protesty iz za izmeneniya statusa regiona v Konstitucii MVD Uzbekistana nazval akcii nezakonnymi Nastoyashee Vremya ros Procitovano 2 lipnya 2022 Protesty v Karakalpakstane lyudi vyshli na ulicy iz za iniciativy Tashkenta izmenit status respubliki Radio Azattyk Radio Svoboda 2 iyulya 2022 V Uzbekistani planuyut vidmovitisya vid deyakih zmin do Konstituciyi cherez protesti Ukrinform 2 lipnya 2022 V Uzbekistani vidbulisya protesti cherez popravki do Konstituciyi sho obmezhuyut status avtonomnoyi respubliki Pislya nih prezident peredumav NV 3 lipnya 2022 Alga Karakalpakstan Na beregah vysohshego Arala poyavilis separatisty Lenta RU ros Procitovano 3 lipnya 2022 Uzbekistan novaya konstituciya plyus dlya Mirziyoeva minus dlya Karakalpakstana Eurasianet russian eurasianet org angl Procitovano 2 lipnya 2022 V Karakalpakstane protesty protiv popravok o statuse avtonomnoj respubliki MVD Uzbekistana nazval akcii nezakonnymi Radio Azattyk ros Procitovano 2 lipnya 2022 Respublika v sostave Uzbekistana mozhet utratit suverennyj status Zhiteli vozmusheny Radio Azattyk ros Procitovano 2 lipnya 2022 The Insider ros Arhiv originalu za 2 lipnya 2022 Procitovano 2 lipnya 2022 V uzbeckomu Karakalpakstani spalahnuli masshtabni protesti cherez sprobu skasuvati avtonomiyu foto video TSN 2 lipnya 2022 Deutsche Welle www dw com V Uzbekistane protestuyut protiv popravok v konstituciyu DW 02 07 2022 DW COM ru RU Procitovano 2 lipnya 2022 The Moscow Times na russkom 1 lipnya 2022 V Uzbekistane vspyhnuli protesty nakanune obnuleniya srokov prezidenta The Moscow Times na russkom ros Procitovano 2 lipnya 2022 Turkmen news Uzbekistan vvel dopolnitelnye sily Nacgvardii v Karakalpakstan iz za protestov protiv popravok v Konstituciyu Mediazona Centralnaya Aziya ros Procitovano 2 lipnya 2022 Uzbekistan vviv dodatkovi sili Nacgvardiyi v Karakalpakstan cherez protesti Ukrinform 1 lipnya 2022 MVD Uzbekistana obyasnilo demonstracii v Nukuse nepravilnym tolkovaniem konstitucionnyh reform Mediazona Centralnaya Aziya ros Procitovano 2 lipnya 2022 HUK SMI dlya Novogo Uzbekistana Chto izvestno na dannyj moment o sobytiyah v Nukuse Telegram Procitovano 2 lipnya 2022 HUK SMI dlya Novogo Uzbekistana Chto izvestno na 2 iyulya 14 00 o sobytiyah v Nukuse Telegram Procitovano 2 lipnya 2022 V Nukuse zaderzhali aktivista Dauletmurata Tazhimuratova kotoryj anonsiroval miting 5 iyulya Mediazona Centralnaya Aziya ros Procitovano 2 lipnya 2022 Vlasti Karakalpakstana nazvali mitingi protiv popravok v Konstituciyu popytkoj zahvata vlasti Mediazona Centralnaya Aziya ros Procitovano 2 lipnya 2022 Shavkat Mirziyoev vyletel v Nukus Gazeta uz ru UZ 2 lipnya 2022 Procitovano 2 lipnya 2022 Kun uz Shavkat Mirziyoev vyletel v Nukus Kun uz ros Procitovano 2 lipnya 2022 Bort Shavkata Mirzieeva vyletel iz Tashkenta v Nukus Mediazona Centralnaya Aziya ros Procitovano 2 lipnya 2022 Mirzieev reshil ne menyat stati konstitucii o suverenitete Karakalpakstana Tengrinews kz tengrinews kz Procitovano 2 lipnya 2022 Iz za protestov prezident Uzbekistana predlozhil ne uprazdnyat suverennyj status Karakalpakstana v novoj versii Konstitucii Novaya gazeta Evropa 1656779280000 Procitovano 2 lipnya 2022 V Uzbekistane na protestah nachali strelyat video VESTI ros 2 lipnya 2022 Procitovano 2 lipnya 2022 Na fone protestov v Karakalpakstane vveli rezhim ChP ros 2 lipnya 2022 Procitovano 3 lipnya 2022 Lukashenko They start destabilizing Central Asia eng belta by en EN 2 lipnya 2022 originalu za 2 lipnya 2022 Procitovano 3 lipnya 2022 Foreign Ministry Spokesperson Zhao Lijian s Regular Press Conference 4 lipnya 2022 Procitovano 7 lipnya 2022 Uzbekistan Says 18 Killed In Karakalpakstan Unrest Radio Free Europe Radio Liberty 4 lipnya 2022 Procitovano 4 lipnya 2022 Press Trust of India 6 lipnya 2022 India Hopes for Early Stabilisation of Situation in Uzbek Province Hit by Violent Protests Procitovano 7 lipnya 2022 Kazakh Foreign Ministry issues statement on Karakalpakstan unrest tashkenttimes uz 3 lipnya 2022 Procitovano 5 lipnya 2022 Sadyr Japarov supports Shavkat Mirziyoyev s decision on Karakalpakstan uzreport news 4 lipnya 2022 Procitovano 7 lipnya 2022 Auyezov Olzhas Uzbekistan says 18 killed hundreds wounded in Karakalpakstan unrest Reuters Procitovano 4 July 2022 Abdulkerimov Bahtiyar 4 lipnya 2022 18 people killed during protests in Uzbekistan s Karakalpakstan Anadolu Agency Procitovano 7 lipnya 2022 Turkmenistan Foreign Ministry s press release on recent events in Karakalpakstan www newscentralasia net 5 lipnya 2022 Procitovano 5 lipnya 2022 U S calls for investigation into deadly Uzbekistan violence National Post angl 5 lipnya 2022 Procitovano 7 lipnya 2022

Дата публікації:
Топ