Дашкесан (місто)

Дашкасен (азерб. Daşkəsən) — місто, муніципалітет та столиця Дашкесанського району Азербайджану. Населення становить 10 566 осіб. Муніципалітет складається з міста Дашкесан і села Алунітдаг.

Дашкесан азерб. Daşkəsən Координати 40°31′15″ пн. ш. 46°04′53″ сх. д. / 40.52088888891666585° пн. ш. 46.0814166666944445° сх. д. / 40.52088888891666585; 46.0814166666944445Координати: 40°31′15″ пн. ш. 46°04′53″ сх. д. / 40.52088888891666585° пн. ш. 46.0814166666944445° сх. д. / 40.52088888891666585; 46.0814166666944445 Країна  Азербайджан Азербайджан Адмінодиниця ^d Офіційна мова азербайджанська мова (Дашкесанський район) Населення 10 566 осіб (2009)^[1] Часовий пояс Телефонний код 994 22 (Дашкесанський район) Автомобільний код 16 (Дашкесанський район) GeoNames 586765 OSM ↑3795448 ·R (Дашкесанський район) Дашкесан Дашкесан (Азербайджан)  Дашкесан у Вікісховищі

Етимологія

Назва міста означає Скелеріз в азербайджанській мові, де daş — означає камінь і kəsən вкорінений в дієслові kəsmək, «різати», таким чином, маючи на увазі те місце, де була зламана скеля.

Історія

Дашкесанські гори довгий час використовувалися як пасовища. Тут і в Хошбулазі знаходяться найкрасивіші пасовища Південного Кавказу. Хошбулаг був заселений первісними людьми кам'яного віку, основним заняттям яких було полювання. У 3 столітті до нашої ери на пасовища Хошбулаг піднялися люди, які займалися тваринництвом. Традиція дотримується і сьогодні. Дашкесанські літні пасовища знаходяться на висоті 2000 м від рівня моря. Тут оселилися різні племена, що розводили тварин, та будували невеликі вежі, схожі на циклопів, щоб захиститися від нападів. З цього часу Дашкесан повернувся до місця поселення.

Пам'ятки курганного типу поховання, знайдені під час археологічних розкопок, проведених у 1959—1960 рр. на місцях давнього поселення в Дашкесані, свідчать про те, що люди використовували цю територію як літні пасовища, а влітку на ці пасовища був лише один шлях — північний схід, долина річки Кур.

Середньовіччя в Дашкесані характеризується розвитком культурної роботи.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року Дашкенс (Кархат) — вірменське село з населенням 544 особи

Приклади німецьких багатоквартирних будинків у Дашкесані.

Після Другої світової війни Дашкесан перетворився на промислове місто завдяки видобутку залізної руди. Почало формуватися на базі тимчасового поселення будівельників і невеликого гірничого поселення, що виникло в період підготовки до розробки найбагатших родовищ залізної руди промислового значення. У 1948 році отримав статус міста.

Дашкесанський край дуже багатий на природні ресурси. У період Радянського Союзу активно експлуатувалися так звані стратегічні продукти регіону — залізний камінь, алюміній, кобальт, мармур та інші.

Багато будівель у сучасному Дашкесані були побудовані німецькими військовополоненими під час Другої світової війни. Робітників, які загинули під час будівництва міста, поховано на німецькому цвинтарі вздовж дороги між Дашкесаном і Ґандже.

Природа Дашкесану

Географія

Демографічні показники

За даними перепису населення 2009 року, у місті проживає 10 566 осіб. З них 5141 чоловік і 5425 жінок.

Рік Чисельність 2009 10 566 ^[1]

Економіка

Культура

Функціонують: Центральна бібліотека та міська бібліотека № 1 міста, Дашкесанська міська дитяча художня школа, Дашкасанський історико-етнографічний музей, Дашкесанський районний центр Гейдара Алієва, Дашкасанська державна художня галерея,  Дашкесанський міський дитячий садок № 2, Дашкесанські міські діти, ДЮСШ, Дашкесанський районний центр культури.

Освіта

У місті працює Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 1 імені І.Насімі, Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 2 імені А.Мурсалова, Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 3 імені Н.Наріманова та Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 4 імені С. Вургун.

Транспорт

Відомі жителі

Галерея

• Футбольний стадіон
• Автовокзал міста Дашкесан
• Молодіжний центр

Див. також

• Гянджа
• Сумгаїт
• Нахічевань

Примітки

1. http://web2.anl.az:81/read/page.php?bibid=149514&pno=45
2. (Azerbaijani) . Архів оригіналу за 24 вересня 2008.
3. . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 13 червня 2022.
4. Maria Adelaide Lala Comneno, Pablo Cuneo, Setrag Manoukian. Gharabagh. OEMME Edizioni, 1988, p. 56.
5. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.», Санкт-Петербург, 1905, стр. 30
6. Azerbaijan // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture / Edited by Jonathan M. Bloom and Sheila Blair. — Oxford University Press, 2009. — Vol. II. — . P. 239.
7. Azerbaijan Soviet Encyclopedia, vol. IV. P. 351.
8. Эфендизаде Р. М. Архитектура Советского Азербайджана. — Стройиздат, 1986. — С. 124. — 316 с.
9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
10. . www.anl.az. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 10 листопада 2021.
11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 10 листопада 2021.

Посилання