Дашкасен (азерб. Daşkəsən) — місто, муніципалітет та столиця Дашкесанського району Азербайджану. Населення становить 10 566 осіб. Муніципалітет складається з міста Дашкесан і села Алунітдаг.
Координати 40°31′15″ пн. ш. 46°04′53″ сх. д. / 40.52088888891666585° пн. ш. 46.0814166666944445° сх. д.Координати: 40°31′15″ пн. ш. 46°04′53″ сх. д. / 40.52088888891666585° пн. ш. 46.0814166666944445° сх. д.
Дашкесан у Вікісховищі |
Етимологія
Назва міста означає Скелеріз в азербайджанській мові, де daş — означає камінь і kəsən вкорінений в дієслові kəsmək, «різати», таким чином, маючи на увазі те місце, де була зламана скеля.
Історія
Дашкесанські гори довгий час використовувалися як пасовища. Тут і в Хошбулазі знаходяться найкрасивіші пасовища Південного Кавказу. Хошбулаг був заселений первісними людьми кам'яного віку, основним заняттям яких було полювання. У 3 столітті до нашої ери на пасовища Хошбулаг піднялися люди, які займалися тваринництвом. Традиція дотримується і сьогодні. Дашкесанські літні пасовища знаходяться на висоті 2000 м від рівня моря. Тут оселилися різні племена, що розводили тварин, та будували невеликі вежі, схожі на циклопів, щоб захиститися від нападів. З цього часу Дашкесан повернувся до місця поселення.
Пам'ятки курганного типу поховання, знайдені під час археологічних розкопок, проведених у 1959—1960 рр. на місцях давнього поселення в Дашкесані, свідчать про те, що люди використовували цю територію як літні пасовища, а влітку на ці пасовища був лише один шлях — північний схід, долина річки Кур.
Середньовіччя в Дашкесані характеризується розвитком культурної роботи.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року Дашкенс (Кархат) — вірменське село з населенням 544 особи
Після Другої світової війни Дашкесан перетворився на промислове місто завдяки видобутку залізної руди. Почало формуватися на базі тимчасового поселення будівельників і невеликого гірничого поселення, що виникло в період підготовки до розробки найбагатших родовищ залізної руди промислового значення. У 1948 році отримав статус міста.
Дашкесанський край дуже багатий на природні ресурси. У період Радянського Союзу активно експлуатувалися так звані стратегічні продукти регіону — залізний камінь, алюміній, кобальт, мармур та інші.
Багато будівель у сучасному Дашкесані були побудовані німецькими військовополоненими під час Другої світової війни. Робітників, які загинули під час будівництва міста, поховано на німецькому цвинтарі вздовж дороги між Дашкесаном і Ґандже.
Географія
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2021) |
Демографічні показники
За даними перепису населення 2009 року, у місті проживає 10 566 осіб. З них 5141 чоловік і 5425 жінок.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
|
Економіка
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2021) |
Культура
Функціонують: Центральна бібліотека та міська бібліотека № 1 міста, Дашкесанська міська дитяча художня школа, Дашкасанський історико-етнографічний музей, Дашкесанський районний центр Гейдара Алієва, Дашкасанська державна художня галерея, Дашкесанський міський дитячий садок № 2, Дашкесанські міські діти, ДЮСШ, Дашкесанський районний центр культури.
Освіта
У місті працює Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 1 імені І.Насімі, Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 2 імені А.Мурсалова, Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 3 імені Н.Наріманова та Дашкесанська міська загальноосвітня школа № 4 імені С. Вургун.
Транспорт
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2021) |
Відомі жителі
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2021) |
Галерея
- Футбольний стадіон
- Автовокзал міста Дашкесан
- Молодіжний центр
Див. також
Примітки
- http://web2.anl.az:81/read/page.php?bibid=149514&pno=45
- (Azerbaijani) . Архів оригіналу за 24 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 13 червня 2022.
- Maria Adelaide Lala Comneno, Pablo Cuneo, Setrag Manoukian. Gharabagh. OEMME Edizioni, 1988, p. 56.
- Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.», Санкт-Петербург, 1905, стр. 30
- Azerbaijan // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture / Edited by Jonathan M. Bloom and Sheila Blair. — Oxford University Press, 2009. — Vol. II. — . P. 239.
- Azerbaijan Soviet Encyclopedia, vol. IV. P. 351.
- Эфендизаде Р. М. Архитектура Советского Азербайджана. — Стройиздат, 1986. — С. 124. — 316 с.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . www.anl.az. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 10 листопада 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 10 листопада 2021.
Посилання
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dashkasen azerb Daskesen misto municipalitet ta stolicya Dashkesanskogo rajonu Azerbajdzhanu Naselennya stanovit 10 566 osib Municipalitet skladayetsya z mista Dashkesan i sela Alunitdag Dashkesan azerb Daskesen Koordinati 40 31 15 pn sh 46 04 53 sh d 40 52088888891666585 pn sh 46 0814166666944445 sh d 40 52088888891666585 46 0814166666944445 Koordinati 40 31 15 pn sh 46 04 53 sh d 40 52088888891666585 pn sh 46 0814166666944445 sh d 40 52088888891666585 46 0814166666944445 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya dOficijna mova azerbajdzhanska mova Dashkesanskij rajon Naselennya 10 566 osib 2009 1 Chasovij poyas UTC 4Telefonnij kod 994 22 Dashkesanskij rajon Avtomobilnij kod 16 Dashkesanskij rajon GeoNames 586765OSM 3795448 R Dashkesanskij rajon DashkesanDashkesan Azerbajdzhan Dashkesan u VikishovishiEtimologiyaNazva mista oznachaye Skeleriz v azerbajdzhanskij movi de das oznachaye kamin i kesen vkorinenij v diyeslovi kesmek rizati takim chinom mayuchi na uvazi te misce de bula zlamana skelya IstoriyaDashkesanski gori dovgij chas vikoristovuvalisya yak pasovisha Tut i v Hoshbulazi znahodyatsya najkrasivishi pasovisha Pivdennogo Kavkazu Hoshbulag buv zaselenij pervisnimi lyudmi kam yanogo viku osnovnim zanyattyam yakih bulo polyuvannya U 3 stolitti do nashoyi eri na pasovisha Hoshbulag pidnyalisya lyudi yaki zajmalisya tvarinnictvom Tradiciya dotrimuyetsya i sogodni Dashkesanski litni pasovisha znahodyatsya na visoti 2000 m vid rivnya morya Tut oselilisya rizni plemena sho rozvodili tvarin ta buduvali neveliki vezhi shozhi na ciklopiv shob zahistitisya vid napadiv Z cogo chasu Dashkesan povernuvsya do miscya poselennya Pam yatki kurgannogo tipu pohovannya znajdeni pid chas arheologichnih rozkopok provedenih u 1959 1960 rr na miscyah davnogo poselennya v Dashkesani svidchat pro te sho lyudi vikoristovuvali cyu teritoriyu yak litni pasovisha a vlitku na ci pasovisha buv lishe odin shlyah pivnichnij shid dolina richki Kur Serednovichchya v Dashkesani harakterizuyetsya rozvitkom kulturnoyi roboti Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku Dashkens Karhat virmenske selo z naselennyam 544 osobiPrikladi nimeckih bagatokvartirnih budinkiv u Dashkesani Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Dashkesan peretvorivsya na promislove misto zavdyaki vidobutku zaliznoyi rudi Pochalo formuvatisya na bazi timchasovogo poselennya budivelnikiv i nevelikogo girnichogo poselennya sho viniklo v period pidgotovki do rozrobki najbagatshih rodovish zaliznoyi rudi promislovogo znachennya U 1948 roci otrimav status mista Dashkesanskij kraj duzhe bagatij na prirodni resursi U period Radyanskogo Soyuzu aktivno ekspluatuvalisya tak zvani strategichni produkti regionu zaliznij kamin alyuminij kobalt marmur ta inshi Bagato budivel u suchasnomu Dashkesani buli pobudovani nimeckimi vijskovopolonenimi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Robitnikiv yaki zaginuli pid chas budivnictva mista pohovano na nimeckomu cvintari vzdovzh dorogi mizh Dashkesanom i Gandzhe Priroda DashkesanuGeografiyaCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2021 Demografichni pokaznikiZa danimi perepisu naselennya 2009 roku u misti prozhivaye 10 566 osib Z nih 5141 cholovik i 5425 zhinok Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist 2009 10 566 1 EkonomikaCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2021 KulturaFunkcionuyut Centralna biblioteka ta miska biblioteka 1 mista Dashkesanska miska dityacha hudozhnya shkola Dashkasanskij istoriko etnografichnij muzej Dashkesanskij rajonnij centr Gejdara Aliyeva Dashkasanska derzhavna hudozhnya galereya Dashkesanskij miskij dityachij sadok 2 Dashkesanski miski diti DYuSSh Dashkesanskij rajonnij centr kulturi OsvitaU misti pracyuye Dashkesanska miska zagalnoosvitnya shkola 1 imeni I Nasimi Dashkesanska miska zagalnoosvitnya shkola 2 imeni A Mursalova Dashkesanska miska zagalnoosvitnya shkola 3 imeni N Narimanova ta Dashkesanska miska zagalnoosvitnya shkola 4 imeni S Vurgun TransportCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2021 Vidomi zhiteliCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2021 GalereyaFutbolnij stadion Avtovokzal mista Dashkesan Molodizhnij centrDiv takozhGyandzha Sumgayit NahichevanPrimitkihttp web2 anl az 81 read page php bibid 149514 amp pno 45 Azerbaijani Arhiv originalu za 24 veresnya 2008 Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2022 Maria Adelaide Lala Comneno Pablo Cuneo Setrag Manoukian Gharabagh OEMME Edizioni 1988 p 56 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Sankt Peterburg 1905 str 30 Azerbaijan The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture Edited by Jonathan M Bloom and Sheila Blair Oxford University Press 2009 Vol II ISBN 9780195309911 P 239 Azerbaijan Soviet Encyclopedia vol IV P 351 Efendizade R M Arhitektura Sovetskogo Azerbajdzhana Strojizdat 1986 S 124 316 s PDF Arhiv originalu PDF za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www anl az Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 10 listopada 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2022 Procitovano 10 listopada 2021 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi