Ідріс I (Марокко)

Ідріс I ібн Абдаллах (араб. إدريس بن عبدالله‎‎; бл. 745–791) — засновник і 1-й імам держави Ідрісидів в Магрибі в 788—791 роках.

Ідріс I
араб. إدريس بن عبد الله الكامل بن الحسن المثنى بن الحسن بن علي بن أبي طالب بن عبد المطلب‎
Народився	Аравійський півострів^[1]
Помер	Марокко
Поховання	Мулай-Ідріс-Зергун
Діяльність	монарх, імам
Знання мов	арабська
Посада	емір
Конфесія	іслам
Рід	Ідрісиди
Батько	^d
Родичі	Ідрісі
Діти	Ідріс II
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з роду Алідів, за жіночою лінією нащадком пророка Мухаммеда. Син Абдаллаха ібн аль-Хасана аль-Каміля, онука Хасана ібн Алі. Народився 745 року. У 762—763 роках разом з братами Мухаммедом і Ібрагімом брав участь у повстанні проти Аббасидів в Медіні. Втім воно зазнало поразки, а брати Ідріса загинули.

У 786 році брав участь у новому повстанні Алідів, яке також зазнало поразки. Разом з братом Сулейманом спочатку втік до Палестини, згодом вони перебралися до Єгипту. Потім дісталися до Магрибу, де Ідріс отаборився в м. Валіла (неподалік від Волюбілісу). Тут він уклав союз з берберським племенем авраба, оженившись на доньці вождя Ісхак ібн Мухаммеда.

Невдовзі розпочав військові походи у північно-західному Магрибі, дійшовши до м. Тлемсен, де його брат Сулейман створив власну державу. 789 року підкорив місто Танжер. Також Ідріс I заснував місто Фес на березі річки з тією ж назвою. Отруєний 791 року за наказом аббсидського халіфа Гаруна ар-Рашида. Йому спадкував син Ідріс II.

Джерела

• Jean Brignon, Abdelazziz Amine et alii, Histoire du Maroc, coédition Hatier-Paris et Librairie nationale-Casablanca, 1968, page 61.
• Abum-Nasr, Jamil M. (1987). A History of the Maghrib in the Islamic Period.
• Fentress, Elizabeth; Limane, Hassan (2018). Volubilis après Rome. Fouilles 2000—2004. Brill.

1. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
   d:Track:Q217595d:Track:Q60d:Track:Q561458d:Track:Q46002746d:Track:Q18353479