Ілля́ Миха́йлович Турчино́вський (20 липня 1695, Березань — дата смерті невідома) — син березанського сотника, колишній студент Києво-Могилянської академії, кілька разів був писарем, а також священник. Батько — Михайло Стефанович, колишній березанський сотник, на прізвисько Турчин. Матір — Анна Кузьмівна Садковська. Основним джерелом про життя Іллі є його .
Ілля Турчиновський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1695 с. Березань | |||
Помер | невідомо | |||
Діяльність | мандрівник, священник і писар. | |||
Alma mater | Києво-Могилянська академія | |||
| ||||
«Автобіографія» Іллі Турчиновського
«Автобіографія» (повна назва «Автобіографія списася мною многогрішним, Ілією Іурчиновським, священиком і намісником березанським, житіє і страданіє своє в пам'ять дітям своїм, і внукам, і всьому потомству») вперше опублікована 1895 р. у ХІ томі «Київської старини». Діаріуш зберігся не в повному обсязі. Рукопис обривається на моменті, коли віз з Іллею перевертається. Згідно з словами першого власника рукопису, котрий стверджував, що читав його повністю, після «дорожньої транспортної-пригоди» Турчиновський зміг звільнитись від судової тяжби, був поновлений на посаді священника, пережив нові і тривалі бідування та помер на схилі літ.
Відомо, що частину рукопису зберігав Лукашевич Платон Якимович. Загалом рукопис має вигляд невеликої книжечки. «Автобіографія» написана на сирому папері, ним же і обгорнута. Автор вступу до першої публікації джерела зазначає, що текст написано незвиклою до письма рукою, дуже поганими, зараз вже зовсім вицвілими чорнилами. Він же зазначає, що пунктуація і правопис такі, що в багатьох місцях зовсім втрачається сенс розповіді. З цього відгуку можна зробити висновки про низький рівень грамотності Іллі, хоч він і мав певну освіту. Ця автобіографія є одним з найкращих зразків прози свого часу, типової для творчості мандрівних дяків та студентів.
Дитинство
Коли Ілля досяг відповідного віку, батьки віддали його на навчання при березанській Святоуспенській церкві. Там він здобув початкову освіту — вивчив часослов, Псалтир і певною мірою опанував граматику. Наступним закладом, де вчився Ілля була Києво-Могилянська академія. За кілька років Ілля був змушений покинути науку, щоб слідкувати за господарством з матір'ю Анною за відсутності батька Ілля кепсько вправлявся з домашніми справами і після повернення батька був битий за це.
Початок подорожей
Покарання стало причиною поневірянь Іллі. 1710 р. він покинув м. Березань і пішов «по школам волочитись». На своєму шляху затримався у с. Синявка. Ілля залишився при Покровській церкві там: відновлював старі знання і здобув нові — книжне читання та спів. Після цього працював писарем у місцевого сотника Мандрики, навчав його сина Петра Псалтирю. Незабаром вирушив до Великого князівства Литовського «для повиданія боліє світа і ученія».
Його супутниками були якісь Семен та Ілля. Чоловіки напали на Іллю, щоб обікрасти. Борюкались вони довго, навіть прив'язували Іллю до дерева. Колотнеча закінчилась лише тоді, коли Ілля «дав згоду» на те, щоб чоловіки відібрали бажане («желаєте денег і плаття моєго, я вам вовся дарую і нікому сей тайни не явлю»). Семен та Ілля взяли 10 рублів, зоставивши Іллі його одяг та книги.
Наступним пунктом Іллі було с. Попова Гора, де він залишився у ролі диякона. Через те, що його супутникам не дозволили залишатись у селі, вони пішли до місцевого сотника і звели наклеп на Іллю, ніби-то він за домовленістю мав купити їм «по пару суконь», а тепер відмовляється. Ба більше, звинуватили у тому, що Ілля несе крадені книги, що він по дорозі ображав і бив дяків. Іллю «заарештували», позбавили речей і почали принижувати. Якийсь старий отман впізнав Іллю, розповів, що це син березнянського сотника і посприяв його звільненню. Семена і Івана навпаки затримали, засудили і завдавши побоїв вигнали (пізніше будуть повішені). Ілля знову стає писарем — тепер у місцевого сотника. «Будучи же в него немалоє число в правленії писарськом, понудило мя первоє желаніє одійти в Польщу, в Могилев, для обученія язика латинського і провидінія по світу людського обхожденія»
Православні, єзуїти і католики в житті Іллі
Був прийнятий до школи при церкві Святопокровськой на Подолі. Невдовзі до єзуїтської школи. Проте єзуїти відмовились від Іллі, коли він почав ходити на співи до Преображенської церкви при Сильвестрі Четвертинському. Там виник конфлікт з реєнтом. Реєнт після цього перейшов до католицизму і всіми силами намагався досадити Іллі. Ілля подався до м. Шклов, де був прийнятий до монастиря Благовіщенія господня. Отримував 10 талерів за співи. Затримався там на 4 роки. Ілля разом з двома київськими студентами, яких не прийняли до місцевих шкіл, потрудився «виправили діалог з інтермедією. На який многолюдствіє благочестивих собралось і римлян, і самих єзовитов, і доменікан, і жидов». Представники католицької церкви, ймовірно від заздрощів, напали на Іллю. Після інциденту його лікувала якась Євдокія Мащиха.
Дорога (і часткоко течія Дніпра) привела Іллю до м. Седнева. Там, за запрошенням Якова Лизогуба, він працював дяком за плату співця. Поживши у м. Седневі рік, він вирушив у рідне с. Березне.
Повернення додому
Ілля повернувся в м. Березань застав живих батьків, почав співати при місцевій кафедрі, став реєнтом Кирила Шумлянського. 1718 р. обраний священником Успенського храму (рукопокладення провів Іоан Зуй). Того ж року одружився з Анастасією, дочкою колишнього березанського сотника Михайла Пилипенка . У м. Березані в Іллі були вороги — вдова Дмитраша Забіловна і її син Василій.
Конфлікт з Дмитрашами
Вдова писала скарги — вони не діяли. Коли її син Василій (з 1740 р. березанський сотник) подав донос — почалась тяжба. Слідчими назначили ієромонаха Євксентія, попа Петропавловського Гошкієвича і канцеляриста Василя Козловського. У результаті Іллю позбавили посади священника, наказали повернути гроші «обслуженим», відшкодувати образи вдові Дмитраша. Ба більше, Турчинського заслали до гірського Золотоноського монастиря.
Похований Ілля Михайлович в рідному місті Березані, на церковному кладовищі, яке знаходилось в центрі теперішнього міста. Під час будування нового будинку культури, могили були розриті, а останки вивезені, в невідомому напрямку.
Примітки
- Турчиновский И. Автобиография южнорусского священика 1-й половины XVIII ст. Киевская старина. 1885. Т. 11. С. 321—332.
- Михайло був призваний до військ. походу 1709 р.
- Турчиновский И. Автобиография южнорусского священика 1-й половины XVIII ст. Киевская старина. 1885. Т. 11.
- Українська література XVIII ст.: Поетичні твори, драматичні твори прозові твори. Київ: Наукова думка, 1983. С.681
Джерела
АВТОБІОГРАФІЯ СПИСАСЯ МНОЮ МНОГОГРІШНИМ, ІЛІЄЮ ТУРЧИНОВСЬКИМ, СВЯЩЕНИКОМ І НАМІСНИКОМ БЕРЕЗАНСЬКИМ, ЖИТІЄ І СТРАДАНІЄ СВОЄ В ПАМ'ЯТЬ ДІТЯМ СВОЇМ, І ВНУКАМ, І ВСЬОМУ ПОТОМСТВУ.
Література
Українська література XVIII ст.: Поетичні твори, драматичні твори прозові твори. Київ: Наукова думка, 1983. С.681.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Miha jlovich Turchino vskij 20 lipnya 1695 Berezan data smerti nevidoma sin berezanskogo sotnika kolishnij student Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi kilka raziv buv pisarem a takozh svyashennik Batko Mihajlo Stefanovich kolishnij berezanskij sotnik na prizvisko Turchin Matir Anna Kuzmivna Sadkovska Osnovnim dzherelom pro zhittya Illi ye jogo Avtobiografiya Illya TurchinovskijNarodivsya1695 1695 s BerezanPomernevidomoDiyalnistmandrivnik svyashennik i pisar Alma materKiyevo Mogilyanska akademiya Avtobiografiya Illi Turchinovskogo Avtobiografiya povna nazva Avtobiografiya spisasya mnoyu mnogogrishnim Iliyeyu Iurchinovskim svyashenikom i namisnikom berezanskim zhitiye i stradaniye svoye v pam yat dityam svoyim i vnukam i vsomu potomstvu vpershe opublikovana 1895 r u HI tomi Kiyivskoyi starini Diariush zberigsya ne v povnomu obsyazi Rukopis obrivayetsya na momenti koli viz z Illeyu perevertayetsya Zgidno z slovami pershogo vlasnika rukopisu kotrij stverdzhuvav sho chitav jogo povnistyu pislya dorozhnoyi transportnoyi prigodi Turchinovskij zmig zvilnitis vid sudovoyi tyazhbi buv ponovlenij na posadi svyashennika perezhiv novi i trivali biduvannya ta pomer na shili lit Vidomo sho chastinu rukopisu zberigav Lukashevich Platon Yakimovich Zagalom rukopis maye viglyad nevelikoyi knizhechki Avtobiografiya napisana na siromu paperi nim zhe i obgornuta Avtor vstupu do pershoyi publikaciyi dzherela zaznachaye sho tekst napisano nezvikloyu do pisma rukoyu duzhe poganimi zaraz vzhe zovsim vicvilimi chornilami Vin zhe zaznachaye sho punktuaciya i pravopis taki sho v bagatoh miscyah zovsim vtrachayetsya sens rozpovidi Z cogo vidguku mozhna zrobiti visnovki pro nizkij riven gramotnosti Illi hoch vin i mav pevnu osvitu Cya avtobiografiya ye odnim z najkrashih zrazkiv prozi svogo chasu tipovoyi dlya tvorchosti mandrivnih dyakiv ta studentiv DitinstvoKoli Illya dosyag vidpovidnogo viku batki viddali jogo na navchannya pri berezanskij Svyatouspenskij cerkvi Tam vin zdobuv pochatkovu osvitu vivchiv chasoslov Psaltir i pevnoyu miroyu opanuvav gramatiku Nastupnim zakladom de vchivsya Illya bula Kiyevo Mogilyanska akademiya Za kilka rokiv Illya buv zmushenij pokinuti nauku shob slidkuvati za gospodarstvom z matir yu Annoyu za vidsutnosti batka Illya kepsko vpravlyavsya z domashnimi spravami i pislya povernennya batka buv bitij za ce Pochatok podorozhejPokarannya stalo prichinoyu poneviryan Illi 1710 r vin pokinuv m Berezan i pishov po shkolam volochitis Na svoyemu shlyahu zatrimavsya u s Sinyavka Illya zalishivsya pri Pokrovskij cerkvi tam vidnovlyuvav stari znannya i zdobuv novi knizhne chitannya ta spiv Pislya cogo pracyuvav pisarem u miscevogo sotnika Mandriki navchav jogo sina Petra Psaltiryu Nezabarom virushiv do Velikogo knyazivstva Litovskogo dlya povidaniya boliye svita i ucheniya Jogo suputnikami buli yakis Semen ta Illya Choloviki napali na Illyu shob obikrasti Boryukalis voni dovgo navit priv yazuvali Illyu do dereva Kolotnecha zakinchilas lishe todi koli Illya dav zgodu na te shob choloviki vidibrali bazhane zhelayete deneg i plattya moyego ya vam vovsya daruyu i nikomu sej tajni ne yavlyu Semen ta Illya vzyali 10 rubliv zostavivshi Illi jogo odyag ta knigi Nastupnim punktom Illi bulo s Popova Gora de vin zalishivsya u roli diyakona Cherez te sho jogo suputnikam ne dozvolili zalishatis u seli voni pishli do miscevogo sotnika i zveli naklep na Illyu nibi to vin za domovlenistyu mav kupiti yim po paru sukon a teper vidmovlyayetsya Ba bilshe zvinuvatili u tomu sho Illya nese kradeni knigi sho vin po dorozi obrazhav i biv dyakiv Illyu zaareshtuvali pozbavili rechej i pochali prinizhuvati Yakijs starij otman vpiznav Illyu rozpoviv sho ce sin bereznyanskogo sotnika i pospriyav jogo zvilnennyu Semena i Ivana navpaki zatrimali zasudili i zavdavshi poboyiv vignali piznishe budut povisheni Illya znovu staye pisarem teper u miscevogo sotnika Buduchi zhe v nego nemaloye chislo v pravleniyi pisarskom ponudilo mya pervoye zhelaniye odijti v Polshu v Mogilev dlya obucheniya yazika latinskogo i providiniya po svitu lyudskogo obhozhdeniya Pravoslavni yezuyiti i katoliki v zhitti IlliBuv prijnyatij do shkoli pri cerkvi Svyatopokrovskoj na Podoli Nevdovzi do yezuyitskoyi shkoli Prote yezuyiti vidmovilis vid Illi koli vin pochav hoditi na spivi do Preobrazhenskoyi cerkvi pri Silvestri Chetvertinskomu Tam vinik konflikt z reyentom Reyent pislya cogo perejshov do katolicizmu i vsimi silami namagavsya dosaditi Illi Illya podavsya do m Shklov de buv prijnyatij do monastirya Blagovisheniya gospodnya Otrimuvav 10 taleriv za spivi Zatrimavsya tam na 4 roki Illya razom z dvoma kiyivskimi studentami yakih ne prijnyali do miscevih shkil potrudivsya vipravili dialog z intermediyeyu Na yakij mnogolyudstviye blagochestivih sobralos i rimlyan i samih yezovitov i domenikan i zhidov Predstavniki katolickoyi cerkvi jmovirno vid zazdroshiv napali na Illyu Pislya incidentu jogo likuvala yakas Yevdokiya Mashiha Doroga i chastkoko techiya Dnipra privela Illyu do m Sedneva Tam za zaproshennyam Yakova Lizoguba vin pracyuvav dyakom za platu spivcya Pozhivshi u m Sednevi rik vin virushiv u ridne s Berezne Povernennya dodomuIllya povernuvsya v m Berezan zastav zhivih batkiv pochav spivati pri miscevij kafedri stav reyentom Kirila Shumlyanskogo 1718 r obranij svyashennikom Uspenskogo hramu rukopokladennya proviv Ioan Zuj Togo zh roku odruzhivsya z Anastasiyeyu dochkoyu kolishnogo berezanskogo sotnika Mihajla Pilipenka U m Berezani v Illi buli vorogi vdova Dmitrasha Zabilovna i yiyi sin Vasilij Konflikt z DmitrashamiVdova pisala skargi voni ne diyali Koli yiyi sin Vasilij z 1740 r berezanskij sotnik podav donos pochalas tyazhba Slidchimi naznachili iyeromonaha Yevksentiya popa Petropavlovskogo Goshkiyevicha i kancelyarista Vasilya Kozlovskogo U rezultati Illyu pozbavili posadi svyashennika nakazali povernuti groshi obsluzhenim vidshkoduvati obrazi vdovi Dmitrasha Ba bilshe Turchinskogo zaslali do girskogo Zolotonoskogo monastirya Pohovanij Illya Mihajlovich v ridnomu misti Berezani na cerkovnomu kladovishi yake znahodilos v centri teperishnogo mista Pid chas buduvannya novogo budinku kulturi mogili buli rozriti a ostanki vivezeni v nevidomomu napryamku PrimitkiTurchinovskij I Avtobiografiya yuzhnorusskogo svyashenika 1 j poloviny XVIII st Kievskaya starina 1885 T 11 S 321 332 Mihajlo buv prizvanij do vijsk pohodu 1709 r Turchinovskij I Avtobiografiya yuzhnorusskogo svyashenika 1 j poloviny XVIII st Kievskaya starina 1885 T 11 Ukrayinska literatura XVIII st Poetichni tvori dramatichni tvori prozovi tvori Kiyiv Naukova dumka 1983 S 681DzherelaAVTOBIOGRAFIYa SPISASYa MNOYu MNOGOGRIShNIM ILIYeYu TURChINOVSKIM SVYaShENIKOM I NAMISNIKOM BEREZANSKIM ZhITIYe I STRADANIYe SVOYe V PAM YaT DITYaM SVOYiM I VNUKAM I VSOMU POTOMSTVU LiteraturaUkrayinska literatura XVIII st Poetichni tvori dramatichni tvori prozovi tvori Kiyiv Naukova dumka 1983 S 681 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi