Підгаєцький замок

Підгаєцький замок — втрачена оборонна споруда в місті Підгайцях.

Підгаєцький замок
Підгаєцький замок на мапі Фрідріха фон Міґа, XVIII ст.
49°16′ пн. ш. 25°08′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 25.133° сх. д. / 49.267; 25.133Координати: 49°16′ пн. ш. 25°08′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 25.133° сх. д. / 49.267; 25.133
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Підгайці
Стан	втрачений
Підгаєцький замок (Україна)

Місцем для спорудження замку було обрано штучно збудований острів, який зі сходу був оточений водами річки Коропець - лівобережної притоки Дністра, а з боку с. на захід і північ річкою Музилівкою ( Мужилівкою) - притокою р. Коропець. Фундаменти цитаделі доходили до річки із заходу і входили в її русло, відокремлюючи замок від будівель розташованого на захід від нього міста

Найімовірніше, замок був побудований родиною Бучацьких у XV столітті. Її розширили наступні власники, особливо Станіслав Гольський на початку XVII ст.[3]. У 1650-57 роках власник Станіслав Ревера Потоцький укріпив місто та замок. У 1655 році місто і замок захопили спільні російсько-козацькі війська. У 1663 році в замку зупинявся польський король Ян Казимир Ваза[1]. Під час битви під Підгаєм у 1667 році Ян Собеський, майбутній король Польщі, готуючи заплановане місце бою, укомплектував піхотою два равеліни, розташовані на північ від укріплень Підгаю. У 1675 році Ібрагім Баша на чолі турецького війська обложив місто і замок, які здобув 11 вересня, а потім спустошив його, зруйнувавши замок і викравши жителів разом з командою твердині та її комендантом Маковецьким. . У 1698 році Фелікса Казимира Потоцького, воєводу краківського і польного гетьмана коронного, переслідувало 40 тис. осіб. Татари притулилися до стін місцевого замку 9 вересня під час битви під Підгайцем. Після чотиригодинного бою татарські війська відступили. Це була остання польська перемога над татарами у війні з Туреччиною.

У 18 столітті воно вже не було заселене і занепало. У 19 столітті всередині було засновано пивоварню та лікеро-горілчаний завод, які діяли до Другої світової війни[3]. У 1970 р. залишки доти існуючого замку були остаточно зруйновані. Нині замок не існує. На його місці — консервний завод

До замкових «склепів» Марія Могилянка перевезла своє придане для зберігання, за що поручився Станіслав Гольський — дідич Підгайців, родич її чоловіка Стефана Потоцького.

У 1677 році придворний короля Яна III Собеського француз відвідав Підгайці і залишив такий опис міських будівель:

Стародавні — одні з видатних на Русі, як це доводять руїни стін, бруківка, ворота з написами, кам'яні будинки з архітектурними прикрасами, п'ять мурованих святинь, замок старосвітської будови, який має потужні вежі і високі тераси. Був оточений валом.

Рештки замку розібрали в 1970-х роках.

Примітки

1. Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 72.
2. Підгайці
3. Подгаецкий замок в городе Подгайцы. (рос.)

Джерела

• Колодницький С. Підгайці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 78–79. — .
• Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — 140 s. (пол.)
• Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 67—95. (пол.)

Посилання

• W pierwszej połowie XV w. (пол.)
• Подгаецкий замок в городе Подгайцы. (рос.)