Військовий цвинтар (крим. Arbiy mezarlıq) — цвинтар у Сімферополі, Автономна Республіка Крим, в Центральному районі.
Військовий цвинтар укр. Військовий цвинтар (Сімферополь), трансліт. Військовий цвинтар | |
---|---|
Військовий цвинтар, 2012 рік. | |
Інформація про цвинтар | |
Координати: 44°55′59″ пн. ш. 34°06′03″ сх. д. / 44.93312° пн. ш. 34.10072° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Сімферополь |
Відкрито | |
Закрито | 1967 |
Тип | Військовий цвинтар |
Статус | Закрито для поховань |
Адреса: вул. Старозенітна | |
Військовий цвинтар у Вікісховищі |
Опис
Знаходиться між вулицями Старозенітна (Чумакарська) та Громадянська поруч з Старовірменським цвинтарем.
Закрито для поховань, площа 2.1199 га.
Центральною домінантою біля цвинтаря є металевий шпиль. На постаменті шпиля встановлено прямокутну меморіальну дошку з габро, розміром 0,55×0,9 м, з написом: «Вічна слава Радянським воїнам, загиблим у боях за свободу та незалежність нашої Батьківщини у Великій Вітчизняній війні 1941—1945» (рос. «Вечная слава Советским воинам, павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины в Великой Отечественной войне 1941—1945»). Під дошкою — барельєфне зображення лаврової гілки, пофарбоване у зелений колір. Перед основою шпиля розбиті дві прямокутні клумби з габаритними розмірами 0,75х0,75х0,35 м, огороджені бетонним парапетом.
Підходи до секторів здійснюються від центральної пішохідної алеї завширшки 11,7 м з бетонним покриттям. Зі східного боку алею огороджує бетонний парапет заввишки 0,15 м, із західного — парапет, покритий бетонними плитами, заввишки 0,4 м. На початку алеї, при вході на цвинтар, влаштований майданчик з бетонним покриттям, розміром 22,3×35,7 м, захищена бетонним парапетом, на якому встановлений металевий паркан заввишки 1,2 м, у вигляді стовпців із декоративним заповненням між ними. Від майданчика до алеї ведуть бетонні сходи шириною 8,0 м. Територія цвинтаря захищена бетонним парканом заввишки 2,5 м. Габаритні розміри цвинтаря — 167,0×133,0 м.
Сьогодні доступ на меморіальний цвинтар вільний, територія не зовсім доглянута, хоч і видно сліди ремонту обелісків та надгробків, не охороняється, а в погожий день тут гуляють підлітки та дітлахи з найближчих будинків.
Історія
У період окупації міста німецько-румунськими військами під час Другої світової війни на околиці вірменського цвинтаря на вулиці Старозенітній були поховані військовополонені, замучені нацистами у таборах та в'язницях, а також підпільники та партизани. На території цвинтаря поховані радянські воїни 51-ї та Приморської армій, моряки Чорноморського флоту, що загинули у 1941 році, в період оборони Криму, радянські воїни 19-го танкового корпусу, 51-ї, 2-ї гвардійської та Окремої Приморської армії, загиблі у 1944 році в період звільнення Криму від нацистських загарбників, а також померлі від ран у сімферопольських шпиталях у 1944—1945 роках.
З 1946 року на території кладовища проводили поховання інвалідів Другої світової, що померли у 1946—1950 роках. Постановою Ради Міністрів СРСР від 14 жовтня 1948 року було засновано військовий цвинтар. У 1949—1951, 1967 роках на території військового цвинтаря було проведено перепоховання із села, а зараз району міста Сергіївка, парків та скверів міста Сімферополя, а також перепоховання з братніх та одиночних могил поза цвинтарем.
У 1971—1975 роках, у період реконструкції та благоустрою цвинтаря, здійснювалися перепоховання із секторів військового цвинтаря. Замість чотиригранних пірамід та прямокутних стовпчиків з альмінського каменю було встановлено типові надгробки з меморіальними дошками.
У 1982—1983 роках на території військового цвинтаря було проведено перепоховання останків радянських воїнів з 1-го цивільного цвинтаря міста Сімферополя.
Відомі поховання
- Мошкарін Іван Миколайович (1921—1944) — Герой Радянського Союзу, майор Радянської Армії, в період боїв за визволення Криму від німецьких загарбників командував 432-м танковим батальйоном (101-ї танкової бригади, 19-го танкового корпусу, 4 Українського фронту). У листопаді 1944 року в бою під час форсування затоки Сиваша було смертельно поранено. Звання Героя Радянського Союзу було надано Мошкаріну І. М. посмертно; нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Вітчизняної війни І-го ступеня.
- Лебедєв Анатолій Тимофійович (1916—1948) — Герой Радянського Союзу, льотчик штурмової авіації, старший лейтенант Радянської Армії, учасник боїв за визволення Криму від німецьких загарбників, Білорусії, Польщі; нагороджений орденами Леніна, двома Червоного Прапора, Вітчизняної війни І-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
- Трубаченко Василь Петрович (1915—1941) — Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач, капітан Радянської Армії. У Радянській Армії з 1931 року брав участь у боях на річці Халхін-Гол (1939). На фронтах Другої світової війни з червня 1941 року з початком німецько-фашистського наступу на Крим восени 1941 року брав участь в оборонних боях. Здійснив 28 вильотів, збив 3 літаки супротивника, загинув в одному з боїв над Перекопом.
- Вілін Іван Петрович (18.05.1901-19.04.1944) — генерал-майор авіації, 1943 р. був заступником командира 214-ї штурмової авіадивізії, яка підтримувала ельтигенців і брала участь у Кримській наступальній операції. 17 квітня 1944 р. Іван Петрович атакував на мисі Херсонес ворожий аеродром. У бою його Іл-2 був підбитий, помер у сімферопольському військовому шпиталі. Герой був похований у Сімферополі у Профспілковому сквері, а на початку 70-х перепохований на Військовому цвинтарі міста. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня (посмертно). 18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР село Бурлюк було перейменовано на Віліне. У селі встановлено пам'ятник льотчику Віліну І. П.
- Борзилов Семен Васильович (1893—1941) — командир ескадрону 1920 р. громив у Криму врангелівців. На початок Другої світової війни один із найдосвідченіших і уславлених танкових командирів Червоної армії. Надалі — командир 7-ї танкової дивізії 6-го механізованого корпусу. 4 червня 1940 року надано звання генерал-майора танкових військ. З серпня 1941 року — начальник автобронетанкових військ 51-ї армії. Убитий уламком у бою в районі оборони міста Армянська під Перекопом 28 вересня 1941 року. Був похований поблизу могили Комунарів у Комсомольському сквері м. Сімферополя. Перепохований у 1971—1975 роках на Військовому цвинтарі у Сімферополі.
- Новіков Василь Сергійович (1913—1945) — Герой Радянського Союзу, гвардії капітан, командир роти 184-го гвардійського стрілецького полку (62-а гвардійська стрілецька дивізія, 37-а армія, Степовий фронт), нагороджений двома орденами Леніна.
Галерея
Примітки
- Воинское кладбище (ОКН 484). crimea-voopik.ru. Процитовано 3 листопада 2023.
- Форум - Poxoronka: Воинское кладбище Симферополь (1/1). poxoronka.ru. Процитовано 3 листопада 2023.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskovij cvintar krim Arbiy mezarliq cvintar u Simferopoli Avtonomna Respublika Krim v Centralnomu rajoni Vijskovij cvintar ukr Vijskovij cvintar Simferopol translit Vijskovij cvintar OSM commons Vijskovij cvintar 2012 rik Vijskovij cvintar 2012 rik Informaciya pro cvintarKoordinati 44 55 59 pn sh 34 06 03 sh d 44 93312 pn sh 34 10072 sh d 44 93312 34 10072Krayina UkrayinaRoztashuvannyaSimferopolVidkrito1948Zakrito1967TipVijskovij cvintarStatusZakrito dlya pohovanAdresa vul Starozenitna Vijskovij cvintar u VikishovishiOpisZnahoditsya mizh vulicyami Starozenitna Chumakarska ta Gromadyanska poruch z Starovirmenskim cvintarem Zakrito dlya pohovan plosha 2 1199 ga Centralnoyu dominantoyu bilya cvintarya ye metalevij shpil Na postamenti shpilya vstanovleno pryamokutnu memorialnu doshku z gabro rozmirom 0 55 0 9 m z napisom Vichna slava Radyanskim voyinam zagiblim u boyah za svobodu ta nezalezhnist nashoyi Batkivshini u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 ros Vechnaya slava Sovetskim voinam pavshim v boyah za svobodu i nezavisimost nashej Rodiny v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 Pid doshkoyu barelyefne zobrazhennya lavrovoyi gilki pofarbovane u zelenij kolir Pered osnovoyu shpilya rozbiti dvi pryamokutni klumbi z gabaritnimi rozmirami 0 75h0 75h0 35 m ogorodzheni betonnim parapetom Pidhodi do sektoriv zdijsnyuyutsya vid centralnoyi pishohidnoyi aleyi zavshirshki 11 7 m z betonnim pokrittyam Zi shidnogo boku aleyu ogorodzhuye betonnij parapet zavvishki 0 15 m iz zahidnogo parapet pokritij betonnimi plitami zavvishki 0 4 m Na pochatku aleyi pri vhodi na cvintar vlashtovanij majdanchik z betonnim pokrittyam rozmirom 22 3 35 7 m zahishena betonnim parapetom na yakomu vstanovlenij metalevij parkan zavvishki 1 2 m u viglyadi stovpciv iz dekorativnim zapovnennyam mizh nimi Vid majdanchika do aleyi vedut betonni shodi shirinoyu 8 0 m Teritoriya cvintarya zahishena betonnim parkanom zavvishki 2 5 m Gabaritni rozmiri cvintarya 167 0 133 0 m Sogodni dostup na memorialnij cvintar vilnij teritoriya ne zovsim doglyanuta hoch i vidno slidi remontu obeliskiv ta nadgrobkiv ne ohoronyayetsya a v pogozhij den tut gulyayut pidlitki ta ditlahi z najblizhchih budinkiv IstoriyaU period okupaciyi mista nimecko rumunskimi vijskami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na okolici virmenskogo cvintarya na vulici Starozenitnij buli pohovani vijskovopoloneni zamucheni nacistami u taborah ta v yaznicyah a takozh pidpilniki ta partizani Na teritoriyi cvintarya pohovani radyanski voyini 51 yi ta Primorskoyi armij moryaki Chornomorskogo flotu sho zaginuli u 1941 roci v period oboroni Krimu radyanski voyini 19 go tankovogo korpusu 51 yi 2 yi gvardijskoyi ta Okremoyi Primorskoyi armiyi zagibli u 1944 roci v period zvilnennya Krimu vid nacistskih zagarbnikiv a takozh pomerli vid ran u simferopolskih shpitalyah u 1944 1945 rokah Z 1946 roku na teritoriyi kladovisha provodili pohovannya invalidiv Drugoyi svitovoyi sho pomerli u 1946 1950 rokah Postanovoyu Radi Ministriv SRSR vid 14 zhovtnya 1948 roku bulo zasnovano vijskovij cvintar U 1949 1951 1967 rokah na teritoriyi vijskovogo cvintarya bulo provedeno perepohovannya iz sela a zaraz rajonu mista Sergiyivka parkiv ta skveriv mista Simferopolya a takozh perepohovannya z bratnih ta odinochnih mogil poza cvintarem U 1971 1975 rokah u period rekonstrukciyi ta blagoustroyu cvintarya zdijsnyuvalisya perepohovannya iz sektoriv vijskovogo cvintarya Zamist chotirigrannih piramid ta pryamokutnih stovpchikiv z alminskogo kamenyu bulo vstanovleno tipovi nadgrobki z memorialnimi doshkami U 1982 1983 rokah na teritoriyi vijskovogo cvintarya bulo provedeno perepohovannya ostankiv radyanskih voyiniv z 1 go civilnogo cvintarya mista Simferopolya Vidomi pohovannyaMoshkarin Ivan Mikolajovich 1921 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu major Radyanskoyi Armiyi v period boyiv za vizvolennya Krimu vid nimeckih zagarbnikiv komanduvav 432 m tankovim bataljonom 101 yi tankovoyi brigadi 19 go tankovogo korpusu 4 Ukrayinskogo frontu U listopadi 1944 roku v boyu pid chas forsuvannya zatoki Sivasha bulo smertelno poraneno Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo nadano Moshkarinu I M posmertno nagorodzhenij ordenami Lenina Chervonogo Prapora Bogdana Hmelnickogo III stupenya Vitchiznyanoyi vijni I go stupenya Lebedyev Anatolij Timofijovich 1916 1948 Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik shturmovoyi aviaciyi starshij lejtenant Radyanskoyi Armiyi uchasnik boyiv za vizvolennya Krimu vid nimeckih zagarbnikiv Bilorusiyi Polshi nagorodzhenij ordenami Lenina dvoma Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni I go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami Trubachenko Vasil Petrovich 1915 1941 Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik vinishuvach kapitan Radyanskoyi Armiyi U Radyanskij Armiyi z 1931 roku brav uchast u boyah na richci Halhin Gol 1939 Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni z chervnya 1941 roku z pochatkom nimecko fashistskogo nastupu na Krim voseni 1941 roku brav uchast v oboronnih boyah Zdijsniv 28 vilotiv zbiv 3 litaki suprotivnika zaginuv v odnomu z boyiv nad Perekopom Vilin Ivan Petrovich 18 05 1901 19 04 1944 general major aviaciyi 1943 r buv zastupnikom komandira 214 yi shturmovoyi aviadiviziyi yaka pidtrimuvala eltigenciv i brala uchast u Krimskij nastupalnij operaciyi 17 kvitnya 1944 r Ivan Petrovich atakuvav na misi Hersones vorozhij aerodrom U boyu jogo Il 2 buv pidbitij pomer u simferopolskomu vijskovomu shpitali Geroj buv pohovanij u Simferopoli u Profspilkovomu skveri a na pochatku 70 h perepohovanij na Vijskovomu cvintari mista Nagorodzhenij ordenami Lenina Vitchiznyanoyi vijni I stupenya posmertno 18 travnya 1948 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR selo Burlyuk bulo perejmenovano na Viline U seli vstanovleno pam yatnik lotchiku Vilinu I P Borzilov Semen Vasilovich 1893 1941 komandir eskadronu 1920 r gromiv u Krimu vrangelivciv Na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni odin iz najdosvidchenishih i uslavlenih tankovih komandiriv Chervonoyi armiyi Nadali komandir 7 yi tankovoyi diviziyi 6 go mehanizovanogo korpusu 4 chervnya 1940 roku nadano zvannya general majora tankovih vijsk Z serpnya 1941 roku nachalnik avtobronetankovih vijsk 51 yi armiyi Ubitij ulamkom u boyu v rajoni oboroni mista Armyanska pid Perekopom 28 veresnya 1941 roku Buv pohovanij poblizu mogili Komunariv u Komsomolskomu skveri m Simferopolya Perepohovanij u 1971 1975 rokah na Vijskovomu cvintari u Simferopoli Novikov Vasil Sergijovich 1913 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi kapitan komandir roti 184 go gvardijskogo strileckogo polku 62 a gvardijska strilecka diviziya 37 a armiya Stepovij front nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina GalereyaPrimitkiVoinskoe kladbishe OKN 484 crimea voopik ru Procitovano 3 listopada 2023 Forum Poxoronka Voinskoe kladbishe Simferopol 1 1 poxoronka ru Procitovano 3 listopada 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi