Otto Dix російська дарквейв група Сформувалась у Хабаровську пізніше переїхала у Санкт Петербург Проект назвали на честь

Otto Dix — російська дарквейв група. Сформувалась у Хабаровську, пізніше переїхала у Санкт-Петербург. Проект назвали на честь німецького художника-експресіоніста Отто Дікса.

Otto Dix
Otto Dix на фестивалі Nocturnal Culture Night 12, Німеччина (2017 рік)
Основна інформація
Жанр	авангард, дарквейв, , індастріал
Роки	2004 — дотепер
Країна	Росія
Місто	Хабаровськ, Санкт-Петербург
Мова	російська
Тематика	фетишизм,
Лейбл	AMG, , ,
Склад
Офіційний сайт

Otto Dix у Вікісховищі

Стиль гурту

У тематиці пісень значуще місце займає постапокаліптика («Атомная зима», «Город», «Зона теней») і механічні машини (роботи) майбутнього («Те, кто будут после», «Машина»), але нерідко створюются інші, філософські(«Старик», «Крысолов», «Болезнь», «F-63.9», «Милые кости», «Чудные дни»), моральні («Немой крик», «Сон разума») і релігійні («Огонь небесный», «Железный прут», «Возраст Христа», «Ave», «Фетишизм») теми. Окрім того, у деяких піснях піднімається BDSM тематика («Любимый немец», «Раздетые», «Раб», «Зверь»), історичні події («1453») і пісні, натхнені творчістю інших діячів мистецтва («Экспрессионизм» — Отто Діксу, «Вечность» і «Сказочник» — Гансу Андерсену, «Милые Кости» — Еліс Сіболд).

У музиці використовують різкі, надривні мелодії, виконані у мінорних тонах. Деякі мелодії у окремих повільних піснях наближають музичний ряд до Dark Ambient. У той же час, в окремий піснях («Птицы», «Война», «Бог мёртв», «Железный прут», «Глина») можна почути тяжкі рифи, характерні для індастріал-металу, а деякі пісні альбому Анимус («Падение», «Алтарь», «Глина» і, власне, «Анимус») виконані у цьому жанрі. На концертах у кожній пісні розігрується мініатюрний моноспектакль, створюється оригінальний образ, який асоціюється у фанів з мелодією і текстом.

Самі ж учасники колективу називають свій стиль «Електронний авангард».

Історія

Група існує з листопада 2004 року. Otto Dix грають у стилі електронний авангард. Насьогодні дуже широко відомі у Росії і країнах СНГ. Вокаліст Михаель Драу володіє дуже рідким голосом — контратенором.

Засновниками Otto Dix сталі Michael Draw і Marie Slip. Перший офіційний концерт відбувся у рідному місті музикантів Хабаровську, у його програму увійшли всього дві пісні — «Белый Пепел» и «Покаяние».

У період пошуку оригінального звучання і «притирания» колектив намагався бути тріо, але згодом гітарист відмовився від колективу. З зими 2004 року Otto Dix працювали разом з молодіжним театром «Парадигма времен». Аж до виходу альбому «Атомна зима» у 2007 році Otto Dix залишався дуетом.

У липні 2005 року виданий демо-альбом «Эго» містить тільки 12 треків і відеокліп на першу пісню, а також збірну фотосесію і три статті з місцевими газетами про групу і про її учасників, пізніше перевиданий на Dizzaster Records.

У червні 2006 року учасники групи переїхали у Санкт-Петербург на постійне місце проживання.

У січні 2007 року московський лейбл Gravitator Records випускає офіційний дебютний альбом Otto Dix «Город». У травні 2007-го за участі концертного агентства SYN Promotion дует дає невеликий тур Росією та Білорусією, після чого починає співпрацю з концертним агентством SYN Promotion (Dark Media Group), котрий стає наймасштабнішим за всю історію російської готик-сцени.

У жовтні 2007 року видано третій альбом — «Атомная зима».

Наприкінці 2007 року світ побачив перший диск колективу — «Усталость металла», на якому містилися інтерв'ю з гуртом, кліп «Усталость металла» і запис живого концерту.

У 2008 році до колективу приєднався скрипаль, композитор, аранжувальник Петро Воронов. Петро закінчив Петербурзьку Консерваторію, він брав участь у турі на підтримку альбому «Атомная зима».

У цей же час вийшов новий, дводисковий наклад «Атомної зими», на якому містилися ремікси на найбільш відомі хіти гурту, виконані різними вітчизняними ді-джеями і західними виконавцями, такими як C File і Two Witches.

На початку 2009 року на Gravitator Records вийшов четвертий альбом «Зона Тіней» (скрипаль Петро Воронов бере участь у його записі), група відправляється у масштабний всеросійський концертний тур, котрий продовжувався майже 5 місяців і охопив понад 30 міст Росії.

30 травня 2009 року Otto Dix виступили на великому щорічному європейському готичному фестивалі Wave-Gotik-Treffen у місті Лейпциг (Німеччина).

З 2010 року група, також видається і для західного ринку (альбоми 'Starost', 'Wonderful Days'), даючи гастролі і виступи на фестивалях (Wave Gotik Treffen, Castle Party) у їхню підтримку країнами Європи.

Весна 2010 рік — відбувся тур, присвячений п'ятиріччю групи.

29 липня 2010 року на офіційному форумі групи з'явились фотографії зі зйомок нового кліпу на пісню «Зверь»; станом на початок серпня зйомки кліпу були завершені. Також названі приблизні терміни виходу нових альбому і кліпа — листопад 2010 року.

13 грудня 2010 року вийшов п'ятий студійний альбом гурту — «Чудные дни» випущений лейблом Gravitator Records.

У 2012-му до Otto Dix приєднався ударник Paul Kristofferson.

20 квітня 2012 року видано перший сингл у історії гурту — «Утопія».

7 вересня 2012 року вийшов шостий студійний альбом «Mortem».

У 2013 році Michael Draw заснував пластичний театр «Паноптикум», а Marie Slip відкрив приватні курси, орієнтовані на створення і просування музики.

17 листопада 2013 року вийшов кліп на пісню «Анима» із однойменного альбому, який готувався до випуску.

8 березня 2014 року видано сьомий студійний альбом «Анима».

18 жовтня 2015 року видана електронна версія студійного альбому «Анимус».

14 жовтня 2017 року вийшла електронна версія студійного альбому «Левиафан».

Учасники

Міхаель Драу — вокал, тексти, дизайн, сценічне шоу.
Марі Сліп — клавішник, аранжувальник, композитор и продюсер гурту.
Paul Kristofferson — концертний ударник.
Ігор Sydius — гітарист

Дискографія

Эго (2005)
Город (2007)
Атомная зима (2007)
Эго (Переиздание) (2007)
Зона Тіней (2009)
Чудные дни (2010)
Эго (Переиздание № 2) (2011)
Утопия (сингл) (2012)
Mortem (2012)
Анима (2014)
Анимус (2015)
Левиафан (2017)

Відеографія

2005 — «Эго»
2008 — «Усталость металла»
2009 — «Мечта о весне»
2011 — «Зверь»
2014 — «Анима»
2014 — «Старые часы»
2015 — «Уроды»
2015 — «Дай мне воды»
2016 — «Глина»
2016 — «Орфей»
2017 — «Вечность»

Посилання

Офіційний сайт [ 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
Otto Dix на сайті myspace.com (англ.)
Otto Dix на сайті Last.fm (англ.)
. Discogs. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 29 серпня 2010.
Starost. Allmusic. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 29 серпня 2010.
Дискографія Otto Dix на сайті MusicBrainz
Otto Dix — милая русскому сердцу апокалиптическая готика. Jamsession.ru. 25 декабря 2007. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
Наталья Машьянова специально для ТАСС-Урал (21 мая 2008). Какую музыку слушают наши дети?. ИТАР-ТАСС Урал. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 30 серпня 2010.
Анна Thorn Гравилевская. Фото — Илья InFlesh Савчук (2 июня 2008). Готичные романтики Otto Dix. Ярскград. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
Otto Dix: ребенок с железным сердцем. Региональный интернет-портал Nash Gorod.ru. 29 апреля 2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
Наталья Ступникова (11 января 2010). Otto Dix преподали поклонникам урок классической музыки. Музыка KM.RU. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
Михаэль Драу о своих книгах [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

ИТАР-ТАСС Урал: «Какую музыку слушают наши дети?». Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 8 червня 2018.
Михаель Драу. . — № 4. з джерела 24 вересня 2009.
Daria Segeda (6 августа 2010). Группа Otto Dix закончила съемки нового клипа. . Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 22 серпня 2010.
. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
Яна Бєлова. . з джерела 16 січня 2010.
Marie Slip. Dizzaster. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 30 серпня 2010.
. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 8 червня 2018.

Інтерв'ю

Інтерв'ю з Otto Dix. . 1 лютого 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.

Примітки

Інтерв'ю

. . 1 лютого 2009. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
— Велике інтерв'ю з Otto Dix для insidernews.ru
Otto Dix — интервью со звездой. Свежее телевидение — Железногорск. 30 апреля 2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
Інтерв'ю для журналу Dark City № 49, 2009 рік, с. 60

Рецензії

Рецензія на альбом «Зона Теней» в журналі Dark City № 54, 2010 рік
Рецензія на альбом «Чудные дни» в журналі Dark City № 61, 2011 рік

[1] ИТАР-ТАСС Урал: «Какую музыку слушают наши дети?». Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 8 червня 2018.

[2] Михаель Драу. . — № 4. з джерела 24 вересня 2009.

[3] Daria Segeda (6 августа 2010). Группа Otto Dix закончила съемки нового клипа. . Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 22 серпня 2010.

[4] . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.

[5] Яна Бєлова. . з джерела 16 січня 2010.

[6] Marie Slip. Dizzaster. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 30 серпня 2010.

[7] . Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 8 червня 2018.