Окопний ніж або траншейний ніж — це бойовий ніж, призначений для знищення або поранення живої сили противника на близькій відстані, наприклад, в окопі або в іншому обмеженому просторі. Був розроблений, як холодна зброя для ближнього бою, для використання у нападах на ворожі окопи під час Першої світової війни. Конструкція подібних ножів зазвичай була проста: клинок виготовлявся з цільної смуги металу та мав довжину від 140 до 220 міліметрів. Яскравим прикладом окопного ножа часів Першої світової війни є німецький «Nahkampfmesser» (ніж для ближнього бою).
Під час Другої світової війни окопний ніж, який також називали бойовим ножем, був розроблений у новій конструкції. В німецькій армії, навіть серед звичайних військових, був широко розповсюджений ніж «Nahkampfmesser» та схожі ножі для бойових і повсякденних цілей. В той час війська союзників переважно озброювали окопними ножами лише елітні піхотні підрозділи та військових, що не мали на своєму штатному воруженні багнетів.
Дієпис
З переходом до затяжних позиційних дій виявилися недоліки штатних багнетів і багнет-ножів, які були на озброєнні армій більшості країн: гвинтівка з багнетом підходила для рукопашних сутичок на відкритому просторі та відбиття нападів кінноти, але для сутичок в тісноті окопів була незручна. Звичайні багнет-ножі того часу мали довжину 350—550 мм і погано підходили для нових умов війни. Військові масово почали використовувати мисливські та кухонні ножі, у польових майстернях з металевих прутів виготовляли імпровізовані стилети, вкорочували та переточувати старі й трофейні багнети, тесаки, кавалерійські шаблі.
У цих умовах керівництво воюючих країн ухвалило рішення про централізоване постачання у війська ножів для боїв у окопах. Згідно з наказом № 47184/15 німецького військового міністерства від 8 травня 1915 року, у кожній піхотній роті на Західному фронті мало бути 6 ножів кинджального типу, пізніше кількість окопних ножів на німецьку піхотну роту збільшувалася до 12, 24 і 40 одиниць. Німецькі ножі зазвичай мали полуторну заточку, що дозволяло за хорошої проникної здібності зберегти також можливість застосування ножа в побуті. У Франції перший окопний ніж був офіційно прийнятий на озброєння лише в 1916 році під назвою «Le Vengeur 1870» («Месник 1870» — натяк на Франко-прусську війну 1870—71 років). Цей ніж — двосічний кинджал із прямим клинком. Виробництво цієї моделі компанією «Ролдьє і Дозольм» почалося із 7 жовтня 1915 року, ще до офіційного прийняття на озброєння. Потім до його виготовлення підключилися й інші ножові фірми, що дозволило забезпечити французьке військо цим ножем за короткий час.
Найбільш відомими стали американські окопні ножі-кастети М1917 (з тригранним голчастим клинком) і М1918 (двосічне лезо, ідентичний клинку «Le Vengeur 1870»).
Ранні окопні ножі
За винятком німецького «Nahkampfmesser» (ножа для ближнього бою), більшість ранніх окопних ножів виготовлялися самостійно військовими вручну чи ковалями. Ці ранні «окопні ножі» часто були звичайними вкороченими та загостреними військовими багнетами. Один із видів ко́лючого оружжя, «[en]», був виготовлений шляхом розрізання та заточення сталевих кілків, які призначалися для підтримки колючого дроту, що захищав окопи. Деякі дієписці вважають, що певні моделі окопних ножів були натхненні [en].
Незабаром в оборонній окопній війні почали застосовуватися вже фабричні окопні ножі. І під час таких боїв було виявлено недоліки в існуючих конструкціях.
Привабливішим різновидом [en] був ніж-кинджал «Poignard-Baïonnette Lebel M1886/14». Він був затверджений як стандартний військовий піхотний ніж після дороблення підполковником французької армії Куро. «Poignard-Baïonnette Lebel» виготовлявся зі сталі та складався з довгого загостреного леза у вигляді стилета з дерев'яною ручкою та гардою, яка закривала увесь кулак. За походженням «Poignard-Baïonnette Lebel» був переробкою французького багнета «Épée-Baïonnette Modèle 1886» та використовувався виключно як наступальне оружжя. «Poignard-Baïonnette Lebel» виготовляли із секції багнета «M1886 Lebel»: довгого, вузького стилетовидного хрестоподібного леза, призначеного для швидкого глибокого уколу. З одного багнета «M1886 Lebel» можна було виготовити до трьох окопних ножів.
Оскільки в умовах воєнного часу французька промисловість працювала з великою нестачею матеріалів та часто наймала підрядників, навіть офіційно санкціоновані французьким військом окопні ножі зазвичай значно відрізнялися між собою. Потреба в ножах була настільки великою, що і без того ослаблені французькі збройні сили були змушені демобілізувати сотні колишніх робітників заводів, щоб вони могли повернутися до колишніх робочих місць і розпочати виробництво окопних ножів для війська. Протягом війни з'являлися новіші та універсальніші типи клинків у окопних ножах. Наприклад, двосічний кинджал «Couteau Poignard Mle 1916 dit Le Vengeur» почав заміняти [en] та більш ранні ножі виду «стилет». Французьке лідерство в розробці окопних ножів наслідувалося Сполученими Штатами, які послідовно представили три різновиди окопних ножів: M1917, M1918 та [en]. Усі вони прямо чи опосередковано засновувалися на попередніх французьких розробках.
Окопні ножі німецької армії
Німецький «Nahkampfmesser» («Бойовий ніж ближнього бою») був взірцем німецького бойового ножа часів Першої світової війни. Він залишався на озброєнні в зміненому вигляді навіть до кінця Другої світової війни. Більшість із цих ножів мали міцні дерев'яні руків'я, металеві піхви та були дуже якісно виготовлені. Згідно з одним авторитетним джерелом, окопні ножі Першої світової війни, що випускалися Німеччиною, були «звичайними універсальними колючо-ріжучими ножами» з лезами, які «здебільшого мали довжину приблизно шість дюймів, однобічну заточку з фальш-кромкою зверху леза… хоча іноді зустрічалися двосічні леза».
Після того, як [en] був узятий на озброєння на противагу німецьким ножам, німецькі війська на Західному фронті також почали використовувати перероблені на ножі сталеві колючі дроти.
Німецькі окопні ножі часів Другої світової війни були подібні за конструкцією. Зараз вони відомі як захалявні ножі, хоча насправді їх рідко носили в чоботях. Більшість із них мали сталеві піхви із затискачами, за допомогою яких ніж можна було прикріпити до чобіт, ремінців або одягу. Вони виготовлялися приватними компаніями за урядовими підрядами та видавалися військовим як бойове спорядження.
Окопні ножі Великої Британії та країн Співдружності
Під час Першої світової війни Британська армія та її союзники зі Співдружності (Канада, Австралія, та Нова Зеландія) використовували найрізноманітніші окопні ножі. Деякі були комерційними моделями на основі ножів Бов'ї. Інші — більш спеціалізованими різновидами, наприклад, тичкові ножі з циліндричним алюмінієвим руків'ям, спроєктованим для можливості використання його у вигляді кастета. Використання під час окопних рейдів ножів у поєднанні з іншими «тихими» видами оружжя, такими як «окопні палиці», кирки та топірці, а також револьверами та ручними гранатами, було поширеним у британському війську. Багато взірцевих різновидів окопних ножів були вироблені державними підрядниками та офіційно поставлені на озброєння у війська. Більшість із них були досить надійно виготовлені, мали дерев'яні руків'я та металеві піхви.
Під час Другої світової війни бойовий ніж Файрберна-Сайкса офіційно був на озброєнні та широко використовувався британськими командос, королівською морською піхотою, парашутним полком, спеціальною човновою службою та спеціальною повітряною службою. Хоча це не був звичний «окопний ніж», але ніж Файрберна-Сайкса використовувався для подібних задач.
Окопні ножі армії США
Першим офіційним окопним ножем, прийнятим на озброєння в армії США, був окопний ніж M1917, створений компанією «Henry Disston & Sons». Він засновувався на різновидах окопних ножів, що були на озброєнні французького війська. M1917 мав трикутне лезо-стилет, дерев'яне руків'я, металеву гарду та закруглене навершя. M1917 виявився незадовільним у використанні, тому згодом вдосконалений різновид ножа, M1918, був прийнятий на озброєння. М1918 був майже ідентичним М1917, відрізняючись, насамперед, конструкцією та зовнішнім виглядом гарди. М1917 та М1918 використовувалися тільки для здійснення уколів, тому в них часто ламалися леза. Їхня обмежена сфера використання та загальна непопулярність у військах спонукала в 1918 році керівництво Американських експедиційних сил скликати офіцерську комісію для проведення випробувань, щоб перевірити різні окопні ножі та затвердити заміну М1917 та М1918.
Цим вимогам відповідав «Mark I», який був розроблений колегією офіцерів армії США для усунення певних недоліків M1917/18. Він був прийнятий на виробництво наприкінці 1918 року. Прикладом для клинка послугував французький окопний ніж «Couteau Poignard Mle 1916 dit Le Vengeur». Більшість ножів «Mark I» були виготовлені занадто пізно, щоб їх використали в часи Першої світової війни.
Під час Другої світової війни «Mark I» був впроваджений у 1942 і 1943 роках у десантні війська, підрозділи рейнджерів та морських штурмовиків. Ніж «Mark I» відрізнявся хвостовиком, який повністю заповнював руків'я, та привабливим дизайном із двосічним лезом і важким бронзовим руків'ям з гардою у вигляді кастета. Останній був спроєктований для захисту пальців та запобігання вибиванню ножа з руки під час бою, а не для нанесення ударів. Шипи на кастеті мали захисну мету: вони ускладнювали ворогу можливість захопити ніж у бою. Відображуючи дикість рукопашної окопної сутички, навершя ножа «Mark I» мало так звану «череподробарку» — подовжувач ковпачка, який, нібито, створювався для оглушення або травмування ворога та був додатковим оружжям, коли лезо було пошкоджено або зламано. Для «Mark I» були випущені окремі фірмові металеві піхви, здатні вмістити ніж та його величезне руків'я.
У 1918 році капітан війська США Руперт Г'юз подав заявку на патент на спеціалізований окопний ніж власної конструкції з автоматичним відкриванням — «Окопний ніж Г'юза». Це був цікавий пристрій, що складався зі складаного підпружиненого леза, прикріпленого до руків'я, яке, своєю чергою, кріпилося шкіряним ремінцем до тильної сторони кисті, залишаючи долоню та пальці вільними для захоплення інших предметів. Натискання кнопки на руків'ї автоматично висувало лезо у відкрите положення та блокувало його на складання.. У червні 1918 року «Окопний ніж Г'юза» був оцінений групою офіцерів війська США з Американських експедиційних сил як можливе військове оружжя. Але після випробування комісія виявила, що розробка Г'юза не має дійсної цінності, його ніж ніколи не був прийнятий на озброєння. У 1919 році Г'юз запатентував свій автоматичний окопний ніж, хоча він ніколи так і не зацікавив цивільних виробників зброї.
У 1943 році армія США прийняла на озброєння [en] на заміну ножу «Mark I». Для виготовлення «Mark I» була потрібна велика кількість високоякісного металу, тому його виробництво було занадто дорогим. До того ж ніж «Mark I» був непридатним до сучасних стилів рукопашної сутички. В «Каталозі штатних озброєнь США» 1943 року пояснюється: «Окопний ніж M3 був розроблений для задоволення вимог сучасного рукопашного бою у війні. Хоча він початково призначався для піхотинців, що не озброєні багнетом, пізніше він був спеціально дороблений для таких ударних підрозділів, як парашутно-десантні війська та рейнджери». Уперше M3 був виданий військовим армії США в 1943 році, перші ножі потрапили до елітних підрозділів, як-от десантні війська та рейнджери армії США. Попри те, що він був розроблений для рукопашного бою, М3 не отримав загальної похвали під час використання бойовими підрозділами. Хоча він був добре збалансованим (деякі десантники та рейнджери опанували мистецтво метання ножа М3), лезо М3 занадто вузьке для грубого використання, особливо для таких службових завдань, як відкриття ящиків із боєприпасами та консервів, також лезо виявилося дещо тяжким для заточування. Вторинний край леза також занадто короткий, що обмежувало користь ножа під час виконання різаних ударів. Багато рис ножа М3 перейшли до [en] для карабіна М1, [en] для М1 Garand, [en] для гвинтівки М14 і, нарешті, багнета М7 для гвинтівки М16. Піхви М8А1 підходять для [en] та всіх цих багнетів.
Інші бойові ножі, що використовувалися американськими військами, іноді також називають окопними. До них відносяться стилети, які використовували штурмовики Корпусу морської піхоти під час Другої світової війні, бойові ножі від Ka-Bar та інших виробників.
Довідкова література
- Wolfgang Peter-Michel Author of: Grabendolche: Militärische Kampfmesser des Ersten Weltkriegs
- Frederick J. Stephens Author of: Fighting Knives: Illustrated Guide to Fighting Knives and Military Survival Weapons of the World
- Eugen von Halász: Deutsche Kampfmesser Band I. Militär-Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 1996, .
- Eugen von Halász: Deutsche Kampfmesser Band II. Militär-Verlag Klaus D. Patzwall, Melbeck 2009, .
Примітки
- Peterson, Harold L., Daggers and Fighting Knives of the Western World, Courier Dover Publications, , (2001), p. 80: «Right at the outset trench knives were introduced by both sides during World War I, so that the common soldier was once again equipped with a knife designed primarily for combat.»
- Alger, John I., Definitions and Doctrine of the Military Art: Past and Present, Avery Publications Group, , (1985), p. 102
- Catalog of Standard Ordnance Items, Washington, D.C: U.S. Army Ordnance Publications (1943)
- Bull, Stephen, Encyclopedia of Military Technology and Innovation, Greenwood Publishing, (2004), p. 70: During World War I, many German trench or close-combat knives (Nahkampfmesser) were issued by the military, while privately purchased knives were often made to military patterns. Most featured blades of around 150 mm (6 inches), with slab wooden grips and metal scabbards.
- Military Collectables: An International Directory of Twentieth-Century Militaria, Crescent Books, , (1984), p. 37
- . www.e-reading.club. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- Duan, James T., Dear old «K», Boston, MA: James T. Duane (1922), p. 76
- Shotgun, www.civilwarhome.com (2002)
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 15 серпня 2021.
- Sainz, Agustin, Deutsche Soldaten, Casemate Publishers, , (2008), p. 152
- Johnson, Thomas M., LTC (Ret.) & Wittmann, Thomas T.: Collecting the Edged Weapons of Imperial Germany, Vol. I, Privately published, (1988), p. 317
- Johnson, Thomas M., LTC (Ret.) & Wittmann, Thomas T.: Collecting the Edged Weapons of Imperial Germany, Vol. I, Privately published, 1988, p. 317.
- Crowell, Benedict (1919), America's Munitions 1917—1918, Report of Benedict Crowell, Assistant Secretary of War (Director of Munitions) U.S. War Department, Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, pp. 88, 228
- KNIFE — U.S. KNIFE MODEL 1918 MKI TRENCH [ 6 лютого 2021 у Wayback Machine.], Springfield Armory Museum — Collection Record
- Canfield, Bruce N., U.S. INFANTRY WEAPONS OF WORLD WAR II, Lincoln, RI: Andrew Mowbray Publishers, , (1994)
- Shackleford, Steve, ed. (2009), Blade's Guide To Knives And Their Values, Krause Publications, , p. 387
- Hughes, Rupert, Letters Patent No. 1,315,503 issued September 9, 1919, Washington, D.C.: United States Patent Office
- Military affairs: journal of the American Military Institute, American Military History Foundation, American Military Institute, Kansas State University, Dept. of History (1937) Vol. I, p. 153
- Whitman, L., New Army Trench Knife, Army & Navy Journal, Vol. 80, 6 February 1943, p. 649
- Blending Metals to Arm Our Fighting Men, Popular Science, Vol. 142 No. 6 (June 1943), p. 104
- Somers, R.H. (Brig. Gen., U.S. Army, ret.) (ed.), Ordnance, American Ordnance Association, Volume 24, No. 138 (May–June 1943), pp. 553—554
- Cassidy, William L., The Complete Book Of Knife Fighting, , (1997), pp. 47-48
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okopnij nizh abo transhejnij nizh ce bojovij nizh priznachenij dlya znishennya abo poranennya zhivoyi sili protivnika na blizkij vidstani napriklad v okopi abo v inshomu obmezhenomu prostori Buv rozroblenij yak holodna zbroya dlya blizhnogo boyu dlya vikoristannya u napadah na vorozhi okopi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Konstrukciya podibnih nozhiv zazvichaj bula prosta klinok vigotovlyavsya z cilnoyi smugi metalu ta mav dovzhinu vid 140 do 220 milimetriv Yaskravim prikladom okopnogo nozha chasiv Pershoyi svitovoyi vijni ye nimeckij Nahkampfmesser nizh dlya blizhnogo boyu Amerikanskij okopnij nizh chasiv Pershoyi svitovoyi vijni M1917 Knuckle Duster ta shkiryanij futlyar do nogo Osoblivij vglyad privertaye trikutnij klinok sho robit jogo pridatnim lishe dlya zdijsnennya ukoliv a ne proriziv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni okopnij nizh yakij takozh nazivali bojovim nozhem buv rozroblenij u novij konstrukciyi V nimeckij armiyi navit sered zvichajnih vijskovih buv shiroko rozpovsyudzhenij nizh Nahkampfmesser ta shozhi nozhi dlya bojovih i povsyakdennih cilej V toj chas vijska soyuznikiv perevazhno ozbroyuvali okopnimi nozhami lishe elitni pihotni pidrozdili ta vijskovih sho ne mali na svoyemu shtatnomu voruzhenni bagnetiv DiyepisZ perehodom do zatyazhnih pozicijnih dij viyavilisya nedoliki shtatnih bagnetiv i bagnet nozhiv yaki buli na ozbroyenni armij bilshosti krayin gvintivka z bagnetom pidhodila dlya rukopashnih sutichok na vidkritomu prostori ta vidbittya napadiv kinnoti ale dlya sutichok v tisnoti okopiv bula nezruchna Zvichajni bagnet nozhi togo chasu mali dovzhinu 350 550 mm i pogano pidhodili dlya novih umov vijni Vijskovi masovo pochali vikoristovuvati mislivski ta kuhonni nozhi u polovih majsternyah z metalevih prutiv vigotovlyali improvizovani stileti vkorochuvali ta peretochuvati stari j trofejni bagneti tesaki kavalerijski shabli U cih umovah kerivnictvo voyuyuchih krayin uhvalilo rishennya pro centralizovane postachannya u vijska nozhiv dlya boyiv u okopah Zgidno z nakazom 47184 15 nimeckogo vijskovogo ministerstva vid 8 travnya 1915 roku u kozhnij pihotnij roti na Zahidnomu fronti malo buti 6 nozhiv kindzhalnogo tipu piznishe kilkist okopnih nozhiv na nimecku pihotnu rotu zbilshuvalasya do 12 24 i 40 odinic Nimecki nozhi zazvichaj mali polutornu zatochku sho dozvolyalo za horoshoyi proniknoyi zdibnosti zberegti takozh mozhlivist zastosuvannya nozha v pobuti U Franciyi pershij okopnij nizh buv oficijno prijnyatij na ozbroyennya lishe v 1916 roci pid nazvoyu Le Vengeur 1870 Mesnik 1870 natyak na Franko prussku vijnu 1870 71 rokiv Cej nizh dvosichnij kindzhal iz pryamim klinkom Virobnictvo ciyeyi modeli kompaniyeyu Roldye i Dozolm pochalosya iz 7 zhovtnya 1915 roku she do oficijnogo prijnyattya na ozbroyennya Potim do jogo vigotovlennya pidklyuchilisya j inshi nozhovi firmi sho dozvolilo zabezpechiti francuzke vijsko cim nozhem za korotkij chas Najbilsh vidomimi stali amerikanski okopni nozhi kasteti M1917 z trigrannim golchastim klinkom i M1918 dvosichne lezo identichnij klinku Le Vengeur 1870 Ranni okopni nozhiZa vinyatkom nimeckogo Nahkampfmesser nozha dlya blizhnogo boyu bilshist rannih okopnih nozhiv vigotovlyalisya samostijno vijskovimi vruchnu chi kovalyami Ci ranni okopni nozhi chasto buli zvichajnimi vkorochenimi ta zagostrenimi vijskovimi bagnetami Odin iz vidiv ko lyuchogo oruzhzhya en buv vigotovlenij shlyahom rozrizannya ta zatochennya stalevih kilkiv yaki priznachalisya dlya pidtrimki kolyuchogo drotu sho zahishav okopi Deyaki diyepisci vvazhayut sho pevni modeli okopnih nozhiv buli nathnenni en Nezabarom v oboronnij okopnij vijni pochali zastosovuvatisya vzhe fabrichni okopni nozhi I pid chas takih boyiv bulo viyavleno nedoliki v isnuyuchih konstrukciyah Privablivishim riznovidom en buv nizh kindzhal Poignard Baionnette Lebel M1886 14 Vin buv zatverdzhenij yak standartnij vijskovij pihotnij nizh pislya doroblennya pidpolkovnikom francuzkoyi armiyi Kuro Poignard Baionnette Lebel vigotovlyavsya zi stali ta skladavsya z dovgogo zagostrenogo leza u viglyadi stileta z derev yanoyu ruchkoyu ta gardoyu yaka zakrivala uves kulak Za pohodzhennyam Poignard Baionnette Lebel buv pererobkoyu francuzkogo bagneta Epee Baionnette Modele 1886 ta vikoristovuvavsya viklyuchno yak nastupalne oruzhzhya Poignard Baionnette Lebel vigotovlyali iz sekciyi bagneta M1886 Lebel dovgogo vuzkogo stiletovidnogo hrestopodibnogo leza priznachenogo dlya shvidkogo glibokogo ukolu Z odnogo bagneta M1886 Lebel mozhna bulo vigotoviti do troh okopnih nozhiv Oskilki v umovah voyennogo chasu francuzka promislovist pracyuvala z velikoyu nestacheyu materialiv ta chasto najmala pidryadnikiv navit oficijno sankcionovani francuzkim vijskom okopni nozhi zazvichaj znachno vidriznyalisya mizh soboyu Potreba v nozhah bula nastilki velikoyu sho i bez togo oslableni francuzki zbrojni sili buli zmusheni demobilizuvati sotni kolishnih robitnikiv zavodiv shob voni mogli povernutisya do kolishnih robochih misc i rozpochati virobnictvo okopnih nozhiv dlya vijska Protyagom vijni z yavlyalisya novishi ta universalnishi tipi klinkiv u okopnih nozhah Napriklad dvosichnij kindzhal Couteau Poignard Mle 1916 dit Le Vengeur pochav zaminyati en ta bilsh ranni nozhi vidu stilet Francuzke liderstvo v rozrobci okopnih nozhiv nasliduvalosya Spoluchenimi Shtatami yaki poslidovno predstavili tri riznovidi okopnih nozhiv M1917 M1918 ta en Usi voni pryamo chi oposeredkovano zasnovuvalisya na poperednih francuzkih rozrobkah Okopni nozhi nimeckoyi armiyi Nimeckij Nahkampfmesser Bojovij nizh blizhnogo boyu buv vzircem nimeckogo bojovogo nozha chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Vin zalishavsya na ozbroyenni v zminenomu viglyadi navit do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Bilshist iz cih nozhiv mali micni derev yani rukiv ya metalevi pihvi ta buli duzhe yakisno vigotovleni Zgidno z odnim avtoritetnim dzherelom okopni nozhi Pershoyi svitovoyi vijni sho vipuskalisya Nimechchinoyu buli zvichajnimi universalnimi kolyucho rizhuchimi nozhami z lezami yaki zdebilshogo mali dovzhinu priblizno shist dyujmiv odnobichnu zatochku z falsh kromkoyu zverhu leza hocha inodi zustrichalisya dvosichni leza Pislya togo yak en buv uzyatij na ozbroyennya na protivagu nimeckim nozham nimecki vijska na Zahidnomu fronti takozh pochali vikoristovuvati pererobleni na nozhi stalevi kolyuchi droti Nimecki okopni nozhi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni buli podibni za konstrukciyeyu Zaraz voni vidomi yak zahalyavni nozhi hocha naspravdi yih ridko nosili v chobotyah Bilshist iz nih mali stalevi pihvi iz zatiskachami za dopomogoyu yakih nizh mozhna bulo prikripiti do chobit reminciv abo odyagu Voni vigotovlyalisya privatnimi kompaniyami za uryadovimi pidryadami ta vidavalisya vijskovim yak bojove sporyadzhennya Okopni nozhi Velikoyi Britaniyi ta krayin Spivdruzhnosti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Britanska armiya ta yiyi soyuzniki zi Spivdruzhnosti Kanada Avstraliya ta Nova Zelandiya vikoristovuvali najriznomanitnishi okopni nozhi Deyaki buli komercijnimi modelyami na osnovi nozhiv Bov yi Inshi bilsh specializovanimi riznovidami napriklad tichkovi nozhi z cilindrichnim alyuminiyevim rukiv yam sproyektovanim dlya mozhlivosti vikoristannya jogo u viglyadi kasteta Vikoristannya pid chas okopnih rejdiv nozhiv u poyednanni z inshimi tihimi vidami oruzhzhya takimi yak okopni palici kirki ta topirci a takozh revolverami ta ruchnimi granatami bulo poshirenim u britanskomu vijsku Bagato vzircevih riznovidiv okopnih nozhiv buli virobleni derzhavnimi pidryadnikami ta oficijno postavleni na ozbroyennya u vijska Bilshist iz nih buli dosit nadijno vigotovleni mali derev yani rukiv ya ta metalevi pihvi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bojovij nizh Fajrberna Sajksa oficijno buv na ozbroyenni ta shiroko vikoristovuvavsya britanskimi komandos korolivskoyu morskoyu pihotoyu parashutnim polkom specialnoyu chovnovoyu sluzhboyu ta specialnoyu povitryanoyu sluzhboyu Hocha ce ne buv zvichnij okopnij nizh ale nizh Fajrberna Sajksa vikoristovuvavsya dlya podibnih zadach Okopni nozhi armiyi SShA Pershim oficijnim okopnim nozhem prijnyatim na ozbroyennya v armiyi SShA buv okopnij nizh M1917 stvorenij kompaniyeyu Henry Disston amp Sons Vin zasnovuvavsya na riznovidah okopnih nozhiv sho buli na ozbroyenni francuzkogo vijska M1917 mav trikutne lezo stilet derev yane rukiv ya metalevu gardu ta zakruglene navershya M1917 viyavivsya nezadovilnim u vikoristanni tomu zgodom vdoskonalenij riznovid nozha M1918 buv prijnyatij na ozbroyennya M1918 buv majzhe identichnim M1917 vidriznyayuchis nasampered konstrukciyeyu ta zovnishnim viglyadom gardi M1917 ta M1918 vikoristovuvalisya tilki dlya zdijsnennya ukoliv tomu v nih chasto lamalisya leza Yihnya obmezhena sfera vikoristannya ta zagalna nepopulyarnist u vijskah sponukala v 1918 roci kerivnictvo Amerikanskih ekspedicijnih sil sklikati oficersku komisiyu dlya provedennya viprobuvan shob pereviriti rizni okopni nozhi ta zatverditi zaminu M1917 ta M1918 Okopnij nizh Mark I Cim vimogam vidpovidav Mark I yakij buv rozroblenij kolegiyeyu oficeriv armiyi SShA dlya usunennya pevnih nedolikiv M1917 18 Vin buv prijnyatij na virobnictvo naprikinci 1918 roku Prikladom dlya klinka posluguvav francuzkij okopnij nizh Couteau Poignard Mle 1916 dit Le Vengeur Bilshist nozhiv Mark I buli vigotovleni zanadto pizno shob yih vikoristali v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Mark I buv vprovadzhenij u 1942 i 1943 rokah u desantni vijska pidrozdili rejndzheriv ta morskih shturmovikiv Nizh Mark I vidriznyavsya hvostovikom yakij povnistyu zapovnyuvav rukiv ya ta privablivim dizajnom iz dvosichnim lezom i vazhkim bronzovim rukiv yam z gardoyu u viglyadi kasteta Ostannij buv sproyektovanij dlya zahistu palciv ta zapobigannya vibivannyu nozha z ruki pid chas boyu a ne dlya nanesennya udariv Shipi na kasteti mali zahisnu metu voni uskladnyuvali vorogu mozhlivist zahopiti nizh u boyu Vidobrazhuyuchi dikist rukopashnoyi okopnoyi sutichki navershya nozha Mark I malo tak zvanu cherepodrobarku podovzhuvach kovpachka yakij nibito stvoryuvavsya dlya oglushennya abo travmuvannya voroga ta buv dodatkovim oruzhzhyam koli lezo bulo poshkodzheno abo zlamano Dlya Mark I buli vipusheni okremi firmovi metalevi pihvi zdatni vmistiti nizh ta jogo velichezne rukiv ya U 1918 roci kapitan vijska SShA Rupert G yuz podav zayavku na patent na specializovanij okopnij nizh vlasnoyi konstrukciyi z avtomatichnim vidkrivannyam Okopnij nizh G yuza Ce buv cikavij pristrij sho skladavsya zi skladanogo pidpruzhinenogo leza prikriplenogo do rukiv ya yake svoyeyu chergoyu kripilosya shkiryanim remincem do tilnoyi storoni kisti zalishayuchi dolonyu ta palci vilnimi dlya zahoplennya inshih predmetiv Natiskannya knopki na rukiv yi avtomatichno visuvalo lezo u vidkrite polozhennya ta blokuvalo jogo na skladannya U chervni 1918 roku Okopnij nizh G yuza buv ocinenij grupoyu oficeriv vijska SShA z Amerikanskih ekspedicijnih sil yak mozhlive vijskove oruzhzhya Ale pislya viprobuvannya komisiya viyavila sho rozrobka G yuza ne maye dijsnoyi cinnosti jogo nizh nikoli ne buv prijnyatij na ozbroyennya U 1919 roci G yuz zapatentuvav svij avtomatichnij okopnij nizh hocha vin nikoli tak i ne zacikaviv civilnih virobnikiv zbroyi Bagnet M7 ta pihvi M8A1 dlya gvintivki M16 U 1943 roci armiya SShA prijnyala na ozbroyennya en na zaminu nozhu Mark I Dlya vigotovlennya Mark I bula potribna velika kilkist visokoyakisnogo metalu tomu jogo virobnictvo bulo zanadto dorogim Do togo zh nizh Mark I buv nepridatnim do suchasnih stiliv rukopashnoyi sutichki V Katalozi shtatnih ozbroyen SShA 1943 roku poyasnyuyetsya Okopnij nizh M3 buv rozroblenij dlya zadovolennya vimog suchasnogo rukopashnogo boyu u vijni Hocha vin pochatkovo priznachavsya dlya pihotinciv sho ne ozbroyeni bagnetom piznishe vin buv specialno doroblenij dlya takih udarnih pidrozdiliv yak parashutno desantni vijska ta rejndzheri Upershe M3 buv vidanij vijskovim armiyi SShA v 1943 roci pershi nozhi potrapili do elitnih pidrozdiliv yak ot desantni vijska ta rejndzheri armiyi SShA Popri te sho vin buv rozroblenij dlya rukopashnogo boyu M3 ne otrimav zagalnoyi pohvali pid chas vikoristannya bojovimi pidrozdilami Hocha vin buv dobre zbalansovanim deyaki desantniki ta rejndzheri opanuvali mistectvo metannya nozha M3 lezo M3 zanadto vuzke dlya grubogo vikoristannya osoblivo dlya takih sluzhbovih zavdan yak vidkrittya yashikiv iz boyepripasami ta konserviv takozh lezo viyavilosya desho tyazhkim dlya zatochuvannya Vtorinnij kraj leza takozh zanadto korotkij sho obmezhuvalo korist nozha pid chas vikonannya rizanih udariv Bagato ris nozha M3 perejshli do en dlya karabina M1 en dlya M1 Garand en dlya gvintivki M14 i nareshti bagneta M7 dlya gvintivki M16 Pihvi M8A1 pidhodyat dlya en ta vsih cih bagnetiv Inshi bojovi nozhi sho vikoristovuvalisya amerikanskimi vijskami inodi takozh nazivayut okopnimi Do nih vidnosyatsya stileti yaki vikoristovuvali shturmoviki Korpusu morskoyi pihoti pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bojovi nozhi vid Ka Bar ta inshih virobnikiv Dovidkova literaturaWolfgang Peter Michel Author of Grabendolche Militarische Kampfmesser des Ersten Weltkriegs Frederick J Stephens Author of Fighting Knives Illustrated Guide to Fighting Knives and Military Survival Weapons of the World Eugen von Halasz Deutsche Kampfmesser Band I Militar Verlag Klaus D Patzwall Norderstedt 1996 ISBN 3 931533 33 6 Eugen von Halasz Deutsche Kampfmesser Band II Militar Verlag Klaus D Patzwall Melbeck 2009 ISBN 978 3 931533 35 9 Primitki Peterson Harold L Daggers and Fighting Knives of the Western World Courier Dover Publications ISBN 0 486 41743 3 ISBN 978 0 486 41743 1 2001 p 80 Right at the outset trench knives were introduced by both sides during World War I so that the common soldier was once again equipped with a knife designed primarily for combat Alger John I Definitions and Doctrine of the Military Art Past and Present Avery Publications Group ISBN 0 89529 309 9 ISBN 978 0 89529 309 1 1985 p 102 Catalog of Standard Ordnance Items Washington D C U S Army Ordnance Publications 1943 Bull Stephen Encyclopedia of Military Technology and Innovation Greenwood Publishing ISBN 1 57356 557 1 2004 p 70 During World War I many German trench or close combat knives Nahkampfmesser were issued by the military while privately purchased knives were often made to military patterns Most featured blades of around 150 mm 6 inches with slab wooden grips and metal scabbards Military Collectables An International Directory of Twentieth Century Militaria Crescent Books ISBN 0 517 41266 7 ISBN 978 0 517 41266 4 1984 p 37 www e reading club Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 Duan James T Dear old K Boston MA James T Duane 1922 p 76 Shotgun www civilwarhome com 2002 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 15 serpnya 2021 Sainz Agustin Deutsche Soldaten Casemate Publishers ISBN 1 932033 96 3 ISBN 978 1 932033 96 0 2008 p 152 Johnson Thomas M LTC Ret amp Wittmann Thomas T Collecting the Edged Weapons of Imperial Germany Vol I Privately published ISBN 0 9600906 0 6 1988 p 317 Johnson Thomas M LTC Ret amp Wittmann Thomas T Collecting the Edged Weapons of Imperial Germany Vol I Privately published 1988 p 317 ISBN 0 9600906 0 6 Crowell Benedict 1919 America s Munitions 1917 1918 Report of Benedict Crowell Assistant Secretary of War Director of Munitions U S War Department Washington D C U S Government Printing Office pp 88 228 KNIFE U S KNIFE MODEL 1918 MKI TRENCH 6 lyutogo 2021 u Wayback Machine Springfield Armory Museum Collection Record Canfield Bruce N U S INFANTRY WEAPONS OF WORLD WAR II Lincoln RI Andrew Mowbray Publishers ISBN 0 917218 67 1 ISBN 978 0 917218 67 5 1994 Shackleford Steve ed 2009 Blade s Guide To Knives And Their Values Krause Publications ISBN 978 1 4402 0387 9 p 387 Hughes Rupert Letters Patent No 1 315 503 issued September 9 1919 Washington D C United States Patent Office Military affairs journal of the American Military Institute American Military History Foundation American Military Institute Kansas State University Dept of History 1937 Vol I p 153 Whitman L New Army Trench Knife Army amp Navy Journal Vol 80 6 February 1943 p 649 Blending Metals to Arm Our Fighting Men Popular Science Vol 142 No 6 June 1943 p 104 Somers R H Brig Gen U S Army ret ed Ordnance American Ordnance Association Volume 24 No 138 May June 1943 pp 553 554 Cassidy William L The Complete Book Of Knife Fighting ISBN 0 87364 029 2 ISBN 978 0 87364 029 9 1997 pp 47 48