Людвік Тирович (художник)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тирович.

Людвік Тирович (пол. Ludwik Tyrowicz; 15 липня 1901, Львів — 17 лютого 1958, Лодзь) — польський живописець, графік; член групи «Рит» з 1929 року, спілки художників «Артес» з 1930 року, Львівського професійного союзу артистів пластиків з 1932 року та Спілки художників України з 1940 року, засновник Спілки львівських художників-графіків (1934).

Людвік Тирович
Народження	15 липня 1901(1901-07-15)^[1] Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	17 лютого 1958(1958-02-17) (56 років)
	Лодзь, Лодзинське воєводство^[d], Польська Народна Республіка
Поховання	^d
Країна	Республіка Польща
Навчання	Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Діяльність	художник-гравер
Член	Національна спілка художників України
Батько	Людвік Тирович
Брати, сестри	^d і ^d
Людвік Тирович у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 липня 1901 року в місті Львові в родині львівського скульптора . Художню освіту здобував у Вільній академії мистецтв Л. Підгорецького у Львові (закінчив у 1920 році; вчителі за фахом Е. Піч, Фелікс Вигживальський), Львівській державній промисловій школі (закінчив у 1922 році; навчався у Казимира Сіхульського); у 1923—1926 роках — у Варшавській школі мистецтв (навчався у Владислава Скочиляса, , ). По закінченню навчання отримав диплом художника-графіка, статус учителя рисунка у середніх школах.

У 1931—1933 роках викладав графіку в Львівській політехніці, у 1934–1944 роках — у Львівській художньо-промисловій школі. 1945 року виїхав до Лодзі, де був професором Державної академії образотворчих мистецтв.

Помер у Лодзі 17 лютого 1958 року. Похований на .

Творчість

Спеціалізувався на ксилографії, техніці гравюри на металі, літографії. Займався ужитковою графікою (екслібриси, плакати, книжкова графіка); працював у жанрі портрету. Серед робіт:

• «Стара церква лемків» (1920-ті, кольоровий дереворит);
• «Портрет юнака» (1924, офорт);
• «Дівчина» (1928, гравюра на металі);
• «Автопортрет» (1929, дереворит);
• «Натюрморт» (1930-ті, дереворит);
• «Дорога до міста» (1931, дереворит);
• «Жінка з гітарою» (1931, дереворит);
• «Жінка перед дзеркалом» (1931, дереворит);
• «Гуцули лісоруби» (1932, дереворит);
• «За столом» (1932, літографія);
• «Львів. Ратуша» (дереворит);
• «Білі голуби» (1933, дереворит);
• «Благовіщення» (1933, дереворит);
• «Сан-Джаміньяно» (1935, офорт);
• «Танок горців Карпат» (1939, ксилографія);
• «Львів. вулиця Підвальна» (1938, дереворит).

1932 року видав теку з 12 кольорових автолітографій «Чудовий Львів»:

• «Площа Ринок»;
• «Собор святого Юра» та інші.

Брав участь у виставках, зокрема у конкурсах плаката.

Примітки

1. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
2. Людвік Тирович. art.lviv-online.com. оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 21 березня 2021.

Джерела

• Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 102. — .
• Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 144. — .