Кропив'янка гірська | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гірська кропив'янка (Гайдарабад, Індія) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Curruca curruca minula (Hume, 1878) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Sylvia althaea Sylvia curruca althaea Curruca curruca althaea Curruca althaea | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка гірська (Curruca curruca althaea) — підвид прудкої кропив'янки, горобцеподібного птаха з родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в горах Центральної і Південної Азії. Раніше вважався окремим видом, названим на честь Алтеї, цариці Калідона в давньогрецькій міфіології.
Таксономія
Гірська кропив'янка входить до надвиду прудкої кропив'янки, а деякі дослідники вважають ці види конспецифічними. Разом із малою кропив'янкою цей вид формує азійську гілку всередині надвиду, яка розділилася на вид, адаптований до гірських ландшафтів і до посушливин низовин відповідно.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 12,4-17 г. Довжина крила становить 6,5-7 см, довжина хвоста 5,6-6 см. Верхня частина тіла у них сірувато-коричнева, тім'я більш сірувате, горло біле, решта нижньої частини тіла сірувато-біла. Гірська кропив'янка відрізняється від прудкої кропив'янки дещо більшими розмірами, більш міцним дзьобом і більш темною, сірувато-коричневою спиною, таким чином у них менш виражений контраст між верхньої частиною голови і спиною.
Поширення і екологія
Гірські кропив'янки гніздяться від південного Казахстана (гори Каратау) на схід до південно-західного і центрального Тянь-Шаня, на південь до західних хребтів Гімалаїв, до Афганістана, південно-східного Ірана і західного Пакистана, можливо, також на півдні Туркменістану і на південному сході Ірану (Копетдаг). Взимку вони мігрують на південь, де зимують від південного Ірака і південного Ірана до південної Індії і Шрі-Ланки, а також, можливо, на південному заході Аравійського півострова. Гірські кропив'янки живуть в гірських чагарникових заростях, зокрема в заростях ялівця, а також на мигдалевих плантаціях, на висоті від 2000 до 3600 м над рівнем моря.
Гірські кропив'янки живляться безхребетними, а також ягодами і нектаром. Сезон розмноження триває з середини травня до середини червня. Гніздяться в густих, колючих чагарникових заростях, на висоті від 20 до 150 см над землею, іноді на деревах, на висоті до 3 м над землею. В кладці 4-5 яєць. Інкубаційний період триває 11 днів, пташенята покидають гніздо через 11-12 днів після вилуплення. І самиці, і самці будують гніздо, насиджують кладку і доглядають за пташенятами.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 43. ISBN .
- Species Updates – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 28 лютого 2024.
- Jønsson, K. A., & Fjeldså, J. (2006). A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35 (2): 149–186. DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x (HTML abstract).
- Helbig, A. J. (2001): Phylogeny and biogeography of the genus Sylvia. In: Shirihai, Hadoram: Sylvia warblers: 24-29. Princeton University Press, Princeton, N.J.
- Jønsson, Knud A. & Fjeldså, Jon (2006): A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35(2): 149–186.DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kropiv yanka girska Girska kropiv yanka Gajdarabad Indiya source source Ohoronnij status Nedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rid Curruca Vid Kropiv yanka prudka Pidvid Kropiv yanka mala Trinomialna nazva Curruca curruca minula Hume 1878 Sinonimi Sylvia althaea Sylvia curruca althaea Curruca curruca althaea Curruca althaea Posilannya Vikishovishe Curruca althaea Vikividi Curruca althaea Kropi v yanka girska Curruca curruca althaea pidvid prudkoyi kropiv yanki gorobcepodibnogo ptaha z rodini kropiv yankovih Sylviidae Meshkaye v gorah Centralnoyi i Pivdennoyi Aziyi Ranishe vvazhavsya okremim vidom nazvanim na chest Alteyi carici Kalidona v davnogreckij mifiologiyi TaksonomiyaGirska kropiv yanka Girska kropiv yanka vhodit do nadvidu prudkoyi kropiv yanki a deyaki doslidniki vvazhayut ci vidi konspecifichnimi Razom iz maloyu kropiv yankoyu cej vid formuye azijsku gilku vseredini nadvidu yaka rozdililasya na vid adaptovanij do girskih landshaftiv i do posushlivin nizovin vidpovidno OpisDovzhina ptaha stanovit 13 14 sm vaga 12 4 17 g Dovzhina krila stanovit 6 5 7 sm dovzhina hvosta 5 6 6 sm Verhnya chastina tila u nih siruvato korichneva tim ya bilsh siruvate gorlo bile reshta nizhnoyi chastini tila siruvato bila Girska kropiv yanka vidriznyayetsya vid prudkoyi kropiv yanki desho bilshimi rozmirami bilsh micnim dzobom i bilsh temnoyu siruvato korichnevoyu spinoyu takim chinom u nih mensh virazhenij kontrast mizh verhnoyi chastinoyu golovi i spinoyu Poshirennya i ekologiyaGirski kropiv yanki gnizdyatsya vid pivdennogo Kazahstana gori Karatau na shid do pivdenno zahidnogo i centralnogo Tyan Shanya na pivden do zahidnih hrebtiv Gimalayiv do Afganistana pivdenno shidnogo Irana i zahidnogo Pakistana mozhlivo takozh na pivdni Turkmenistanu i na pivdennomu shodi Iranu Kopetdag Vzimku voni migruyut na pivden de zimuyut vid pivdennogo Iraka i pivdennogo Irana do pivdennoyi Indiyi i Shri Lanki a takozh mozhlivo na pivdennomu zahodi Aravijskogo pivostrova Girski kropiv yanki zhivut v girskih chagarnikovih zarostyah zokrema v zarostyah yalivcya a takozh na migdalevih plantaciyah na visoti vid 2000 do 3600 m nad rivnem morya Girski kropiv yanki zhivlyatsya bezhrebetnimi a takozh yagodami i nektarom Sezon rozmnozhennya trivaye z seredini travnya do seredini chervnya Gnizdyatsya v gustih kolyuchih chagarnikovih zarostyah na visoti vid 20 do 150 sm nad zemleyu inodi na derevah na visoti do 3 m nad zemleyu V kladci 4 5 yayec Inkubacijnij period trivaye 11 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 11 12 dniv pislya viluplennya I samici i samci buduyut gnizdo nasidzhuyut kladku i doglyadayut za ptashenyatami PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Sylviid babblers parrotbills white eyes IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 listopada 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 43 ISBN 978 1 4081 2501 4 Species Updates IOC World Bird List www worldbirdnames org Procitovano 28 lyutogo 2024 Jonsson K A amp Fjeldsa J 2006 A phylogenetic supertree of oscine passerine birds Aves Passeri Zool Scripta 35 2 149 186 DOI 10 1111 j 1463 6409 2006 00221 x HTML abstract Helbig A J 2001 Phylogeny and biogeography of the genus Sylvia In Shirihai Hadoram Sylvia warblers 24 29 Princeton University Press Princeton N J ISBN 0 691 08833 0 Jonsson Knud A amp Fjeldsa Jon 2006 A phylogenetic supertree of oscine passerine birds Aves Passeri Zool Scripta 35 2 149 186 DOI 10 1111 j 1463 6409 2006 00221 x Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi