Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Княжичі (пол. Kniażyce) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 413 осіб (2011).
Село  Координати 49°42′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 22.717° сх. д.Координати: 49°42′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 22.717° сх. д.
 Княжичі у Вікісховищі |
Географія
Село лежить за 2 км на північ від Фредрополя і за 10 км на південь від Перемишля.
Назва
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв перейменовано на Подлєсє (пол. Podlesie).
Історія
Село засноване 1443 року на території маєтків, що належали до роду Стечків із Болестрашичів. Пізніше село стало власністю Стефана Святополка із Завади. Він був родоначальником роду Болестрашицьких.
З документів випливає, що перед 1507 роком у Княжичах існувала православна парафіяльна церква. Далі село належало до королівських володінь і виконувало послуги (службове поселення) мешканцям міста Перемишля. Після розподілів Польщі австрійці продали село приватному власникові. У 1880 р. було 344 мешканці в селі та 69 у панському дворі (більшість греко-католиків, до 100 римо-католиків), село належало до Перемишльського повіту.
За часу Першої світової війни, а саме 1915 року, коли укріплювали Перемишльську фортецю, село було спалене австрійським військом. Спалили також дві церкви і стару дерев'яну з 1830 року та збудовану перед самою війною — муровану. Залишились тільки 2 хати.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 680 мешканців (з них 330 українців-грекокатоликів, 165 українців-римокатоликів, 25 поляків, 150 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв). У міжвоєнний період у Княжичах була церква Св. Іллі, яка належала до парафії в Горохівцях Нижанківського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Княжичі, що знаходяться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшли до СРСР та ввійшли до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
До 60-х років XX ст. в Княжичах існувала дерев'яна церква, збудована 1943 року. Згідно з переказом, у Княжичах була ще одна церква в лісі на захід від села, у місці, яке називали Дильованка (назва походить від дороги, вимощеної балками (дилями) на підмоклому місці).
В березні 1945 року Княжичі, як і весь Перемишльський район включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. 1945 року в Україну переселено близько 250 мешканців (дані приблизні), решту — в 1947 р. на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині (операція Вісла), а на їх місце заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
1785 року тут мешкало 169 греко-католиків, 90 римо-католиків та 19 юдеїв.
1840 року були 280, у 1899-му — 261 греко-католик.
1921 року в селі було 96 хат і 472 мешканці, серед них 306 греко-католиків та 159 римо-католиків і 7 юдеїв.
1938 року нараховувалось 405 греко-католиків.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 214 | 46 | 142 | 26 |
| Жінки | 199 | 44 | 121 | 34 |
| Разом | 413 | 90 | 263 | 60 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Княжичі (Польща)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 Лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- . Архів оригіналу за 30 Липня 2017. Процитовано 15 Жовтня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010; стор. 50
- Kniażyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 196. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazhichi pol Kniazyce selo v Polshi u gmini Fredropol Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva u mezhah etnichnoyi ukrayinskoyi teritoriyi Nadsyannya Naselennya 413 osib 2011 Selo Knyazhichi pol Kniazyce Koordinati 49 42 pn sh 22 43 sh d 49 700 pn sh 22 717 sh d 49 700 22 717 Koordinati 49 42 pn sh 22 43 sh d 49 700 pn sh 22 717 sh d 49 700 22 717 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina FredropolPersha zgadka 1443Visota centru 287 mNaselennya 413 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 734 FredropolAvtomobilnij kod RPRSIMC 0602331GeoNames 768974OSM r6851690 R KnyazhichiKnyazhichi Polsha KnyazhichiKnyazhichi Pidkarpatske voyevodstvo Knyazhichi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Knyazhichi GeografiyaSelo lezhit za 2 km na pivnich vid Fredropolya i za 10 km na pivden vid Peremishlya NazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv perejmenovano na Podlyesye pol Podlesie IstoriyaSelo zasnovane 1443 roku na teritoriyi mayetkiv sho nalezhali do rodu Stechkiv iz Bolestrashichiv Piznishe selo stalo vlasnistyu Stefana Svyatopolka iz Zavadi Vin buv rodonachalnikom rodu Bolestrashickih Z dokumentiv viplivaye sho pered 1507 rokom u Knyazhichah isnuvala pravoslavna parafiyalna cerkva Dali selo nalezhalo do korolivskih volodin i vikonuvalo poslugi sluzhbove poselennya meshkancyam mista Peremishlya Pislya rozpodiliv Polshi avstrijci prodali selo privatnomu vlasnikovi U 1880 r bulo 344 meshkanci v seli ta 69 u panskomu dvori bilshist greko katolikiv do 100 rimo katolikiv selo nalezhalo do Peremishlskogo povitu Za chasu Pershoyi svitovoyi vijni a same 1915 roku koli ukriplyuvali Peremishlsku fortecyu selo bulo spalene avstrijskim vijskom Spalili takozh dvi cerkvi i staru derev yanu z 1830 roku ta zbudovanu pered samoyu vijnoyu murovanu Zalishilis tilki 2 hati Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu Na 1 01 1939 v seli bulo 680 meshkanciv z nih 330 ukrayinciv grekokatolikiv 165 ukrayinciv rimokatolikiv 25 polyakiv 150 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu i 10 yevreyiv U mizhvoyennij period u Knyazhichah bula cerkva Sv Illi yaka nalezhala do parafiyi v Gorohivcyah Nizhankivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Selo vhodilo do gmini Germanovichi Peremishlskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Knyazhichi sho znahodyatsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshli do SRSR ta vvijshli do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Do 60 h rokiv XX st v Knyazhichah isnuvala derev yana cerkva zbudovana 1943 roku Zgidno z perekazom u Knyazhichah bula she odna cerkva v lisi na zahid vid sela u misci yake nazivali Dilovanka nazva pohodit vid dorogi vimoshenoyi balkami dilyami na pidmoklomu misci V berezni 1945 roku Knyazhichi yak i ves Peremishlskij rajon vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi 1945 roku v Ukrayinu pereseleno blizko 250 meshkanciv dani priblizni reshtu v 1947 r na ti teritoriyi v zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini operaciya Visla a na yih misce zaseleno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Demografiya1785 roku tut meshkalo 169 greko katolikiv 90 rimo katolikiv ta 19 yudeyiv 1840 roku buli 280 u 1899 mu 261 greko katolik 1921 roku v seli bulo 96 hat i 472 meshkanci sered nih 306 greko katolikiv ta 159 rimo katolikiv i 7 yudeyiv 1938 roku narahovuvalos 405 greko katolikiv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 214 46 142 26 Zhinki 199 44 121 34 Razom 413 90 263 60PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Knyazhichi Polsha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 Lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 56 Arhiv originalu za 30 Lipnya 2017 Procitovano 15 Zhovtnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 Veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela Aksmanichi Selo u Klokovickij parafiyi Peremishlskogo povitu Lviv 2010 stor 50 Kniazyce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 196 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi