У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем або іменем Флоріан.
Фрідріх Карл Флоріан | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Karl Florian | ||||||||||||
Народився | 4 лютого 1894[1] Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | |||||||||||
Помер | 24 жовтня 1975[1] (81 рік) Меттман, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1] | |||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||
Діяльність | політик | |||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||
Учасник | Перша світова війна | |||||||||||
Членство | СА і Німецький народний союз оборони і наступу | |||||||||||
Посада | d, d і Гауляйтер | |||||||||||
Військове звання | Обергруппенфюрер | |||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||
Нагороди | ||||||||||||
|
Фрідріх Карл Флоріан (нім. Friedrich Karl Florian; 4 лютого 1894, Ессен — 24 жовтня 1975, Меттман) — партійний діяч НСДАП, гауляйтер Дюссельдорфа, обергруппенфюрер СА (30 січня 1937).
Біографія
Фрідріх Карл Флоріан був сином старшого колійного майстра (обербанмайстера) зі Східної Пруссії. Освіту здобув в реальних гімназіях в Ессені і Ебенроді (Східна Пруссія).
У серпні 1914 року, після початку Першої світової війни, пішов добровольцем в 1-й гренадерський полк, в 1916 році був переведений в ВВС, служив в винищувальної ескадрі «червоного барона» Манфреда фон Ріхтгофена. У травні 1918 року підвищений до унтер-офіцера. В кінці війни був узятий в полон англійцями. З
У листопаді 1919 року повернувся в Рур, працював землеміром. З 1920 року був членом Німецького народного шутцбунда (Deutschvölkischer Schutz- und Trutzbund), був організатором місцевої групи «Союзу національно-налаштованих солдатів» (Verbandes National-Gesinnter-Soldaten) в Бойри і брав участь в діяльності «Союзу вірних вестфальцев» (Westfalentreubund) . У 1923 році активно виступав проти французьких окупаційних властей, за що був висланий з Рура. У 1924 році Флоріан повернувся в Рур, приєднався до заснованого під час заборони НСДАП «Народно-соціального блоку» (Völkisch-Sozialen-Block) і «Націонал-соціалістичного визвольного руху» (Nationalsozialistischen Freiheitsbewegung), був організатором і керівником групи «Народно-соціального блоку »в Бойрі.
18 серпня 1925 року набрав НСДАП (партквиток № 16 689), був організатором формувань СА в Бойри. У 1927 році був обраний до складу міського управління в Бойри від НСДАП. Одночасно був ортсгрупенляйтера НСДАП і керівником округу Емшер-Ліппе. 1 жовтня було обрано керівником району НСДАП Бергішланд — Нижній Рейн.
З 1 серпня 1930 року і до кінця війни Флоріан був гауляйтером гау Дюссельдорф, територія якого відносилася до різних німецьким адміністративно-територіальним одиницям: Пруссії, Рейнської провінції і урядовим району Дюссельдорф. В адміністративному відношенні гау поділялося на наступні округу (Крайз): Бергішланд, Вупперталь, Глабб-Рейдт, Дюссельдорф, Золінген, Крефельд, Меттман, Нойсс, Фірс-Кемпен [1].
14 вересня 1930 був обраний депутатом Рейхстагу від округу Дюссельдорф-Схід. З 1933 року - керівник фракції НСДАП у міській раді Дюссельдорфа. З 31 березня 1933 року - державний комісар, з 1934 року - прусський державний радник і почесний командир 39-го полку СА «Альберт Лео Шлагетер» (Дюссельдорф), названого на честь відомого німецького партизана періоду боротьби з французької окупацією Рура.
Оскільки територія гау Дюссельдорф належав до різних адміністративно-територіальних одиницях Німеччини, Фрідріх Карл Флоріан, на відміну від абсолютної більшості гауляйтерів, не був ні вищою посадовою особою в державному управлінні на території гау (рейхсштатгальтером чи обер-президентом), оскільки по лінії державного управління окремі частини його гау знаходилися в підпорядкуванні інших гауляйтерів.
1 травня 1936 року був введений до складу Імперського керівництва НСДАП. З 7 червня 1939 року був представником фюрера по міському будівництву Дюссельдорфа. З 22 вересня 1939 року — імперський комісар оборони VI військового округу, з 16 листопада 1942 року — імперський комісар оборони гау Дюссельдорф.
29 березня 1945 року брав участь в останньому нараді гауляйтеров. Повернувшись 6 квітня 1945 року в Дюссельдорф, намагався разом з командиром III зенітного корпусу генерал-лейтенантом Г. фон Ранцау організувати опір наступаючим військам союзників, в тому числі за допомогою формувань з хлопчиків з Гітлер'югенду.
16 квітня 1945 року дещо громадян Дюссельдорфа, в тому числі заступник начальника поліції Франц Юрген і місцеві нацистські авторитети, зробили спробу здати Дюссельдорф американським військам без бою, за що п'ять з них були розстріляні за вироком суду за наказом гауляйтера Флоріана.
Після закінчення війни заарештований. 14 червня 1949 був засуджений до 6,5 років тюремного ув'язнення і 20 000 марок штрафу. 1 травня 1951 року звільнений. Згодом працював в промисловості.
За даними британської таємної поліції після звільнення Флоріан належав до змовницької нацистської організації колишнього статс-секретаря Імперського міністерства народної освіти і пропаганди Вернера Наумана (так званий «Гурток Наумана»), яка намагалася очолити неонацистський рух в ФРН, використовувати структури Вільно-демократичної партії Німеччини для проникнення нацистів в законодавчі та виконавчі органи влади ФРН, щоб потім прийти до влади і повернути розвиток молодої Федеративної республіки в нацистське русло. Однак ця організація була розгромлена британською окупаційною владою на початку 1953 року.
Нагороди
Перша світова війна
Міжвоєнний період
- Генеральний знак гау 1925
- Почесний кут старих бійців (лютий 1934) — згодом замінений на почесну пов'язку СА.
- Золотий партійний знак НСДАП
- (Почесний кинджал СА)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний громадянин міста Бюр (1936)
- Золотий льотний знак НСФК
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Друга світова війна
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го (30 січня 1941) класу
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #130322032 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . scepsis.net. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
Література
- Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: "Вече", 2000. — С. 377–378. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
- Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 629–630. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).
- Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 534–535. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
- Эрвин Дикхофф (Erwin Dickhoff) «Руководители Эссена: кто был кем?» («Essener Köpfe. Wer war was?»). — «Bacht», Эссен, 1985. ISBN 3-87034-037-1. (нім.)
- Петер Гюттенбергер (Peter Hüttenberger) «Гауляйтеры. Исследование изменений в структуре власти в НСДАП» («Die Gauleiter. Studie zum Wandel des Machtgefüges in der NSDAP»). — «Deutsche Verlags-Anstalt», Штутгарт, 1969. ISSN 0506-9408 (нім.)
- Эрнст Клее (Ernst Klee) «Словарь персоналий Третьего рейха. Кто был кем до и после 1945 года» («Das Personen-lexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945»). — Издательство «Книги карманного формата Фишера» («Fischer Taschenbuch Verlag»), Франкфурт-на-Майне, 2005. ISBN 978-3-596-16048-8, с. 156. (нім.)
- Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag 1998,
Посилання
- Література про Фрідріха Карла Флоріана в каталозі Німецької національної бібліотеки [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фрідріх Карл Флоріан в Базі даних депутатів Рейхстагу [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія Фрідріха Карла Флоріана [ 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z prizvishem abo imenem Florian Fridrih Karl Floriannim Friedrich Karl FlorianNarodivsya4 lyutogo 1894 1894 02 04 1 Essen Dyusseldorf Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer24 zhovtnya 1975 1975 10 24 1 81 rik Mettman Dyusseldorf Pivnichnij Rejn Vestfaliya FRN 1 Krayina NimechchinaDiyalnistpolitikZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoSA i Nimeckij narodnij soyuz oboroni i nastupuPosadad d i GaulyajterVijskove zvannyaObergruppenfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodiZaliznij hrest 2 go klasu Zolotij partijnij znak NSDAP Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Mediafajli u Vikishovishi Fridrih Karl Florian nim Friedrich Karl Florian 4 lyutogo 1894 Essen 24 zhovtnya 1975 Mettman partijnij diyach NSDAP gaulyajter Dyusseldorfa obergruppenfyurer SA 30 sichnya 1937 BiografiyaFridrih Karl Florian buv sinom starshogo kolijnogo majstra oberbanmajstera zi Shidnoyi Prussiyi Osvitu zdobuv v realnih gimnaziyah v Esseni i Ebenrodi Shidna Prussiya U serpni 1914 roku pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pishov dobrovolcem v 1 j grenaderskij polk v 1916 roci buv perevedenij v VVS sluzhiv v vinishuvalnoyi eskadri chervonogo barona Manfreda fon Rihtgofena U travni 1918 roku pidvishenij do unter oficera V kinci vijni buv uzyatij v polon anglijcyami Z U listopadi 1919 roku povernuvsya v Rur pracyuvav zemlemirom Z 1920 roku buv chlenom Nimeckogo narodnogo shutcbunda Deutschvolkischer Schutz und Trutzbund buv organizatorom miscevoyi grupi Soyuzu nacionalno nalashtovanih soldativ Verbandes National Gesinnter Soldaten v Bojri i brav uchast v diyalnosti Soyuzu virnih vestfalcev Westfalentreubund U 1923 roci aktivno vistupav proti francuzkih okupacijnih vlastej za sho buv vislanij z Rura U 1924 roci Florian povernuvsya v Rur priyednavsya do zasnovanogo pid chas zaboroni NSDAP Narodno socialnogo bloku Volkisch Sozialen Block i Nacional socialistichnogo vizvolnogo ruhu Nationalsozialistischen Freiheitsbewegung buv organizatorom i kerivnikom grupi Narodno socialnogo bloku v Bojri 18 serpnya 1925 roku nabrav NSDAP partkvitok 16 689 buv organizatorom formuvan SA v Bojri U 1927 roci buv obranij do skladu miskogo upravlinnya v Bojri vid NSDAP Odnochasno buv ortsgrupenlyajtera NSDAP i kerivnikom okrugu Emsher Lippe 1 zhovtnya bulo obrano kerivnikom rajonu NSDAP Bergishland Nizhnij Rejn Z 1 serpnya 1930 roku i do kincya vijni Florian buv gaulyajterom gau Dyusseldorf teritoriya yakogo vidnosilasya do riznih nimeckim administrativno teritorialnim odinicyam Prussiyi Rejnskoyi provinciyi i uryadovim rajonu Dyusseldorf V administrativnomu vidnoshenni gau podilyalosya na nastupni okrugu Krajz Bergishland Vuppertal Glabb Rejdt Dyusseldorf Zolingen Krefeld Mettman Nojss Firs Kempen 1 14 veresnya 1930 buv obranij deputatom Rejhstagu vid okrugu Dyusseldorf Shid Z 1933 roku kerivnik frakciyi NSDAP u miskij radi Dyusseldorfa Z 31 bereznya 1933 roku derzhavnij komisar z 1934 roku prusskij derzhavnij radnik i pochesnij komandir 39 go polku SA Albert Leo Shlageter Dyusseldorf nazvanogo na chest vidomogo nimeckogo partizana periodu borotbi z francuzkoyi okupaciyeyu Rura Oskilki teritoriya gau Dyusseldorf nalezhav do riznih administrativno teritorialnih odinicyah Nimechchini Fridrih Karl Florian na vidminu vid absolyutnoyi bilshosti gaulyajteriv ne buv ni vishoyu posadovoyu osoboyu v derzhavnomu upravlinni na teritoriyi gau rejhsshtatgalterom chi ober prezidentom oskilki po liniyi derzhavnogo upravlinnya okremi chastini jogo gau znahodilisya v pidporyadkuvanni inshih gaulyajteriv 1 travnya 1936 roku buv vvedenij do skladu Imperskogo kerivnictva NSDAP Z 7 chervnya 1939 roku buv predstavnikom fyurera po miskomu budivnictvu Dyusseldorfa Z 22 veresnya 1939 roku imperskij komisar oboroni VI vijskovogo okrugu z 16 listopada 1942 roku imperskij komisar oboroni gau Dyusseldorf 29 bereznya 1945 roku brav uchast v ostannomu naradi gaulyajterov Povernuvshis 6 kvitnya 1945 roku v Dyusseldorf namagavsya razom z komandirom III zenitnogo korpusu general lejtenantom G fon Rancau organizuvati opir nastupayuchim vijskam soyuznikiv v tomu chisli za dopomogoyu formuvan z hlopchikiv z Gitler yugendu 16 kvitnya 1945 roku desho gromadyan Dyusseldorfa v tomu chisli zastupnik nachalnika policiyi Franc Yurgen i miscevi nacistski avtoriteti zrobili sprobu zdati Dyusseldorf amerikanskim vijskam bez boyu za sho p yat z nih buli rozstrilyani za virokom sudu za nakazom gaulyajtera Floriana Pislya zakinchennya vijni zaareshtovanij 14 chervnya 1949 buv zasudzhenij do 6 5 rokiv tyuremnogo uv yaznennya i 20 000 marok shtrafu 1 travnya 1951 roku zvilnenij Zgodom pracyuvav v promislovosti Za danimi britanskoyi tayemnoyi policiyi pislya zvilnennya Florian nalezhav do zmovnickoyi nacistskoyi organizaciyi kolishnogo stats sekretarya Imperskogo ministerstva narodnoyi osviti i propagandi Vernera Naumana tak zvanij Gurtok Naumana yaka namagalasya ocholiti neonacistskij ruh v FRN vikoristovuvati strukturi Vilno demokratichnoyi partiyi Nimechchini dlya proniknennya nacistiv v zakonodavchi ta vikonavchi organi vladi FRN shob potim prijti do vladi i povernuti rozvitok molodoyi Federativnoyi respubliki v nacistske ruslo Odnak cya organizaciya bula rozgromlena britanskoyu okupacijnoyu vladoyu na pochatku 1953 roku NagorodiPersha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go klasu Nagrudnij znak vijskovogo pilota Prussiya Mizhvoyennij period Generalnij znak gau 1925 Pochesnij kut starih bijciv lyutij 1934 zgodom zaminenij na pochesnu pov yazku SA Zolotij partijnij znak NSDAP Pochesnij kindzhal SA Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Pochesnij gromadyanin mista Byur 1936 Zolotij lotnij znak NSFK Zolotij pochesnij znak Gitler yugendu z dubovim listyam Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Druga svitova vijna Medal Za vislugu rokiv u NSDAP v bronzi sribli ta zoloti 25 rokiv Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go 30 sichnya 1941 klasuPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 130322032 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 scepsis net Arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 LiteraturaZalesskij K A Vozhdi i voenachalniki Tretego rejha Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M Veche 2000 S 377 378 576 16 ill s ISBN 5 7838 0550 5 Zalesskij K A Kto byl kto v Tretem rejhe Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2002 S 629 630 942 2 s ISBN 5 17 015753 3 OOO Izdatelstvo AST ISBN 5 271 05091 2 OOO Izdatelstvo Astrel Zalesskij K A NSDAP Vlast v Tretem rejhe M Eksmo 2005 S 534 535 672 s ISBN 5 699 09780 5 Ervin Dikhoff Erwin Dickhoff Rukovoditeli Essena kto byl kem Essener Kopfe Wer war was Bacht Essen 1985 ISBN 3 87034 037 1 nim Peter Gyuttenberger Peter Huttenberger Gaulyajtery Issledovanie izmenenij v strukture vlasti v NSDAP Die Gauleiter Studie zum Wandel des Machtgefuges in der NSDAP Deutsche Verlags Anstalt Shtutgart 1969 ISSN 0506 9408 nim Ernst Klee Ernst Klee Slovar personalij Tretego rejha Kto byl kem do i posle 1945 goda Das Personen lexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Izdatelstvo Knigi karmannogo formata Fishera Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt na Majne 2005 ISBN 978 3 596 16048 8 s 156 nim Prominente ohne Maske Drittes Reich FZ Verlag 1998 ISBN 3924309396PosilannyaLiteratura pro Fridriha Karla Floriana v katalozi Nimeckoyi nacionalnoyi biblioteki 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Fridrih Karl Florian v Bazi danih deputativ Rejhstagu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya Fridriha Karla Floriana 15 lipnya 2020 u Wayback Machine