Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сер Малкольм Стенлі Бредбері (англ. Malcolm Stanley Bradbury; 7 вересня 1932, Шеффілд — 27 листопада 2000, Норвіч) — англійський письменник та академік. Кавалер Ордена Британської імперії (1991), лицар-бакалавр (2000).
| Малкольм Бредбері | |
|---|---|
| Народився | 7 вересня 1932[4][1][…] Шеффілд, d, Йоркшир, Англія, Велика Британія[5] |
| Помер | 27 листопада 2000[1][2][…] (68 років) або 28 листопада 2000[4] (68 років) Норвіч, Східна Англія, Англія, Велика Британія[5] |
| Поховання | Норфолк |
| Країна |  Велика Британія |
| Діяльність | літературний критик, прозаїк-романіст, сатирик, письменник, сценарист, викладач університету, педагог |
| Alma mater | Лондонський університет королеви Марії, d і d |
| Знання мов | англійська[1][6] |
| Заклад | Бірмінгемський університет, Університет Східної Англії, d і d |
| Роки активності | з 1955 |
| Посада | d[7] |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0102903 |
інші книги (аналіз англійської, американської та європейської літератури від останньої чверті ХІХ століття до сучасності):
здійснені редагування:
сценарії:
Стиль письменикаГоловними героями романів є вчені, які постійно потрапляють у неприємності в їхньому особистому та професійному житті. Автор досліджував за його словами проблеми і дилеми лібералізму, питання моральної відповідальності. Об'єктами сатири Бредбері є інтелектуальна претензійність та культура короткозорість. Його головні герої — чуйні, і, як елемент комізму, постійно зазнають невдач у творенні своєї долі у світі абсурдних правил і норм» [2]. Бредбері був плідним вченим, успішним учителем та чудовим знавцем сучасного роману. «Чому саме Слака?» є пародією на книги про подорожі, де він розповідає про Слаку, вигадану східноєвропейську країну, яка стає і місцем подій роману «Обмінні курси», повість увійшла в шорт-лист Букерівської премії. Його твори були часто жартівливими та іронічним — своєрідна насмішка над «екедім», Британською культурою, і комунізмом, як правило, з відтінком «крутійського роману» (крутійський роман розповідає про пригоди хвацького пройдисвіта, авантюриста — пікаро, вихідця з низів або декласованого дворянства, який повністю ігнорує обов'язкові суспільні моральні норми. Як правило, це слуга, бездомний жебрак, «лицар випадку». Крутійський роман виник із культурно-історичної ситуації, коли Європа переповнилася бурлакуванням, і став антиподом лицарського роману з його шляхетними героями.) [4]. Творчість Бредбері порівнюють з творчістю його друга, письменника Девіда Лоджа, який також писав університетські романи. Однак, настрій творів Бредбері дещо похмуріший і менш жартівливий за стилем та мовою. Короткий огляд романів Малкольма БредберіМалкольм почав літературну кар'єру з написання гумористичних замальовок і етюдів-пародій «на злобу дня» зокрема для «Панчу». Ці перші спроби пера лишили свій слід на його романах та оповіданнях, що вирізняються гострим, дотепним гумором та надзвичайно специфічними спостереженнями стосовно сучасних йому манер і звичаїв, примх і мод. Попри те, що більшість його творів присвячено академічному світові, і здебільшого саме науковці та освітяни є головними героями цих творів, не применшує їхньої репрезентативності. Їхнє читання у хронологічному порядку конституює перед читачем сатиричну соціальну історію післявоєнної Британії. Також ці твори відображають події у двох великих імперіях кінця ХХ століття — США та СРСР, які Бредбері відвідав протягом своїх наукових відряджень [1]. Романи Бредбері сягають рівня серйозних — насправді песимістичних — моральних та філософських рефлексій. Вряди-годи яскрава, приваблива поверхня соціального життя розламується, аби вивільнити темні та неспокійні глибини: насильство, віроломство, безумство, розпач. Бредбері досконало використовує традицію «університетського роману», розвиваючи комбінацію комедії манер та моральної серйозності, яку він віднайшов у модерних британських новелістів Е. М. Фостера та Івліна Во, творчістю яких він захоплювався. Також навчався в сучасних американських письменників, що й не дивно з огляду на його наукову спеціалізацію з американської літератури. Його перший роман «Eating People Is Wrong» (1959) («Хибно їсти людей») багато в чому завдячує інтелектуально зрілій прозі Лайнела Тріллінга, Мері Маккарті та Сола Беллоу, а також роману Кінґслі Еміса «Lucky Jim» (1954). Так само, як Еміс та інші британські «університетські» новелісти, Бредбері звернувся до питомо англійської традиції міцного фарсу, яка походить з XVIII століття від Філдінґа, Смоллета та Стерна [1]. Достатньо незвично для першого твору молодого автора головним героєм роману «Eating People Is Wrong» є 40-річний професор Трісі, викладач англійської мови в одному з молодих провінційних університетів «з червоної цегли». Образ Трісі репрезентував тему, яка постійно привертала увагу Бредбері, — лібералістський сенс буття безсилим спостерігачем, а часом і невільним співучасником культурного занепаду, який розгортається довкола головного героя. Treece віднаходить різнобарвну, соціально нестабільну Британію 1950-х, коли університетські викладачі плюндрували наукові журнали в дортуарах, розхлябаний та деморалізований клімат, в якому культивуються правда та краса, проте життя відповідно до таких високих ідеалів приречене на поразку. Безвідповідально не втримавшись під дією чар симпатичної випускниці, головний герой доводить «глевкого», проте обдарованого студента до божевілля, за що його покарано його ж власною комічно-страхітливою госпіталізацією в останньому розділі [1]. У романі «Stepping Westward» (1965) змальовує такого ж слабкого ліберального героя, провінційного новеліста на ім'я Джеймс Волкер, письменника-резидента в одному з центральноамериканських університетів, у ситуації, коли той виявляється цілковито нездатним зрозуміти, що його втягнуто до політичної змови. «Stepping Westward», чий текст сповнено блискучими епіграматичними діалогами та тонкими спостереженнями щодо британського та американського стилю життя, був важливим проміжним твором на шляху до майстерного «The History Man» (1975). Берні Фреліх, хитрий інтриган із «Stepping Westward», який маніпулює наївним Волкером у власних інтересах, є попередником Говарда Кірка, лівоспрямованого соціолога-макіавелліста з нового Університету у Вотермаусі на півдні Англії, який переконаний у тому, що Марксова концепція історії тісно збігається з його власними бажаннями домінування та влади над іншими людьми. Він користується перевагами культурної і сексуальної революції, що розпочалися у 1960-х, бентежачи свого невдаху-колегу Генрі Біміша, манірну викладачку з Шотландії міс Каллендар та самого письменника, який тонко замасковує власну появу наприкінці історії. Технічно цей роман окреслює головну лінію інноваційного розвитку творів Бредбері. Немає жодної інтерналізації у ставленні до героїв. Літературний дискурс скрупульозно обмежує себе рамками тонкої ритміки передавання мовлення та поведінки, оформленого в теперішньому часі, відкидаючи будь-яке звернення до розсудку після події. Читача змушено зробити її чи його власну оцінку етики й мотивів героїв без привілейованого доступу до їхніх думок чи керунку обнадійливого голосу автора [1]. Доктор Петворс, мандрівний викладач лінгвістики з «Rates of Exchange» (1983), скидається на слабких ліберальних героїв перших двох романів. Як каже йому красива слаканська Катя Прінціп, що творить у магічно-реалістичному стилі, він не є «героєм у всесвітньо-світовому значенні». Навіть його власне ім'я є предметом смішної мутації — Петвурт, Преверт, Перверт тощо, — на вустах його господарів у міфічній східноєвропейській комуністичній державі Слака. Цей край — розкішно вигаданий синтез кількох балканських та слов'янських країн, для якого Бредбері вигадав цілковито нову, сповнену чарівного мовного гумору мову. На перший погляд жарти високо цінуються слаканцями; проте при детальнішому аналізі вони виходять з різних ситуацій з більшою честю та гідністю, ніж їхній гість з Англії, якому доводиться визнати, що оповідання Каті Прінціп про молодого фольклорного героя Придурка є сюжетом про його тожсамість. У політичному кліматі, де дискурс може бути питанням життя чи смерті, Петворсове професійне порпання у лінгвістичній теорії видається дилетантством [1]. У часи створення роману «Dr. Criminale» (1992), коли Берлінську стіну було повалено, а комунізм був мертвим, дедалі більшого розмаху набирав змінний і заплутаний світ культури. У цьому творі Бредбері створив образ міжнародної інтелектуальної суперзірки, персоніфікованої в образі літературного героя, що нагадує реальних мислителів, як от Дьйордь (Ґеорґ) Лукач та Поль де Ман. За структурою це авантюрний роман: Френсісу Джею, молодому англійському журналісту, який спеціалізується на висвітленні гуманітарних тем, доручено дослідити для телевізійного документального фільму життя Базло Кріміналє, всюдисущого головного доповідача на конференціях та теоретика-універсала безлічі дисциплін. Проте цей чоловік виявляється на диво невловимим: чим ближче Френсіс наближається до своєї здобичі, супроводжуючи його на різних кінцях планети, тим більше темних двозначностей відкривається йому в особистій та ідеологічній історії Кріміналє по обидва боки залізної стіни. Зрештою, нам лишається захоплюватися тією спритністю, з якою він використовує свій інтелект, аби вижити в жорстоких історичних перипетіях ХХ століття [1]. Останній завершений твір Бредбері «To The Hermitage» (2000) був зміною напряму: це історичний роман про час, який французький філософ Дені Дідро провів у Росії на запрошення Катерини ІІ у 1773—1774 роках. Він переплітається з сатиричною розповіддю про сучасних науковців, що проводять семінар, присвячений Дідро, на борту круїзного лайнера, що прямує до Санкт-Петербурга. Оповідачем є один з описаного академічного середовища, в якому чітко можна ідентифікувати Малкольма Бредбері. Як тільки вони досягають пункту призначення, тривожні новини про наближення перестройки Горбачова та Єльцина лякають їх, зводячи на марне всю експедицію. Подібно до Дідро, який імітує «Трістрама Шенді» Лоуренса Стерна у своєму «Жакові Фаталісті», оповідач твору «To The Hermitage» дражнить читача дотепними шейдіанськими містичними вигадками та жартами. Цілісний, амбіційний, багатовимірний, «To The Hermitage» не потрібно читати похапцем, якщо хочеш цілковито ним насолодитися [1]. Роман «Історична особистість»«Історична особистість» (1975)— університетський роман, події якого відбуваються у вигаданому прибережному містечку Вотемаус на півдні Англії. Вотемаус чимось схожий Брайтон (місто на південному узбережжі Англії). Наприклад, і там, і там, є постійна і швидка служба руху поїздів до Лондона. Говард Кірк — один з головних героїв роману викладає соціологію в місцевому університеті. Він є «теоретиком соціозмоги». Кірки — сучасна сім'я, що підтримує лівий напрям у політиці. Проте, багаторічне спільне проживання залишило невтішні сліди у їхніх відносинах. Це Барбара Кірк, дружина Говарда, помітила такі зміни. Сам Говард так і залишився самовпевненим ентузіастом. Кірки не поділяють традиційних поглядів на гендерні ролі, як і не поділяють вони й будь-яку експлуатацію людей іншими людьми. Однак, як показує їм власний досвід, таких високих стандартів доволі нелегко досягнути: Говард пише книги, а Барбара намагається, хоч їй це ледь-ледь вдається, виконувати всі хатні справи та доглядати за двома дітьми молодшого шкільного віку. Будь-яка студентка, яку вони запрошуть пожити з ними, а не пропрацювати на них, в їхньому домі одразу ж стає нянькою для їхніх дітей і допомагає їм у побуті. З книги ми дізнаємося деякі деталі про минуле Кірків, Наприклад, те, що в юності вони були простими інтелектуалами робочого класу, які виросли у 1950-х, коли всіх полонила надія на кращі фінансові та освітні можливості. Говард і Барбара познайомилися, коли вчилися на 3-му курсі Лідського університету. Обоє вони — прості віруючі з робітничого класу, які не могли собі дозволити щось більше, аніж прості життєво необхідні речі. Кілька років після завершення навчання в університеті, влітку 1963 року, «старі Кірки» вже були одружені і жили в невеличкій «бедсіт» (житлова кімната (спальня й вітальня разом)), а зараз вони стали «новими Кірками», коли одного дня, коли Говард проводив, як звичайно, свої лекції в університеті, Барбара зрадила йому зі студентом з Єгипту. Таке «гуляння» породило наступні плоди-результати: коли Говард заспокоївся після пережитого шоку, він став набагато радикальнішим у своїх поглядах; Кірки заводять багато дружніх знайомств; вони влаштовують грандіозні вечірки; Барбара починає цікавитися здоровою їжею і астрологією; Говард відрощує бороду і в кожного з них час від часу з'являються власні «дрібні справи». Коли Барбара завагітніла і потім мала народжувати, то Говард, замість того, щоб відміняти пари, бере своїх студентів до пологового відділення і вони всі спостерігають за тим, як народжує Барбара. Нарешті, у 1967 році, Говарда запрошують викладати у Вотемаус, і він відразу починає здійснювати свій намір — радикалізувати це буржуазне містечко, а особливо — новозаснований університет, заклад, який він описує як «місце, проти якого я можу працювати». Цей роман - хронологічний життєпис Горварда та Барбари Кірків. Горвард геть не толерантний до тих, хто не підтримує ідеї марксизму, особливо консервативні, і тому він починає переслідувати одного з учасників семінару, який носить блейзер (яскраву фланелеву спортивну куртку) з кроваткою (це робить його схожим на студента з 50—х двадцятого століття) і наполягає на тому, щоб йому дозволили презентувати свою роботу в традиційній, офіційній формі без перешкод і необхідності відповідати на питання, поки він не розбереться з потоком своїх думок. На очах у всіх Говард називає того студента і все, що той підготував на пару, дуже вульгарними словами, не задумуючись над власним лицемірством. Врешті, він успішно для себе робить все, щоб студента «історично непридатного» вигнали з університету. Тоді як Говард обирає собі потенційних коханок серед працівниць університету (як студенток, такі і представниць викладацького складу) Барбара регулярно здійснює «походеньки за покупками» до Лондона, щоб відвідати того ж таки молодого чоловіка. Ба більше — Кірки вважають вечірки, які вони влаштовують у своєму домі, успішними, якщо принаймні деяким гостям вдалося переспати з кимось у спеціально підготованих для цього кімнатах. На цьому етапі у романі ми бачимо, як через такі розваги Горварда можуть звільнити з роботи за «грубу моральну розбещеність» (цей «вирок» він пояснює своїй студентці як «зґвалтування великої кількості черниць»), але це звинувачення сходить йому з рук як «дуже нечітке поняття, особливо в такий час». Багато другорядних героїв у книзі чудово відображають картину «суспільства вседозволеності» початку 1970-х. наприклад, є там такий Генрі Біміш, один з колег Говарда, чий бездітний шлюб з Мірою був дуже нещасливим. Також є Доктор Макінтош, соціолог з кафедри Говарда, якого, незважаючи на вагітність своєї дружини, можна легко переконати в тому, що переспати з якоюсь із студенток під час вечірки з нагоди закінчення семестру - це цілком нормально. Також там є Флоро Беніформ, соціальний психолог з досить незвичними методами дослідження: вона спить з чоловіками, до яких у неї професійний інтерес для того, щоб вивідати у них необхідну їй інформацію. В кінці роману Говард і Барбара досі разом і всі їхні друзі дивуються їхньому міцному, все ще, «прогресивному» шлюбу. Говард навіть стає «радикальним героєм», який «породжує поступальний розвиток розуму, поступальний процес в історії». За його філософією, речі, особливо ті, які йому подобаються, просто мусять відбутися: це називається «історична неминучість». Така траєкторія спільного життя Кірків закінчується, коли Барбара під час однієї з вечірок намагається покінчити життя самогубством [3]. Посилання
Примітки
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bredberi Ser Malkolm Stenli Bredberi angl Malcolm Stanley Bradbury 7 veresnya 1932 Sheffild 27 listopada 2000 Norvich anglijskij pismennik ta akademik Kavaler Ordena Britanskoyi imperiyi 1991 licar bakalavr 2000 Malkolm BredberiNarodivsya7 veresnya 1932 1932 09 07 4 1 Sheffild d Jorkshir Angliya Velika Britaniya 5 Pomer27 listopada 2000 2000 11 27 1 2 68 rokiv abo 28 listopada 2000 2000 11 28 4 68 rokiv Norvich Shidna Angliya Angliya Velika Britaniya 5 PohovannyaNorfolkKrayina Velika BritaniyaDiyalnistliteraturnij kritik prozayik romanist satirik pismennik scenarist vikladach universitetu pedagogAlma materLondonskij universitet korolevi Mariyi d i dZnannya movanglijska 1 6 ZakladBirmingemskij universitet Universitet Shidnoyi Angliyi d i dRoki aktivnostiz 1955Posadad 7 NagorodiIMDbID 0102903Vislovlyuvannya u Vikicitatah Krok na Zahid Stepping Westward 1965 Istorichna osobistist The History Man Obminni kursi Rates of Exchange 1983 Chomu same Slaka Why Come to Slaka 1986 Skorochennya Cuts Profesor Kriminal Doctor Criminale Ermitazh To the Hermitage inshi knigi analiz anglijskoyi amerikanskoyi ta yevropejskoyi literaturi vid ostannoyi chverti HIH stolittya do suchasnosti Britanskij roman novogo chasu The Modern British Novel Atlas literaturi Atlas Of Literature Nebezpechni palomnictva Dangerous Pilgrimages knigi pro Ivlina Vo ta Sola Belloua zdijsneni redaguvannya F Skotta Ficdzheralda Velikij Getsbi ese Possiilities Essays on the State of the Novel 1973 i dovidniki suchasnoyi britanskoyi ta amerikanskoyi hudozhnoyi literaturi scenariyi teleseriali Anything More Would Be Greedy The Gravy Train sikvel The Gravy Train Goes East ekranizaciya romaniv Toma Sharpa Blott on the Landscape and Porterhouse Blue plyama na pejzazhi i bifshteks sinij Elison Luri Imaginary Friends uyavni druzi Kingsli Emis The Green Man U zelenogo cholovichka Jogo ostannij televizijnij scenarij buv dlya Kingsli Emis Jogo ostannya pracya v comu napryami Dalzil i Peskou Endi Rouli section Stil pismenikaGolovnimi geroyami romaniv ye vcheni yaki postijno potraplyayut u nepriyemnosti v yihnomu osobistomu ta profesijnomu zhitti Avtor doslidzhuvav za jogo slovami problemi i dilemi liberalizmu pitannya moralnoyi vidpovidalnosti Ob yektami satiri Bredberi ye intelektualna pretenzijnist ta kultura korotkozorist Jogo golovni geroyi chujni i yak element komizmu postijno zaznayut nevdach u tvorenni svoyeyi doli u sviti absurdnih pravil i norm 2 Bredberi buv plidnim vchenim uspishnim uchitelem ta chudovim znavcem suchasnogo romanu Chomu same Slaka ye parodiyeyu na knigi pro podorozhi de vin rozpovidaye pro Slaku vigadanu shidnoyevropejsku krayinu yaka staye i miscem podij romanu Obminni kursi povist uvijshla v short list Bukerivskoyi premiyi Jogo tvori buli chasto zhartivlivimi ta ironichnim svoyeridna nasmishka nad ekedim Britanskoyu kulturoyu i komunizmom yak pravilo z vidtinkom krutijskogo romanu krutijskij roman rozpovidaye pro prigodi hvackogo projdisvita avantyurista pikaro vihidcya z niziv abo deklasovanogo dvoryanstva yakij povnistyu ignoruye obov yazkovi suspilni moralni normi Yak pravilo ce sluga bezdomnij zhebrak licar vipadku Krutijskij roman vinik iz kulturno istorichnoyi situaciyi koli Yevropa perepovnilasya burlakuvannyam i stav antipodom licarskogo romanu z jogo shlyahetnimi geroyami 4 Tvorchist Bredberi porivnyuyut z tvorchistyu jogo druga pismennika Devida Lodzha yakij takozh pisav universitetski romani Odnak nastrij tvoriv Bredberi desho pohmurishij i mensh zhartivlivij za stilem ta movoyu Korotkij oglyad romaniv Malkolma BredberiMalkolm pochav literaturnu kar yeru z napisannya gumoristichnih zamalovok i etyudiv parodij na zlobu dnya zokrema dlya Panchu Ci pershi sprobi pera lishili svij slid na jogo romanah ta opovidannyah sho viriznyayutsya gostrim dotepnim gumorom ta nadzvichajno specifichnimi sposterezhennyami stosovno suchasnih jomu maner i zvichayiv primh i mod Popri te sho bilshist jogo tvoriv prisvyacheno akademichnomu svitovi i zdebilshogo same naukovci ta osvityani ye golovnimi geroyami cih tvoriv ne primenshuye yihnoyi reprezentativnosti Yihnye chitannya u hronologichnomu poryadku konstituyuye pered chitachem satirichnu socialnu istoriyu pislyavoyennoyi Britaniyi Takozh ci tvori vidobrazhayut podiyi u dvoh velikih imperiyah kincya HH stolittya SShA ta SRSR yaki Bredberi vidvidav protyagom svoyih naukovih vidryadzhen 1 Romani Bredberi syagayut rivnya serjoznih naspravdi pesimistichnih moralnih ta filosofskih refleksij Vryadi godi yaskrava privabliva poverhnya socialnogo zhittya rozlamuyetsya abi vivilniti temni ta nespokijni glibini nasilstvo virolomstvo bezumstvo rozpach Bredberi doskonalo vikoristovuye tradiciyu universitetskogo romanu rozvivayuchi kombinaciyu komediyi maner ta moralnoyi serjoznosti yaku vin vidnajshov u modernih britanskih novelistiv E M Fostera ta Ivlina Vo tvorchistyu yakih vin zahoplyuvavsya Takozh navchavsya v suchasnih amerikanskih pismennikiv sho j ne divno z oglyadu na jogo naukovu specializaciyu z amerikanskoyi literaturi Jogo pershij roman Eating People Is Wrong 1959 Hibno yisti lyudej bagato v chomu zavdyachuye intelektualno zrilij prozi Lajnela Trillinga Meri Makkarti ta Sola Bellou a takozh romanu Kingsli Emisa Lucky Jim 1954 Tak samo yak Emis ta inshi britanski universitetski novelisti Bredberi zvernuvsya do pitomo anglijskoyi tradiciyi micnogo farsu yaka pohodit z XVIII stolittya vid Fildinga Smolleta ta Sterna 1 Dostatno nezvichno dlya pershogo tvoru molodogo avtora golovnim geroyem romanu Eating People Is Wrong ye 40 richnij profesor Trisi vikladach anglijskoyi movi v odnomu z molodih provincijnih universitetiv z chervonoyi cegli Obraz Trisi reprezentuvav temu yaka postijno privertala uvagu Bredberi liberalistskij sens buttya bezsilim sposterigachem a chasom i nevilnim spivuchasnikom kulturnogo zanepadu yakij rozgortayetsya dovkola golovnogo geroya Treece vidnahodit riznobarvnu socialno nestabilnu Britaniyu 1950 h koli universitetski vikladachi plyundruvali naukovi zhurnali v dortuarah rozhlyabanij ta demoralizovanij klimat v yakomu kultivuyutsya pravda ta krasa prote zhittya vidpovidno do takih visokih idealiv prirechene na porazku Bezvidpovidalno ne vtrimavshis pid diyeyu char simpatichnoyi vipusknici golovnij geroj dovodit glevkogo prote obdarovanogo studenta do bozhevillya za sho jogo pokarano jogo zh vlasnoyu komichno strahitlivoyu gospitalizaciyeyu v ostannomu rozdili 1 U romani Stepping Westward 1965 zmalovuye takogo zh slabkogo liberalnogo geroya provincijnogo novelista na im ya Dzhejms Volker pismennika rezidenta v odnomu z centralnoamerikanskih universitetiv u situaciyi koli toj viyavlyayetsya cilkovito nezdatnim zrozumiti sho jogo vtyagnuto do politichnoyi zmovi Stepping Westward chij tekst spovneno bliskuchimi epigramatichnimi dialogami ta tonkimi sposterezhennyami shodo britanskogo ta amerikanskogo stilyu zhittya buv vazhlivim promizhnim tvorom na shlyahu do majsternogo The History Man 1975 Berni Frelih hitrij intrigan iz Stepping Westward yakij manipulyuye nayivnim Volkerom u vlasnih interesah ye poperednikom Govarda Kirka livospryamovanogo sociologa makiavellista z novogo Universitetu u Votermausi na pivdni Angliyi yakij perekonanij u tomu sho Marksova koncepciya istoriyi tisno zbigayetsya z jogo vlasnimi bazhannyami dominuvannya ta vladi nad inshimi lyudmi Vin koristuyetsya perevagami kulturnoyi i seksualnoyi revolyuciyi sho rozpochalisya u 1960 h bentezhachi svogo nevdahu kolegu Genri Bimisha manirnu vikladachku z Shotlandiyi mis Kallendar ta samogo pismennika yakij tonko zamaskovuye vlasnu poyavu naprikinci istoriyi Tehnichno cej roman okreslyuye golovnu liniyu innovacijnogo rozvitku tvoriv Bredberi Nemaye zhodnoyi internalizaciyi u stavlenni do geroyiv Literaturnij diskurs skrupulozno obmezhuye sebe ramkami tonkoyi ritmiki peredavannya movlennya ta povedinki oformlenogo v teperishnomu chasi vidkidayuchi bud yake zvernennya do rozsudku pislya podiyi Chitacha zmusheno zrobiti yiyi chi jogo vlasnu ocinku etiki j motiviv geroyiv bez privilejovanogo dostupu do yihnih dumok chi kerunku obnadijlivogo golosu avtora 1 Doktor Petvors mandrivnij vikladach lingvistiki z Rates of Exchange 1983 skidayetsya na slabkih liberalnih geroyiv pershih dvoh romaniv Yak kazhe jomu krasiva slakanska Katya Princip sho tvorit u magichno realistichnomu stili vin ne ye geroyem u vsesvitno svitovomu znachenni Navit jogo vlasne im ya ye predmetom smishnoyi mutaciyi Petvurt Prevert Pervert tosho na vustah jogo gospodariv u mifichnij shidnoyevropejskij komunistichnij derzhavi Slaka Cej kraj rozkishno vigadanij sintez kilkoh balkanskih ta slov yanskih krayin dlya yakogo Bredberi vigadav cilkovito novu spovnenu charivnogo movnogo gumoru movu Na pershij poglyad zharti visoko cinuyutsya slakancyami prote pri detalnishomu analizi voni vihodyat z riznih situacij z bilshoyu chestyu ta gidnistyu nizh yihnij gist z Angliyi yakomu dovoditsya viznati sho opovidannya Kati Princip pro molodogo folklornogo geroya Pridurka ye syuzhetom pro jogo tozhsamist U politichnomu klimati de diskurs mozhe buti pitannyam zhittya chi smerti Petvorsove profesijne porpannya u lingvistichnij teoriyi vidayetsya diletantstvom 1 U chasi stvorennya romanu Dr Criminale 1992 koli Berlinsku stinu bulo povaleno a komunizm buv mertvim dedali bilshogo rozmahu nabirav zminnij i zaplutanij svit kulturi U comu tvori Bredberi stvoriv obraz mizhnarodnoyi intelektualnoyi superzirki personifikovanoyi v obrazi literaturnogo geroya sho nagaduye realnih misliteliv yak ot Djord Georg Lukach ta Pol de Man Za strukturoyu ce avantyurnij roman Frensisu Dzheyu molodomu anglijskomu zhurnalistu yakij specializuyetsya na visvitlenni gumanitarnih tem dorucheno dosliditi dlya televizijnogo dokumentalnogo filmu zhittya Bazlo Kriminalye vsyudisushogo golovnogo dopovidacha na konferenciyah ta teoretika universala bezlichi disciplin Prote cej cholovik viyavlyayetsya na divo nevlovimim chim blizhche Frensis nablizhayetsya do svoyeyi zdobichi suprovodzhuyuchi jogo na riznih kincyah planeti tim bilshe temnih dvoznachnostej vidkrivayetsya jomu v osobistij ta ideologichnij istoriyi Kriminalye po obidva boki zaliznoyi stini Zreshtoyu nam lishayetsya zahoplyuvatisya tiyeyu spritnistyu z yakoyu vin vikoristovuye svij intelekt abi vizhiti v zhorstokih istorichnih peripetiyah HH stolittya 1 Ostannij zavershenij tvir Bredberi To The Hermitage 2000 buv zminoyu napryamu ce istorichnij roman pro chas yakij francuzkij filosof Deni Didro proviv u Rosiyi na zaproshennya Katerini II u 1773 1774 rokah Vin pereplitayetsya z satirichnoyu rozpoviddyu pro suchasnih naukovciv sho provodyat seminar prisvyachenij Didro na bortu kruyiznogo lajnera sho pryamuye do Sankt Peterburga Opovidachem ye odin z opisanogo akademichnogo seredovisha v yakomu chitko mozhna identifikuvati Malkolma Bredberi Yak tilki voni dosyagayut punktu priznachennya trivozhni novini pro nablizhennya perestrojki Gorbachova ta Yelcina lyakayut yih zvodyachi na marne vsyu ekspediciyu Podibno do Didro yakij imituye Tristrama Shendi Lourensa Sterna u svoyemu Zhakovi Fatalisti opovidach tvoru To The Hermitage drazhnit chitacha dotepnimi shejdianskimi mistichnimi vigadkami ta zhartami Cilisnij ambicijnij bagatovimirnij To The Hermitage ne potribno chitati pohapcem yaksho hochesh cilkovito nim nasoloditisya 1 Roman Istorichna osobistist Istorichna osobistist 1975 universitetskij roman podiyi yakogo vidbuvayutsya u vigadanomu priberezhnomu mistechku Votemaus na pivdni Angliyi Votemaus chimos shozhij Brajton misto na pivdennomu uzberezhzhi Angliyi Napriklad i tam i tam ye postijna i shvidka sluzhba ruhu poyizdiv do Londona Govard Kirk odin z golovnih geroyiv romanu vikladaye sociologiyu v miscevomu universiteti Vin ye teoretikom sociozmogi Kirki suchasna sim ya sho pidtrimuye livij napryam u politici Prote bagatorichne spilne prozhivannya zalishilo nevtishni slidi u yihnih vidnosinah Ce Barbara Kirk druzhina Govarda pomitila taki zmini Sam Govard tak i zalishivsya samovpevnenim entuziastom Kirki ne podilyayut tradicijnih poglyadiv na genderni roli yak i ne podilyayut voni j bud yaku ekspluataciyu lyudej inshimi lyudmi Odnak yak pokazuye yim vlasnij dosvid takih visokih standartiv dovoli nelegko dosyagnuti Govard pishe knigi a Barbara namagayetsya hoch yij ce led led vdayetsya vikonuvati vsi hatni spravi ta doglyadati za dvoma ditmi molodshogo shkilnogo viku Bud yaka studentka yaku voni zaproshut pozhiti z nimi a ne propracyuvati na nih v yihnomu domi odrazu zh staye nyankoyu dlya yihnih ditej i dopomagaye yim u pobuti Z knigi mi diznayemosya deyaki detali pro minule Kirkiv Napriklad te sho v yunosti voni buli prostimi intelektualami robochogo klasu yaki virosli u 1950 h koli vsih polonila nadiya na krashi finansovi ta osvitni mozhlivosti Govard i Barbara poznajomilisya koli vchilisya na 3 mu kursi Lidskogo universitetu Oboye voni prosti viruyuchi z robitnichogo klasu yaki ne mogli sobi dozvoliti shos bilshe anizh prosti zhittyevo neobhidni rechi Kilka rokiv pislya zavershennya navchannya v universiteti vlitku 1963 roku stari Kirki vzhe buli odruzheni i zhili v nevelichkij bedsit zhitlova kimnata spalnya j vitalnya razom a zaraz voni stali novimi Kirkami koli odnogo dnya koli Govard provodiv yak zvichajno svoyi lekciyi v universiteti Barbara zradila jomu zi studentom z Yegiptu Take gulyannya porodilo nastupni plodi rezultati koli Govard zaspokoyivsya pislya perezhitogo shoku vin stav nabagato radikalnishim u svoyih poglyadah Kirki zavodyat bagato druzhnih znajomstv voni vlashtovuyut grandiozni vechirki Barbara pochinaye cikavitisya zdorovoyu yizheyu i astrologiyeyu Govard vidroshuye borodu i v kozhnogo z nih chas vid chasu z yavlyayutsya vlasni dribni spravi Koli Barbara zavagitnila i potim mala narodzhuvati to Govard zamist togo shob vidminyati pari bere svoyih studentiv do pologovogo viddilennya i voni vsi sposterigayut za tim yak narodzhuye Barbara Nareshti u 1967 roci Govarda zaproshuyut vikladati u Votemaus i vin vidrazu pochinaye zdijsnyuvati svij namir radikalizuvati ce burzhuazne mistechko a osoblivo novozasnovanij universitet zaklad yakij vin opisuye yak misce proti yakogo ya mozhu pracyuvati Cej roman hronologichnij zhittyepis Gorvarda ta Barbari Kirkiv Gorvard get ne tolerantnij do tih hto ne pidtrimuye ideyi marksizmu osoblivo konservativni i tomu vin pochinaye peresliduvati odnogo z uchasnikiv seminaru yakij nosit blejzer yaskravu flanelevu sportivnu kurtku z krovatkoyu ce robit jogo shozhim na studenta z 50 h dvadcyatogo stolittya i napolyagaye na tomu shob jomu dozvolili prezentuvati svoyu robotu v tradicijnij oficijnij formi bez pereshkod i neobhidnosti vidpovidati na pitannya poki vin ne rozberetsya z potokom svoyih dumok Na ochah u vsih Govard nazivaye togo studenta i vse sho toj pidgotuvav na paru duzhe vulgarnimi slovami ne zadumuyuchis nad vlasnim licemirstvom Vreshti vin uspishno dlya sebe robit vse shob studenta istorichno nepridatnogo vignali z universitetu Todi yak Govard obiraye sobi potencijnih kohanok sered pracivnic universitetu yak studentok taki i predstavnic vikladackogo skladu Barbara regulyarno zdijsnyuye pohodenki za pokupkami do Londona shob vidvidati togo zh taki molodogo cholovika Ba bilshe Kirki vvazhayut vechirki yaki voni vlashtovuyut u svoyemu domi uspishnimi yaksho prinajmni deyakim gostyam vdalosya perespati z kimos u specialno pidgotovanih dlya cogo kimnatah Na comu etapi u romani mi bachimo yak cherez taki rozvagi Gorvarda mozhut zvilniti z roboti za grubu moralnu rozbeshenist cej virok vin poyasnyuye svoyij studentci yak zgvaltuvannya velikoyi kilkosti chernic ale ce zvinuvachennya shodit jomu z ruk yak duzhe nechitke ponyattya osoblivo v takij chas Bagato drugoryadnih geroyiv u knizi chudovo vidobrazhayut kartinu suspilstva vsedozvolenosti pochatku 1970 h napriklad ye tam takij Genri Bimish odin z koleg Govarda chij bezditnij shlyub z Miroyu buv duzhe neshaslivim Takozh ye Doktor Makintosh sociolog z kafedri Govarda yakogo nezvazhayuchi na vagitnist svoyeyi druzhini mozhna legko perekonati v tomu sho perespati z yakoyus iz studentok pid chas vechirki z nagodi zakinchennya semestru ce cilkom normalno Takozh tam ye Floro Beniform socialnij psiholog z dosit nezvichnimi metodami doslidzhennya vona spit z cholovikami do yakih u neyi profesijnij interes dlya togo shob vividati u nih neobhidnu yij informaciyu V kinci romanu Govard i Barbara dosi razom i vsi yihni druzi divuyutsya yihnomu micnomu vse she progresivnomu shlyubu Govard navit staye radikalnim geroyem yakij porodzhuye postupalnij rozvitok rozumu postupalnij proces v istoriyi Za jogo filosofiyeyu rechi osoblivo ti yaki jomu podobayutsya prosto musyat vidbutisya ce nazivayetsya istorichna neminuchist Taka trayektoriya spilnogo zhittya Kirkiv zakinchuyetsya koli Barbara pid chas odniyeyi z vechirok namagayetsya pokinchiti zhittya samogubstvom 3 PosilannyaDevid Lodzh Malkolm Bredberi doslidzhennya ta spogadi Z anglijskoyi pereklala Ganna Tregub Vsesvit arrow Arhiv arrow Zmist 9 10 za 2010 rik Zmist 9 10 za 2010 rik Bradbury Malcolm Possibilities Essays on the State of the Novel Malcolm Bradbury 1973 Oxford University Press Tom 317 z seriyi Oxford paperbacks Malcolm Bradbury The History Man 1975 Secker amp Warburg United Kingdom 240 p Tredell Nicolas Sir Malcolm Bradbury The Literary Encyclopedia First published 02 June 2004 accessed 23 November 2015 Oficijnij sajt prisvyachenij Malkolmu Bredberi http www malcolmbradbury com 11 sichnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Deutsche Nationalbibliothek Record 118913549 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 https thebookerprizes com the booker library authors malcolm bradbury