Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Держа́вний істо́рико-архітекту́рний запові́дник у Льво́ві — установа, що діяла у Львові протягом 1975–1991 років. Займалась охороною, реставрацією та популяризацією пам'яток міста. Безпосередньо відала певною частиною території Львова, на яку поширювався особливий режим охорони об'єктів культурної спадщини. Попри фактичну ліквідацію 1991 року, формально продовжує існувати.
Історія
Схему і економічне обґрунтування розробив проектний відділ Львівської міжобласної науково-реставраційної виробничої майстерні. Заповідник створено 12 червня 1975 постановою Ради Міністрів УРСР. Того ж року створено дирекцію із 30 фахівців різного профілю на чолі з архітектором Василем Пліхівським. Установа підпорядковувалась обласному управлінню у справах архітектури. Площа заповідної зони становила 120 га і включала терени колишньої давньоруської та середньовічної частин міста. Межі проходили нинішнім проспектом Свободи, площами Міцкевича та Соборною, вулицями Винниченка, Просвіти, Лисенка, Кривоноса, Довбуша, Митрополита Липківського, Замковою, площею Підзамче, вулицями Лобачевського, Гайдамацькою, Хмельницького, площею Ярослава Осмомисла. Для потреб дирекції передано будинок на вулиці Валовій, 20.
Установа провела низку робіт з реставрації та упорядкування. Зокрема позитивну оцінку отримали роботи на вулицях Підвальній та Валовій. Однак публічній критиці піддавались деякі аспекти діяльності, як наприклад залучення до реставрації неспеціалізованих організацій з оплатою за підвищеними розцінками, неякісне впорядкування площі Підкови, де було віднайдено залишки споруд XIV—XV, площі під пам'ятник Іванові Федорову із залишками середньовічних фортифікацій. Дирекцію критиковано за ігнорування науково-пошукової роботи і концентрацію лише на господарських справах.
1979 року у видавництві «Каменяр» вийшов путівник Володимира Вуйцика під назвою «Державний історико-архітектурний заповідник у Львові». 1991 року вийшло друге доповнене видання.
Після 1991 року
29 листопада 1990 виконавчий комітет Львівської обласної ради оголосив територію площею 3060 га історико-культурною заповідною територією. Наступного року дирекцію заповідника ліквідовано, Львівська міська рада створила Управління охорони історичного середовища, яке успадкувало функції дирекції. Тепер на заповідній території знаходиться 432 об'єкти, які станом на 2007 рік мали статус пам'яток. З них 198 — національного значення.
Попри фактично ліквідовану дирекцію і підпорядкування її структур місту, де-юре заповідник продовжує існувати саме як державний, а не комунальний. Двічі у вересні 2002 року і в листопаді 2003 Верховна Рада своїми постановами зобов'язувала відновити функціонування заповідника. Ці постанови залишаються не виконаними. Прихильником відновлення заповідника виступало Міністерство регіонального розвитку та будівництва, зокрема його очільник Василь Куйбіда, який в інтерв'ю газеті Суботня пошта заявляв, що міська влада, попри виділені кошти, зволікає з реставрацією будівель. Ця ж газета пізніше повідомляла, що перепідпорядкуванню чинить спротив міська влада і що предметом суперечки є земля, яка, опинившись у складі державного заповідника, мала би перейти з комунальної власності в державну (згідно з законом «Про розмежування земель комунальної і державної власності»). Згадано також подібну проблему з правами власності на частину пам'яток, що є на цій землі. Газета повідомила також про «торг» щодо особи можливого начальника заповідника. Серед претендентів названо зокрема Миколу Гайду, Андрія Салюка, Романа Даца, Андрія Левика та Романа Онишка.
Примітки
- Іваник М. Реінкарнація // Суботня пошта. — 15 листопада 2008. — № 68 (719). — С. 1.
- Іваник М. Реінкарнація… — С. 3.
- Заповідник для міста // Суботня пошта. — 2 вересня 2008. — № 36 (687). — С. 1, 11.
Джерела
- Бадяк В. П. Реалії та імітація охорони пам'яток культури Львова в роки застою // Вісник Львівської комерційної академії. Серія — гуманітарні науки. — 2011. — № 10.
- Бурда А. Заповідник у центрі Львова // Львівська пошта. — 20 листопада 2012. — № 129 (1308).
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Львів : Каменяр, 1979. — 129 с.
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — .
- Онищенко Л. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 45. — .
- Пліхівський В. А. Як створювався Державний історико-архітектурний заповідник у Львові // Архітектурний вісник. — 2008. — № 30. — С. 50—51.
- Шуляр А. М. До 30-річчя створення Державного історико-архітектурного заповідника у Львові // Архітектурний вісник. — 2008. — № 30. — С. 50.
Посилання
- Постанова Ради міністрів УРСР № 297 від 12 червня 1975 року про створення Заповідника
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzha vnij isto riko arhitektu rnij zapovi dnik u Lvo vi ustanova sho diyala u Lvovi protyagom 1975 1991 rokiv Zajmalas ohoronoyu restavraciyeyu ta populyarizaciyeyu pam yatok mista Bezposeredno vidala pevnoyu chastinoyu teritoriyi Lvova na yaku poshiryuvavsya osoblivij rezhim ohoroni ob yektiv kulturnoyi spadshini Popri faktichnu likvidaciyu 1991 roku formalno prodovzhuye isnuvati Budinok na vulici Valovij 20 u yakomu rozmishena administraciyaIstoriyaShemu i ekonomichne obgruntuvannya rozrobiv proektnij viddil Lvivskoyi mizhoblasnoyi naukovo restavracijnoyi virobnichoyi majsterni Zapovidnik stvoreno 12 chervnya 1975 postanovoyu Radi Ministriv URSR Togo zh roku stvoreno direkciyu iz 30 fahivciv riznogo profilyu na choli z arhitektorom Vasilem Plihivskim Ustanova pidporyadkovuvalas oblasnomu upravlinnyu u spravah arhitekturi Plosha zapovidnoyi zoni stanovila 120 ga i vklyuchala tereni kolishnoyi davnoruskoyi ta serednovichnoyi chastin mista Mezhi prohodili ninishnim prospektom Svobodi ploshami Mickevicha ta Sobornoyu vulicyami Vinnichenka Prosviti Lisenka Krivonosa Dovbusha Mitropolita Lipkivskogo Zamkovoyu plosheyu Pidzamche vulicyami Lobachevskogo Gajdamackoyu Hmelnickogo plosheyu Yaroslava Osmomisla Dlya potreb direkciyi peredano budinok na vulici Valovij 20 Ustanova provela nizku robit z restavraciyi ta uporyadkuvannya Zokrema pozitivnu ocinku otrimali roboti na vulicyah Pidvalnij ta Valovij Odnak publichnij kritici piddavalis deyaki aspekti diyalnosti yak napriklad zaluchennya do restavraciyi nespecializovanih organizacij z oplatoyu za pidvishenimi rozcinkami neyakisne vporyadkuvannya ploshi Pidkovi de bulo vidnajdeno zalishki sporud XIV XV ploshi pid pam yatnik Ivanovi Fedorovu iz zalishkami serednovichnih fortifikacij Direkciyu kritikovano za ignoruvannya naukovo poshukovoyi roboti i koncentraciyu lishe na gospodarskih spravah 1979 roku u vidavnictvi Kamenyar vijshov putivnik Volodimira Vujcika pid nazvoyu Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 1991 roku vijshlo druge dopovnene vidannya Pislya 1991 roku29 listopada 1990 vikonavchij komitet Lvivskoyi oblasnoyi radi ogolosiv teritoriyu plosheyu 3060 ga istoriko kulturnoyu zapovidnoyu teritoriyeyu Nastupnogo roku direkciyu zapovidnika likvidovano Lvivska miska rada stvorila Upravlinnya ohoroni istorichnogo seredovisha yake uspadkuvalo funkciyi direkciyi Teper na zapovidnij teritoriyi znahoditsya 432 ob yekti yaki stanom na 2007 rik mali status pam yatok Z nih 198 nacionalnogo znachennya Popri faktichno likvidovanu direkciyu i pidporyadkuvannya yiyi struktur mistu de yure zapovidnik prodovzhuye isnuvati same yak derzhavnij a ne komunalnij Dvichi u veresni 2002 roku i v listopadi 2003 Verhovna Rada svoyimi postanovami zobov yazuvala vidnoviti funkcionuvannya zapovidnika Ci postanovi zalishayutsya ne vikonanimi Prihilnikom vidnovlennya zapovidnika vistupalo Ministerstvo regionalnogo rozvitku ta budivnictva zokrema jogo ochilnik Vasil Kujbida yakij v interv yu gazeti Subotnya poshta zayavlyav sho miska vlada popri vidileni koshti zvolikaye z restavraciyeyu budivel Cya zh gazeta piznishe povidomlyala sho perepidporyadkuvannyu chinit sprotiv miska vlada i sho predmetom superechki ye zemlya yaka opinivshis u skladi derzhavnogo zapovidnika mala bi perejti z komunalnoyi vlasnosti v derzhavnu zgidno z zakonom Pro rozmezhuvannya zemel komunalnoyi i derzhavnoyi vlasnosti Zgadano takozh podibnu problemu z pravami vlasnosti na chastinu pam yatok sho ye na cij zemli Gazeta povidomila takozh pro torg shodo osobi mozhlivogo nachalnika zapovidnika Sered pretendentiv nazvano zokrema Mikolu Gajdu Andriya Salyuka Romana Daca Andriya Levika ta Romana Onishka PrimitkiIvanik M Reinkarnaciya Subotnya poshta 15 listopada 2008 68 719 S 1 Ivanik M Reinkarnaciya S 3 Zapovidnik dlya mista Subotnya poshta 2 veresnya 2008 36 687 S 1 11 DzherelaBadyak V P Realiyi ta imitaciya ohoroni pam yatok kulturi Lvova v roki zastoyu Visnik Lvivskoyi komercijnoyi akademiyi Seriya gumanitarni nauki 2011 10 Burda A Zapovidnik u centri Lvova Lvivska poshta 20 listopada 2012 129 1308 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Lviv Kamenyar 1979 129 s Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 175 s ISBN 5 7745 0358 5 Onishenko L Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 45 ISBN 978 966 7007 68 8 Plihivskij V A Yak stvoryuvavsya Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Arhitekturnij visnik 2008 30 S 50 51 Shulyar A M Do 30 richchya stvorennya Derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika u Lvovi Arhitekturnij visnik 2008 30 S 50 PosilannyaPortal Lviv Portal Arhitektura Postanova Radi ministriv URSR 297 vid 12 chervnya 1975 roku pro stvorennya Zapovidnika