Корисні копалини В'єтнаму
Загальна інформація
В'єтнам — одна з найбагатших за запасами і різноманітністю к.к. країн Індокитайського п-ова. Геологічні дослідження у В'єтнамі в останні роки дозволили ідентифікувати понад 5 тис. мінералів. Відкриті родов. понад 60 видів цінних к.к: нафти і газу, кам. вугілля, руд заліза, марганцю, хрому, олова, міді, свинцю, цинку, золота, рідкісноземельних елементів, бокситів, графіту, каоліну, апатитів, дорогоцінних каменів, різноманітних буд. матеріалів та ін. (табл.)
Таблиця. — Основні корисні копалини В'єтнаму станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 601 | 601 | 83 (BaSO4) | 0,2 |
Вольфрам, тис. т | 5 | 11 | 0,1 (WO3) | 0,2 |
Залізні руди, млн т | 530 | 700 | 59 (Fe) | 0,3 |
Золото, т | 6 | 50 | 0,6 — 4 г/т |
|
Марганцеві руди, млн т | 1 | 8 | 17 (Mn) |
|
Мідь, тис. т | 265 | 960 | 1,15 (Cu) |
|
Нафта, млн т | 112 |
|
| 0,1 |
Олово, тис. т | 85 | 85 | 0,0 — 0,6 |
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 170 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 70 | 120 | 1,8 (Pb) | 0,1 |
Стибій, тис. т | 30 | 30 | 5 (Sb) | 0,7 |
Вугілля, млн т | 3705 | 4898 |
| 0,41 |
Апатити, млн т | 81 | 126 | 20 (Р2О5) | 1,6 |
Цинк, тис. т | 206 | 276 | 15 (Zn) | 0,1 |
Уран, тис. т |
| 0,49 |
|
|
Боксити, млн т | 300 | 3000 | 40 (Al2O3) | 1,1 |
Окремі види корисних копалин
Поклади нафти і газу виявлені в межах шельфу Півд. В'єтнаму. Газоконденсатні родов. — в неогенових відкладеннях Ханойської депресії на півночі країни. На початку XXI ст. зроблено ряд нових відкриттів вуглеводнів, зокрема на шельфі компаніями Cuu Long Joint Operating Company (CLJOC), PetroVietnam (див. гірнича промисловість).
Вугілля — головний паливно-сировинний ресурс країни. Його перспективні ресурси оцінені в 20 000 млн т. Родов. вугілля знаходяться на півн.сх. країни. Марки вугілля — від бурого до антрациту. Головний вугільний басейн — Куангнінський (Хонгайський) пізньотріасової доби. Вугільна товща загальною потужністю 1500—1700 м містить бл. 30 вугільних пластів сер. потужністю 2,7-10,7 м. Геол. запаси досягають 5-6 млрд т. Осн. вугільні родов.: Кокшау, Деонай, Хату, Каошон, Маохе, Вангзянг.
Руди чорних металів. Загальні запаси руд оцінюються в 1 млрд т. Найбільше промислове значення мають скарнові родов.; найбільше — Тхатькхе, запаси якого 500—600 млн т руди при вмісті Fe понад 60 %. Хромові руди виявлені в розсипах четвертинних відкладів і в корінному заляганні; їх розвідані запаси — десятки млн т. Усі зосереджені в районі Тханьхоа. В'єтнам має також реальні родовища ільменіту (Catkhanh). Дослідження площі Catkhanh компанією Malaysian Mining Corp. і державною в'єтнамською компанією Binh Dinh Mineral Co., виконані в останні роки, дали багатообіцяючі результати.
Руди кольорових металів. Алюмінієві руди представлені бокситами двох генетичних типів. У В. відомі осадові боксити (родов. Тапна, Донгданг, Мамео), які залягають на карбонатних породах пізньопермської доби. Осн. рудоутворюючі мінерали — діаспор і бьоміт з вмістом Al2O3 40-56 %, SiO2 1-12 %. Загальні запаси досягають 3 млрд т руди (4-е місце у світі, 1999).
Мідні руди представлені лікваційними сульфідними мідно-нікелевими родов., пов'язаними з ультраосновними породами, і гідротермально-метасоматичними мідно-сульфідними родов. з магнетитом, рідкісноземельними елементами і золотом. Розвідані загальні запаси міді — бл. 1 млн т. На родов. Сінькуєн (півн.-схід країни) розвідані запаси міді становлять 550 тис. т при середньому вмісті Cu 1,07 %.
Олово. Родов. руд олова розташовані в межах трьох оловорудних районів в Бакбо і Чунгбо. Прогнозні запаси олов'яних руд досягають дек. сотень тис. т. Основні їх запаси пов'язані з розсипними родовищами.
Руди рідкісноземельних елементів (в осн. церієвої групи) мають прогнозні запаси декілька млн т з вмістом оксидів 2-10 %.
Золото. В'єтнам має вісім золотоносних площ на півночі в околиці Ханоя і два на півдні. Mining Annual Review 2002 повідомляє про значне відкриття алювіального і елювіального золота, яке зробили у В'єтнамі компанії Tiberon Minerals Ltd of Canada і Nui Phao.
Родовище золото-срібних руд Фуок-Сон розвідане компанією Olympus Pacific Minerals. Мінералізація окремих зон родов. складає (в дужках середній вміст Au і Ag в г/т): 108,0-110,4 м (28,22 і 74,91); 103,0-107,4 м (14,18 і 0,46). Мінералізація приурочена до крила антикліналі, що занурюється.
Інші метали.Відомі родов. і вияви свинцю, цинку, сурми, ртуті, молібдену, вольфраму, радіоактивних елементів та ін.
Гірничохімічна сировина. Найбільше значення мають родовища апатиту. Поклади апатиту сконцентровані в зоні розвитку пізньодокембрійських — ранньокембрійських відкладів вздовж правого берега р. Хонгха (родов. Лаокай). Потужність апатитових пластів — до десятків м. Вміст Р2O5 8-41 %. Ресурси апатиту досягають дек. млрд т.
Нерудна індустріальна сировина і нерудні буд. матеріали. На тер. В. розвідані родов. каоліну, пірофіліту, графіту, мусковіту, кварцових пісків, облицювального каменю. Родов. каоліну представлені двома осн. генетичними типами: вивітрювання і гідротермального метасоматозу. Запаси каоліну (родов. вивітрювання) оцінюються в 27 млн т. Запаси родов. пірофіліту Танмай оцінені в 5 млн т.
Графіт. Родов. графіту є в районах Намтхі, Мауа, Нионг-Кхионг. Вони пов'язані з кристалічними сланцями і перероблені гідротермально-метасоматичними процесами. Розвідані запаси трьох родов. 5 млн т, прогнозні запаси становлять 10-15 млн т при вмісті в рудах вуглецю 8-35 %.
Дорогоцінні камені у В. зустрічаються в базальтах (сапфір, циркон, шпінель, олівін, ґранат, опал), метаморфічних породах (ґранат, корунд, сфен), пегматитах і гідротермальних жилах (берил, к, моріон, альмандин, аметист, димчастий кварц та ін.). Найчастіші багаті скупчення тектитів (прогнозні запаси оцінюються сотнями кг). Рубіни є у центральному В'єтнамі.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini V yetnamuZagalna informaciyaV yetnam odna z najbagatshih za zapasami i riznomanitnistyu k k krayin Indokitajskogo p ova Geologichni doslidzhennya u V yetnami v ostanni roki dozvolili identifikuvati ponad 5 tis mineraliv Vidkriti rodov ponad 60 vidiv cinnih k k nafti i gazu kam vugillya rud zaliza margancyu hromu olova midi svincyu cinku zolota ridkisnozemelnih elementiv boksitiv grafitu kaolinu apatitiv dorogocinnih kameniv riznomanitnih bud materialiv ta in tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini V yetnamu stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 601 601 83 BaSO4 0 2 Volfram tis t 5 11 0 1 WO3 0 2 Zalizni rudi mln t 530 700 59 Fe 0 3 Zoloto t 6 50 0 6 4 g t Margancevi rudi mln t 1 8 17 Mn Mid tis t 265 960 1 15 Cu Nafta mln t 112 0 1 Olovo tis t 85 85 0 0 0 6 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 170 0 1 Svinec tis t 70 120 1 8 Pb 0 1 Stibij tis t 30 30 5 Sb 0 7 Vugillya mln t 3705 4898 0 41 Apatiti mln t 81 126 20 R2O5 1 6 Cink tis t 206 276 15 Zn 0 1 Uran tis t 0 49 Boksiti mln t 300 3000 40 Al2O3 1 1Okremi vidi korisnih kopalinPokladi nafti i gazu viyavleni v mezhah shelfu Pivd V yetnamu Gazokondensatni rodov v neogenovih vidkladennyah Hanojskoyi depresiyi na pivnochi krayini Na pochatku XXI st zrobleno ryad novih vidkrittiv vuglevodniv zokrema na shelfi kompaniyami Cuu Long Joint Operating Company CLJOC PetroVietnam div girnicha promislovist Vugillya golovnij palivno sirovinnij resurs krayini Jogo perspektivni resursi ocineni v 20 000 mln t Rodov vugillya znahodyatsya na pivn sh krayini Marki vugillya vid burogo do antracitu Golovnij vugilnij basejn Kuangninskij Hongajskij piznotriasovoyi dobi Vugilna tovsha zagalnoyu potuzhnistyu 1500 1700 m mistit bl 30 vugilnih plastiv ser potuzhnistyu 2 7 10 7 m Geol zapasi dosyagayut 5 6 mlrd t Osn vugilni rodov Kokshau Deonaj Hatu Kaoshon Maohe Vangzyang Rudi chornih metaliv Zagalni zapasi rud ocinyuyutsya v 1 mlrd t Najbilshe promislove znachennya mayut skarnovi rodov najbilshe Thatkhe zapasi yakogo 500 600 mln t rudi pri vmisti Fe ponad 60 Hromovi rudi viyavleni v rozsipah chetvertinnih vidkladiv i v korinnomu zalyaganni yih rozvidani zapasi desyatki mln t Usi zoseredzheni v rajoni Thanhoa V yetnam maye takozh realni rodovisha ilmenitu Catkhanh Doslidzhennya ploshi Catkhanh kompaniyeyu Malaysian Mining Corp i derzhavnoyu v yetnamskoyu kompaniyeyu Binh Dinh Mineral Co vikonani v ostanni roki dali bagatoobicyayuchi rezultati Rudi kolorovih metaliv Alyuminiyevi rudi predstavleni boksitami dvoh genetichnih tipiv U V vidomi osadovi boksiti rodov Tapna Dongdang Mameo yaki zalyagayut na karbonatnih porodah piznopermskoyi dobi Osn rudoutvoryuyuchi minerali diaspor i bomit z vmistom Al2O3 40 56 SiO2 1 12 Zagalni zapasi dosyagayut 3 mlrd t rudi 4 e misce u sviti 1999 Midni rudi predstavleni likvacijnimi sulfidnimi midno nikelevimi rodov pov yazanimi z ultraosnovnimi porodami i gidrotermalno metasomatichnimi midno sulfidnimi rodov z magnetitom ridkisnozemelnimi elementami i zolotom Rozvidani zagalni zapasi midi bl 1 mln t Na rodov Sinkuyen pivn shid krayini rozvidani zapasi midi stanovlyat 550 tis t pri serednomu vmisti Cu 1 07 Olovo Rodov rud olova roztashovani v mezhah troh olovorudnih rajoniv v Bakbo i Chungbo Prognozni zapasi olov yanih rud dosyagayut dek soten tis t Osnovni yih zapasi pov yazani z rozsipnimi rodovishami Rudi ridkisnozemelnih elementiv v osn ceriyevoyi grupi mayut prognozni zapasi dekilka mln t z vmistom oksidiv 2 10 Zoloto V yetnam maye visim zolotonosnih plosh na pivnochi v okolici Hanoya i dva na pivdni Mining Annual Review 2002 povidomlyaye pro znachne vidkrittya alyuvialnogo i elyuvialnogo zolota yake zrobili u V yetnami kompaniyi Tiberon Minerals Ltd of Canada i Nui Phao Rodovishe zoloto sribnih rud Fuok Son rozvidane kompaniyeyu Olympus Pacific Minerals Mineralizaciya okremih zon rodov skladaye v duzhkah serednij vmist Au i Ag v g t 108 0 110 4 m 28 22 i 74 91 103 0 107 4 m 14 18 i 0 46 Mineralizaciya priurochena do krila antiklinali sho zanuryuyetsya Inshi metali Vidomi rodov i viyavi svincyu cinku surmi rtuti molibdenu volframu radioaktivnih elementiv ta in Girnichohimichna sirovina Najbilshe znachennya mayut rodovisha apatitu Pokladi apatitu skoncentrovani v zoni rozvitku piznodokembrijskih rannokembrijskih vidkladiv vzdovzh pravogo berega r Hongha rodov Laokaj Potuzhnist apatitovih plastiv do desyatkiv m Vmist R2O5 8 41 Resursi apatitu dosyagayut dek mlrd t Nerudna industrialna sirovina i nerudni bud materiali Na ter V rozvidani rodov kaolinu pirofilitu grafitu muskovitu kvarcovih piskiv oblicyuvalnogo kamenyu Rodov kaolinu predstavleni dvoma osn genetichnimi tipami vivitryuvannya i gidrotermalnogo metasomatozu Zapasi kaolinu rodov vivitryuvannya ocinyuyutsya v 27 mln t Zapasi rodov pirofilitu Tanmaj ocineni v 5 mln t Grafit Rodov grafitu ye v rajonah Namthi Maua Niong Khiong Voni pov yazani z kristalichnimi slancyami i pererobleni gidrotermalno metasomatichnimi procesami Rozvidani zapasi troh rodov 5 mln t prognozni zapasi stanovlyat 10 15 mln t pri vmisti v rudah vuglecyu 8 35 Dorogocinni kameni u V zustrichayutsya v bazaltah sapfir cirkon shpinel olivin granat opal metamorfichnih porodah granat korund sfen pegmatitah i gidrotermalnih zhilah beril k morion almandin ametist dimchastij kvarc ta in Najchastishi bagati skupchennya tektitiv prognozni zapasi ocinyuyutsya sotnyami kg Rubini ye u centralnomu V yetnami Div takozhGirnicha promislovist V yetnamu Geologiya V yetnamu Gidrogeologiya V yetnamu Ekonomika V yetnamuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020