Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло́ Зо́лотов (13 листопада 1892, м. Таганрог — † 8 листопада 1979, м. Люблін) — військовий льотчик Армії УНР.
| Павло Золотов | ||||
|---|---|---|---|---|
 Поручник | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 13 листопада 1892 Таганрог | |||
| Смерть | 8 листопада 1979 (86 років) Польща, Люблін | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |  УНР | |||
| Рід військ | Повітряний флот УНР  | |||
| Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна Друга Світова війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Золотов Павло у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 13 листопада 1892 у Таганрозі в родині донського козака та польки. У 17-річному віці захопився авіаційною справою, невдовзі втік з дому, дістався до Санкт-Петербурга, де влаштувався учнем механіка.
У 1913 р. склав іспити на звання авіаційного механіка, згодом працював старшим механіком на російському військовому аеродромі Мокотов у Варшаві. 1915 р. закінчив Севастопольську військову авіаційну школу, згодом брав участь у повітряних боях на фронті Першої світової війни; останнє звання — поручник.
У 1918 р. служив льотчиком 2-го гарматного загону 2-го Подільського авіаційного дивізіону Армії Української Держави. У 1920 р. вступив до 1-ї Запорізької авіаційної ескадрильї Армії УНР, у складі якої потрапив у 1-шу польсько-французьку авіаційну школу в Бидгощі.
На запрошення поляків працював там інструктором до 1926 р. 1924 р. придбав два списаних літаки типу «Альбатрос» ВИ, на яких почав перевозити пасажирів, виступав як льотчик-спортсмен і займався рекламою різних підприємств, малюючи їх товарові знаки на своїх літаках. Крім того, протягом 1926—1932 рр. працював інструктором авіації в аероклубах Вільно та Лодзі. З 1932 р. працював інструктором і випробувачем літаків в авіаційному клубі Любліна.
1944-му заарештований нацистською владою та як заручник вивезений до Німеччини. 1945 р. повернувся до Любліна, де обійняв посаду керівника цивільного авіаційного клубу. 1949 р. від польської комуністичної влади отримав заборону літати; поновив польоти на спортивних літаках лише 1960 р. Протягом 1950—1970-х років займався реставрацією старих літаків, які зберігалися у колекціях Музею авіації й аеронавтики у Кракові та Музею техніки у Варшаві.
Помер і похований у Любліні.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- [1] [ 3 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zolotov Pavlo Zo lotov 13 listopada 1892 m Taganrog 8 listopada 1979 m Lyublin vijskovij lotchik Armiyi UNR Pavlo Zolotov PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya13 listopada 1892 1892 11 13 TaganrogSmert8 listopada 1979 1979 11 08 86 rokiv Polsha LyublinVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskPovitryanij flot UNRVijni bitviPersha Svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Druga Svitova vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Zolotov Pavlo u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 13 listopada 1892 u Taganrozi v rodini donskogo kozaka ta polki U 17 richnomu vici zahopivsya aviacijnoyu spravoyu nevdovzi vtik z domu distavsya do Sankt Peterburga de vlashtuvavsya uchnem mehanika U 1913 r sklav ispiti na zvannya aviacijnogo mehanika zgodom pracyuvav starshim mehanikom na rosijskomu vijskovomu aerodromi Mokotov u Varshavi 1915 r zakinchiv Sevastopolsku vijskovu aviacijnu shkolu zgodom brav uchast u povitryanih boyah na fronti Pershoyi svitovoyi vijni ostannye zvannya poruchnik U 1918 r sluzhiv lotchikom 2 go garmatnogo zagonu 2 go Podilskogo aviacijnogo divizionu Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi U 1920 r vstupiv do 1 yi Zaporizkoyi aviacijnoyi eskadrilyi Armiyi UNR u skladi yakoyi potrapiv u 1 shu polsko francuzku aviacijnu shkolu v Bidgoshi Na zaproshennya polyakiv pracyuvav tam instruktorom do 1926 r 1924 r pridbav dva spisanih litaki tipu Albatros VI na yakih pochav perevoziti pasazhiriv vistupav yak lotchik sportsmen i zajmavsya reklamoyu riznih pidpriyemstv malyuyuchi yih tovarovi znaki na svoyih litakah Krim togo protyagom 1926 1932 rr pracyuvav instruktorom aviaciyi v aeroklubah Vilno ta Lodzi Z 1932 r pracyuvav instruktorom i viprobuvachem litakiv v aviacijnomu klubi Lyublina 1944 mu zaareshtovanij nacistskoyu vladoyu ta yak zaruchnik vivezenij do Nimechchini 1945 r povernuvsya do Lyublina de obijnyav posadu kerivnika civilnogo aviacijnogo klubu 1949 r vid polskoyi komunistichnoyi vladi otrimav zaboronu litati ponoviv poloti na sportivnih litakah lishe 1960 r Protyagom 1950 1970 h rokiv zajmavsya restavraciyeyu starih litakiv yaki zberigalisya u kolekciyah Muzeyu aviaciyi j aeronavtiki u Krakovi ta Muzeyu tehniki u Varshavi Pomer i pohovanij u Lyublini DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 1 3 sichnya 2012 u Wayback Machine