Жолдаки́ — станове козацьке село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 149 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кузьківська сільська рада.
село Жолдаки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Конотопський район |
Рада | Кузьківська сільська рада |
Облікова картка | Жолдаки |
Основні дані | |
Населення | 149 |
Поштовий індекс | 41634 |
Телефонний код | +380 5447 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°23′21″ пн. ш. 33°20′17″ сх. д. / 51.38917° пн. ш. 33.33806° сх. д.Координати: 51°23′21″ пн. ш. 33°20′17″ сх. д. / 51.38917° пн. ш. 33.33806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 137 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41632, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Кузьки, вул. Шевченка, 12 |
Сільський голова | Новіков Ігор Володимирович |
Карта | |
Жолдаки | |
Жолдаки | |
Мапа | |
Географія
Село Жолдаки знаходиться на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Новомутин, на протилежному березі — село Заболотове (Кролевецький район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. До села примикає великий лісовий масив (дуб, осика, сосна).
Назва
За Польщі żоłdak — це назва найманого вояка, що отримував żоłd, тобто платню.
Історія
Засноване 1721.
При гетьмані Івані Скоропадському служилі жолдаки (жолнери) попросили у гетьмана біля урочища Стара на березі Сейму землю для поселення своїх сімей. Так і виникло село Жолдаки. 1726, після ревізії власностей покійного гетьмана Івана Мазепи, населення Жолдаків приписане до «Батуринського присуду». А 1729 село було вже настільки значним, що в ньому побудували церкву.
Кріпосне московське право на село Жолдаки не поширилося, бо тут мешкали заможні станові козаки. В кінці XIX і на початку XX століття основні маси орної землі, ліси, луки зосередилися в їхніх руках. Це були козаки А. Лелека, І. Максименко, І. Ткаченко, родина Каліфських та інші. Кожен з них мав по 25-30 десятин землі. І. Качура володів 70 десятинами. Малоземельні та безземельні селяни змушені були йти в найми або до поміщика Терещенка. Деякі селяни виїжджали на Далекий Схід або на Кубань.
1917 село визнало владу УНР, згодом — Української держави Гетьмана Павла Скоропадського. 1919 окуповано по черзі російськими комуністами та монархістами. Стабільний окупаційний режим московських більшовиків встановлено 1921.
Комуністичні Голодомори
Колективізація в Жолдаках розпочалася в 1930 році. На місці пограбованої комуністами садиби козака І. Ткаченка окупанти створили колгосп, у який зігнали місцевих селян. У 1931 комуністи сколотили ще два колгоспи: «Третій вирішальний» та «Червоний Перекоп». Після цього почали терор голодом, від якого гинули переважно старі та діти. У вересні 1941 сталіністи, які організували Голодомор, утекли із села, а через 2 роки у вересні 1943 року вони знову прийшли сюди. 1946 року в селі знову організовано голод, яким убивали або упокорювали членів родин солдатів, насильно загнаних у сталінську армію.
1959 жолдаківський колгосп було приєднано до колгоспу «Україна» (центральна садиба — с. Кузьки).
Сьогодення
На території села діє будинок відпочинку, зведений силами каторжних працівників під час Голодомору 1933 року. Також літній табір для відпочинку школярів.
Пам'ятки
- На південний схід від с. Жолдаки та на захід від с. Прилужжя знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Мутинський». Територія заказника займає кілька лісових кварталів Ново-Мутинського лісництва Конотопського лісгоспу загальною площею 348 га. Це дві територіально роз'єднані лісові ділянки, розміщені на терасі Сейму. Добре збережена і різноманітна ділянка з дуже багатим рослинним і тваринним світом. Заказник входить до складу Сеймського РЛП.
Відомі люди
- Гурський Яків Пантелеймонович — мовознавець. Дійсний член НТШ (1982).
Примітки
- Тищенко Костянтин. Про географічні назви Конотопщини
- Лазаревский А. Описание старой Малороссии. ‒ Т. 2: Полк Нежинский. ‒ К., 1893. ‒ с. 221-222.
Посилання
Погода в селі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zholdaki stanove kozacke selo v Ukrayini u Popivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 149 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Kuzkivska silska rada selo Zholdaki Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Rada Kuzkivska silska rada Oblikova kartka Zholdaki Osnovni dani Naselennya 149 Poshtovij indeks 41634 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 23 21 pn sh 33 20 17 sh d 51 38917 pn sh 33 33806 sh d 51 38917 33 33806 Koordinati 51 23 21 pn sh 33 20 17 sh d 51 38917 pn sh 33 33806 sh d 51 38917 33 33806 Serednya visota nad rivnem morya 137 m Misceva vlada Adresa radi 41632 Sumska obl Konotopskij r n s Kuzki vul Shevchenka 12 Silskij golova Novikov Igor Volodimirovich Karta Zholdaki Zholdaki MapaGeografiyaSelo Zholdaki znahoditsya na livomu berezi richki Sejm vishe za techiyeyu na vidstani 6 km roztashovane selo Novomutin na protilezhnomu berezi selo Zabolotove Kroleveckij rajon Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera Do sela primikaye velikij lisovij masiv dub osika sosna NazvaZa Polshi zoldak ce nazva najmanogo voyaka sho otrimuvav zold tobto platnyu IstoriyaZasnovane 1721 Pri getmani Ivani Skoropadskomu sluzhili zholdaki zholneri poprosili u getmana bilya urochisha Stara na berezi Sejmu zemlyu dlya poselennya svoyih simej Tak i viniklo selo Zholdaki 1726 pislya reviziyi vlasnostej pokijnogo getmana Ivana Mazepi naselennya Zholdakiv pripisane do Baturinskogo prisudu A 1729 selo bulo vzhe nastilki znachnim sho v nomu pobuduvali cerkvu Kriposne moskovske pravo na selo Zholdaki ne poshirilosya bo tut meshkali zamozhni stanovi kozaki V kinci XIX i na pochatku XX stolittya osnovni masi ornoyi zemli lisi luki zoseredilisya v yihnih rukah Ce buli kozaki A Leleka I Maksimenko I Tkachenko rodina Kalifskih ta inshi Kozhen z nih mav po 25 30 desyatin zemli I Kachura volodiv 70 desyatinami Malozemelni ta bezzemelni selyani zmusheni buli jti v najmi abo do pomishika Tereshenka Deyaki selyani viyizhdzhali na Dalekij Shid abo na Kuban 1917 selo viznalo vladu UNR zgodom Ukrayinskoyi derzhavi Getmana Pavla Skoropadskogo 1919 okupovano po cherzi rosijskimi komunistami ta monarhistami Stabilnij okupacijnij rezhim moskovskih bilshovikiv vstanovleno 1921 Komunistichni Golodomori Kolektivizaciya v Zholdakah rozpochalasya v 1930 roci Na misci pograbovanoyi komunistami sadibi kozaka I Tkachenka okupanti stvorili kolgosp u yakij zignali miscevih selyan U 1931 komunisti skolotili she dva kolgospi Tretij virishalnij ta Chervonij Perekop Pislya cogo pochali teror golodom vid yakogo ginuli perevazhno stari ta diti U veresni 1941 stalinisti yaki organizuvali Golodomor utekli iz sela a cherez 2 roki u veresni 1943 roku voni znovu prijshli syudi 1946 roku v seli znovu organizovano golod yakim ubivali abo upokoryuvali chleniv rodin soldativ nasilno zagnanih u stalinsku armiyu 1959 zholdakivskij kolgosp bulo priyednano do kolgospu Ukrayina centralna sadiba s Kuzki SogodennyaNa teritoriyi sela diye budinok vidpochinku zvedenij silami katorzhnih pracivnikiv pid chas Golodomoru 1933 roku Takozh litnij tabir dlya vidpochinku shkolyariv Pam yatkiBotanichnij zakaznik miscevogo znachennya Mutinskij Na pivdennij shid vid s Zholdaki ta na zahid vid s Priluzhzhya znahoditsya botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Mutinskij Teritoriya zakaznika zajmaye kilka lisovih kvartaliv Novo Mutinskogo lisnictva Konotopskogo lisgospu zagalnoyu plosheyu 348 ga Ce dvi teritorialno roz yednani lisovi dilyanki rozmisheni na terasi Sejmu Dobre zberezhena i riznomanitna dilyanka z duzhe bagatim roslinnim i tvarinnim svitom Zakaznik vhodit do skladu Sejmskogo RLP Vidomi lyudiGurskij Yakiv Pantelejmonovich movoznavec Dijsnij chlen NTSh 1982 PrimitkiTishenko Kostyantin Pro geografichni nazvi Konotopshini Lazarevskij A Opisanie staroj Malorossii T 2 Polk Nezhinskij K 1893 s 221 222 PosilannyaPogoda v seli 19 grudnya 2011 u Wayback Machine