Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'язниця «Діброва» у Станиславові (від 1939 року — Станіславі, нині Івано-Франківську) — пам'ятка архітектури, одна зі споруд, збудованих у Західній Україні за Австро-Угорської імперії.
| «Діброва» | |
|---|---|
 | |
| Тип | в’язниця |
| Країна |  Україна і  Австро-Угорщина |
| Розташування | Івано-Франківськ |
| 48.909178, 24.699347 | |
| Засновано | 1 липня 1883 |
| Адреса | м. Івано-Франківськ, вулиця Чорновола,119а |
 В'язниця «Діброва» у Вікісховищі | |
Будівництво
У 1878 році уряд Австро-Угорщини придбав у Станиславівського маґістрату землю на околиці міста. Раніше там був дубовий ліс, який з часом перетворився на міський парк Діброва. Зразу ж після купівлі землі розпочалося будівництво в'язниці (автор проєкту — німецький інженер Йозеф Браунзайс). 1 липня 1883 року відбулося відкриття нової в'язниці, яку в народі охрестили «Дібровою».
Опис
Пенітенціарний заклад збудовано у стилі неокласицизму. Він складався з триповерхового в'язничного корпусу у формі букви «Н», контрольно-пропускного пункту та двох будинків для обслуги.
В'язницю оточував п'ятиметровий мур, який знадвору підсвічували яскраві лампи. У мурі була тільки одна брама, на якій постійно стояло двоє озброєних вартових. Всередині в'язницю охороняла тюремна сторожа. Коридори перегороджували залізні ґрати зі спеціальними замками, які можна було відкрити лише з боку головного коридору. Кожна камера закривалася дверима із малим заґратованим вікном угорі. Коридори й камери протягом доби були яскраво освітлені. Ззовні в'язницю охороняла спеціальна військова варта.
Усі будівлі були облаштовані водопроводом, каналізацією, пічним опаленням та вентиляцією. У в'язниці діяли греко-католицька і православна каплиці та школа.
Тюрма була розрахована на 1000 в'язнів чоловічої статі православного та греко-католицького віросповідання. Фактично тут відбували покарання в основному українці.
Історія та сьогодення
Втечу з неї вважали неможливою. Але в 1911 році львівський студент Мирослав Січинський, засуджений на 20 років за вбивство намісника Галичини Анджея Потоцького, з допомогою українських патріотів покинув в'язницю, переодягнувшись у форму наглядача. Ця втеча набула в Європі широкого розголосу.
1 серпня 1914 року розпочалася Перша світова війна. 3 вересня Станиславів захопила російська армія — в'язниця припинила своє існування.
У 1918 році на території тюрми розташувалися казарми 20-го українського полку крайової оборони Австро-Угорської імперії.
1 листопада 1918 року відбувся Листопадовий зрив і над казармами замайорів синьо-жовтий прапор.
24 травня 1919 року у Станиславові відбулося повстання бойовиків Польської організації військової і 25 травня війська ЗУНР були змушені залишити місто. У приміщенні колишньої «Діброви» поляки обладнали тюрму для військовослужбовців.
У вересні 1939 року радянські війська захопили Західну Україну, у будівлі обладнали військові казарми для Червоної армії.
2 липня 1941 року до міста ввійшли угорські війська, які були союзниками німецької армії. У приміщенні в'язниці було створено Станіславський концентраційний табір для військовополонених — «Шталаґ-371».
У дерев'яних бараках, які розміщувалися по зовнішньому периметру табору, утримували радянських полонених. У кам'яній будівлі сиділи голландські льотчики, для яких у таборі обладнали душову, лазарет, музичний зал, у дворі — спортивний майданчик.
За всю історію існування табору «Шталаґ-371» було три спроби втечі. У березні 1944 року, коли радянські війська здійснила спробу звільнити місто, група голландських військових пілотів, серед яких був молодий поручик Едвард ван Ґотеґем, зробили підкоп під стіною і через нього проникли на околиці міста, а згодом пристали до одного з відділів УПА.
Після закінчення Другої світової війни в 1946 році будівлю колишнього табору передали авіаційній військовій частині. Згодом тут було побудовано спортивний зал, солдатську й офіцерську їдальні, котельню, теплицю. Замість пічного встановили парове опалення.
У 1994 році в пам'ять про голландських військовополонених за присутності першого посла Королівства Нідерландів в Україні Р. Серрі на території військової частини відкрито обеліск.
У 2001 році було проведено капітальний ремонт будівлі, оновлено фасад, перекрито дах, заасфальтовано плац, відреставровано контрольно-пропускний пункт, який став справжньою окрасою міста.
У літературі
Колишній в'язень Василь Маковський описав своє перебування в цюпі в серпні 1914.
Джерела
- Бондарев, І. Таємниці «Діброви» / І. Бондарев // Фортеця на Волоському тракті / І. Бондарев. — Івано-Франківськ, 2007. — С. 44—52.
- Бондарев, І. В'язниці старого Станиславова /І. Бондарев // Репортер. — 2014. — 25 верес. — С. 20.[1] [ 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Головатий, М. В'язниця «Діброва» / М. Головатий // Ї: незалежний культурологічний часопис. — 2009. — Чис. 55.
- Полєк, В. Майданами та вулицями Івано-Франківська: іст.-культ. путівник / В. Полєк. — Львів: Світло і тінь, 1994. — 89 с. — Із змісту: [про в'язницю «Діброва»]. — С. 31.
- Шпільчак, В. Станиславів — Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Л. : Світ, 2011. — 295 с. — Із змісту: [про в'язницю «Діброва»]. — С. 179–181.
Посилання
- В'язничний щоденник. Неймовірні свідчення в'язня про станиславівську Діброву
- В'язничний щоденник ІІІ. Неймовірні свідчення в'язня про станиславівську Діброву [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Справа Січинського: як молодий політик вбив галицького намісника і втік зі Станіславської в'язниці - frankivsk-yes
Примітки
- Бондарев, І. В'язниці старого Станиславова [ 29 вересня 2014 у Wayback Machine.] / І. Бондарев // Репортер. — 2014. — 25 верес. — С. 20.
- Шпільчак, В. Станиславів — Івано-Франківськ : Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Л. : Світ, 2011. — 295 с. — Із змісту: [про в'язницю «Діброва»]. — С.179—181
- Бондарев, І. Таємниці «Діброви» / І. Бондарев // Фортеця на Волоському тракті / І. Бондарев. — Івано-Франківськ, 2007. — С. 44—52.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yaznicya Dibrova u Stanislavovi vid 1939 roku Stanislavi nini Ivano Frankivsku pam yatka arhitekturi odna zi sporud zbudovanih u Zahidnij Ukrayini za Avstro Ugorskoyi imperiyi Dibrova Tipv yaznicyaKrayina Ukrayina i Avstro UgorshinaRoztashuvannyaIvano Frankivsk48 909178 24 699347Zasnovano1 lipnya 1883Adresam Ivano Frankivsk vulicya Chornovola 119a V yaznicya Dibrova u Vikishovishi Plan proekt v yaznici 1878 r 1879 r ta fotografiyi 1883 r Stalag 371 Stalag 371BudivnictvoU 1878 roci uryad Avstro Ugorshini pridbav u Stanislavivskogo magistratu zemlyu na okolici mista Ranishe tam buv dubovij lis yakij z chasom peretvorivsya na miskij park Dibrova Zrazu zh pislya kupivli zemli rozpochalosya budivnictvo v yaznici avtor proyektu nimeckij inzhener Jozef Braunzajs 1 lipnya 1883 roku vidbulosya vidkrittya novoyi v yaznici yaku v narodi ohrestili Dibrovoyu OpisPenitenciarnij zaklad zbudovano u stili neoklasicizmu Vin skladavsya z tripoverhovogo v yaznichnogo korpusu u formi bukvi N kontrolno propusknogo punktu ta dvoh budinkiv dlya obslugi V yaznicyu otochuvav p yatimetrovij mur yakij znadvoru pidsvichuvali yaskravi lampi U muri bula tilki odna brama na yakij postijno stoyalo dvoye ozbroyenih vartovih Vseredini v yaznicyu ohoronyala tyuremna storozha Koridori peregorodzhuvali zalizni grati zi specialnimi zamkami yaki mozhna bulo vidkriti lishe z boku golovnogo koridoru Kozhna kamera zakrivalasya dverima iz malim zagratovanim viknom ugori Koridori j kameri protyagom dobi buli yaskravo osvitleni Zzovni v yaznicyu ohoronyala specialna vijskova varta Usi budivli buli oblashtovani vodoprovodom kanalizaciyeyu pichnim opalennyam ta ventilyaciyeyu U v yaznici diyali greko katolicka i pravoslavna kaplici ta shkola Tyurma bula rozrahovana na 1000 v yazniv cholovichoyi stati pravoslavnogo ta greko katolickogo virospovidannya Faktichno tut vidbuvali pokarannya v osnovnomu ukrayinci Istoriya ta sogodennyaVtechu z neyi vvazhali nemozhlivoyu Ale v 1911 roci lvivskij student Miroslav Sichinskij zasudzhenij na 20 rokiv za vbivstvo namisnika Galichini Andzheya Potockogo z dopomogoyu ukrayinskih patriotiv pokinuv v yaznicyu pereodyagnuvshis u formu naglyadacha Cya vtecha nabula v Yevropi shirokogo rozgolosu 1 serpnya 1914 roku rozpochalasya Persha svitova vijna 3 veresnya Stanislaviv zahopila rosijska armiya v yaznicya pripinila svoye isnuvannya U 1918 roci na teritoriyi tyurmi roztashuvalisya kazarmi 20 go ukrayinskogo polku krajovoyi oboroni Avstro Ugorskoyi imperiyi 1 listopada 1918 roku vidbuvsya Listopadovij zriv i nad kazarmami zamajoriv sino zhovtij prapor 24 travnya 1919 roku u Stanislavovi vidbulosya povstannya bojovikiv Polskoyi organizaciyi vijskovoyi i 25 travnya vijska ZUNR buli zmusheni zalishiti misto U primishenni kolishnoyi Dibrovi polyaki obladnali tyurmu dlya vijskovosluzhbovciv U veresni 1939 roku radyanski vijska zahopili Zahidnu Ukrayinu u budivli obladnali vijskovi kazarmi dlya Chervonoyi armiyi 2 lipnya 1941 roku do mista vvijshli ugorski vijska yaki buli soyuznikami nimeckoyi armiyi U primishenni v yaznici bulo stvoreno Stanislavskij koncentracijnij tabir dlya vijskovopolonenih Shtalag 371 U derev yanih barakah yaki rozmishuvalisya po zovnishnomu perimetru taboru utrimuvali radyanskih polonenih U kam yanij budivli sidili gollandski lotchiki dlya yakih u tabori obladnali dushovu lazaret muzichnij zal u dvori sportivnij majdanchik Za vsyu istoriyu isnuvannya taboru Shtalag 371 bulo tri sprobi vtechi U berezni 1944 roku koli radyanski vijska zdijsnila sprobu zvilniti misto grupa gollandskih vijskovih pilotiv sered yakih buv molodij poruchik Edvard van Gotegem zrobili pidkop pid stinoyu i cherez nogo pronikli na okolici mista a zgodom pristali do odnogo z viddiliv UPA Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v 1946 roci budivlyu kolishnogo taboru peredali aviacijnij vijskovij chastini Zgodom tut bulo pobudovano sportivnij zal soldatsku j oficersku yidalni kotelnyu teplicyu Zamist pichnogo vstanovili parove opalennya U 1994 roci v pam yat pro gollandskih vijskovopolonenih za prisutnosti pershogo posla Korolivstva Niderlandiv v Ukrayini R Serri na teritoriyi vijskovoyi chastini vidkrito obelisk U 2001 roci bulo provedeno kapitalnij remont budivli onovleno fasad perekrito dah zaasfaltovano plac vidrestavrovano kontrolno propusknij punkt yakij stav spravzhnoyu okrasoyu mista U literaturiKolishnij v yazen Vasil Makovskij opisav svoye perebuvannya v cyupi v serpni 1914 DzherelaBondarev I Tayemnici Dibrovi I Bondarev Fortecya na Voloskomu trakti I Bondarev Ivano Frankivsk 2007 S 44 52 Bondarev I V yaznici starogo Stanislavova I Bondarev Reporter 2014 25 veres S 20 1 29 veresnya 2014 u Wayback Machine Golovatij M V yaznicya Dibrova M Golovatij Yi nezalezhnij kulturologichnij chasopis 2009 Chis 55 Polyek V Majdanami ta vulicyami Ivano Frankivska ist kult putivnik V Polyek Lviv Svitlo i tin 1994 89 s Iz zmistu pro v yaznicyu Dibrova S 31 Shpilchak V Stanislaviv Ivano Frankivsk Misto davnye i suchasne V Shpilchak Z Sokolovskij M Golovatij L Svit 2011 295 s Iz zmistu pro v yaznicyu Dibrova S 179 181 PosilannyaV yaznichnij shodennik Nejmovirni svidchennya v yaznya pro stanislavivsku Dibrovu V yaznichnij shodennik III Nejmovirni svidchennya v yaznya pro stanislavivsku Dibrovu 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Sprava Sichinskogo yak molodij politik vbiv galickogo namisnika i vtik zi Stanislavskoyi v yaznici frankivsk yesPrimitkiBondarev I V yaznici starogo Stanislavova 29 veresnya 2014 u Wayback Machine I Bondarev Reporter 2014 25 veres S 20 Shpilchak V Stanislaviv Ivano Frankivsk Misto davnye i suchasne V Shpilchak Z Sokolovskij M Golovatij L Svit 2011 295 s Iz zmistu pro v yaznicyu Dibrova S 179 181 Bondarev I Tayemnici Dibrovi I Bondarev Fortecya na Voloskomu trakti I Bondarev Ivano Frankivsk 2007 S 44 52