Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

OpenVZ це реалізація технології віртуалізації на рівні ОС яка базується на ядрі Linux OpenVZ дозволяє на одному фізичном

OpenVZ

OpenVZ

OpenVZ — це реалізація технології віртуалізації на рівні ОС, яка базується на ядрі Linux. OpenVZ дозволяє на одному фізичному сервері запускати безліч ізольованих копій ОС, які називають віртуальні приватні сервери (англ. Virtual Private Servers, VPS) або віртуальні середовища (англ. Virtual Environments, VE).

OpenVZ
image
image
віртуалізація на рівні ОС
Тип віртуалізація
Розробник Співтовариство, підтримується Parallels
Стабільний випуск

Ядро:
2.6.32
3.10.0 (експериментальне)
vzctl — 4.9.4

vzquota — 3.1
Версії 7.0 (26 липня 2016)[1]
Платформа x86, IA-64, PowerPC, SPARC
Операційна система (GNU/Linux)
Ліцензія GNU GPL v.2
Репозиторій src.openvz.org/scm/ovz/openvz-docs.git
Вебсайт OpenVZ.org(англ.)]

Оскільки OpenVZ базується на ядрі Linux, на відміну від віртуальних машин (напр. VMware) або паравіртуалізаційних технологій (напр. Xen), у ролі «гостьових» систем можуть виступати тільки різні дистрибутиви (GNU/Linux). Проте віртуалізація на рівні ОС в OpenVZ дає кращу продуктивність, масштабованість, щільність розміщення, динамічне управління ресурсами, а також легкість в адмініструванні, ніж в альтернативних рішеннях. Згідно з сайтом OpenVZ, накладні витрати на віртуалізацію дуже малі й падіння продуктивності становить всього 1–3% порівняно зі звичайними Linux-системами.

OpenVZ є базовою платформою для Virtuozzo [ 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.] — пропрієтарного продукту . OpenVZ розповсюджується на умовах ліценції GNU GPL v.2.

OpenVZ складається з модифікованого ядра Linux і користувацьких утиліт.

Ядро

Ядро OpenVZ — це модифіковане ядро Linux, що додає концепцію віртуального середовища (VE). Ядро забезпечує віртуалізацію, ізоляцію, управління ресурсами та чекпоїнтінг (збереження поточного стану VE).

Віртуалізація й ізоляція

Кожна VE — це окрема сутність і з погляду власника VE вона виглядає практично як звичайний фізичний сервер. Кожна VE має свої власні:

  • Файли
Системні бібліотеки, застосунки, віртуалізовані ФС /proc и /sys, віртуалізовані блокування тощо.
  • Користувачі та групи
Свої власні користувачі та групи, включаючи root.
  • Дерево процесів
VE бачить тільки власні процеси (починаючи з init). Ідентифікатори процесів (PID) також віртуалізовани, тому PID програми init — 1, як і повинно бути.
  • Мережу
Віртуальний мережевий пристрій (venet), що дозволяє VE мати свої власні IP-адреси, набори правил маршрутизації та фаєрвол (netfilter/iptables).
  • Пристрої
За необхідності адміністратор OpenVZ сервера може дозволити VE доступ до реальних пристроїв, як мережеві адаптери, порти, розділи диска тощо.
  • Об'єкти IPC
Пам'ять, що розподіляється, семафори, повідомлення.

Управління ресурсами

Управління ресурсами в OpenVZ складається з трьох компонентів: дворівнева дискова квота, чесний планувальник процесора, і т. зв. юзербінкаунтери (англ. user beancounters). Ці ресурси можуть бути змінені під час роботи VE, перезавантаження не потрібне.

Дворівнева дискова квота

Адміністратор OpenVZ сервера може встановити дискові квоти на VE, в термінах дискового простору та кількості айнодів (англ. i-nodes), число яких приблизно дорівнює кількості файлів. Це перший рівень дискової квоти.

На додаток до цього, адміністратор VE (root) може використовувати звичайні утиліти всередині своєї VE для налаштувань стандартних дискових квот UNIX для користувачів і груп.

Чесний планувальник процесора

Планувальник процесора в OpenVZ також дворівневий. На першому рівні планувальник вирішує, якому VE дати квант процесорного часу, базуючись на значенні параметра cpuunits для VE. На другому рівні стандартний планувальник Linux вирішує, якому процесу у вибраному VE дати квант часу, базуючись на стандартних пріоритетах процесу в Linux тощо.

Адміністратор OpenVZ сервера може встановлювати різні значення cpuunits для різних VE, і процесорний час розподілятиметься відповідно до співвідношення призначених для VE величин .

Також є параметр обмеження — cpulimit, що встановлює у відсотках верхній ліміт процесорного часу, який відводиться для певного VE.

User Beancounters

User Beancounters — це набір лічильників, обмежень і гарантій на кожне VE. Є набір з приблизно 20 параметрів, які вибрані для того, щоб покрити всі аспекти роботи VE так, щоб ніяке VE не могло зловживати будь-яким обмежений для всього сервера ресурсом, таким чином перешкоджаючи іншим VE.

Наявні контрольовані ресурси — це, в основному, оперативна пам'ять та різні об'єкти в ядрі, н-д, сегменти пам'яті IPC, що розділяються, мережеві буфери тощо. Кожен ресурс можна подивитися у файлі /proc/user_beancounters — для нього є п'ять значень: поточне використання, максимальне використання (за весь час життя VE), бар'єр, ліміт і лічильник відмов. Сенс бар'єру та ліміту залежить від параметра; якщо коротко, то про них можна думати як про м'який ліміт і жорсткий ліміт. Якщо якийсь ресурс намагається перевищити ліміт, його лічильник відмов збільшується — тобто власник VE може бачити, що відбувається, шляхом читання файлу /proc/user_beancounters у своєму VE.

Чекпоїнтінг і міграція «на льоту»

Функціональність міграції «на льоту» та чекпоїнтінга була випущена для OpenVZ в середині квітня 2006. Вона дозволяє переносити VE з одного фізичного сервера на іншій без необхідності зупиняти/перезапускати VE. Цей процес називається чекпоїнтінг: VE «заморожується» і її повний стан зберігається у файл на диску. Далі цей файл можна перенести на іншу машину і там «розморозити» (відновити) VE. Затримка цього процесу (час, коли VE заморожена) — приблизно декілька секунд; важливо підкреслити, що це затримка в обслуговуванні, але не відмова в обслуговуванні.

Починаючи з версії 2.6.24, в ядро включено простори імен PID (англ. PID namespaces), унаслідок чого міграція «на льоту» стає «безпечною», оскільки в цьому випадку 2 процеси в різних VE зможуть мати один і той же pid.

Оскільки всі деталі стану VE, включаючи відкриті мережеві з'єднання, зберігаються, то з погляду користувача VE процес міграції виглядає як затримка відгуку: скажімо, одна з транзакцій бази даних зайняла більше часу, аніж зазвичай, і далі робота продовжується як завжди; таким чином, користувач не помічає, що його сервер баз даних працює вже на іншому сервері.

Ця можливість робить реальними такі сценарії, як апгрейд сервера без необхідності його перезавантаження: наприклад, якщо СУБД потрібно більше пам'яті або потужніший процесор, купуєте нове обладнання та мігруєте VE з СУБД на нього, а потім збільшуєте ліміти на цю VE. Якщо потрібно додати оперативної пам'яті до сервера, мігруєте всі VE з цього сервера на іншій, вимикаєте сервер, встановлюєте додаткову пам'ять, запускаєте сервер і мігруєте всі VE назад.

Відмінні риси OpenVZ

Масштабованість

З огляду на те, що OpenVZ використовує одне ядро для всіх VE, система є такою ж масштабованою, як і звичайне ядро Linux 2.6, тобто підтримує до 64-ти процесорів та до 64-ти ТБ оперативної пам'яті. Єдине віртуальне середовище може бути розширене до розмірів всього фізичного сервера, тобто використовувати весь доступний процесорний час і пам'ять.

Можна використовувати OpenVZ з єдиним віртуальним середовищем на сервері. Цей підхід дозволяє VE повністю використовувати всі апаратні ресурси сервера з практично «рідною» продуктивністю, користуючись додатковими перевагами: незалежність VE від «заліза», підсистему управління ресурсами, «живу» міграцію.

Щільність

image
Щільність OpenVZ на машині з 768 МБ (¾ ҐБ) оперативної пам'яті

OpenVZ здатна розміщувати сотні віртуальних середовищ на сучасному апаратному забезпеченні. Основними обмежувальними чинниками є обсяг ОЗП і швидкість процесора.

Графік справа показує залежність часу відгуку вебсерверів VE до кількості VE на машині.[] Вимірювання були зроблені на машині з 768 МБ (¾ ҐБ) ОЗП; на кожній VE був запущений звичайний набір процесів: init, , crond, sshd та вебсервер Apache. Демони Apache віддавали статичні сторінки, які закачувалися утилітою http_load, і при цьому вимірювався час першого відгуку. Як можна бачити, при збільшенні кількості VE час відгуку стає більше — це відбувається зважаючи на брак оперативної пам'яті та значного своппінгу.

У цьому сценарії можливо запустити до 120 таких VE на машині з ¾ ҐБ ОЗП. Оскільки при збільшенні обсягу оперативної пам'яті щільність зростає практично лінійно, можна екстраполювати, що на машині з 2 ҐБ пам'яті можливо запустити приблизно 320 таких VE, за умови збереження хорошої продуктивності.

Масове управління

Власник фізичного сервера з OpenVZ (root) може бачити всі процеси і файли всіх VE. Ця особливість робить можливим масове управління, на відміну від інших технологій віртуалізації (напр. VMware чи Xen), де віртуальні сервери є окремою сутністю, якою неможливо безпосередньо керувати з хост-системи.

Приклади використання

Ці приклади використання підходять до всіх віртуалізаційних технологій. Проте, унікальність технології віртуалізації на рівні ОС полягає в тому, що не потрібно багато «платити» за віртуалізацію (напр. втратою продуктивності тощо), що робить згадувані нижче сценарії ще привабливішими.

Безпека
Використовуйте окремі VE для кожного мережевого сервісу (напр. таких, як вебсервер, поштовий сервер, DNS сервер тощо). У випадку, якщо гакер знаходить і використовує вразливість в одному із застосунків, щоб потрапити до системи, все, що він зможе зламати, це той самий сервіс з уразливістю — решта сервісів знаходяться в окремих ізольованих VE, до яких він не матиме доступу.
Консолідація серверів
У наш час більшість серверів недовикористовуються (простоюють). Використовуючи OpenVZ, такі сервера можуть бути консолідовані (об'єднані) шляхом їх перенесення всередину віртуальних середовищ. Таким чином, можна збільшити завантаження серверів, зменшити займане ними місце (за рахунок скорочення кількості машин), і навіть заощадити на електроенергії.
Хостинг
Схоже, що віртуалізація на рівні ОС — це єдиний тип віртуалізації, який можуть собі дозволити гостинг-компанії, щоб продавати дешеві (н-д, за ціною $5…15 у місяць) віртуальні середовища для своїх клієнтів. Відмітьте при цьому, що ці дешеві VE мають повний рутовий доступ, а значить, власник VE може перевстановити усе, що завгодно, і навіть використовувати такі можливості, як власний брандмауер.
Розробка і тестування ПЗ
Зазвичай розробникам та тестувальникам програмного забезпечення під GNU/Linux потрібний доступ до безлічі різних дистрибутивів, і у них часто виникає необхідність перевстановлення дистрибутивів з нуля. Використовуючи OpenVZ, вони можуть отримати все це на одному сервері, без необхідності перезавантажень і з «рідною» продуктивністю. Нову «машину» можна створити за хвилину. Клонувати VE теж дуже просто — потрібно всього лише скопіювати файли VE, а також її конфігураційний файл.
Освіта
Кожен студент може отримати віртуальне середовище з правами адміністратора, у якому можна інсталювати різні дистрибутиви GNU/Linux.

Аналогічні технології

Інші реалізації технології віртуалізації на рівні операційної системи: LXC, , , ,

Недоліки

В ролі «гостьової» системи, можуть виступати лише різні дистрибутиви Linux.

Усі контейнери використовують один і той же своп-розділ. Свопінг обмежений лише побічно (параметром privvmpages, який по суті включає ОЗП та своп).[]

Див. також

Виноски

  1. http://openvz.livejournal.com/53870.html
  2. HPL-2007-59 technical report,

Джерела

  • Comparison with other virtualization techniques [ 8 березня 2007 у Wayback Machine.]
  • Офіційний сайт OpenVZ [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
  • Керівництво по створенню віртуальних виділених серверів на базі Virtuozzo [ 25 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

OpenVZ ce realizaciya tehnologiyi virtualizaciyi na rivni OS yaka bazuyetsya na yadri Linux OpenVZ dozvolyaye na odnomu fizichnomu serveri zapuskati bezlich izolovanih kopij OS yaki nazivayut virtualni privatni serveri angl Virtual Private Servers VPS abo virtualni seredovisha angl Virtual Environments VE OpenVZvirtualizaciya na rivni OSTip virtualizaciyaRozrobnik Spivtovaristvo pidtrimuyetsya ParallelsStabilnij vipusk Yadro 2 6 32 3 10 0 eksperimentalne vzctl 4 9 4 vzquota 3 1Versiyi 7 0 26 lipnya 2016 1 Platforma x86 IA 64 PowerPC SPARCOperacijna sistema GNU LinuxLicenziya GNU GPL v 2Repozitorij src openvz org scm ovz openvz docs gitVebsajt OpenVZ org angl Mediafajli u Vikishovishi Oskilki OpenVZ bazuyetsya na yadri Linux na vidminu vid virtualnih mashin napr VMware abo paravirtualizacijnih tehnologij napr Xen u roli gostovih sistem mozhut vistupati tilki rizni distributivi GNU Linux Prote virtualizaciya na rivni OS v OpenVZ daye krashu produktivnist masshtabovanist shilnist rozmishennya dinamichne upravlinnya resursami a takozh legkist v administruvanni nizh v alternativnih rishennyah Zgidno z sajtom OpenVZ nakladni vitrati na virtualizaciyu duzhe mali j padinnya produktivnosti stanovit vsogo 1 3 porivnyano zi zvichajnimi Linux sistemami OpenVZ ye bazovoyu platformoyu dlya Virtuozzo 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine propriyetarnogo produktu OpenVZ rozpovsyudzhuyetsya na umovah licenciyi GNU GPL v 2 OpenVZ skladayetsya z modifikovanogo yadra Linux i koristuvackih utilit YadroYadro OpenVZ ce modifikovane yadro Linux sho dodaye koncepciyu virtualnogo seredovisha VE Yadro zabezpechuye virtualizaciyu izolyaciyu upravlinnya resursami ta chekpoyinting zberezhennya potochnogo stanu VE Virtualizaciya j izolyaciya Kozhna VE ce okrema sutnist i z poglyadu vlasnika VE vona viglyadaye praktichno yak zvichajnij fizichnij server Kozhna VE maye svoyi vlasni FajliSistemni biblioteki zastosunki virtualizovani FS proc i sys virtualizovani blokuvannya tosho Koristuvachi ta grupiSvoyi vlasni koristuvachi ta grupi vklyuchayuchi root Derevo procesivVE bachit tilki vlasni procesi pochinayuchi z init Identifikatori procesiv PID takozh virtualizovani tomu PID programi init 1 yak i povinno buti MerezhuVirtualnij merezhevij pristrij venet sho dozvolyaye VE mati svoyi vlasni IP adresi nabori pravil marshrutizaciyi ta fayervol netfilter iptables PristroyiZa neobhidnosti administrator OpenVZ servera mozhe dozvoliti VE dostup do realnih pristroyiv yak merezhevi adapteri porti rozdili diska tosho Ob yekti IPCPam yat sho rozpodilyayetsya semafori povidomlennya Upravlinnya resursami Upravlinnya resursami v OpenVZ skladayetsya z troh komponentiv dvorivneva diskova kvota chesnij planuvalnik procesora i t zv yuzerbinkaunteri angl user beancounters Ci resursi mozhut buti zmineni pid chas roboti VE perezavantazhennya ne potribne Dvorivneva diskova kvota Administrator OpenVZ servera mozhe vstanoviti diskovi kvoti na VE v terminah diskovogo prostoru ta kilkosti ajnodiv angl i nodes chislo yakih priblizno dorivnyuye kilkosti fajliv Ce pershij riven diskovoyi kvoti Na dodatok do cogo administrator VE root mozhe vikoristovuvati zvichajni utiliti vseredini svoyeyi VE dlya nalashtuvan standartnih diskovih kvot UNIX dlya koristuvachiv i grup Chesnij planuvalnik procesora Planuvalnik procesora v OpenVZ takozh dvorivnevij Na pershomu rivni planuvalnik virishuye yakomu VE dati kvant procesornogo chasu bazuyuchis na znachenni parametra cpuunits dlya VE Na drugomu rivni standartnij planuvalnik Linux virishuye yakomu procesu u vibranomu VE dati kvant chasu bazuyuchis na standartnih prioritetah procesu v Linux tosho Administrator OpenVZ servera mozhe vstanovlyuvati rizni znachennya cpuunits dlya riznih VE i procesornij chas rozpodilyatimetsya vidpovidno do spivvidnoshennya priznachenih dlya VE velichin Takozh ye parametr obmezhennya cpulimit sho vstanovlyuye u vidsotkah verhnij limit procesornogo chasu yakij vidvoditsya dlya pevnogo VE User Beancounters User Beancounters ce nabir lichilnikiv obmezhen i garantij na kozhne VE Ye nabir z priblizno 20 parametriv yaki vibrani dlya togo shob pokriti vsi aspekti roboti VE tak shob niyake VE ne moglo zlovzhivati bud yakim obmezhenij dlya vsogo servera resursom takim chinom pereshkodzhayuchi inshim VE Nayavni kontrolovani resursi ce v osnovnomu operativna pam yat ta rizni ob yekti v yadri n d segmenti pam yati IPC sho rozdilyayutsya merezhevi buferi tosho Kozhen resurs mozhna podivitisya u fajli proc user beancounters dlya nogo ye p yat znachen potochne vikoristannya maksimalne vikoristannya za ves chas zhittya VE bar yer limit i lichilnik vidmov Sens bar yeru ta limitu zalezhit vid parametra yaksho korotko to pro nih mozhna dumati yak pro m yakij limit i zhorstkij limit Yaksho yakijs resurs namagayetsya perevishiti limit jogo lichilnik vidmov zbilshuyetsya tobto vlasnik VE mozhe bachiti sho vidbuvayetsya shlyahom chitannya fajlu proc user beancounters u svoyemu VE Chekpoyinting i migraciya na lotu Funkcionalnist migraciyi na lotu ta chekpoyintinga bula vipushena dlya OpenVZ v seredini kvitnya 2006 Vona dozvolyaye perenositi VE z odnogo fizichnogo servera na inshij bez neobhidnosti zupinyati perezapuskati VE Cej proces nazivayetsya chekpoyinting VE zamorozhuyetsya i yiyi povnij stan zberigayetsya u fajl na disku Dali cej fajl mozhna perenesti na inshu mashinu i tam rozmoroziti vidnoviti VE Zatrimka cogo procesu chas koli VE zamorozhena priblizno dekilka sekund vazhlivo pidkresliti sho ce zatrimka v obslugovuvanni ale ne vidmova v obslugovuvanni Pochinayuchi z versiyi 2 6 24 v yadro vklyucheno prostori imen PID angl PID namespaces unaslidok chogo migraciya na lotu staye bezpechnoyu oskilki v comu vipadku 2 procesi v riznih VE zmozhut mati odin i toj zhe pid Oskilki vsi detali stanu VE vklyuchayuchi vidkriti merezhevi z yednannya zberigayutsya to z poglyadu koristuvacha VE proces migraciyi viglyadaye yak zatrimka vidguku skazhimo odna z tranzakcij bazi danih zajnyala bilshe chasu anizh zazvichaj i dali robota prodovzhuyetsya yak zavzhdi takim chinom koristuvach ne pomichaye sho jogo server baz danih pracyuye vzhe na inshomu serveri Cya mozhlivist robit realnimi taki scenariyi yak apgrejd servera bez neobhidnosti jogo perezavantazhennya napriklad yaksho SUBD potribno bilshe pam yati abo potuzhnishij procesor kupuyete nove obladnannya ta migruyete VE z SUBD na nogo a potim zbilshuyete limiti na cyu VE Yaksho potribno dodati operativnoyi pam yati do servera migruyete vsi VE z cogo servera na inshij vimikayete server vstanovlyuyete dodatkovu pam yat zapuskayete server i migruyete vsi VE nazad Vidminni risi OpenVZMasshtabovanist Z oglyadu na te sho OpenVZ vikoristovuye odne yadro dlya vsih VE sistema ye takoyu zh masshtabovanoyu yak i zvichajne yadro Linux 2 6 tobto pidtrimuye do 64 ti procesoriv ta do 64 ti TB operativnoyi pam yati Yedine virtualne seredovishe mozhe buti rozshirene do rozmiriv vsogo fizichnogo servera tobto vikoristovuvati ves dostupnij procesornij chas i pam yat Mozhna vikoristovuvati OpenVZ z yedinim virtualnim seredovishem na serveri Cej pidhid dozvolyaye VE povnistyu vikoristovuvati vsi aparatni resursi servera z praktichno ridnoyu produktivnistyu koristuyuchis dodatkovimi perevagami nezalezhnist VE vid zaliza pidsistemu upravlinnya resursami zhivu migraciyu Shilnist Shilnist OpenVZ na mashini z 768 MB GB operativnoyi pam yati OpenVZ zdatna rozmishuvati sotni virtualnih seredovish na suchasnomu aparatnomu zabezpechenni Osnovnimi obmezhuvalnimi chinnikami ye obsyag OZP i shvidkist procesora Grafik sprava pokazuye zalezhnist chasu vidguku vebserveriv VE do kilkosti VE na mashini dzherelo Vimiryuvannya buli zrobleni na mashini z 768 MB GB OZP na kozhnij VE buv zapushenij zvichajnij nabir procesiv init crond sshd ta vebserver Apache Demoni Apache viddavali statichni storinki yaki zakachuvalisya utilitoyu http load i pri comu vimiryuvavsya chas pershogo vidguku Yak mozhna bachiti pri zbilshenni kilkosti VE chas vidguku staye bilshe ce vidbuvayetsya zvazhayuchi na brak operativnoyi pam yati ta znachnogo svoppingu U comu scenariyi mozhlivo zapustiti do 120 takih VE na mashini z GB OZP Oskilki pri zbilshenni obsyagu operativnoyi pam yati shilnist zrostaye praktichno linijno mozhna ekstrapolyuvati sho na mashini z 2 GB pam yati mozhlivo zapustiti priblizno 320 takih VE za umovi zberezhennya horoshoyi produktivnosti Masove upravlinnya Vlasnik fizichnogo servera z OpenVZ root mozhe bachiti vsi procesi i fajli vsih VE Cya osoblivist robit mozhlivim masove upravlinnya na vidminu vid inshih tehnologij virtualizaciyi napr VMware chi Xen de virtualni serveri ye okremoyu sutnistyu yakoyu nemozhlivo bezposeredno keruvati z host sistemi Prikladi vikoristannyaCi prikladi vikoristannya pidhodyat do vsih virtualizacijnih tehnologij Prote unikalnist tehnologiyi virtualizaciyi na rivni OS polyagaye v tomu sho ne potribno bagato platiti za virtualizaciyu napr vtratoyu produktivnosti tosho sho robit zgaduvani nizhche scenariyi she privablivishimi Bezpeka Vikoristovujte okremi VE dlya kozhnogo merezhevogo servisu napr takih yak vebserver poshtovij server DNS server tosho U vipadku yaksho gaker znahodit i vikoristovuye vrazlivist v odnomu iz zastosunkiv shob potrapiti do sistemi vse sho vin zmozhe zlamati ce toj samij servis z urazlivistyu reshta servisiv znahodyatsya v okremih izolovanih VE do yakih vin ne matime dostupu Konsolidaciya serveriv U nash chas bilshist serveriv nedovikoristovuyutsya prostoyuyut Vikoristovuyuchi OpenVZ taki servera mozhut buti konsolidovani ob yednani shlyahom yih perenesennya vseredinu virtualnih seredovish Takim chinom mozhna zbilshiti zavantazhennya serveriv zmenshiti zajmane nimi misce za rahunok skorochennya kilkosti mashin i navit zaoshaditi na elektroenergiyi Hosting Shozhe sho virtualizaciya na rivni OS ce yedinij tip virtualizaciyi yakij mozhut sobi dozvoliti gosting kompaniyi shob prodavati deshevi n d za cinoyu 5 15 u misyac virtualni seredovisha dlya svoyih kliyentiv Vidmitte pri comu sho ci deshevi VE mayut povnij rutovij dostup a znachit vlasnik VE mozhe perevstanoviti use sho zavgodno i navit vikoristovuvati taki mozhlivosti yak vlasnij brandmauer Rozrobka i testuvannya PZ Zazvichaj rozrobnikam ta testuvalnikam programnogo zabezpechennya pid GNU Linux potribnij dostup do bezlichi riznih distributiviv i u nih chasto vinikaye neobhidnist perevstanovlennya distributiviv z nulya Vikoristovuyuchi OpenVZ voni mozhut otrimati vse ce na odnomu serveri bez neobhidnosti perezavantazhen i z ridnoyu produktivnistyu Novu mashinu mozhna stvoriti za hvilinu Klonuvati VE tezh duzhe prosto potribno vsogo lishe skopiyuvati fajli VE a takozh yiyi konfiguracijnij fajl Osvita Kozhen student mozhe otrimati virtualne seredovishe z pravami administratora u yakomu mozhna instalyuvati rizni distributivi GNU Linux Analogichni tehnologiyiInshi realizaciyi tehnologiyi virtualizaciyi na rivni operacijnoyi sistemi LXC NedolikiV roli gostovoyi sistemi mozhut vistupati lishe rizni distributivi Linux Usi kontejneri vikoristovuyut odin i toj zhe svop rozdil Svoping obmezhenij lishe pobichno parametrom privvmpages yakij po suti vklyuchaye OZP ta svop dzherelo Div takozhVirtualizaciya na rivni operacijnoyi sistemi en Vinoskihttp openvz livejournal com 53870 html HPL 2007 59 technical report DzherelaComparison with other virtualization techniques 8 bereznya 2007 u Wayback Machine Oficijnij sajt OpenVZ 20 serpnya 2008 u Wayback Machine Kerivnictvo po stvorennyu virtualnih vidilenih serveriv na bazi Virtuozzo 25 veresnya 2008 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ