Царство Сакц'і (або Сакц'і') — маянська держава на території сучасного штату Чіапас (Мексика), що утворилася в середині або наприкінці V століття. Тривалий час боролася за владу в регіоні. Під час загальної кризи у IX ст. припинило існування. Назва перекладається як «Білий собака».
Царство Сакц'і | ||||
| ||||
Столиця | Лаканджа Цельталь | |||
Мови | мая | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | V ст. н.е. | |||
- Припинило існування | IX ст. н.е. IX ст. н.е. | |||
Заснування
Тривалий час було невідомо де саме точно розташовувалася столиця цього царства. Лише у 2020 році виявлено її в штаті Чіапас. Отримала назву . Знано, що сама держава знаходилася в Лакадонській області, де значні джунглі. Існують різні теорії щодо городищ — столиць царства Сакц'і, втім вони ще не отримали достеменного підтвердження. Появи міста-держави Сакц'і відносить до середини або кінця V ст., виходячи з відомостей, що в середині VI ст. — це було багата і самостійна держава. Другою половиною VI ст. датована найраніша згадка про царство Сакц'і. На монументі невідомого походження (так звана «Каракаська панель»), встановленому в другій половині VIII ст., повідомляється про отримання великої данини володарем Сакц'і в день 9.6.9.16.12, 6 Еб 5 Муваан (1 січня 564 року).
Разом з тим до 620-х років немає відомостей про діяльність його правителів. У першій чверті VII ст. Сакц'і вступила в союз з Баакульським царством проти Йокіб-К'інського царства. Але у 628 році цей союз зазнав поразки, й ахав (цар) потрапив у полон. Останній вимушений був визнати владу Йокіб-Кіна.
Боротьба за гегемонію
Втім до 680-х років за правління К'аб-Чан-Те царство отримує самостійність, а згодом встановлює зверхність над Йокіб-Кіном. Водночас висловлює амбіції на розширення влади. В цьому воно стикнулося з царством Попо'. У 693 році союзник останнього — царство Пе'туун — атакувало Сакц'і, спаливши декілька його поселень. Але вже через декілька днів Сакц'і перемогло військо Пе'тууна, а потім армію царства Ак'є.
У 706 році володарі Сакц'і прийняли додатковий титул «Священний Володар Ак'є», проте цей титул був номінальним, оскільки Ак'є залишилося під впливом держави Попо'. Наприкінці 710-х років Сакц'і зуміло посунути свого супротивника й у 717 році встановити зверхність над царством Шукальнаах, а у 720-х роках над державою Ак'є.
В часи володарювання ахава напочатку 760-х розширило владу на область Яшнііль, що тривалий час було частиною царства Йокіб-Кін. У 760-х роках відбулися війни з Па'чанським царством, в результаті яких Сакц'і зазнало поразки, а її цар (за іншим варіантом родич царя) потрапив у полон. Незважаючи на цю невдачу Сакц'і зуміло зберегти контроль над більшістю васалів. Боротьба з Па'чаном не припинилося, головним об'єктом протистояння стало царство Шукальнаах.
Занепад
У 785 році розпочалася нова війна проти Па'чана та союзного йому Шукальнааха. Того ж року війська Сакц'і зазнали невдачі, а 787 року військо ахава було двічі переможено супротивниками. Після цього на межі VIII—IX ст. відбулася війна з царством Попо', в якій останнє завдало поразки ахаву .
Незважаючи на серію військових поразок, Сакц'і й далі існувало. З цим царством пов'язаний один з найпізніших ієрогліфічних написів класичного періоду. Він зберігся на монументі невідомого походження, що знаходиться нині в приватній колекції в Лозанні, Швейцарія (відомий як «Лозаннська стела» або «Стела Ренделла»). Її головний герой — Бахлуй-Чі'іль-Уй-К'ук'-Маашей, сахаль володаря Сакц'і К'аб-Чан-Те. Йдеться про смерть сахаля та призначенням новим сахалем 864 року його сина Ах-Яша. Той факт, що стела належить не до царської, а сахальскої традиції, розглядається як ознака ослаблення центральної влади. Час зникнення царства Сакц'і невідомі, вважається наприкінці IX ст.
Примітки
- Багато царів Саку'і фігурують в текстах як К'аб-Чан-Те, тому А. Сафронов навіть припустив, що це могло бути не особисте ім'я, а династичний титул.
Джерела
- Biro P. Sak Tz'i' in the Classic Period Hieroglyphic Inscriptions // Mesoweb Articles, 2005. – P. 2-8, 20-30.
- Anaya A., Guenter S., Zender M. Sak Tz'i', a Classic Maya Center: A Locational Model Based on GIS and Epigraphy // Latin American Antiquity, Vol. 14, No. 2. – 2003. – P. 186—187.
- Сафронов А. В. Войны за Левобережье Усумасинты на рубеже VII—VIII вв.: проблема датировки и географии событий//Древний Восток и античный мир. Труды кафедры истории Древнего мира исторического факультета МГУ. Вып. 8. — М.: Академкнига, 2012.— С. 177.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Carstvo Sakc i abo Sakc i mayanska derzhava na teritoriyi suchasnogo shtatu Chiapas Meksika sho utvorilasya v seredini abo naprikinci V stolittya Trivalij chas borolasya za vladu v regioni Pid chas zagalnoyi krizi u IX st pripinilo isnuvannya Nazva perekladayetsya yak Bilij sobaka Carstvo Sakc i V st n e IX st n e Carstvo Sakc i istorichni kordoni na karti Stolicya Lakandzha Celtal Movi maya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane V st n e Pripinilo isnuvannya IX st n e IX st n e ZasnuvannyaTrivalij chas bulo nevidomo de same tochno roztashovuvalasya stolicya cogo carstva Lishe u 2020 roci viyavleno yiyi v shtati Chiapas Otrimala nazvu Znano sho sama derzhava znahodilasya v Lakadonskij oblasti de znachni dzhungli Isnuyut rizni teoriyi shodo gorodish stolic carstva Sakc i vtim voni she ne otrimali dostemennogo pidtverdzhennya Poyavi mista derzhavi Sakc i vidnosit do seredini abo kincya V st vihodyachi z vidomostej sho v seredini VI st ce bulo bagata i samostijna derzhava Drugoyu polovinoyu VI st datovana najranisha zgadka pro carstvo Sakc i Na monumenti nevidomogo pohodzhennya tak zvana Karakaska panel vstanovlenomu v drugij polovini VIII st povidomlyayetsya pro otrimannya velikoyi danini volodarem Sakc i v den 9 6 9 16 12 6 Eb 5 Muvaan 1 sichnya 564 roku Razom z tim do 620 h rokiv nemaye vidomostej pro diyalnist jogo praviteliv U pershij chverti VII st Sakc i vstupila v soyuz z Baakulskim carstvom proti Jokib K inskogo carstva Ale u 628 roci cej soyuz zaznav porazki j ahav car potrapiv u polon Ostannij vimushenij buv viznati vladu Jokib Kina Borotba za gegemoniyuVtim do 680 h rokiv za pravlinnya K ab Chan Te carstvo otrimuye samostijnist a zgodom vstanovlyuye zverhnist nad Jokib Kinom Vodnochas vislovlyuye ambiciyi na rozshirennya vladi V comu vono stiknulosya z carstvom Popo U 693 roci soyuznik ostannogo carstvo Pe tuun atakuvalo Sakc i spalivshi dekilka jogo poselen Ale vzhe cherez dekilka dniv Sakc i peremoglo vijsko Pe tuuna a potim armiyu carstva Ak ye U 706 roci volodari Sakc i prijnyali dodatkovij titul Svyashennij Volodar Ak ye prote cej titul buv nominalnim oskilki Ak ye zalishilosya pid vplivom derzhavi Popo Naprikinci 710 h rokiv Sakc i zumilo posunuti svogo suprotivnika j u 717 roci vstanoviti zverhnist nad carstvom Shukalnaah a u 720 h rokah nad derzhavoyu Ak ye V chasi volodaryuvannya ahava napochatku 760 h rozshirilo vladu na oblast Yashniil sho trivalij chas bulo chastinoyu carstva Jokib Kin U 760 h rokah vidbulisya vijni z Pa chanskim carstvom v rezultati yakih Sakc i zaznalo porazki a yiyi car za inshim variantom rodich carya potrapiv u polon Nezvazhayuchi na cyu nevdachu Sakc i zumilo zberegti kontrol nad bilshistyu vasaliv Borotba z Pa chanom ne pripinilosya golovnim ob yektom protistoyannya stalo carstvo Shukalnaah ZanepadU 785 roci rozpochalasya nova vijna proti Pa chana ta soyuznogo jomu Shukalnaaha Togo zh roku vijska Sakc i zaznali nevdachi a 787 roku vijsko ahava bulo dvichi peremozheno suprotivnikami Pislya cogo na mezhi VIII IX st vidbulasya vijna z carstvom Popo v yakij ostannye zavdalo porazki ahavu Nezvazhayuchi na seriyu vijskovih porazok Sakc i j dali isnuvalo Z cim carstvom pov yazanij odin z najpiznishih iyeroglifichnih napisiv klasichnogo periodu Vin zberigsya na monumenti nevidomogo pohodzhennya sho znahoditsya nini v privatnij kolekciyi v Lozanni Shvejcariya vidomij yak Lozannska stela abo Stela Rendella Yiyi golovnij geroj Bahluj Chi il Uj K uk Maashej sahal volodarya Sakc i K ab Chan Te Jdetsya pro smert sahalya ta priznachennyam novim sahalem 864 roku jogo sina Ah Yasha Toj fakt sho stela nalezhit ne do carskoyi a sahalskoyi tradiciyi rozglyadayetsya yak oznaka oslablennya centralnoyi vladi Chas zniknennya carstva Sakc i nevidomi vvazhayetsya naprikinci IX st PrimitkiBagato cariv Saku i figuruyut v tekstah yak K ab Chan Te tomu A Safronov navit pripustiv sho ce moglo buti ne osobiste im ya a dinastichnij titul DzherelaBiro P Sak Tz i in the Classic Period Hieroglyphic Inscriptions Mesoweb Articles 2005 P 2 8 20 30 Anaya A Guenter S Zender M Sak Tz i a Classic Maya Center A Locational Model Based on GIS and Epigraphy Latin American Antiquity Vol 14 No 2 2003 P 186 187 Safronov A V Vojny za Levoberezhe Usumasinty na rubezhe VII VIII vv problema datirovki i geografii sobytij Drevnij Vostok i antichnyj mir Trudy kafedry istorii Drevnego mira istoricheskogo fakulteta MGU Vyp 8 M Akademkniga 2012 S 177