Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ви́садження (виса́джування, підрива́ння) (рос. взрывание, англ. explosion, нім. Sprengen n, Schießarbeiten f pl) — процес збудження детонації зарядів вибухових речовин (ВР) в заданій послідовності та в заданий момент часу засобами, що забезпечують безпечність цієї роботи. Розрізнюють В. первинне (вибухова відбійка гірських порід від масиву), вторинне (В. крупних шматків породи, які виникли під час первинного В).
Різновиди
Висадження (підривання) багатоетапне (рос. взрывание многоприемное, англ. multiple blasting; нім. mehrmaliges Sprengen n) — висадження в дек. етапів у шахтах, небезпечних за газом і пилом. Спочатку заряджаються і висаджують врубові шпури, потім після провітрювання і ліквідації можливих вибухонебезпечних концентрацій метану, що утворюються, або вугільного пилу заряджають і висаджують відбійні і оконтурюючі шпури. З поч. 60-х рр. ХХ ст. було замінене ефективнішим висадженням короткоуповільненим.
Висадження (підривання) багаторядне (рос. взрывание многорядное, англ. multirow blasting; нім. Mehrreihensprengung f) — висадження в заданій послідовності з певними інтервалами уповільнення дек. рядів (звичайно двох і більше) вибухових свердловин або шпурів для дроблення масивів гірських порід. Використовується для створення великих об'ємів (200 тис. м³ і більше) висадженої гірн. маси і подальшої безперебійної високопродуктивної роботи вантажного і трансп. обладнання при відкритих і підземних розробках. Особливо ефективно В.б. застосовується при широких робочих майданчиках на уступах рудних кар'єрів, а також для ослаблення вугільного масиву при відкритій розробці з використанням роторних екскаваторів. Див. також сітка свердловин.
Висадження в «затисненому» середовищі (на підпірну стінку) (рос. взрывание в «зажатой» среде (на подпорную стенку), англ. tight-face blasting) — висадження масиву гірських порід групою зарядів, коли відкрита поверхня уступу прикрита певним об'ємом раніше викиненої породи. Цей метод застосовується для міцних та середньої міцності порід з інтенсивною тріщинуватістю. Метод одержав широке застосування при підземній відбійці руд.
Висадження вогневе (рос. взрывание огневое, англ. cap-and-fuse blasting, fuse blasting; нім. Zündschnurzündung f) — спосіб висаджування за допомогою капсуля-детонатора з введенням в нього відрізка вогнепровідного шнура (запальна трубка). Тривалість запалювання кожного відрізка 3-10 с, тривалість горіння шнура — 60 с (за цей час робітник, який виконує висадження, повинен дістатися укриття). Мінім. довжина шнура дорівнює глибині закладання патрона-бойовика плюс 25 см (як правило, не менше 1 м), максимально — 10 м. Одночасно з запалювальною готується контрольна трубка, довжина шнура в якій на 60 см менша. Контрольна трубка запалюється першою, після її згоряння підривник зобов'язаний покинути вибій. Добором довжини і послідовності запалювання шнурів можна досягнути необхідної послідовності висадження зарядів. Один підривник у вибої не повинен підпалювати більше 16 шнурів. Запалюють шнури сірником, відрізком того ж шнура, відрізком тліючого ґнота, патрончиком. Тривалість горіння відрізка повинна забезпечувати відхід підривника в безпечне місце і, крім того, задану послідовність вибуху кожного заряду в серії. В.в. застосовується на відкритих роботах і в шахтах, не небезпечних за газом або пилом (забороняється застосовувати при проходженні вертикальних виробок). Використовується при індивідуальних зарядах, а також при послідовному висаджуванні групи зарядів відносно невеликої величини. Поряд з простотою застосування і дешевизною засобів ініціювання треба підкреслити підвищену небезпеку В.в. пов'язану з можливими газовиділеннями.
Висадження (підривання) контурне (рос. взрывание контурное, англ. smoothwall blasting; нім. Profilsprengen n) — спосіб заряджання і висаджування зарядів в оконтурюючих шпурах (свердловинах), що забезпечує отримання відносно рівної поверхні виробки з мінімальними порушеннями суцільності порід за межами її проектного профілю. Застосовується в гірн. справі при проведенні виробок, а також в гідротехн. і трансп. будівництві при спорудженні тунелів, камер і виїмок у скельних породах. Розрізняють попереднє і наступне В.к. Застосування В.к. дозволяє зменшити обсяг переборів породи за проектним контуром, підвищити стійкість укосів уступів, виїмок і гірн. виробок, знизити витрати на їх підтримку і ремонт у процесі експлуатації, зменшити витрату матеріалів при зведенні кріплення, а в досить стійких породах використати більш економічне набризк-бетонне кріплення.
Висадження (підривання) короткоуповільнене (рос. взрывание короткозамедленное, англ. millisecond delay, shortdelay blasting; нім. Sprengen n mit Kurzintervallzündung f) — послідовне висаджування окремих зарядів або окремих груп зарядів із заздалегідь заданими проміжками часу, що вимірюються мілісекундами. Здійснюється звичайно при застосуванні електродетонаторів короткоуповільненої дії, а при висаджуванні детонуючим шнуром — шляхом піротехнічних . Застосування В.к. зменшує сейсмічну дію вибуху та збільшує корисне використання його енергії, внаслідок чого зменшується питома витрата ВР, покращується дроблення середовища вибухом, зменшуються заколи і ширина розвалу підірваної маси. Послідовність висаджування окремих зарядів або їхніх груп в часі і просторі характеризується схемою розстановки уповільнень. Впровадження В.к. на гірнич. підприємствах дозволило застосовувати на кар'єрах багаторядне висадження свердловинних зарядів і істотно збільшити обсяг масових вибухів при зростанні інтенсивності дроблення порід і зниженні сейсміч. впливу на навколишні споруди; поліпшити техніко-економіч. показники роботи бурового, вантажного і трансп. обладнання; збільшити безпеку виконання вибухових робіт в шахтах, небезпечних за вибухом газу або пилу і темпи проведення підгот. виробок.
Висадження (підривання) миттєве (рос. взрывание мгновенное, англ. instantaneous explosion, momentary explosion, instantaneous blasting; нім. augenblickliches Sprengen n, blitzschnelles Sprengen n, Momentzündung f) — одночасне ініціювання групи з більш-менш значної кількості зарядів. Здійснюється за допомогою електричного методу висаджування електродетонаторами миттєвої дії або за допомогою мережі детонуючого шнура. Застосовується при двосторонніх вибухах на викид і вибухах на скид. Застосовується для утворення подовжених виїмок (траншей, каналів) і відбійки руди на кар'єрах і шахтах при однорядному розташуванні зарядів, при висадженні контурних шпурів або свердловин, а також в тих випадках, коли є небезпека пошкодження сусідніх зарядів, якщо вони будуть висаджені зі сповільненням. При електрич. підриванні електродетонатори сполучаються, як правило, послідовно або паралельно, рідше застосовують змішані схеми з'єднання. У всі детонатори, ввімкнені в мережу, струм надходить одночасно, однак внаслідок їх різної чутливості інтервал часу між вибухом найменш і найчутливішого електродетонатора може досягати 0,6-2,0 мс. При В.м. спостерігаються підвищений сейсміч. вплив вибуху на навколишні об'єкти, гірше дроблення і менша ефективність дії кожного заряду, тому частіше використовують короткосповільнене висадження та сповільнене висадження.
Висадження негабариту безрозлітне, — див. гідропідривне дроблення негабариту.
Висадження (підривання) рівне (рос. взрывание гладкое, англ. even explosion, нім. ebene Explosion f) — різновид висадження (підривання) контурного, спосіб заряджання та висаджування зарядів оконтурюючих шпурів і свердловин, який забезпечує отримання рівної поверхні виробок без порушення масиву породи за межами проектного контуру. Для В.р. характерне: зближене розташування шпурів або свердловин, застосування розосереджених зарядів (заряд-гірлянда) з патронів ВР.
Висадження (підривання) струсне (рос. сотрясательное взрывание, англ. shock blasting, нім. Erschütterungssprengen n) — вибухові роботи, що виконуються з дотриманням особливих вимог на пластах, схильних до раптових викидів вугілля і газу при проведенні по вугіллю горизонтальних виробок та похилих виробок зверху вниз, при вийманні вугілля у лавах, у виробках, що проводяться по породах, небезпечних по викидах, при розробці пластів у місцях геологічних порушень у випадку виявлення ознак раптових викидів.
Висадження (підривання) уповільнене (рос. взрывание замедленное, англ. delay firing, delay blasting; нім. verzögertes Sprengen n) — послідовне висаджування зарядів в одній групі або послідовне висаджування декількох груп або рядів через задані проміжки часу, що називаються інтервалами уповільнення. В.у. може бути здійснене за допомогою електродетонаторів уповільненої дії з інтервалами від частки секунди до декількох секунд, а також шляхом електрозапалювальних трубок; величина інтервалу уповільнення в цьому випадку регулюється зменшенням довжини відрізка вогнепровідного шнура в трубці. Застосовується при проведенні підземних гірн. виробок (безпечних за газом або(та) пилом), при висадженні г.п. на викид і скидання. В.у. здійснюється електричним, вогневим або електровогневим способом. При електровисадженні інтервали уповільнення становлять 0,5; 1; 2; 4; 6; 8 і 10 с. Точного інтервалу уповільнення при вогневому і електровогневому висадженні отримати не можна. Заряди при В.у. розташовуються так, щоб виключалася можливість їх пошкодження або порушення вибухом попередніх зарядів.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi sadzhennya visa dzhuvannya pidriva nnya ros vzryvanie angl explosion nim Sprengen n Schiessarbeiten f pl proces zbudzhennya detonaciyi zaryadiv vibuhovih rechovin VR v zadanij poslidovnosti ta v zadanij moment chasu zasobami sho zabezpechuyut bezpechnist ciyeyi roboti Rozriznyuyut V pervinne vibuhova vidbijka girskih porid vid masivu vtorinne V krupnih shmatkiv porodi yaki vinikli pid chas pervinnogo V RiznovidiVisadzhennya pidrivannya bagatoetapne ros vzryvanie mnogopriemnoe angl multiple blasting nim mehrmaliges Sprengen n visadzhennya v dek etapiv u shahtah nebezpechnih za gazom i pilom Spochatku zaryadzhayutsya i visadzhuyut vrubovi shpuri potim pislya provitryuvannya i likvidaciyi mozhlivih vibuhonebezpechnih koncentracij metanu sho utvoryuyutsya abo vugilnogo pilu zaryadzhayut i visadzhuyut vidbijni i okonturyuyuchi shpuri Z poch 60 h rr HH st bulo zaminene efektivnishim visadzhennyam korotkoupovilnenim Visadzhennya pidrivannya bagatoryadne ros vzryvanie mnogoryadnoe angl multirow blasting nim Mehrreihensprengung f visadzhennya v zadanij poslidovnosti z pevnimi intervalami upovilnennya dek ryadiv zvichajno dvoh i bilshe vibuhovih sverdlovin abo shpuriv dlya droblennya masiviv girskih porid Vikoristovuyetsya dlya stvorennya velikih ob yemiv 200 tis m i bilshe visadzhenoyi girn masi i podalshoyi bezperebijnoyi visokoproduktivnoyi roboti vantazhnogo i transp obladnannya pri vidkritih i pidzemnih rozrobkah Osoblivo efektivno V b zastosovuyetsya pri shirokih robochih majdanchikah na ustupah rudnih kar yeriv a takozh dlya oslablennya vugilnogo masivu pri vidkritij rozrobci z vikoristannyam rotornih ekskavatoriv Div takozh sitka sverdlovin Visadzhennya v zatisnenomu seredovishi na pidpirnu stinku ros vzryvanie v zazhatoj srede na podpornuyu stenku angl tight face blasting visadzhennya masivu girskih porid grupoyu zaryadiv koli vidkrita poverhnya ustupu prikrita pevnim ob yemom ranishe vikinenoyi porodi Cej metod zastosovuyetsya dlya micnih ta serednoyi micnosti porid z intensivnoyu trishinuvatistyu Metod oderzhav shiroke zastosuvannya pri pidzemnij vidbijci rud Visadzhennya vogneve ros vzryvanie ognevoe angl cap and fuse blasting fuse blasting nim Zundschnurzundung f sposib visadzhuvannya za dopomogoyu kapsulya detonatora z vvedennyam v nogo vidrizka vogneprovidnogo shnura zapalna trubka Trivalist zapalyuvannya kozhnogo vidrizka 3 10 s trivalist gorinnya shnura 60 s za cej chas robitnik yakij vikonuye visadzhennya povinen distatisya ukrittya Minim dovzhina shnura dorivnyuye glibini zakladannya patrona bojovika plyus 25 sm yak pravilo ne menshe 1 m maksimalno 10 m Odnochasno z zapalyuvalnoyu gotuyetsya kontrolna trubka dovzhina shnura v yakij na 60 sm mensha Kontrolna trubka zapalyuyetsya pershoyu pislya yiyi zgoryannya pidrivnik zobov yazanij pokinuti vibij Doborom dovzhini i poslidovnosti zapalyuvannya shnuriv mozhna dosyagnuti neobhidnoyi poslidovnosti visadzhennya zaryadiv Odin pidrivnik u viboyi ne povinen pidpalyuvati bilshe 16 shnuriv Zapalyuyut shnuri sirnikom vidrizkom togo zh shnura vidrizkom tliyuchogo gnota patronchikom Trivalist gorinnya vidrizka povinna zabezpechuvati vidhid pidrivnika v bezpechne misce i krim togo zadanu poslidovnist vibuhu kozhnogo zaryadu v seriyi V v zastosovuyetsya na vidkritih robotah i v shahtah ne nebezpechnih za gazom abo pilom zaboronyayetsya zastosovuvati pri prohodzhenni vertikalnih virobok Vikoristovuyetsya pri individualnih zaryadah a takozh pri poslidovnomu visadzhuvanni grupi zaryadiv vidnosno nevelikoyi velichini Poryad z prostotoyu zastosuvannya i desheviznoyu zasobiv iniciyuvannya treba pidkresliti pidvishenu nebezpeku V v pov yazanu z mozhlivimi gazovidilennyami Visadzhennya pidrivannya konturne ros vzryvanie konturnoe angl smoothwall blasting nim Profilsprengen n sposib zaryadzhannya i visadzhuvannya zaryadiv v okonturyuyuchih shpurah sverdlovinah sho zabezpechuye otrimannya vidnosno rivnoyi poverhni virobki z minimalnimi porushennyami sucilnosti porid za mezhami yiyi proektnogo profilyu Zastosovuyetsya v girn spravi pri provedenni virobok a takozh v gidrotehn i transp budivnictvi pri sporudzhenni tuneliv kamer i viyimok u skelnih porodah Rozriznyayut poperednye i nastupne V k Zastosuvannya V k dozvolyaye zmenshiti obsyag pereboriv porodi za proektnim konturom pidvishiti stijkist ukosiv ustupiv viyimok i girn virobok zniziti vitrati na yih pidtrimku i remont u procesi ekspluataciyi zmenshiti vitratu materialiv pri zvedenni kriplennya a v dosit stijkih porodah vikoristati bilsh ekonomichne nabrizk betonne kriplennya Visadzhennya pidrivannya korotkoupovilnene ros vzryvanie korotkozamedlennoe angl millisecond delay shortdelay blasting nim Sprengen n mit Kurzintervallzundung f poslidovne visadzhuvannya okremih zaryadiv abo okremih grup zaryadiv iz zazdalegid zadanimi promizhkami chasu sho vimiryuyutsya milisekundami Zdijsnyuyetsya zvichajno pri zastosuvanni elektrodetonatoriv korotkoupovilnenoyi diyi a pri visadzhuvanni detonuyuchim shnurom shlyahom pirotehnichnih Zastosuvannya V k zmenshuye sejsmichnu diyu vibuhu ta zbilshuye korisne vikoristannya jogo energiyi vnaslidok chogo zmenshuyetsya pitoma vitrata VR pokrashuyetsya droblennya seredovisha vibuhom zmenshuyutsya zakoli i shirina rozvalu pidirvanoyi masi Poslidovnist visadzhuvannya okremih zaryadiv abo yihnih grup v chasi i prostori harakterizuyetsya shemoyu rozstanovki upovilnen Vprovadzhennya V k na girnich pidpriyemstvah dozvolilo zastosovuvati na kar yerah bagatoryadne visadzhennya sverdlovinnih zaryadiv i istotno zbilshiti obsyag masovih vibuhiv pri zrostanni intensivnosti droblennya porid i znizhenni sejsmich vplivu na navkolishni sporudi polipshiti tehniko ekonomich pokazniki roboti burovogo vantazhnogo i transp obladnannya zbilshiti bezpeku vikonannya vibuhovih robit v shahtah nebezpechnih za vibuhom gazu abo pilu i tempi provedennya pidgot virobok Visadzhennya pidrivannya mittyeve ros vzryvanie mgnovennoe angl instantaneous explosion momentary explosion instantaneous blasting nim augenblickliches Sprengen n blitzschnelles Sprengen n Momentzundung f odnochasne iniciyuvannya grupi z bilsh mensh znachnoyi kilkosti zaryadiv Zdijsnyuyetsya za dopomogoyu elektrichnogo metodu visadzhuvannya elektrodetonatorami mittyevoyi diyi abo za dopomogoyu merezhi detonuyuchogo shnura Zastosovuyetsya pri dvostoronnih vibuhah na vikid i vibuhah na skid Zastosovuyetsya dlya utvorennya podovzhenih viyimok transhej kanaliv i vidbijki rudi na kar yerah i shahtah pri odnoryadnomu roztashuvanni zaryadiv pri visadzhenni konturnih shpuriv abo sverdlovin a takozh v tih vipadkah koli ye nebezpeka poshkodzhennya susidnih zaryadiv yaksho voni budut visadzheni zi spovilnennyam Pri elektrich pidrivanni elektrodetonatori spoluchayutsya yak pravilo poslidovno abo paralelno ridshe zastosovuyut zmishani shemi z yednannya U vsi detonatori vvimkneni v merezhu strum nadhodit odnochasno odnak vnaslidok yih riznoyi chutlivosti interval chasu mizh vibuhom najmensh i najchutlivishogo elektrodetonatora mozhe dosyagati 0 6 2 0 ms Pri V m sposterigayutsya pidvishenij sejsmich vpliv vibuhu na navkolishni ob yekti girshe droblennya i mensha efektivnist diyi kozhnogo zaryadu tomu chastishe vikoristovuyut korotkospovilnene visadzhennya ta spovilnene visadzhennya Visadzhennya negabaritu bezrozlitne div gidropidrivne droblennya negabaritu Visadzhennya pidrivannya rivne ros vzryvanie gladkoe angl even explosion nim ebene Explosion f riznovid visadzhennya pidrivannya konturnogo sposib zaryadzhannya ta visadzhuvannya zaryadiv okonturyuyuchih shpuriv i sverdlovin yakij zabezpechuye otrimannya rivnoyi poverhni virobok bez porushennya masivu porodi za mezhami proektnogo konturu Dlya V r harakterne zblizhene roztashuvannya shpuriv abo sverdlovin zastosuvannya rozoseredzhenih zaryadiv zaryad girlyanda z patroniv VR Visadzhennya pidrivannya strusne ros sotryasatelnoe vzryvanie angl shock blasting nim Erschutterungssprengen n vibuhovi roboti sho vikonuyutsya z dotrimannyam osoblivih vimog na plastah shilnih do raptovih vikidiv vugillya i gazu pri provedenni po vugillyu gorizontalnih virobok ta pohilih virobok zverhu vniz pri vijmanni vugillya u lavah u virobkah sho provodyatsya po porodah nebezpechnih po vikidah pri rozrobci plastiv u miscyah geologichnih porushen u vipadku viyavlennya oznak raptovih vikidiv Visadzhennya pidrivannya upovilnene ros vzryvanie zamedlennoe angl delay firing delay blasting nim verzogertes Sprengen n poslidovne visadzhuvannya zaryadiv v odnij grupi abo poslidovne visadzhuvannya dekilkoh grup abo ryadiv cherez zadani promizhki chasu sho nazivayutsya intervalami upovilnennya V u mozhe buti zdijsnene za dopomogoyu elektrodetonatoriv upovilnenoyi diyi z intervalami vid chastki sekundi do dekilkoh sekund a takozh shlyahom elektrozapalyuvalnih trubok velichina intervalu upovilnennya v comu vipadku regulyuyetsya zmenshennyam dovzhini vidrizka vogneprovidnogo shnura v trubci Zastosovuyetsya pri provedenni pidzemnih girn virobok bezpechnih za gazom abo ta pilom pri visadzhenni g p na vikid i skidannya V u zdijsnyuyetsya elektrichnim vognevim abo elektrovognevim sposobom Pri elektrovisadzhenni intervali upovilnennya stanovlyat 0 5 1 2 4 6 8 i 10 s Tochnogo intervalu upovilnennya pri vognevomu i elektrovognevomu visadzhenni otrimati ne mozhna Zaryadi pri V u roztashovuyutsya tak shob viklyuchalasya mozhlivist yih poshkodzhennya abo porushennya vibuhom poperednih zaryadiv Div Visadzhennya pidrivannya upovilnene Div takozhZasobi pidrivannya Sposobi pidrivannya kamuflet elektrichne visadzhennya blokove visadzhennya buferne visadzhennya elektrovogneve visadzhennya Sklad vibuhovih rechovin girnictvo LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3