Королець західний | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Eopsaltria griseogularis Gould, 1838 | ||||||||||||||||||||||||||
Ареал західного корольця: Жовтим-підвид E. g. griseogularis Світло-зеленим-гібридна зона Зеленим-підвид E. g. rosinae | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Королець західний (Eopsaltria griseogularis) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить від 13,5 до 15,5 см, розмах крил 24-27,5, вага близько 20 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Голова, шия і верхня частина тіла сірого кольору. Горло біле, груди сірі. Від очей до дзьоба ідуть чорні смуги, над очима світло-сірі "брови". Живіт яскраво-жовтий. Гузка і покривні пера хвоста жовті у номінативного підвида; оливково-зелені у підвида E. g. rosinae. Також птахи цього підвида мають довші крила і хвіст і коротші дзьоб і лапи.
У молодих птахів голова, шия і верхня частина тіла темно-коричневі з кремовими смужками, горло сіро-біле, груди кремово-коричневі, живіт білий або кремовий з коричневим відтінком.
Поширення і екологія
Західний королець є ендеміком Західної і Південної Австралії. Він мешкає в евкаліптових і акацієвих лісах, а в посушливих районах- в чагарниках.
Таксономія
Виділяють два підвиди захдного корольця. Номінативний підвид E. g. griseogularis мешкає на південно-західному узбережжі штату Західна Австралія, від Ланцеліна на заході до затоки на сході. Підвид E. g. rosinae мешкає на більшій території, від Джуріен-Бей на заході до півострова Ейр на сході. Між ареалами двох підвидів є велика зона гібридизації.
Деякі дослідники вважають, що необхідно розділити вид Eopsaltria griseogularis, який вони вважають надвидом, або видовим комплексом і виділити кожний підвид в окремий вид. Генетичні дослідження підтверджують значну різницю між E. g. griseogularis і E. g. rosinae, однак більшість систематиків досі вважає західного корольця одним видом.
Розмноження
Сезон розмноження триває з липня по січень. За сезон може вилупитися до двох виводків. В кладці 2-3 яйця, інкубація триває близько 15 днів.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
- Gould, John. (1865). . Т. 1. London: Published by the author. с. 294—295. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Boles, W. (2019). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, E. (ред.). Western Yellow Robin (Eopsaltria griseogularis). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 22 June 2019.
- Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1999). The Directory of Australian Birds: Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Victoria: CSIRO Publishing. с. 365. ISBN .
- Loynes, Kate; Joseph, Leo; Keogh, J. Scott (2009). Multi-locus phylogeny clarifies the systematics of the Australo-Papuan robins (Family Petroicidae, Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (1): 212—219. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.012. PMID 19463962.
- Christidis, L.; Irestedt, M.; Rowe, D.; Boles, W. E.; Norman, J. A. (2011). Mitochondrial and nuclear DNA phylogenies reveal a complex evolutionary history in the Australasian robins (Passeriformes: Petroicidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 61 (3): 726—738. doi:10.1016/j.ympev.2011.08.014. PMID 21867765.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). . World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 June 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolec zahidnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Infraryad Corvida Nadrodina Corvoidea Rodina Toutovayevi Petroicidae Pidrodina Korolechni Eopsaltriinae Rid Korolec Eopsaltria Vid Korolec zahidnij Binomialna nazva Eopsaltria griseogularis Gould 1838 Areal zahidnogo korolcya Zhovtim pidvid E g griseogularis Svitlo zelenim gibridna zona Zelenim pidvid E g rosinae Pidvidi E g griseogularis Gould 1838 E g rosinae Mathews 1912 Posilannya Vikishovishe Eopsaltria griseogularis Vikividi Eopsaltria griseogularis ITIS 559926 MSOP 22704853 NCBI 665143 Korolec zahidnij Eopsaltria griseogularis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini toutovayevih Petroicidae Endemik Avstraliyi OpisDovzhina ptaha stanovit vid 13 5 do 15 5 sm rozmah kril 24 27 5 vaga blizko 20 g Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Golova shiya i verhnya chastina tila sirogo koloru Gorlo bile grudi siri Vid ochej do dzoba idut chorni smugi nad ochima svitlo siri brovi Zhivit yaskravo zhovtij Guzka i pokrivni pera hvosta zhovti u nominativnogo pidvida olivkovo zeleni u pidvida E g rosinae Takozh ptahi cogo pidvida mayut dovshi krila i hvist i korotshi dzob i lapi U molodih ptahiv golova shiya i verhnya chastina tila temno korichnevi z kremovimi smuzhkami gorlo siro bile grudi kremovo korichnevi zhivit bilij abo kremovij z korichnevim vidtinkom Poshirennya i ekologiyaZahidnij korolec ye endemikom Zahidnoyi i Pivdennoyi Avstraliyi Vin meshkaye v evkaliptovih i akaciyevih lisah a v posushlivih rajonah v chagarnikah TaksonomiyaVidilyayut dva pidvidi zahdnogo korolcya Nominativnij pidvid E g griseogularis meshkaye na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi shtatu Zahidna Avstraliya vid Lancelina na zahodi do zatoki na shodi Pidvid E g rosinae meshkaye na bilshij teritoriyi vid Dzhurien Bej na zahodi do pivostrova Ejr na shodi Mizh arealami dvoh pidvidiv ye velika zona gibridizaciyi Deyaki doslidniki vvazhayut sho neobhidno rozdiliti vid Eopsaltria griseogularis yakij voni vvazhayut nadvidom abo vidovim kompleksom i vidiliti kozhnij pidvid v okremij vid Genetichni doslidzhennya pidtverdzhuyut znachnu riznicyu mizh E g griseogularis i E g rosinae odnak bilshist sistematikiv dosi vvazhaye zahidnogo korolcya odnim vidom RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya trivaye z lipnya po sichen Za sezon mozhe vilupitisya do dvoh vivodkiv V kladci 2 3 yajcya inkubaciya trivaye blizko 15 dniv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2021 Gould John 1865 T 1 London Published by the author s 294 295 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Boles W 2019 del Hoyo J Elliott A Sargatal J Christie D A de Juana E red Western Yellow Robin Eopsaltria griseogularis Handbook of the Birds of the World Alive Lynx Edicions Procitovano 22 June 2019 Schodde Richard Mason Ian J 1999 The Directory of Australian Birds Passerines A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories Collingwood Victoria CSIRO Publishing s 365 ISBN 978 0 643 06456 0 Loynes Kate Joseph Leo Keogh J Scott 2009 Multi locus phylogeny clarifies the systematics of the Australo Papuan robins Family Petroicidae Passeriformes Molecular Phylogenetics and Evolution 53 1 212 219 doi 10 1016 j ympev 2009 05 012 PMID 19463962 Christidis L Irestedt M Rowe D Boles W E Norman J A 2011 Mitochondrial and nuclear DNA phylogenies reveal a complex evolutionary history in the Australasian robins Passeriformes Petroicidae Molecular Phylogenetics and Evolution 61 3 726 738 doi 10 1016 j ympev 2011 08 014 PMID 21867765 Gill Frank Donsker David red 2019 World Bird List Version 9 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 16 June 2019