Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Постфольклор — стадія існування фольклорної традиції в умовах урбанізації та засобів масової комунікації. У вузькому значенні — тексти та традиції, що побутують на цьому етапі.
Періодизація
Згідно з періодизацією, розробленою Єлеазаром Мелетинським, та , існує три етапи розвитку фольклору: архаїчний, класичний та посфольклорний. Перехід фольклору від одного етапу до іншого був поступовим, а зміни провокувалися насамперед розвитком засобів передання інформації та зрушеннями в суспільному житті етносів.
Зародження українського постфольклору
Класичний фольклор українського села трансформувався через суттєві соціальні, економічні, культурні, ідеологічні та технологічні зміни, що розпочалися з руйнацією традиційного феодального устрою в XIX ст. та утвердженням спочатку капіталістичного, а згодом соціалістичного ладу. Ще на початку XX століття видатний український фольклорист Ф.Колесса зауважував:
«Появу нових пісень приводить за собою звичайно зміна громадського устрою, суспільних відносин; важливі історичні події також мають вплив на життя народних мас або тою чи іншою стороною звертають на себе реальну увагу. Серед таких обставин постають цілі групи пісень».
Сучасна урбанізована цивілізація в процесі свого розвитку звільнялася від залишків «архаїки» в житті суспільства. Після розлому родового ладу відбулося подрібнення роду на сім'ї. Цим процесом, за С.Неклюдовим, завершилася так звана архаїчна ера фольклору і почалася класична. Проте з руйнуванням роду патріархальні сім'ї ще тривалий час перебували під впливом загальнородової традиції, тож рудименти та релікти архаїчного фольклору зберігалися, хоч і в модифікованому, трансформованому вигляді. Незворотні зміни почалися в українському суспільстві з проникненням на терени України наприкінці XIX ст. капіталізму, який приніс у суспільство індивідуалізм й остаточно зруйнував родові цінності, тоді почав занепадати класичний фольклор. «Упадок… мусив очевидно початися тоді, коли скінчився старий український побут, що витворив цю поезію». Остаточно класичний фольклор як цілісна система був зруйнований з утвердженням радянської влади. Оскільки режим СРСР був тоталітарним, то влада намагалася проникнути в усі сфери життя суспільства. На село, головний осередок класичного фольклору, відправляли культпрацівників, які нищили усталений століттями жанровий репертуар селян. Руйнуванню сприяла також колективізація, що означала зміну методів господарювання, а це, своєю чергою, потребувало трансформації в культурних імперативах селянства. Процесу занепаду сприяло проникнення в село засобів масової інформації, відтік селян у великі міста, де змішувалися люди із різних регіонів, які в умовах створення нового суспільства вже об'єктивно не могли користуватися своїм традиційним фольклором, а також нищення радянською владою інституту церкви, який підтримував традиції. Наразі можна говорити тільки про залишки класичного фольклору, оскільки його як цілісної системи вже не існує.
Дослідження постфольклору
Інтерес до вивчення міського фольклору останнім часом також був посилений новітніми розробками в царині соціології (субкультури) та філософії (деконструктивізм, постструктуралізм). Виходячи саме з соціоформуючої та соціооб'єднавчої функцій фольклору, деякі вчені починають розглядати як фольклор усю сукупність стереотипних текстів, що відтворюються в межах сучасного суспільства, включаючи в це поняття також тексти мас-культури. Безсумнівно, в багатьох аспектах масова культура перетинається з постфольклором, часто відбуваються запозичення, проте існує між ними і суттєва різниця. Донедавна українська фольклористика досліджувала виключно класичний фольклор, який збирали в сільській місцевості. В річищі радянської фольклористики як філологічної науки пріоритет надавався естетичній стороні класичного фольклору, що виключало з досліджень залишки архаїчного фольклору, який мав перш за все містично-релігійну цінність. Відмінною рисою радянської фольклористики став позитивістський підхід до фольклору. Адже, за висловом одного з відомих теоретиків фольклору В. Є. Гусєв, «фольклором ми називаємо ту форму практично-духовної діяльності народних мас, котра за своєю природою об'єктивно являє собою образно-художнє відтворення дійсності та втілює ставлення до неї народу за допомогою образних засобів, що не потребують речовинного закріплення». Згідно із цією теорією фольклор повинен постійно змінюватись, оскільки змінюється дійсність, яку цей народ має відображати. Однак такі заяви не підштовхнули науковців до дослідження постфольклору, натомість в офіційній літературі досліджували тексти замовного «фольклору», який «збирали» на підтвердження того, що реальність змінилася саме в тому напрямі, як це передбачалося догмами марксизму-ленінізму, і що це відбивається в народній традиції. Наприклад, псевдоколядка: «Ясно сяє зірка: всіх веде до волі. / Дніє вже навколо! Домоглися долі! / Уставайте, люди, зіронька засяла! / Ланцюги порвались! Слава! Слава! Слава!» Тим часом класичний фольклор занепадав: зникали цілі жанри, традиції забувалися, селяни переставали суворо дотримуватися ритуалів. У фаховій літературі у зв'язку з цим поширились песимістичні тенденції. Наприклад, показовою є назва конференції, що відбулася в Україні вже в часи незалежності: «Регрес і регенерація в народному мистецтві». Лише деякі науковці почали звертати увагу на тексти, які поставали на заміну класичному фольклору.
Постфольклор у мережі інтернет
Популярність інтернету, як засобу масової комунікації, сформувала віртуальні спільноти, що активно продукують постфольклорні тексти та формують нові традиції. З часом певні стійкі словесні конструкції можуть виходити за межі закритих спільнот у загальнонаціональний фольклор, як це трапилося з мемами «Прівєд! Мєдвєд!» або «Доколє!».
Посилання
- Календарно-обрядові пісні, c. 351
- Гусев В. Е. Русское народное творчество. — М., 1966. — 359 с.
- Колесса Ф. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку // Ювілейний збірник на пошану Академіка М. С. Грушевського з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності. — К., 1928—491 с.
- Мелетинский Е. М., Неклюдов С. Ю., Новик Е. С. Статус слова и понятие жанра в фольклоре // Историческая поэтика: Литературные эпохи и типы художественного сознания. — М., 1994. — С. 39-104.
- Неклюдов С. Ю. После фольклора // Живая старина. — 1995. — № 1. — С. 2-4.
- Неклюдов С. Ю. Несколько слов о «постфольклоре» // http://www.ruthenia.ru/folklore/postfolk.htm [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Неклюдов С. Ю. Устные традиции современного города: смена фольклорной парадигмы // http://ivgi.rsuh.ru/neckludov7.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- Неклюдов С. Ю. Фольклор современного города. // Современный городской фольклор. / Под ред. С. Ю. Неклюдова.. — М., 2003. — С. 5-27.
- Регрес і регенерація в народному мистецтві. Колективне дослідження за матеріалами Третіх Гончарівських читань / Відп. ред. М. Селівачов. — К.: Родовід, 1998. — 328 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Postfolklor stadiya isnuvannya folklornoyi tradiciyi v umovah urbanizaciyi ta zasobiv masovoyi komunikaciyi U vuzkomu znachenni teksti ta tradiciyi sho pobutuyut na comu etapi PeriodizaciyaZgidno z periodizaciyeyu rozroblenoyu Yeleazarom Meletinskim ta isnuye tri etapi rozvitku folkloru arhayichnij klasichnij ta posfolklornij Perehid folkloru vid odnogo etapu do inshogo buv postupovim a zmini provokuvalisya nasampered rozvitkom zasobiv peredannya informaciyi ta zrushennyami v suspilnomu zhitti etnosiv Zarodzhennya ukrayinskogo postfolkloruKlasichnij folklor ukrayinskogo sela transformuvavsya cherez suttyevi socialni ekonomichni kulturni ideologichni ta tehnologichni zmini sho rozpochalisya z rujnaciyeyu tradicijnogo feodalnogo ustroyu v XIX st ta utverdzhennyam spochatku kapitalistichnogo a zgodom socialistichnogo ladu She na pochatku XX stolittya vidatnij ukrayinskij folklorist F Kolessa zauvazhuvav Poyavu novih pisen privodit za soboyu zvichajno zmina gromadskogo ustroyu suspilnih vidnosin vazhlivi istorichni podiyi takozh mayut vpliv na zhittya narodnih mas abo toyu chi inshoyu storonoyu zvertayut na sebe realnu uvagu Sered takih obstavin postayut cili grupi pisen Suchasna urbanizovana civilizaciya v procesi svogo rozvitku zvilnyalasya vid zalishkiv arhayiki v zhitti suspilstva Pislya rozlomu rodovogo ladu vidbulosya podribnennya rodu na sim yi Cim procesom za S Neklyudovim zavershilasya tak zvana arhayichna era folkloru i pochalasya klasichna Prote z rujnuvannyam rodu patriarhalni sim yi she trivalij chas perebuvali pid vplivom zagalnorodovoyi tradiciyi tozh rudimenti ta relikti arhayichnogo folkloru zberigalisya hoch i v modifikovanomu transformovanomu viglyadi Nezvorotni zmini pochalisya v ukrayinskomu suspilstvi z proniknennyam na tereni Ukrayini naprikinci XIX st kapitalizmu yakij prinis u suspilstvo individualizm j ostatochno zrujnuvav rodovi cinnosti todi pochav zanepadati klasichnij folklor Upadok musiv ochevidno pochatisya todi koli skinchivsya starij ukrayinskij pobut sho vitvoriv cyu poeziyu Ostatochno klasichnij folklor yak cilisna sistema buv zrujnovanij z utverdzhennyam radyanskoyi vladi Oskilki rezhim SRSR buv totalitarnim to vlada namagalasya proniknuti v usi sferi zhittya suspilstva Na selo golovnij oseredok klasichnogo folkloru vidpravlyali kultpracivnikiv yaki nishili ustalenij stolittyami zhanrovij repertuar selyan Rujnuvannyu spriyala takozh kolektivizaciya sho oznachala zminu metodiv gospodaryuvannya a ce svoyeyu chergoyu potrebuvalo transformaciyi v kulturnih imperativah selyanstva Procesu zanepadu spriyalo proniknennya v selo zasobiv masovoyi informaciyi vidtik selyan u veliki mista de zmishuvalisya lyudi iz riznih regioniv yaki v umovah stvorennya novogo suspilstva vzhe ob yektivno ne mogli koristuvatisya svoyim tradicijnim folklorom a takozh nishennya radyanskoyu vladoyu institutu cerkvi yakij pidtrimuvav tradiciyi Narazi mozhna govoriti tilki pro zalishki klasichnogo folkloru oskilki jogo yak cilisnoyi sistemi vzhe ne isnuye Doslidzhennya postfolkloruinternet postfolklor za mezhami merezhi Interes do vivchennya miskogo folkloru ostannim chasom takozh buv posilenij novitnimi rozrobkami v carini sociologiyi subkulturi ta filosofiyi dekonstruktivizm poststrukturalizm Vihodyachi same z socioformuyuchoyi ta socioob yednavchoyi funkcij folkloru deyaki vcheni pochinayut rozglyadati yak folklor usyu sukupnist stereotipnih tekstiv sho vidtvoryuyutsya v mezhah suchasnogo suspilstva vklyuchayuchi v ce ponyattya takozh teksti mas kulturi Bezsumnivno v bagatoh aspektah masova kultura peretinayetsya z postfolklorom chasto vidbuvayutsya zapozichennya prote isnuye mizh nimi i suttyeva riznicya Donedavna ukrayinska folkloristika doslidzhuvala viklyuchno klasichnij folklor yakij zbirali v silskij miscevosti V richishi radyanskoyi folkloristiki yak filologichnoyi nauki prioritet nadavavsya estetichnij storoni klasichnogo folkloru sho viklyuchalo z doslidzhen zalishki arhayichnogo folkloru yakij mav persh za vse mistichno religijnu cinnist Vidminnoyu risoyu radyanskoyi folkloristiki stav pozitivistskij pidhid do folkloru Adzhe za vislovom odnogo z vidomih teoretikiv folkloru V Ye Gusyev folklorom mi nazivayemo tu formu praktichno duhovnoyi diyalnosti narodnih mas kotra za svoyeyu prirodoyu ob yektivno yavlyaye soboyu obrazno hudozhnye vidtvorennya dijsnosti ta vtilyuye stavlennya do neyi narodu za dopomogoyu obraznih zasobiv sho ne potrebuyut rechovinnogo zakriplennya Zgidno iz ciyeyu teoriyeyu folklor povinen postijno zminyuvatis oskilki zminyuyetsya dijsnist yaku cej narod maye vidobrazhati Odnak taki zayavi ne pidshtovhnuli naukovciv do doslidzhennya postfolkloru natomist v oficijnij literaturi doslidzhuvali teksti zamovnogo folkloru yakij zbirali na pidtverdzhennya togo sho realnist zminilasya same v tomu napryami yak ce peredbachalosya dogmami marksizmu leninizmu i sho ce vidbivayetsya v narodnij tradiciyi Napriklad psevdokolyadka Yasno syaye zirka vsih vede do voli Dniye vzhe navkolo Domoglisya doli Ustavajte lyudi zironka zasyala Lancyugi porvalis Slava Slava Slava Tim chasom klasichnij folklor zanepadav znikali cili zhanri tradiciyi zabuvalisya selyani perestavali suvoro dotrimuvatisya ritualiv U fahovij literaturi u zv yazku z cim poshirilis pesimistichni tendenciyi Napriklad pokazovoyu ye nazva konferenciyi sho vidbulasya v Ukrayini vzhe v chasi nezalezhnosti Regres i regeneraciya v narodnomu mistectvi Lishe deyaki naukovci pochali zvertati uvagu na teksti yaki postavali na zaminu klasichnomu folkloru Postfolklor u merezhi internetPopulyarnist internetu yak zasobu masovoyi komunikaciyi sformuvala virtualni spilnoti sho aktivno produkuyut postfolklorni teksti ta formuyut novi tradiciyi Z chasom pevni stijki slovesni konstrukciyi mozhut vihoditi za mezhi zakritih spilnot u zagalnonacionalnij folklor yak ce trapilosya z memami Privyed Myedvyed abo Dokolye PosilannyaKalendarno obryadovi pisni c 351 Gusev V E Russkoe narodnoe tvorchestvo M 1966 359 s Kolessa F Ukrayinska narodna pisnya v najnovishij fazi svogo rozvitku Yuvilejnij zbirnik na poshanu Akademika M S Grushevskogo z nagodi shistdesyatoyi richnici zhittya ta sorokovih rokovin naukovoyi diyalnosti K 1928 491 s Meletinskij E M Neklyudov S Yu Novik E S Status slova i ponyatie zhanra v folklore Istoricheskaya poetika Literaturnye epohi i tipy hudozhestvennogo soznaniya M 1994 S 39 104 Neklyudov S Yu Posle folklora Zhivaya starina 1995 1 S 2 4 Neklyudov S Yu Neskolko slov o postfolklore http www ruthenia ru folklore postfolk htm 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine Neklyudov S Yu Ustnye tradicii sovremennogo goroda smena folklornoj paradigmy http ivgi rsuh ru neckludov7 htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 Neklyudov S Yu Folklor sovremennogo goroda Sovremennyj gorodskoj folklor Pod red S Yu Neklyudova M 2003 S 5 27 Regres i regeneraciya v narodnomu mistectvi Kolektivne doslidzhennya za materialami Tretih Goncharivskih chitan Vidp red M Selivachov K Rodovid 1998 328 s