Мойсей Фроїмович Мар яновський 25 жовтня 1919 19191025 12 серпня 2005 радянський військовик учасник Другої світової війн

Мойсей Фроїмович Мар'яновський (25 жовтня 1919(19191025) — 12 серпня 2005) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Мар'яновський Мойсей Фроїмович

Народження

25 жовтня 1919
Новий Буг

Смерть

12 серпня 2005 (85 років)
Москва

Поховання

Востряковський цвинтар

Країна

Приналежність

Освіта

Роки служби

1940–1944

Партія

КПРС

Звання

Майор

Формування

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 25 жовтня 1919(19191025) року в містечку Новий Буг Херсонської губернії (нині місто Миколаївської області). Єврей.

Згодом переїхав до Москви, де у 1936 році закінчив 10 класів школи. Працював слюсарем на електромеханічному заводі імені В. Куйбишева, а з 1937 по 1940 роки — завідувачем планово-диспетчерським відділом автомобільного заводу імені Й. Сталіна.

У 1940 році призваний до лав РСЧА Сталінським РВК Москви. Службу проходив у мотоциклетному полку Ленінградського військового округу. Закінчив полкову школу та у 1941 році Горьковське військово-політичне танкове училище.

Учасник німецько-радянської війни з травня 1942 року. Обіймав посади комісара і командира танкової роти на Західному фронті. 15 серпня 1943 року дістав важке поранення, до жовтня лікувався у шпиталі.

З листопада 1943 по серпень 1944 року — заступник командира, командир танкового батальйону 23-ї гвардійської окремої танкової бригади Західного та 2-го Білоруського фронтів.

Особливо відзначився при проведенні Могильовської наступальної операції. 23 червня 1944 року танковий батальйон під його командуванням, перебуваючи в авангарді наступу танкової бригади, обійшов місто Могильов з півночі й вийшов на шосе Могильов — Мінськ. Потому форсував річку Дніпро й 27 червня перерізав шосе Могильов — Осиповичі, тим самим відрізавши шляхи відступу могильовського угруповання ворога. Протягом 28 червня танковий батальйон майора М. Ф. Мар'яновського відбив декілька контратак супротивника, нанісши йому значної шкоди. У ході бою поранений, але залишився в строю.

13 серпня 1944 року втретє важко поранений. Після тримісячного перебування в шпиталі виведений у запас за станом здоров'я.

У 1951 році закінчив історичний факультет Московського державного університету, а у 1955 році — аспірантуру при МДУ. З 1951 по 1959 роки — викладач вечірнього університету марксизма-ленінізма. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію, здобув вчене звання доцента. З 1960 по 1992 роки — доцент кафедри історії КПРС Московського енергетичного інституту.

З 1992 року — на пенсії. Очолював Спілку євреїв — інвалідів і ветеранів війни. Мешкав у Москві, де й помер 12 серпня 2005 року. Похований на Востряковському кладовищі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії майору запасу Мар'яновському Мойсею Фроїмовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 37939) і медалі «Золота Зірка» (№ 5943).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (15.09.1944), Трудового Червоного Прапора (19.12.1980), Олександра Невського (21.08.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (1.09.1943; 22.02.1944) та медалями.

Посилання

Біографія М. Ф. Мар'яновського на сайті «Герои страны» [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Велика біографічна енциклопедія [ 13 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)