«Коза-дереза» — невеличка дитяча опера українського композитора Миколи Лисенка. Створена у 1888 році для потреб власної родини та знайомих композитора, і зараз є популярним твором, який звучить в українських музичних школах.
Опера «Коза-дереза» | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Лисенко Микола Віталійович | |||
Автор лібрето | Дніпрова Чайка | |||
Мова лібрето | українська | |||
Кількість дій | 1 Дія (театр) | |||
Рік створення | 1888 | |||
Перша постановка | 1890 | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Походження та історія твору
Микола Лисенко вважається засновником української сучасної музики і, крім усього іншого, першим автором українських опер для дітей. Дитячі опери Лисенка призначені не лише для дітей, а написані безпосередньо для виконання дітьми. Лібрето для них написала поет Людмила Олексіївна Василевська-Березіна (1861—1927), під псевдонімом Дніпрова Чайка. «Коза-Дереза» стала найпопулярнішою з них, написана на тему відомої української казки (байки).
Як і у випадку з двома іншими дитячими операми Лисенка, прем'єра «Кози-дерези» відбулася в квартирі Лисенка (Рейтарська, 12, Київ) — безпосередньо в кабінеті композитора — в колі сім'ї та друзів у 1890 році. Окрім самого композитора, музичну постановку та супровід фортепіано проводила його дружина Ольга Антоніївна Липська, оперні партії виконували діти Лисенків (Катерина, Галина та п'ятирічний Остап, який виконував роль Вовчика), а також діти з дружніх сімей Старицьких, Ліндфорсів та інших. Режисером, хореографом та костюмером стала молода поетеса Леся Українка.
«Коза-дереза» — суто комічна камерна опера, написана для дітей дошкільного або молодшого шкільного віку. Сам композитор називав її «опера» або «комічна опера». У пролозі виступає супроводжуваний хор, актори в цій частині (тобто Дідусь і Коза-дереза) говорять прозою. Сама опера повністю співається. Монологи з тваринами створюються на основі відомих українських народних пісень, іноді з оригінальними текстами (Я лисичка, я сестричка), але переважно з новими текстами на оригінальну народну мелодію. Акомпанемент підтримує дитячі голоси і в авторській версії написаний лише для фортепіано (лише набагато пізніше, при виконанні на професійних сценах, з'явився неавторський оркестровий варіант). Опера відносно коротка, триває близько 20 хвилин.
Невовзі після прем'єри оперу звучала у знайомих композитора: у будинку професора історії Київського університету І. Лучицького його поставили троє дітей ведучого разом з дітьми Лисенка. У 1892 році на честь 50-річчя Лисенка його поставила в місті Тишківці сім'я друга композитора Володимира Шухевича.
Вперше опера була надрукована незабаром після її створення, у 1890 р. у львівському журналі «Дзвінок» ; через рік опера вийшла окремим друком. Потім послідували видання в Києві (1895) та Москві (1896), пізніше у Львові було підготовлено нове видання (1923), а за ним послідувало ряд інших (зокрема, у 1989 р. Музична Україна), завдяки чому опера стала відомою спочатку на Галичині, але незабаром і на сході України. Таким чином, «Коза-дереза» стала фактично найвиконуванішою оперою за життя композитора. 25 листопада 1903 р. у присутності багатьох глядачів вона була виконана у великій залі Національного дому вихованцями школи Т. Шевченка у Львові з нагоди 35-ї річниці музичної діяльності Лисенка. У 1907 році оперу поставив у селі Затишне разом із дітьми та дітьми із села Марко Кропивницький, що також мало більше, ніж місцеве значення. Постановка авангардного київського театру «Молодий театр» режисера Леся Курбаса (прем'єра 22 квітня 1919 р.) стала кроком до професійної вистави — але все ж із залученням дітей.
У 1950-х роках праця Лисенка була опублікована колективно, з низкою музичних та текстових змін та оновлень; дитячі опери були опубліковані в 1954 р. у дев'ятому з двадцяти томів під редакцією Михайла Верківського та тексту Максима Рильського. Тоді ж опери були оркестровані (авторська версія написана лише під супровід фортепіано). Так, 2 травня 1955 року в Харківському державному академічному театрі опери та балету відбулася професійна прем'єра нової версії опери М. В. Лисенка під керівництвом Анатолія Васильовича Калабучина.
Завдяки тому, що опера має короткий, жвавий сюжет, добре відомі мелодії, привабливих персонажві і невибагливий до постановки з чисто музичної та практичної точок зору, «Коза-дереза» входить до навчального репертуару в музичних школах. Серед значних останніх постановок — постановка 2009 року, яку в Музеї Миколи Лисенка здійснили учні Київської середньої спеціалізованої музичної школи М. В. Лисенка.
Вже в 30-х, а потім у 50-х роках на Київському радіо було здіснено запис «Кози-дерези» за участю професійних співаків. У 1995 році опера знову була записана Держтелерадіо України під керівництвом Святослава Івановича Литвиненка.
Опера після Другої світової війни була перекладена чеською мовою Яном Бранбергером.
Дійові особи
- Коза-дереза — меццо-сопрано
- Лисичка-сестричка — сопрано
- Зайчик-лапанчик — сопрано
- Рак-неборак — тенор
- Вовчик-братик — баритон
- Ведмідь-Товстолап — баритон
- Дідусь — баритон
Сюжет опери
(Вступ-пролог, перед завісою) Дідусь купив у Києві на ринку козу. Він привів її додому і передав бабусі, щоб вона її випасла і напоїла. Вона так і зробила, але коли дідусь повернувся, і спитав козу, чи добре вона випила і поїла, коза поскаржилася, що у нічого іншого не їла не пила, а тільки кленовий лист і краплю води. Дідусь розсердився, побив бабусю і сам вивів козу на пасовище. Там коза паслась і поїла, але коли вони повернулись, вона знову відмовила дідусеві, що не їла і не пила. Дідусь розсердився, прив'язав козу біля сараю і вже шукав на неї ножа, але коза відірвалася і втекла до лісу. (Хор "Гм! Гм! У Києві на базарі / Хм! Гм! Під Києвом на базарі, перерваний розмовним діалогом.)
(Сцена — Дуб і лисича діра під ним) Лисичка-сестричка проходить перед своєю норою: вона завжди активна, і тепер вона йде до гаю з квітами, щоб прикрасити свій дім (пісня Л Лиснчка, я сестричка). З'являється Коза що тікає від діда і жаліється (Горе мені, горе). Вона бачить нору Лисички і ховається в ній. Лисичка повертається і хоче увійти до своєї домівки, але Коза проганяє її, тупаючи та стукаючи (Я Коза-дереза / Я Коза-дереза). Лисичка сумно йде. Вона зустрічає Зайчика, який здивований тим, хто її прогнав (діалог Добрий вечір, Лисонько / Добрий вечір, Лисонько), йде заглядати в нору, але і його Коза проганяє.
Тоді Лисичка зустрічає Вовчика-братика, який обіцяє їй допомогти (пісня Ой, я, сірий Вовчок). Але і Вовк марно намагається налякати Козу. Коза тріумфує, танцює та співає (Ось вам Коза, хитра та лукава). Тоді з'являється Ведмідь (пісня Ходив я, ходив по всіх пасіках). Він також хоче допомогти Лисичці, але дивне істота з рогами проганяє його так само, як і попередніх тварин.
Коли приходить маленький Рак (пісня Ой, я Рак-неборак): це маленька тваринка, але співає завзято як гетьман. Лисича вже не плекає великої надії, але він береться прогнати козу, а тварини з лісу сходяться аби подивитись, як це відбуватиметься (хор іодим, братця, воювати / Ходим, братця, воювати). Коза сміється з Рака, але Рака неможливо прогнати, коли вона тупає і стукає, він хапає її за пазур і витягує з лисячої нори. Тепер усі тварини б'ють Козу і відводять у глибину лісу, де її чекає невідома доля. Коза сумно кричить: «Мекеке, мекеке».
Примітки
- (чес.). Ústav hudební vědy Filozofické fakulty Masarykovy univerzity. Архів оригіналу за 16 Вересня 2016. Процитовано 29 Березня 2021.
- Sulim, s. 104—105.
- Šalplachtová, s. 30.
- Sulim, s. 103—104.
- Šalplachtová, s. 26.
- Sulim, s. 103.
- Šalplachtová, s. 28.
- Šalplachtová, s. 33.
- Šalplachtová, s. 34.
- Šalplachtová, s. 31.
- Sulim, s. 105.
- Šalplachtová, s. 36.
- Sulim, s. 105—108.
- Sulim, s. 106.
- Šalplachtová, s. 35.
- Sulim, s. 108.
- Sulim, s. 109.
- Sulim, s. 113—115.
- Sulim, s. 115.
- Šalplachtová, s. 40-41.
- Sulim, s. 108—109.
- Sulim, s. 113.
- Svět v opeře (чес.). Orbis. с. 269.
Література
- Н. Андрієвська. Дитячі опери Лисенка. Київ, 1962. — 76с.
- KALINA, Petr Ch. Lysenko, Mykola Vitalijovyč [online]. Brno: Ústav hudební vědy Filozofické fakulty Masarykovy univerzity, rev. 2009-01-08 [cit. 2014-03-15]. Dostupné online. (česky)
- СУЛІМ, Р. А. Дитячі опери Миколи Лисенка та їх сцєнічна доля. Часопис Національної музичної академії України [online]. 2012, № 4, čís. 2(15), с. 102.
- ŠALPLACHTOVÁ, Zuzana. Dětské opery Mykoly Lysenka. Brno, 2012 [cit. 2014-03-22]. 53 s. Bakalářská diplomová práce. Masarykova univerzita, Filozofická fakulta. Vedoucí práce Petr Kalina. s. 38.
Посилання
- Вільні ноти авторства Коза-дереза на сайті International Music Score Library Project (IMSLP) (клавір)
- Радіозапис опери 1952 року, доступний на вебсайті Українського радіо [недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koza dereza Koza dereza nevelichka dityacha opera ukrayinskogo kompozitora Mikoli Lisenka Stvorena u 1888 roci dlya potreb vlasnoyi rodini ta znajomih kompozitora i zaraz ye populyarnim tvorom yakij zvuchit v ukrayinskih muzichnih shkolah Opera Koza dereza KompozitorLisenko Mikola VitalijovichAvtor libretoDniprova ChajkaMova libretoukrayinskaKilkist dij1 Diya teatr Rik stvorennya1888Persha postanovka1890Informaciya u VikidanihPohodzhennya ta istoriya tvoruMikola Lisenko vvazhayetsya zasnovnikom ukrayinskoyi suchasnoyi muziki i krim usogo inshogo pershim avtorom ukrayinskih oper dlya ditej Dityachi operi Lisenka priznacheni ne lishe dlya ditej a napisani bezposeredno dlya vikonannya ditmi Libreto dlya nih napisala poet Lyudmila Oleksiyivna Vasilevska Berezina 1861 1927 pid psevdonimom Dniprova Chajka Koza Dereza stala najpopulyarnishoyu z nih napisana na temu vidomoyi ukrayinskoyi kazki bajki Yak i u vipadku z dvoma inshimi dityachimi operami Lisenka prem yera Kozi derezi vidbulasya v kvartiri Lisenka Rejtarska 12 Kiyiv bezposeredno v kabineti kompozitora v koli sim yi ta druziv u 1890 roci Okrim samogo kompozitora muzichnu postanovku ta suprovid fortepiano provodila jogo druzhina Olga Antoniyivna Lipska operni partiyi vikonuvali diti Lisenkiv Katerina Galina ta p yatirichnij Ostap yakij vikonuvav rol Vovchika a takozh diti z druzhnih simej Starickih Lindforsiv ta inshih Rezhiserom horeografom ta kostyumerom stala moloda poetesa Lesya Ukrayinka Koza dereza suto komichna kamerna opera napisana dlya ditej doshkilnogo abo molodshogo shkilnogo viku Sam kompozitor nazivav yiyi opera abo komichna opera U prolozi vistupaye suprovodzhuvanij hor aktori v cij chastini tobto Didus i Koza dereza govoryat prozoyu Sama opera povnistyu spivayetsya Monologi z tvarinami stvoryuyutsya na osnovi vidomih ukrayinskih narodnih pisen inodi z originalnimi tekstami Ya lisichka ya sestrichka ale perevazhno z novimi tekstami na originalnu narodnu melodiyu Akompanement pidtrimuye dityachi golosi i v avtorskij versiyi napisanij lishe dlya fortepiano lishe nabagato piznishe pri vikonanni na profesijnih scenah z yavivsya neavtorskij orkestrovij variant Opera vidnosno korotka trivaye blizko 20 hvilin Nevovzi pislya prem yeri operu zvuchala u znajomih kompozitora u budinku profesora istoriyi Kiyivskogo universitetu I Luchickogo jogo postavili troye ditej veduchogo razom z ditmi Lisenka U 1892 roci na chest 50 richchya Lisenka jogo postavila v misti Tishkivci sim ya druga kompozitora Volodimira Shuhevicha Vpershe opera bula nadrukovana nezabarom pislya yiyi stvorennya u 1890 r u lvivskomu zhurnali Dzvinok cherez rik opera vijshla okremim drukom Potim posliduvali vidannya v Kiyevi 1895 ta Moskvi 1896 piznishe u Lvovi bulo pidgotovleno nove vidannya 1923 a za nim posliduvalo ryad inshih zokrema u 1989 r Muzichna Ukrayina zavdyaki chomu opera stala vidomoyu spochatku na Galichini ale nezabarom i na shodi Ukrayini Takim chinom Koza dereza stala faktichno najvikonuvanishoyu operoyu za zhittya kompozitora 25 listopada 1903 r u prisutnosti bagatoh glyadachiv vona bula vikonana u velikij zali Nacionalnogo domu vihovancyami shkoli T Shevchenka u Lvovi z nagodi 35 yi richnici muzichnoyi diyalnosti Lisenka U 1907 roci operu postaviv u seli Zatishne razom iz ditmi ta ditmi iz sela Marko Kropivnickij sho takozh malo bilshe nizh misceve znachennya Postanovka avangardnogo kiyivskogo teatru Molodij teatr rezhisera Lesya Kurbasa prem yera 22 kvitnya 1919 r stala krokom do profesijnoyi vistavi ale vse zh iz zaluchennyam ditej U 1950 h rokah pracya Lisenka bula opublikovana kolektivno z nizkoyu muzichnih ta tekstovih zmin ta onovlen dityachi operi buli opublikovani v 1954 r u dev yatomu z dvadcyati tomiv pid redakciyeyu Mihajla Verkivskogo ta tekstu Maksima Rilskogo Todi zh operi buli orkestrovani avtorska versiya napisana lishe pid suprovid fortepiano Tak 2 travnya 1955 roku v Harkivskomu derzhavnomu akademichnomu teatri operi ta baletu vidbulasya profesijna prem yera novoyi versiyi operi M V Lisenka pid kerivnictvom Anatoliya Vasilovicha Kalabuchina Zavdyaki tomu sho opera maye korotkij zhvavij syuzhet dobre vidomi melodiyi privablivih personazhvi i nevibaglivij do postanovki z chisto muzichnoyi ta praktichnoyi tochok zoru Koza dereza vhodit do navchalnogo repertuaru v muzichnih shkolah Sered znachnih ostannih postanovok postanovka 2009 roku yaku v Muzeyi Mikoli Lisenka zdijsnili uchni Kiyivskoyi serednoyi specializovanoyi muzichnoyi shkoli M V Lisenka Vzhe v 30 h a potim u 50 h rokah na Kiyivskomu radio bulo zdisneno zapis Kozi derezi za uchastyu profesijnih spivakiv U 1995 roci opera znovu bula zapisana Derzhteleradio Ukrayini pid kerivnictvom Svyatoslava Ivanovicha Litvinenka Opera pislya Drugoyi svitovoyi vijni bula perekladena cheskoyu movoyu Yanom Branbergerom Dijovi osobiKoza dereza mecco soprano Lisichka sestrichka soprano Zajchik lapanchik soprano Rak neborak tenor Vovchik bratik bariton Vedmid Tovstolap bariton Didus baritonSyuzhet operi Vstup prolog pered zavisoyu Didus kupiv u Kiyevi na rinku kozu Vin priviv yiyi dodomu i peredav babusi shob vona yiyi vipasla i napoyila Vona tak i zrobila ale koli didus povernuvsya i spitav kozu chi dobre vona vipila i poyila koza poskarzhilasya sho u nichogo inshogo ne yila ne pila a tilki klenovij list i kraplyu vodi Didus rozserdivsya pobiv babusyu i sam viviv kozu na pasovishe Tam koza paslas i poyila ale koli voni povernulis vona znovu vidmovila didusevi sho ne yila i ne pila Didus rozserdivsya priv yazav kozu bilya sarayu i vzhe shukav na neyi nozha ale koza vidirvalasya i vtekla do lisu Hor Gm Gm U Kiyevi na bazari Hm Gm Pid Kiyevom na bazari perervanij rozmovnim dialogom Scena Dub i lisicha dira pid nim Lisichka sestrichka prohodit pered svoyeyu noroyu vona zavzhdi aktivna i teper vona jde do gayu z kvitami shob prikrasiti svij dim pisnya L Lisnchka ya sestrichka Z yavlyayetsya Koza sho tikaye vid dida i zhaliyetsya Gore meni gore Vona bachit noru Lisichki i hovayetsya v nij Lisichka povertayetsya i hoche uvijti do svoyeyi domivki ale Koza proganyaye yiyi tupayuchi ta stukayuchi Ya Koza dereza Ya Koza dereza Lisichka sumno jde Vona zustrichaye Zajchika yakij zdivovanij tim hto yiyi prognav dialog Dobrij vechir Lisonko Dobrij vechir Lisonko jde zaglyadati v noru ale i jogo Koza proganyaye Todi Lisichka zustrichaye Vovchika bratika yakij obicyaye yij dopomogti pisnya Oj ya sirij Vovchok Ale i Vovk marno namagayetsya nalyakati Kozu Koza triumfuye tancyuye ta spivaye Os vam Koza hitra ta lukava Todi z yavlyayetsya Vedmid pisnya Hodiv ya hodiv po vsih pasikah Vin takozh hoche dopomogti Lisichci ale divne istota z rogami proganyaye jogo tak samo yak i poperednih tvarin Koli prihodit malenkij Rak pisnya Oj ya Rak neborak ce malenka tvarinka ale spivaye zavzyato yak getman Lisicha vzhe ne plekaye velikoyi nadiyi ale vin beretsya prognati kozu a tvarini z lisu shodyatsya abi podivitis yak ce vidbuvatimetsya hor iodim bratcya voyuvati Hodim bratcya voyuvati Koza smiyetsya z Raka ale Raka nemozhlivo prognati koli vona tupaye i stukaye vin hapaye yiyi za pazur i vityaguye z lisyachoyi nori Teper usi tvarini b yut Kozu i vidvodyat u glibinu lisu de yiyi chekaye nevidoma dolya Koza sumno krichit Mekeke mekeke Primitki ches Ustav hudebni vedy Filozoficke fakulty Masarykovy univerzity Arhiv originalu za 16 Veresnya 2016 Procitovano 29 Bereznya 2021 Sulim s 104 105 Salplachtova s 30 Sulim s 103 104 Salplachtova s 26 Sulim s 103 Salplachtova s 28 Salplachtova s 33 Salplachtova s 34 Salplachtova s 31 Sulim s 105 Salplachtova s 36 Sulim s 105 108 Sulim s 106 Salplachtova s 35 Sulim s 108 Sulim s 109 Sulim s 113 115 Sulim s 115 Salplachtova s 40 41 Sulim s 108 109 Sulim s 113 Svet v opere ches Orbis s 269 LiteraturaN Andriyevska Dityachi operi Lisenka Kiyiv 1962 76s KALINA Petr Ch Lysenko Mykola Vitalijovyc online Brno Ustav hudebni vedy Filozoficke fakulty Masarykovy univerzity rev 2009 01 08 cit 2014 03 15 Dostupne online cesky SULIM R A Dityachi operi Mikoli Lisenka ta yih scyenichna dolya Chasopis Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini online 2012 4 cis 2 15 s 102 SALPLACHTOVA Zuzana Detske opery Mykoly Lysenka Brno 2012 cit 2014 03 22 53 s Bakalarska diplomova prace Masarykova univerzita Filozoficka fakulta Vedouci prace Petr Kalina s 38 PosilannyaVilni noti avtorstva Koza dereza na sajti International Music Score Library Project IMSLP klavir Radiozapis operi 1952 roku dostupnij na vebsajti Ukrayinskogo radio nedostupne posilannya