Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Ервінг Гофман

Ервінг Гофман
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (червень 2012)

Ірвінг Гофман (англ. Erving Goffman) — американський соціолог, письменник, антрополог.

Ірвінг Гофман
англ. Erving Goffman
image
Народився11 червня 1922(1922-06-11)[1][2][…]
Меннвіль, Альберта, Канада
Помер19 листопада 1982(1982-11-19)[1] (60 років)
Філадельфія, Пенсільванія, США[4]
·злоякісна пухлина
Країнаimage Канада
image США
Діяльністьсоціолог, письменник-документаліст, антрополог
Галузьсоціологія
Alma materТоронтський університет (1945)[4], Чиказький університет (1953)[4], Університет Манітоби і d
Знання мованглійська[1][5]
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі) і Пенсільванський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Magnum opusd
Посадаd[4]
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди

Основний напрям його досліджень — символічні взаємодії у межах драматургійного підходу. Початком досліджень вважається 1959 рік — рік публікації «Презентація себе у повсякденному житті» ([en]).

73-й президент Американської соціологічної асоціації у 1982 році.

Гофман працював на стику різних наукових дисциплін, і тому його називають не лише соціологом, але й представником психології, філософії, психіатрії та багатьох суміжних галузей, близьких до різних наук.

Одним із перших Гофман почав вивчати міжособистісні взаємодії, детально розробив «драматургійний підхід» до міжособистісних взаємодій і представив багато концепцій, що стали його значним внеском у соціологію. Гофман відрізняється від багатьох видатних соціологів тим, що після його смерті його вплив на дослідницьку думку та діяльність у галузі соціології неухильно зростав.

Біографія

Дитинство

Народився 11 червня 1922 року в Менвілі, провінція Альберта, Канада у родині Макса та Анни Гофманів — українських євреїв, які виїхали до Канади на початку XX століття.

Освіта

Середню освіту здобув у St. John's Technical High School у Вінніпезі.

1939 — вступив до Університету Манітоби на спеціальність «Хімія».

Перервав навчання і перебрався до Оттави, щоб працювати в Канадській національній раді кінематографії.

Під впливом знайомств з соціологом Деннісом Ронго вирішив перевестися до Університету Торонто, у якому 1945 року отримав ступінь бакалавра соціології та антропології.

Незабаром вступив до Чиказького Університету, 1949-го отримав ступінь магістра з соціології, а 1953-го захистив докторську дисертацію, для написання якої він провів рік на одному з невеликих Шетландських островів, збираючи матеріал про місцеве ізольоване співтовариство.

Кар'єра

1952—1954 Гофман був молодшим науковим співробітником на факультеті соціології Чиказького Університету.

З 1954 до 1957 — науковий співробітник Національного інституту психічного здоров'я в Бетесді, штат Меріленд.

1958 року Гофман перейшов у Каліфорнійський університет в Берклі, півтора року пропрацював помічником викладача, 1959-го сам зайняв посаду викладача, а 1962 року став професором соціології і залишався ним до 1968 року.

Потім Гофман переїхав до Філадельфії і став професором антропології та соціології в Пенсильванському університеті, обіймав цю посаду з 1969 до 1982 року.

Сім'я

Гофман був двічі одружений, мав двох дітей, сина та доньку. Його перша дружина була психологом. Наклала на себе руки.

Смерть

Він помер від раку шлунка 19 листопада 1982, у віці 60-ти років, у Філадельфії, штат Пенсільванія.

Гофман і соціологія

Теоретична діяльність Гофмана справила значний вплив на подальший розвиток соціологічної теорії. Основними його внесками вважають розробку «драматичного підходу» до вивчення соціальних взаємодій (започаткована книгою «The Presentation of Self in Everyday Life» 1959 року), першість у дослідженні безпосередніх взаємодій, розвиток мікрорівня соціологічної теорії.

Основні праці

  • 1959: The Presentation of Self in Everyday Life
  • 1961: Asylums: Essays on the Social Situation of Mental Patients and Other Inmates.
  • 1961: Encounters: Two Studies in the Sociology of Interaction — Fun in Games & Role Distance.
  • 1963: Behavior in Public Places: Notes on the Social Organization of Gatherings
  • 1963: Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity
  • 1967: Interaction Ritual: Essays on Face-to-Face Behavior.
  • 1969: Strategic Interaction.
  • 1971: Relations in Public: Microstudies of the Public Order
  • 1974: Frame analysis: An essay on the organization of experience.
  • 1979: Gender Advertisements
  • 1981: Forms of Talk

Вибрані праці

Asylums: Essays on the Social Situation of Mental Patients and Other Inmates (Притулки)

Праця «Притулки» складається з чотирьох есеїв. У першому есеї «До Характеристик тотальних інститутів» Гофман дає загальний опис життя в таких установах, демонструє два приклади мимовільного членства в них — психіатричні лікарні та в'язниці. Другий есей, «Моральна кар'єра психічнохворого», акцентує на початкових ефектах інституціоналізації на попередні соціальні взаємозв'язки ув'язненого. Третій есей, «Приховане життя державної установи», стосується пристосування ув'язненого до своєї клітки, способи представлення в інституті. В останньому есеї, «Медична модель і психічна госпіталізація», описується роль персоналу в поясненні ув'язненому фактів його ситуації.
Тотальні інститути можна поділити на п'ять видів. До першого належать інститути, покликані доглядати за людьми з обмеженими можливостями, які не здатні доглядати за собою і не є небезпечними для суспільства — будинки для літніх, сліпих, сиріт та бідних. До другого виду належать установи, покликані допомогти людям, які не можуть доглядати за собою та є загрозою для суспільства, хоча й ненавмисною: лепрозорії, психіатричні лікарні, госпіталі для хворих на туберкульоз. Третій вид тотальних інститутів створений для захисту суспільства від тих, хто може бути небезпечним — концентраційні табори, в'язниці, виправні колонії. Четвертий вид — це інститути, створенні для провадження різних робіт для людей, які виправдовують себе саме за допомогою праці — армійські казарми, судна, школи-інтернати. Нарешті є такі установи, які наче відступають від суспільства, як правило, вони пов'язані з релігією. Наприклад, абатства, монастирі.

Stigma: Notes on management of spoiled identity (Стигма: замітки з керування зіпсованою ідентичністю)

Основною метою Гофмана було розглянути функціонування стигматизованих людей та нормальних під час так званих «змішаних контактів» (mixed contacts).

Стигма — це певний знак, щось незвичне для людини, що дає можливість індивідам без стигми судити про моральний статус носія стигми. Зазвичай вживається в негативному значенні та виражається в нього у вигляді певного дефекту, недоліку. Можна виділити 3 основні групи стигм: фізичні дефекти, вроджені (tribal) та такі, що мають індивідуальний характер, як, наприклад, психічні розлади, або просто найбільш яскраво виражені вади характеру.

Змішані контакти — така ситуація, яка виявляється у випадку, коли стигма (або її причина) повинна бути помітна обом сторонам. Причому ця ситуація є невигіднішою для носія стигми, оскільки він хвилюється, як його сприйматимуть; окрім цього, підвищена увага до його стигми переводить страх та сором із розряду «в його уяві» до «можливо здійсненного». Внаслідок цього він будує свої захисні позиції: або нападає, або ще більше закривається в собі — в обох випадках нормальний сприймає це як надреакцію (over-reaction). Але з іншого боку, такі ситуації є звичнішими для носія стигми, тому він більшою мірою може володіти ситуацією.

Соціальна ідентичність — можливість визначення незнайомця до якоїсь певної групи тільки за його зовнішнім виглядом. Розрізняють такі поняття, як віртуальна соціальна (те, що приписують носієві стигми) та реальна соціальна ідентичність (те, що йому насправді властиве).

Окрім соціальної ідентичності існує також персональна (особиста) ідентичність, яка є частиною соціальної ідентичності. Це належність індивіда до певної категорії людей з огляду на набір його ролей, соціальну інформацію та символи, через які вона проявляється, біографію індивіда та стигми, які є закріпленою частиною персональної ідентичності.

«Нормальні люди» — це індивіди, що не є носіями стигми.

Виділяють дві групи людей, прихильних до носіїв стигми: свої (own) та мудрі (wise). Щодо першої: це люди, що є членами певної групи — носія стигми. У них зазвичай виділяють представників або представництва — люди або групи людей, що спрямовані «насаджувати» соціуму лояльне ставлення до цієї групи. Серед своїх також виділяють людей, які колись були членами групи носіїв стигми, але позбулися стигми, залишившись лояльними до групи. Інша категорія — мудрі (wise). Здебільшого це або працівники спеціальних організацій допомоги, або ті, що співвідносяться з носіями через соціальну структуру (наприклад родина). Важливо зауважити, що відносини між мудрими та носіями стигми не найлегші, оскільки в цьому випадку група носіїв стигми або окремі індивіди повинні прийняти нормального.

Також розглядається процес соціалізації індивіда — носія стигми, що складається з декількох фаз: перша — пізнання моделей та норм поведінки нормальних індивідів, друга — власне пізнання своєї відмінності від нормальних через стигму. Залежно від проходження цього процесу виділяють 4 основні моделі подальшого розвитку: 1 — якщо стигма вроджена та соціалізація відбувається нормальним шляхом — прийняття своєї невідповідності; 2 — якщо під час соціалізації індивіда намагалися відгородити від зовнішнього світу (опіка сім'ї); 3 — якщо стигма в індивіда з'явилася в процесі життя та йому довелося змиритися з нею;4 — якщо індивід виховувався в іншому колі (наприклад, табір циган тощо).

Як продовження процесу соціалізації додається ще одна фаза — перехід (passing). Існує коло переходу з шістьма фазами: випадковий перехід — ненавмисний перехід — перехід заради розваги — перехід під час незапланованих частин соціального циклу — під час щоденної рутини — і, нарешті, «зникнення», як повне проходження через усі сфери життя. Важливим є те, що цей цикл можна перервати на будь-якій фазі і він почнеться з початку. Вважається, що процес переходу — серйозний психологічний удар для носія стигми, оскільки в процесах переходу він буде розриватися між почуттям відчуження від старої групи (фази переходу) і новою.

Forms of Talk

Forms of Talk було повністю опубліковано 1981 року, проте перші три розділи свого часу вийшли друком як окремі статті, а два останні були представлені широкому загалу вперше, загалом же, написання праці припало на період з 1974 до 1980 року.

Replies and Responses розвиває підхід Гофмана до діалогічної (спрямованої на зовнішнього слухача) розмови як вияву соціальної взаємодії, у якій він вбачає структурне підґрунтя будь-яких форм розмови.

Втім, Гофман визнає існування класу розмов або їхніх елементів, які не мають чіткого спрямування на певного зовнішнього слухача і справляють враження розмов із самим собою. Власне, другий розділ — Response Cries — присвячений трьом формам цього, зазвичай засуджуваного, явища: саморозмовам (self-talk), вигукам і прокльонам, та response cries — вигукам-відповідям, що не є повноцінними словами, а також умовам, за яких такі явища є прийнятними.

У межах response cries Гофман вирізняє кілька основних видів:

  1. відображення переміщення — зазначення змін навколишнього середовища внаслідок переміщення особи у фізичному просторі;
  2. вигуки втрати/помилки — результат втрати контролю над навколишньою реальністю внаслідок власних недолугих дій особи;
  3. свідчення переляку;
  4. вигуки, що позначають огиду;
  5. «напружене рохкання» — звуки, що супроводжують переміщення особою об'єктів значної ваги у фізичному просторі;
  6. вигуки болю;
  7. сексуальні стогони;
  8. floor cues;
  9. звуки тріумфу.

Третій розділ Footing, подібно до першого розділу, присвячений проблематиці буденних і звичайних суперечок, так званих «природних розмов».

The Lecture

Аналіз лекції як різновиду інституалізованої розмови має починатися, за Гофманом, з її зовнішнього оформлення — тобто структурування простору, у якому вона відбуватиметься — розділення приміщення на зони доповідачів та слухачів, відповідне меблеве наповнення кожної із зон тощо. За цим слідує вже драматургічний аспект лекції — залучення, утримання уваги аудиторії є запорукою успіху лекції, натомість їх відсутність обов'язково призводить до її провалу. Класичним прикладом лекції є лекція університетського штибу, проте можливе залучення специфічних доповідачів, як і специфічної аудиторії, проте будь-які відхилення від університетської лекції не є принциповими і легко редукуються до її стану.

Radio Talk

Специфікою радіо-розмови є просторова ізоляція мовця та слухачів і, відповідно, неспроможність бачити одне одного і підтримувати зоровий контакт. Велика кількість специфічних особливостей радіо-розмов спричинена значною кількість техніки, що є необхідною для радіомовлення. Вихід з ладу програвачів, мікрофонів, невимкнення мікрофонів у потрібний момент — усе це та багато іншого можуть призвести до певних «позаштатних» ситуацій, виправлення яких можливе лише завдяки голосу та словам.

Оскільки радіо-розмова є все ж розмовою, то в ній можуть бути response cries, при цьому вони та звичайні слова повністю замінюють собою жести-відповіді, які можуть траплятися у буденному face-to-face спілкуванні.

The Presentation of Self in Everyday Life (Презентація себе в повсякденному житті)

Книга Ірвіна Гофмана присвячена дослідженню взаємодії між індивідами. Вона охоплює всі аспекти комунікації між людьми. На розвиток драматургічної концепції помітний вплив здійснила теорія Бергера та Лукмана, з якої була запозичена значна кількість термінів, а її прототипом можна вважати теорію «дзеркального Я» Кулі. Знаковий термін для інтеракціонізму «комунікація» з'являється в працях Вільяма Джеймса та Джона Дьюї. Мід почав дослідження комунікації, став засновником інтеракціонізму і саме до цієї течії належав Гофман, який поглибив знання в галузі комунікацій. Також його плюралістичність є продовженням традиції Джеймса з його «Плюралістичним Всесвітом».

«Взаємодія» за Гофманом — це будь–яка комунікація між індивідами сам на сам («face-to-face») . Актор і аудиторія, між якими відбувається процес комунікації, — це основні складові взаємодії. Актор – це індивід, що грає свою роль, нав'язує потрібне йому враження на аудиторію. Аудиторія – це люди, перед якими актор презентує свою роль.

Автор виділяє два різновиди комунікації – довільна та недовільна.

Довільна комунікація – це надання інформації про себе аудиторії за допомогою загальних символів, жестів, мови.

Недовільна комунікація – це ті аспекти спілкування та дій індивіда, які йому непідконтрольні та видають його.

Між цими двома видами комунікації може відбуватись симетрія (відповідність довільних символів та дій недовільним) та асиметрія (протиріччя між цими двома видами комунікації).

Для вистави дуже важливим є робочий консенсус. Кожен індивід має власне бачення соціальної ситуації, але за робочим консенсусом усі конфлікти між різними баченнями ситуації стираються.

Будь–яка вистава має дві невід'ємні складові: фасад та закулісся.

Фасадом Гофман називає безпосередню комунікацію між індивідами, те, що актор навмисне демонструє аудиторії, ті складові його ролі або ж факти, які підтверджують його партію.

Закулісся — це частина взаємодії, що є прихованою для аудиторії, місце, де актор готується до своєї вистави, продумує свої дії та набуває образу, що відповідає виставі, де актор може відпочити від ролей та партій, які він змушений грати.



Гофман ділить акторів на два полюси за рівнем віри у свою роль. З однієї сторони актори, що щиро вірять в те, що вони демонструють реальний стан речей, а з іншої — ті, що усвідомлюють усю неправдивість своєї ролі, але продовжують її грати (задля досягнення певної індивідуальної чи групової мети).

Аналог театральної трупи в соціальній драматургії — це команда, тобто сукупність індивідів, зацікавлених у виконанні однієї партії, де кожен має власну роль, та які мають спільне закулісся.

Для вдалого виступу актори змушені вдаватись до:

  1. контролю над емоціями через підбір відповідних жестів, символів;
  2. ідеалізації своєї ролі перед аудиторією, тобто вони повинні максимально відповідати очікуванням аудиторії;
  3. запобігання фактів, дій, що можуть скомпрометувати виконувану роль.

Для захисту свого виступу актори використовують такі захисні методи, як містифікація (дистанціювання від аудиторії, щоб вона не могла помітити або спричинити компрометувальні дії) та введення в оману.

Визнання

  1. Доктор юридичних наук, Університет Манітоби, 1976
  2. Стипендія Гуггенхайма, 1977-78
  3. Міжнародна премія за спілкування In Medias Res, 1978
  4. Доктор єврейської літератури (DHL), Чиказький університет, 1979
  5. Премію Міда-Кулі в галузі соціальної психології
  6. Forms of Talk було номіновано на нагороду National Book Critics Circle, 1981

Джерела

  • Asylums: Essays on the Social Situation of Mental Patients and Other Inmates.
  • Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity
  • Forms of Talk
  • Burns, Tom. Erving Goffman
  • The Presentation of Self in Everyday Life
  • Александр Ковалев. Книга Ирвинга Гофмана «Представление себя другим в повседневной жизни» и социологическая традиция
  • Школьный психолог. № 7.2009

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/erving-manual-goffman
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Александр Ковалев. Книга Ирвинга Гофмана «Представление себя другим в повседневной жизни» и социологическая традиция
  7. The Presentation of Self in Everyday Life

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2012 Irving Gofman angl Erving Goffman amerikanskij sociolog pismennik antropolog Irving Gofmanangl Erving GoffmanNarodivsya11 chervnya 1922 1922 06 11 1 2 Mennvil Alberta KanadaPomer19 listopada 1982 1982 11 19 1 60 rokiv Filadelfiya Pensilvaniya SShA 4 zloyakisna puhlinaKrayina Kanada SShADiyalnistsociolog pismennik dokumentalist antropologGaluzsociologiyaAlma materTorontskij universitet 1945 4 Chikazkij universitet 1953 4 Universitet Manitobi i dZnannya movanglijska 1 5 ZakladUniversitet Kaliforniyi Berkli i Pensilvanskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukMagnum opusdPosadad 4 U shlyubi zdDitidNagorodiGrant Guggengajma Mediafajli u Vikishovishi Osnovnij napryam jogo doslidzhen simvolichni vzayemodiyi u mezhah dramaturgijnogo pidhodu Pochatkom doslidzhen vvazhayetsya 1959 rik rik publikaciyi Prezentaciya sebe u povsyakdennomu zhitti en 73 j prezident Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi u 1982 roci Gofman pracyuvav na stiku riznih naukovih disciplin i tomu jogo nazivayut ne lishe sociologom ale j predstavnikom psihologiyi filosofiyi psihiatriyi ta bagatoh sumizhnih galuzej blizkih do riznih nauk Odnim iz pershih Gofman pochav vivchati mizhosobistisni vzayemodiyi detalno rozrobiv dramaturgijnij pidhid do mizhosobistisnih vzayemodij i predstaviv bagato koncepcij sho stali jogo znachnim vneskom u sociologiyu Gofman vidriznyayetsya vid bagatoh vidatnih sociologiv tim sho pislya jogo smerti jogo vpliv na doslidnicku dumku ta diyalnist u galuzi sociologiyi neuhilno zrostav BiografiyaDitinstvo Narodivsya 11 chervnya 1922 roku v Menvili provinciya Alberta Kanada u rodini Maksa ta Anni Gofmaniv ukrayinskih yevreyiv yaki viyihali do Kanadi na pochatku XX stolittya Osvita Serednyu osvitu zdobuv u St John s Technical High School u Vinnipezi 1939 vstupiv do Universitetu Manitobi na specialnist Himiya Perervav navchannya i perebravsya do Ottavi shob pracyuvati v Kanadskij nacionalnij radi kinematografiyi Pid vplivom znajomstv z sociologom Dennisom Rongo virishiv perevestisya do Universitetu Toronto u yakomu 1945 roku otrimav stupin bakalavra sociologiyi ta antropologiyi Nezabarom vstupiv do Chikazkogo Universitetu 1949 go otrimav stupin magistra z sociologiyi a 1953 go zahistiv doktorsku disertaciyu dlya napisannya yakoyi vin proviv rik na odnomu z nevelikih Shetlandskih ostroviv zbirayuchi material pro misceve izolovane spivtovaristvo Kar yera 1952 1954 Gofman buv molodshim naukovim spivrobitnikom na fakulteti sociologiyi Chikazkogo Universitetu Z 1954 do 1957 naukovij spivrobitnik Nacionalnogo institutu psihichnogo zdorov ya v Betesdi shtat Merilend 1958 roku Gofman perejshov u Kalifornijskij universitet v Berkli pivtora roku propracyuvav pomichnikom vikladacha 1959 go sam zajnyav posadu vikladacha a 1962 roku stav profesorom sociologiyi i zalishavsya nim do 1968 roku Potim Gofman pereyihav do Filadelfiyi i stav profesorom antropologiyi ta sociologiyi v Pensilvanskomu universiteti obijmav cyu posadu z 1969 do 1982 roku Sim ya Gofman buv dvichi odruzhenij mav dvoh ditej sina ta donku Jogo persha druzhina bula psihologom Naklala na sebe ruki Smert Vin pomer vid raku shlunka 19 listopada 1982 u vici 60 ti rokiv u Filadelfiyi shtat Pensilvaniya Gofman i sociologiyaTeoretichna diyalnist Gofmana spravila znachnij vpliv na podalshij rozvitok sociologichnoyi teoriyi Osnovnimi jogo vneskami vvazhayut rozrobku dramatichnogo pidhodu do vivchennya socialnih vzayemodij zapochatkovana knigoyu The Presentation of Self in Everyday Life 1959 roku pershist u doslidzhenni bezposerednih vzayemodij rozvitok mikrorivnya sociologichnoyi teoriyi Osnovni praci1959 The Presentation of Self in Everyday Life 1961 Asylums Essays on the Social Situation of Mental Patients and Other Inmates 1961 Encounters Two Studies in the Sociology of Interaction Fun in Games amp Role Distance 1963 Behavior in Public Places Notes on the Social Organization of Gatherings 1963 Stigma Notes on the Management of Spoiled Identity 1967 Interaction Ritual Essays on Face to Face Behavior 1969 Strategic Interaction 1971 Relations in Public Microstudies of the Public Order 1974 Frame analysis An essay on the organization of experience 1979 Gender Advertisements 1981 Forms of TalkVibrani praciAsylums Essays on the Social Situation of Mental Patients and Other Inmates Pritulki Pracya Pritulki skladayetsya z chotiroh eseyiv U pershomu eseyi Do Harakteristik totalnih institutiv Gofman daye zagalnij opis zhittya v takih ustanovah demonstruye dva prikladi mimovilnogo chlenstva v nih psihiatrichni likarni ta v yaznici Drugij esej Moralna kar yera psihichnohvorogo akcentuye na pochatkovih efektah institucionalizaciyi na poperedni socialni vzayemozv yazki uv yaznenogo Tretij esej Prihovane zhittya derzhavnoyi ustanovi stosuyetsya pristosuvannya uv yaznenogo do svoyeyi klitki sposobi predstavlennya v instituti V ostannomu eseyi Medichna model i psihichna gospitalizaciya opisuyetsya rol personalu v poyasnenni uv yaznenomu faktiv jogo situaciyi Totalni instituti mozhna podiliti na p yat vidiv Do pershogo nalezhat instituti poklikani doglyadati za lyudmi z obmezhenimi mozhlivostyami yaki ne zdatni doglyadati za soboyu i ne ye nebezpechnimi dlya suspilstva budinki dlya litnih slipih sirit ta bidnih Do drugogo vidu nalezhat ustanovi poklikani dopomogti lyudyam yaki ne mozhut doglyadati za soboyu ta ye zagrozoyu dlya suspilstva hocha j nenavmisnoyu leprozoriyi psihiatrichni likarni gospitali dlya hvorih na tuberkuloz Tretij vid totalnih institutiv stvorenij dlya zahistu suspilstva vid tih hto mozhe buti nebezpechnim koncentracijni tabori v yaznici vipravni koloniyi Chetvertij vid ce instituti stvorenni dlya provadzhennya riznih robit dlya lyudej yaki vipravdovuyut sebe same za dopomogoyu praci armijski kazarmi sudna shkoli internati Nareshti ye taki ustanovi yaki nache vidstupayut vid suspilstva yak pravilo voni pov yazani z religiyeyu Napriklad abatstva monastiri Stigma Notes on management of spoiled identity Stigma zamitki z keruvannya zipsovanoyu identichnistyu Osnovnoyu metoyu Gofmana bulo rozglyanuti funkcionuvannya stigmatizovanih lyudej ta normalnih pid chas tak zvanih zmishanih kontaktiv mixed contacts Stigma ce pevnij znak shos nezvichne dlya lyudini sho daye mozhlivist individam bez stigmi suditi pro moralnij status nosiya stigmi Zazvichaj vzhivayetsya v negativnomu znachenni ta virazhayetsya v nogo u viglyadi pevnogo defektu nedoliku Mozhna vidiliti 3 osnovni grupi stigm fizichni defekti vrodzheni tribal ta taki sho mayut individualnij harakter yak napriklad psihichni rozladi abo prosto najbilsh yaskravo virazheni vadi harakteru Zmishani kontakti taka situaciya yaka viyavlyayetsya u vipadku koli stigma abo yiyi prichina povinna buti pomitna obom storonam Prichomu cya situaciya ye nevigidnishoyu dlya nosiya stigmi oskilki vin hvilyuyetsya yak jogo sprijmatimut okrim cogo pidvishena uvaga do jogo stigmi perevodit strah ta sorom iz rozryadu v jogo uyavi do mozhlivo zdijsnennogo Vnaslidok cogo vin buduye svoyi zahisni poziciyi abo napadaye abo she bilshe zakrivayetsya v sobi v oboh vipadkah normalnij sprijmaye ce yak nadreakciyu over reaction Ale z inshogo boku taki situaciyi ye zvichnishimi dlya nosiya stigmi tomu vin bilshoyu miroyu mozhe voloditi situaciyeyu Socialna identichnist mozhlivist viznachennya neznajomcya do yakoyis pevnoyi grupi tilki za jogo zovnishnim viglyadom Rozriznyayut taki ponyattya yak virtualna socialna te sho pripisuyut nosiyevi stigmi ta realna socialna identichnist te sho jomu naspravdi vlastive Okrim socialnoyi identichnosti isnuye takozh personalna osobista identichnist yaka ye chastinoyu socialnoyi identichnosti Ce nalezhnist individa do pevnoyi kategoriyi lyudej z oglyadu na nabir jogo rolej socialnu informaciyu ta simvoli cherez yaki vona proyavlyayetsya biografiyu individa ta stigmi yaki ye zakriplenoyu chastinoyu personalnoyi identichnosti Normalni lyudi ce individi sho ne ye nosiyami stigmi Vidilyayut dvi grupi lyudej prihilnih do nosiyiv stigmi svoyi own ta mudri wise Shodo pershoyi ce lyudi sho ye chlenami pevnoyi grupi nosiya stigmi U nih zazvichaj vidilyayut predstavnikiv abo predstavnictva lyudi abo grupi lyudej sho spryamovani nasadzhuvati sociumu loyalne stavlennya do ciyeyi grupi Sered svoyih takozh vidilyayut lyudej yaki kolis buli chlenami grupi nosiyiv stigmi ale pozbulisya stigmi zalishivshis loyalnimi do grupi Insha kategoriya mudri wise Zdebilshogo ce abo pracivniki specialnih organizacij dopomogi abo ti sho spivvidnosyatsya z nosiyami cherez socialnu strukturu napriklad rodina Vazhlivo zauvazhiti sho vidnosini mizh mudrimi ta nosiyami stigmi ne najlegshi oskilki v comu vipadku grupa nosiyiv stigmi abo okremi individi povinni prijnyati normalnogo Takozh rozglyadayetsya proces socializaciyi individa nosiya stigmi sho skladayetsya z dekilkoh faz persha piznannya modelej ta norm povedinki normalnih individiv druga vlasne piznannya svoyeyi vidminnosti vid normalnih cherez stigmu Zalezhno vid prohodzhennya cogo procesu vidilyayut 4 osnovni modeli podalshogo rozvitku 1 yaksho stigma vrodzhena ta socializaciya vidbuvayetsya normalnim shlyahom prijnyattya svoyeyi nevidpovidnosti 2 yaksho pid chas socializaciyi individa namagalisya vidgoroditi vid zovnishnogo svitu opika sim yi 3 yaksho stigma v individa z yavilasya v procesi zhittya ta jomu dovelosya zmiritisya z neyu 4 yaksho individ vihovuvavsya v inshomu koli napriklad tabir cigan tosho Yak prodovzhennya procesu socializaciyi dodayetsya she odna faza perehid passing Isnuye kolo perehodu z shistma fazami vipadkovij perehid nenavmisnij perehid perehid zaradi rozvagi perehid pid chas nezaplanovanih chastin socialnogo ciklu pid chas shodennoyi rutini i nareshti zniknennya yak povne prohodzhennya cherez usi sferi zhittya Vazhlivim ye te sho cej cikl mozhna perervati na bud yakij fazi i vin pochnetsya z pochatku Vvazhayetsya sho proces perehodu serjoznij psihologichnij udar dlya nosiya stigmi oskilki v procesah perehodu vin bude rozrivatisya mizh pochuttyam vidchuzhennya vid staroyi grupi fazi perehodu i novoyu Forms of Talk Forms of Talk bulo povnistyu opublikovano 1981 roku prote pershi tri rozdili svogo chasu vijshli drukom yak okremi statti a dva ostanni buli predstavleni shirokomu zagalu vpershe zagalom zhe napisannya praci pripalo na period z 1974 do 1980 roku Replies and Responses rozvivaye pidhid Gofmana do dialogichnoyi spryamovanoyi na zovnishnogo sluhacha rozmovi yak viyavu socialnoyi vzayemodiyi u yakij vin vbachaye strukturne pidgruntya bud yakih form rozmovi Vtim Gofman viznaye isnuvannya klasu rozmov abo yihnih elementiv yaki ne mayut chitkogo spryamuvannya na pevnogo zovnishnogo sluhacha i spravlyayut vrazhennya rozmov iz samim soboyu Vlasne drugij rozdil Response Cries prisvyachenij trom formam cogo zazvichaj zasudzhuvanogo yavisha samorozmovam self talk vigukam i proklonam ta response cries vigukam vidpovidyam sho ne ye povnocinnimi slovami a takozh umovam za yakih taki yavisha ye prijnyatnimi U mezhah response cries Gofman viriznyaye kilka osnovnih vidiv vidobrazhennya peremishennya zaznachennya zmin navkolishnogo seredovisha vnaslidok peremishennya osobi u fizichnomu prostori viguki vtrati pomilki rezultat vtrati kontrolyu nad navkolishnoyu realnistyu vnaslidok vlasnih nedolugih dij osobi svidchennya perelyaku viguki sho poznachayut ogidu napruzhene rohkannya zvuki sho suprovodzhuyut peremishennya osoboyu ob yektiv znachnoyi vagi u fizichnomu prostori viguki bolyu seksualni stogoni floor cues zvuki triumfu Tretij rozdil Footing podibno do pershogo rozdilu prisvyachenij problematici budennih i zvichajnih superechok tak zvanih prirodnih rozmov The Lecture Analiz lekciyi yak riznovidu institualizovanoyi rozmovi maye pochinatisya za Gofmanom z yiyi zovnishnogo oformlennya tobto strukturuvannya prostoru u yakomu vona vidbuvatimetsya rozdilennya primishennya na zoni dopovidachiv ta sluhachiv vidpovidne mebleve napovnennya kozhnoyi iz zon tosho Za cim sliduye vzhe dramaturgichnij aspekt lekciyi zaluchennya utrimannya uvagi auditoriyi ye zaporukoyu uspihu lekciyi natomist yih vidsutnist obov yazkovo prizvodit do yiyi provalu Klasichnim prikladom lekciyi ye lekciya universitetskogo shtibu prote mozhlive zaluchennya specifichnih dopovidachiv yak i specifichnoyi auditoriyi prote bud yaki vidhilennya vid universitetskoyi lekciyi ne ye principovimi i legko redukuyutsya do yiyi stanu Radio Talk Specifikoyu radio rozmovi ye prostorova izolyaciya movcya ta sluhachiv i vidpovidno nespromozhnist bachiti odne odnogo i pidtrimuvati zorovij kontakt Velika kilkist specifichnih osoblivostej radio rozmov sprichinena znachnoyu kilkist tehniki sho ye neobhidnoyu dlya radiomovlennya Vihid z ladu progravachiv mikrofoniv nevimknennya mikrofoniv u potribnij moment use ce ta bagato inshogo mozhut prizvesti do pevnih pozashtatnih situacij vipravlennya yakih mozhlive lishe zavdyaki golosu ta slovam Oskilki radio rozmova ye vse zh rozmovoyu to v nij mozhut buti response cries pri comu voni ta zvichajni slova povnistyu zaminyuyut soboyu zhesti vidpovidi yaki mozhut traplyatisya u budennomu face to face spilkuvanni The Presentation of Self in Everyday Life Prezentaciya sebe v povsyakdennomu zhitti Kniga Irvina Gofmana prisvyachena doslidzhennyu vzayemodiyi mizh individami Vona ohoplyuye vsi aspekti komunikaciyi mizh lyudmi Na rozvitok dramaturgichnoyi koncepciyi pomitnij vpliv zdijsnila teoriya Bergera ta Lukmana z yakoyi bula zapozichena znachna kilkist terminiv a yiyi prototipom mozhna vvazhati teoriyu dzerkalnogo Ya Kuli Znakovij termin dlya interakcionizmu komunikaciya z yavlyayetsya v pracyah Vilyama Dzhejmsa ta Dzhona Dyuyi Mid pochav doslidzhennya komunikaciyi stav zasnovnikom interakcionizmu i same do ciyeyi techiyi nalezhav Gofman yakij poglibiv znannya v galuzi komunikacij Takozh jogo plyuralistichnist ye prodovzhennyam tradiciyi Dzhejmsa z jogo Plyuralistichnim Vsesvitom Vzayemodiya za Gofmanom ce bud yaka komunikaciya mizh individami sam na sam face to face Aktor i auditoriya mizh yakimi vidbuvayetsya proces komunikaciyi ce osnovni skladovi vzayemodiyi Aktor ce individ sho graye svoyu rol nav yazuye potribne jomu vrazhennya na auditoriyu Auditoriya ce lyudi pered yakimi aktor prezentuye svoyu rol Avtor vidilyaye dva riznovidi komunikaciyi dovilna ta nedovilna Dovilna komunikaciya ce nadannya informaciyi pro sebe auditoriyi za dopomogoyu zagalnih simvoliv zhestiv movi Nedovilna komunikaciya ce ti aspekti spilkuvannya ta dij individa yaki jomu nepidkontrolni ta vidayut jogo Mizh cimi dvoma vidami komunikaciyi mozhe vidbuvatis simetriya vidpovidnist dovilnih simvoliv ta dij nedovilnim ta asimetriya protirichchya mizh cimi dvoma vidami komunikaciyi Dlya vistavi duzhe vazhlivim ye robochij konsensus Kozhen individ maye vlasne bachennya socialnoyi situaciyi ale za robochim konsensusom usi konflikti mizh riznimi bachennyami situaciyi stirayutsya Bud yaka vistava maye dvi nevid yemni skladovi fasad ta zakulissya Fasadom Gofman nazivaye bezposerednyu komunikaciyu mizh individami te sho aktor navmisne demonstruye auditoriyi ti skladovi jogo roli abo zh fakti yaki pidtverdzhuyut jogo partiyu Zakulissya ce chastina vzayemodiyi sho ye prihovanoyu dlya auditoriyi misce de aktor gotuyetsya do svoyeyi vistavi produmuye svoyi diyi ta nabuvaye obrazu sho vidpovidaye vistavi de aktor mozhe vidpochiti vid rolej ta partij yaki vin zmushenij grati Gofman dilit aktoriv na dva polyusi za rivnem viri u svoyu rol Z odniyeyi storoni aktori sho shiro viryat v te sho voni demonstruyut realnij stan rechej a z inshoyi ti sho usvidomlyuyut usyu nepravdivist svoyeyi roli ale prodovzhuyut yiyi grati zadlya dosyagnennya pevnoyi individualnoyi chi grupovoyi meti Analog teatralnoyi trupi v socialnij dramaturgiyi ce komanda tobto sukupnist individiv zacikavlenih u vikonanni odniyeyi partiyi de kozhen maye vlasnu rol ta yaki mayut spilne zakulissya Dlya vdalogo vistupu aktori zmusheni vdavatis do kontrolyu nad emociyami cherez pidbir vidpovidnih zhestiv simvoliv idealizaciyi svoyeyi roli pered auditoriyeyu tobto voni povinni maksimalno vidpovidati ochikuvannyam auditoriyi zapobigannya faktiv dij sho mozhut skomprometuvati vikonuvanu rol Dlya zahistu svogo vistupu aktori vikoristovuyut taki zahisni metodi yak mistifikaciya distanciyuvannya vid auditoriyi shob vona ne mogla pomititi abo sprichiniti komprometuvalni diyi ta vvedennya v omanu ViznannyaDoktor yuridichnih nauk Universitet Manitobi 1976 Stipendiya Guggenhajma 1977 78 Mizhnarodna premiya za spilkuvannya In Medias Res 1978 Doktor yevrejskoyi literaturi DHL Chikazkij universitet 1979 Premiyu Mida Kuli v galuzi socialnoyi psihologiyi Forms of Talk bulo nominovano na nagorodu National Book Critics Circle 1981DzherelaAsylums Essays on the Social Situation of Mental Patients and Other Inmates Stigma Notes on the Management of Spoiled Identity Forms of Talk Burns Tom Erving Goffman The Presentation of Self in Everyday Life Aleksandr Kovalev Kniga Irvinga Gofmana Predstavlenie sebya drugim v povsednevnoj zhizni i sociologicheskaya tradiciya Shkolnyj psiholog 7 2009PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www asanet org about governance and leadership council presidents erving manual goffman CONOR Sl d Track Q16744133 Aleksandr Kovalev Kniga Irvinga Gofmana Predstavlenie sebya drugim v povsednevnoj zhizni i sociologicheskaya tradiciya The Presentation of Self in Everyday Life

Дата публікації:
Топ