Едвард Стенз (пол. Edward Stenz; 1897—1956) — польський геофізик, голова кафедри геофізики у Варшавського університету. Займався гравіметрією, гідрологією, кліматологією, досліджував світловий потік від Сонця, геомагнетизм.
Едвард Стенз | |
---|---|
пол. Edward Stenz | |
Народився | 22 січня 1897 Варшава, Російська імперія |
Помер | 27 лютого 1956 (59 років) Стокгольм, Швеція |
Поховання | d |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | геофізик |
Alma mater | Варшавський університет |
Заклад | Варшавський університет |
Науковий ступінь | професор |
Членство | d |
Нагороди | |
Едвард Стенз у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив [pl] у Варшаві, а в 1917 році вступив до Варшавського університету на кафедру математики та фізики філософського факультету. У 1918 році перервав навчання, щоб вступити до польської армії, що формувалася на той час. Служив спостерігачем Головної метеорологічної станції у Варшаві. Демобілізувавшись у 1920 році, повернувся до навчання, яке закінчив у 1923 році. У 1926 році здобув ступінь доктора філософії у Вільнюському університеті Стефана Баторія. Дипломна робота називалась «Інтенсивність сонячної радіації та інсоляція у Варшаві».
Під час навчання працював асистентом у Варшавському університеті. У 1925 році залишив цю позицію у зв'язку з висуненням на посаду голови Морського відділу [pl] в [pl]. У 1927 році він прийняв запрошення Генрика Арцтовського бути його співробітником у Львівському університеті в Інституті геофізики та метеорології. У 1928 році він здійснив наукову поїздку в Потсдам, Париж і Де Більт з метою ознайомлення з сучасними методами дослідження магнетизму.
Проводив магнітні вимірювання в околицях Львова, а також керував роботою магнітної станції в Дашаві. Протягом трьох літніх сезонів разом з [pl] зробив вимірювання в 550 точках на площі понад 7300 км². У 1929—1930 роках досліджував газоносні райони поблизу Стрия та Соколі. У 1936—1937 роках він проводив аналогічні вимірювання в Північній Сілезії. Ці роботи мали важливе значення в зв'язку з розвідкою газових родовищ.
З 1917 року проводив дослідження світлового потоку від Сонця, почавши цю роботу під керівництвом [pl]. У 1922 році він відвідав кілька астрономічних обсерваторій в Європі: Давос, Франкфурт-на-Майні, Цюрих, Потсдам, Занкт-Блазієн. У 1923 році він зробив цінні піргеліометричні вимірювання на науково-дослідній станції на Любомирі, а потім зробив аналогічні вимірювання в [de]. У 1924 році він продовжив дослідження на горі Пожижевській, а в 1925 році в Заліщиках. Восени 1925 року він вирушив у наукову подорож до Буенос-Айреса на кораблі «Фландр» з Амстердама. Під час цієї подорожі він першим у світі виконав вимірювання в морі за допомогою піргеліометра Ангстрема.
У квітні 1928 року він досліджував великий еоловий пилопад, показавши, всупереч позиціям німецьких учених, що він прийшов не з Малої Азії, а з України.
У 1931—1932 роках разом з Горчинським працював у Ніцці над поглинанням водяною парою в інфрачервоній частині сонячного спектра. У 1931 році він провів подібні вимірювання в Чорногорі.
З метою вивчення сонячних затемнень брав участь у двох польських дослідницьких експедиціях: 1927 до Шведської Лапландії і 1936 до Західного Сибіру. У той час він також вивчав проникнення сонячної радіації через води на озерах Вігри.
У 1933—1937 роках проводив гравіметричні вимірювання поблизу Трускавця. У 1937—1938 роках він займався організацією обсерваторії на Каспровому Верху і був керівником створюваного закладу.
Навесні 1939 року він виїхав до Кабула, прийнявши пропозицію афганського уряду стати директором метеорологічної та гідрологічної служби цієї країни. Перебування та організація служби мала тривати до 1942 року, але через початок Другої світової війни її продовжили до 1948 року. У цей час він був призначений професором Кабульського університету. У той час він досліджував сейсмічні явища, а також написав фундаментальні праці про клімат і гідрологію Афганістану.
У 1948 році він повернувся до Польщі і очолив кафедру геофізики у Варшавському університеті. Був головним редактором журналу «Acta Geophysica Polonica».
У 1954 році брав участь у польській експедиції в Нальчик на Кавказі для спостереження сонячного затемнення 30 червня. Через хмарність експедиція закінчилася невдачею.
Розчарований відсутністю наукових результатів виснажливої експедиції, він разом із донькою Йоанною, студенткою фізфаку, поїхав відпочити в Закопаному. Під час однієї з подорожей донька трагічно загинула в Татрах, що повністю підірвало здоров'я Стенза.
Після кількох операцій у Польщі та за кордоном помер у 1956 році. Похований на [pl].
Нагороди
- У 1954 році отримав Золотий Хрест Заслуги.
- Посмертно нагороджений Офіцерським Хрестом Ордена Відродження Польщі.
Примітки
- Stanisław Zieliński, Mały słownik pionierów polskich kolonialnych i morskich : podróżnicy, odkrywcy, zdobywcy, badacze, eksploratorzy, emigranci - pamiętnikarze, działacze i pisarze migracyjni, Warszawa: Inst. Wyd. Ligi Morskiej i Kolonialnej, 1933, s. 505.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 січня 2023.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 28 січня 2023.
- Józef Witkowski, Edward Stenz, w: Sprawozdania [pl], nr 1/1956, s.168-171
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edvard Stenz pol Edward Stenz 1897 1956 polskij geofizik golova kafedri geofiziki u Varshavskogo universitetu Zajmavsya gravimetriyeyu gidrologiyeyu klimatologiyeyu doslidzhuvav svitlovij potik vid Soncya geomagnetizm Edvard Stenzpol Edward StenzNarodivsya22 sichnya 1897 1897 01 22 Varshava Rosijska imperiyaPomer27 lyutogo 1956 1956 02 27 59 rokiv Stokgolm ShveciyaPohovannyadKrayina Respublika PolshaDiyalnistgeofizikAlma materVarshavskij universitetZakladVarshavskij universitetNaukovij stupinprofesorChlenstvodNagorodi Edvard Stenz u VikishovishiBiografiyaZakinchiv pl u Varshavi a v 1917 roci vstupiv do Varshavskogo universitetu na kafedru matematiki ta fiziki filosofskogo fakultetu U 1918 roci perervav navchannya shob vstupiti do polskoyi armiyi sho formuvalasya na toj chas Sluzhiv sposterigachem Golovnoyi meteorologichnoyi stanciyi u Varshavi Demobilizuvavshis u 1920 roci povernuvsya do navchannya yake zakinchiv u 1923 roci U 1926 roci zdobuv stupin doktora filosofiyi u Vilnyuskomu universiteti Stefana Batoriya Diplomna robota nazivalas Intensivnist sonyachnoyi radiaciyi ta insolyaciya u Varshavi Pid chas navchannya pracyuvav asistentom u Varshavskomu universiteti U 1925 roci zalishiv cyu poziciyu u zv yazku z visunennyam na posadu golovi Morskogo viddilu pl v pl U 1927 roci vin prijnyav zaproshennya Genrika Arctovskogo buti jogo spivrobitnikom u Lvivskomu universiteti v Instituti geofiziki ta meteorologiyi U 1928 roci vin zdijsniv naukovu poyizdku v Potsdam Parizh i De Bilt z metoyu oznajomlennya z suchasnimi metodami doslidzhennya magnetizmu Provodiv magnitni vimiryuvannya v okolicyah Lvova a takozh keruvav robotoyu magnitnoyi stanciyi v Dashavi Protyagom troh litnih sezoniv razom z pl zrobiv vimiryuvannya v 550 tochkah na ploshi ponad 7300 km U 1929 1930 rokah doslidzhuvav gazonosni rajoni poblizu Striya ta Sokoli U 1936 1937 rokah vin provodiv analogichni vimiryuvannya v Pivnichnij Sileziyi Ci roboti mali vazhlive znachennya v zv yazku z rozvidkoyu gazovih rodovish Z 1917 roku provodiv doslidzhennya svitlovogo potoku vid Soncya pochavshi cyu robotu pid kerivnictvom pl U 1922 roci vin vidvidav kilka astronomichnih observatorij v Yevropi Davos Frankfurt na Majni Cyurih Potsdam Zankt Blaziyen U 1923 roci vin zrobiv cinni pirgeliometrichni vimiryuvannya na naukovo doslidnij stanciyi na Lyubomiri a potim zrobiv analogichni vimiryuvannya v de U 1924 roci vin prodovzhiv doslidzhennya na gori Pozhizhevskij a v 1925 roci v Zalishikah Voseni 1925 roku vin virushiv u naukovu podorozh do Buenos Ajresa na korabli Flandr z Amsterdama Pid chas ciyeyi podorozhi vin pershim u sviti vikonav vimiryuvannya v mori za dopomogoyu pirgeliometra Angstrema U kvitni 1928 roku vin doslidzhuvav velikij eolovij pilopad pokazavshi vsuperech poziciyam nimeckih uchenih sho vin prijshov ne z Maloyi Aziyi a z Ukrayini U 1931 1932 rokah razom z Gorchinskim pracyuvav u Nicci nad poglinannyam vodyanoyu paroyu v infrachervonij chastini sonyachnogo spektra U 1931 roci vin proviv podibni vimiryuvannya v Chornogori Z metoyu vivchennya sonyachnih zatemnen brav uchast u dvoh polskih doslidnickih ekspediciyah 1927 do Shvedskoyi Laplandiyi i 1936 do Zahidnogo Sibiru U toj chas vin takozh vivchav proniknennya sonyachnoyi radiaciyi cherez vodi na ozerah Vigri U 1933 1937 rokah provodiv gravimetrichni vimiryuvannya poblizu Truskavcya U 1937 1938 rokah vin zajmavsya organizaciyeyu observatoriyi na Kasprovomu Verhu i buv kerivnikom stvoryuvanogo zakladu Navesni 1939 roku vin viyihav do Kabula prijnyavshi propoziciyu afganskogo uryadu stati direktorom meteorologichnoyi ta gidrologichnoyi sluzhbi ciyeyi krayini Perebuvannya ta organizaciya sluzhbi mala trivati do 1942 roku ale cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni yiyi prodovzhili do 1948 roku U cej chas vin buv priznachenij profesorom Kabulskogo universitetu U toj chas vin doslidzhuvav sejsmichni yavisha a takozh napisav fundamentalni praci pro klimat i gidrologiyu Afganistanu U 1948 roci vin povernuvsya do Polshi i ocholiv kafedru geofiziki u Varshavskomu universiteti Buv golovnim redaktorom zhurnalu Acta Geophysica Polonica U 1954 roci brav uchast u polskij ekspediciyi v Nalchik na Kavkazi dlya sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya 30 chervnya Cherez hmarnist ekspediciya zakinchilasya nevdacheyu Rozcharovanij vidsutnistyu naukovih rezultativ visnazhlivoyi ekspediciyi vin razom iz donkoyu Joannoyu studentkoyu fizfaku poyihav vidpochiti v Zakopanomu Pid chas odniyeyi z podorozhej donka tragichno zaginula v Tatrah sho povnistyu pidirvalo zdorov ya Stenza Pislya kilkoh operacij u Polshi ta za kordonom pomer u 1956 roci Pohovanij na pl NagorodiU 1954 roci otrimav Zolotij Hrest Zaslugi Posmertno nagorodzhenij Oficerskim Hrestom Ordena Vidrodzhennya Polshi PrimitkiStanislaw Zielinski Maly slownik pionierow polskich kolonialnych i morskich podroznicy odkrywcy zdobywcy badacze eksploratorzy emigranci pamietnikarze dzialacze i pisarze migracyjni Warszawa Inst Wyd Ligi Morskiej i Kolonialnej 1933 s 505 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 sichnya 2023 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2023 Jozef Witkowski Edward Stenz w Sprawozdania pl nr 1 1956 s 168 171