Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Азербайджан гадини» (азерб. Azərbaycan Qadını, «Жінка Азербайджану») — азербайджанський жіночий журнал. Заснований 1923 року, до 1938 року називався «Шарг гадини» («Жінка Сходу»), видається донині в Баку. Є першим жіночим журналом Азербайджану.
 | ||||
| Країна видання |  Азербайджан | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | азербайджанська і російська | |||
| Редактор | d | |||
| Засновано | 1923 | |||
| | ||||
| a-q.az | ||||
Історія
Перший номер видання побачив світ у листопаді 1923 року, коли внаслідок масового руху, спрямованого на розкріпачення жінок і залучення їх до широкої громадської діяльності і праці, було прийнято постанову про заснування журналу «Шарг гадини» («Жінка Сходу») — першого на мусульманському Сході періодичного видання, присвяченого нагальним проблемам сучасниць.
Журнал засновано за рішенням Центрального Комітету Азербайджанської комуністичної (більшовицької) партії від 2 липня 1923 року.
Перший номер складався з 40 сторінок, вийшов накладом 1000 примірників.
Початок видання журналу «Шарг гадини» став знаменною подією в історії жіночого руху в Азербайджані.
У 20-х роках його редакторкою стала одна з перших азербайджанських революціонерок Айна Султанова.
Журнал відіграв важливу роль у формуванні літературно-мистецької думки, розвитку культури, появі письменниць і публіцисток серед жінок. Шафіга Ефендізаде, Мірварід Дильбазі, Нігяр Рафібейлі, Алевія Бабаєва, Халіда Гасілова, Азіза Джафарзаде, Ханимана Алібейлі та інші вперше опублікували тут низку своїх перших творів.
Велика популярність журналу в таких регіонах, як Дагестан, Грузія, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Татарстан, Іран, Туреччина, Афганістан, Індія, призвела до того, що в багатьох з них з'явилися власні подібні видання.
Тому 1938 року «Шарг гадини» перейменовано на «Азербайджан гадини», зосередивши увагу на проблемах республіканського масштабу, не припиняючи при цьому публікації матеріалів і на міжнародні теми. Під цією назвою він регулярно виходить донині (виняток становлять періоди, з 1940 по 1951 і з 2001 по 2009), охопивши протягом свого майже вікового існування всі найважливіші та знакові події і ставши історичним виданням.
Перші номери видання друкувалися арабською графікою. В наступних виданнях можна спостерігати поступовий перехід до латинського алфавіту, потім до кирилиці, а з 1990-х років, після відновлення незалежності Азербайджану — до сучасного алфавіту на основі латинської писемності.
Від 2009 року журнал виходить щоквартально у двох версіях — азербайджанською і російською мовами.
Наші дні
Відродження журналу в пострадянський період відкриває нову сторінку його біографії.
Від 1997 року його головною редакторкою є завідувачка відділу з питань гуманітарної політики Адміністрації президента Азербайджану .
Від 2009 року діє офіційний журналу. Архів всіх номерів видання зберігається в Азербайджанській національній бібліотеці імені М. Ф. Ахундова.
Автори та авторки
Від моменту створення журналу з ним співпрацювали відомі діячки та діячі азербайджанської літератури, в числі яких , який стояв біля витоків його заснування. На шпальтах видання друкувалися оповідання і повісті , Мірзи Ібрагімова, [ru], вірші Самеда Вургуна, Расула Рзи, Нігяр Рафібейлі, Мірварід Дільбазі, твори багатьох інших видатних азербайджанських поетів і письменників.
Головні та відповідальні редакторки
1931 № 7-8 — 1936: відповідальна редакторка Гюляра Гадірбекова (писала під псевдонімом Кейлюгизи) (Gülarə Köylüqızı)
1937 № 1-12: відповідальна редакторка [az]
1937 № 13: відповідальна редакторка Х. Солтанова (H. Soltanova)
1937 № 15 — 1938: відповідальна редакторка Захра Керімова (Zəhra Kərimova)
1938 від № 13: відповідальна редакторка Барат Керімова (Barat Kərimova)
1940: відповідальна редакторка Зулейха Алієва (Züleyxa Əliyeva)
1951—1961: відповідальна редакторка Р. Зейналова (R. Zeynalova)
1962 № 7: в. о. редактора А. Бабаєва (Ə. Babayeva)
1962 від № 10: редакторка Шафіга Агаєва (Şəfiqə Ağayeva)
1972—1996: головна редакторка [az]
1997 — наш час[]: головна редакторка [az] (Fatma Abdullazadə)
Відповідальні секретарі редакції
1934–1937 роки — Гасанова Пері. Підписувала номери також під прізвищем Гасанзаде. Після одруження взяла прізвище Алієва.
Протягом 1976—2010 років відповідальним секретарем журналу був [az].
Примітки
- Статья Азербайджанская Советская Социалистическая Республика, Большая советская энциклопедия: В 30 т. — М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978
- История Азербайджанской прессы [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.], Официальный сайт Министерства культуры и туризма Азербайджанской Республики, 2014
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
- Айна Султанова (1895—1938) — державна і громадська діячка радянського часу, одна з перших революціонерок-азербайджанок. Айна — сестра Газанфара Мусабекова, дружина Гаміда Султанова (також активістів радянського періоду). 1912 року Айна Султанова закінчила гімназію «Святої Ніни» в Баку. 1918 року приєдналася до революційного руху і вступила до Комуністичної партії. У 1920-х роках працювала в Центральному комітеті Комуністичної партії Азербайджану, редакторкою журналу «Жінка Сходу»; в 1930—1937 роках — заступницею комісара народної освіти, комісаркою народної юстиції. Репресована 1938 року. В будинку, де проживала Айна Султанова, нині перебуває Іранське посольство.
- Фатма Абдуллазаде [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи
|url=value. Порожньо.] на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки. - Имя и должность упоминается в выпусках журнала за 1934—1935 годов [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.].
- Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 19 червня 2020.
Посилання
- «Азербайджан гадини»: образи з характером [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhan gadini azerb Azerbaycan Qadini Zhinka Azerbajdzhanu azerbajdzhanskij zhinochij zhurnal Zasnovanij 1923 roku do 1938 roku nazivavsya Sharg gadini Zhinka Shodu vidayetsya donini v Baku Ye pershim zhinochim zhurnalom Azerbajdzhanu Azerbajdzhan gadini Krayina vidannya AzerbajdzhanMova azerbajdzhanska i rosijskaRedaktor dZasnovano 1923 a q azIstoriyaAktivist k i i chleni pershoyi redakciyi zhurnalu Pershij nomer vidannya pobachiv svit u listopadi 1923 roku koli vnaslidok masovogo ruhu spryamovanogo na rozkripachennya zhinok i zaluchennya yih do shirokoyi gromadskoyi diyalnosti i praci bulo prijnyato postanovu pro zasnuvannya zhurnalu Sharg gadini Zhinka Shodu pershogo na musulmanskomu Shodi periodichnogo vidannya prisvyachenogo nagalnim problemam suchasnic Zhurnal zasnovano za rishennyam Centralnogo Komitetu Azerbajdzhanskoyi komunistichnoyi bilshovickoyi partiyi vid 2 lipnya 1923 roku Pershij nomer skladavsya z 40 storinok vijshov nakladom 1000 primirnikiv Pochatok vidannya zhurnalu Sharg gadini stav znamennoyu podiyeyu v istoriyi zhinochogo ruhu v Azerbajdzhani U 20 h rokah jogo redaktorkoyu stala odna z pershih azerbajdzhanskih revolyucionerok Ajna Sultanova Zhurnal vidigrav vazhlivu rol u formuvanni literaturno misteckoyi dumki rozvitku kulturi poyavi pismennic i publicistok sered zhinok Shafiga Efendizade Mirvarid Dilbazi Nigyar Rafibejli Aleviya Babayeva Halida Gasilova Aziza Dzhafarzade Hanimana Alibejli ta inshi vpershe opublikuvali tut nizku svoyih pershih tvoriv Velika populyarnist zhurnalu v takih regionah yak Dagestan Gruziya Uzbekistan Turkmenistan Tadzhikistan Tatarstan Iran Turechchina Afganistan Indiya prizvela do togo sho v bagatoh z nih z yavilisya vlasni podibni vidannya Tomu 1938 roku Sharg gadini perejmenovano na Azerbajdzhan gadini zoseredivshi uvagu na problemah respublikanskogo masshtabu ne pripinyayuchi pri comu publikaciyi materialiv i na mizhnarodni temi Pid ciyeyu nazvoyu vin regulyarno vihodit donini vinyatok stanovlyat periodi z 1940 po 1951 i z 2001 po 2009 ohopivshi protyagom svogo majzhe vikovogo isnuvannya vsi najvazhlivishi ta znakovi podiyi i stavshi istorichnim vidannyam Pershi nomeri vidannya drukuvalisya arabskoyu grafikoyu V nastupnih vidannyah mozhna sposterigati postupovij perehid do latinskogo alfavitu potim do kirilici a z 1990 h rokiv pislya vidnovlennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu do suchasnogo alfavitu na osnovi latinskoyi pisemnosti Vid 2009 roku zhurnal vihodit shokvartalno u dvoh versiyah azerbajdzhanskoyu i rosijskoyu movami Nashi dniVidrodzhennya zhurnalu v postradyanskij period vidkrivaye novu storinku jogo biografiyi Vid 1997 roku jogo golovnoyu redaktorkoyu ye zaviduvachka viddilu z pitan gumanitarnoyi politiki Administraciyi prezidenta Azerbajdzhanu Vid 2009 roku diye oficijnij zhurnalu Arhiv vsih nomeriv vidannya zberigayetsya v Azerbajdzhanskij nacionalnij biblioteci imeni M F Ahundova Avtori ta avtorkiVid momentu stvorennya zhurnalu z nim spivpracyuvali vidomi diyachki ta diyachi azerbajdzhanskoyi literaturi v chisli yakih yakij stoyav bilya vitokiv jogo zasnuvannya Na shpaltah vidannya drukuvalisya opovidannya i povisti Mirzi Ibragimova ru virshi Sameda Vurguna Rasula Rzi Nigyar Rafibejli Mirvarid Dilbazi tvori bagatoh inshih vidatnih azerbajdzhanskih poetiv i pismennikiv Golovni ta vidpovidalni redaktorki1931 7 8 1936 vidpovidalna redaktorka Gyulyara Gadirbekova pisala pid psevdonimom Kejlyugizi Gulare Koyluqizi 1937 1 12 vidpovidalna redaktorka az 1937 13 vidpovidalna redaktorka H Soltanova H Soltanova 1937 15 1938 vidpovidalna redaktorka Zahra Kerimova Zehra Kerimova 1938 vid 13 vidpovidalna redaktorka Barat Kerimova Barat Kerimova 1940 vidpovidalna redaktorka Zulejha Aliyeva Zuleyxa Eliyeva 1951 1961 vidpovidalna redaktorka R Zejnalova R Zeynalova 1962 7 v o redaktora A Babayeva E Babayeva 1962 vid 10 redaktorka Shafiga Agayeva Sefiqe Agayeva 1972 1996 golovna redaktorka az 1997 nash chas utochniti golovna redaktorka az Fatma Abdullazade Vidpovidalni sekretari redakciyi1934 1937 roki Gasanova Peri Pidpisuvala nomeri takozh pid prizvishem Gasanzade Pislya odruzhennya vzyala prizvishe Aliyeva Protyagom 1976 2010 rokiv vidpovidalnim sekretarem zhurnalu buv az PrimitkiStatya Azerbajdzhanskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Bolshaya sovetskaya enciklopediya V 30 t M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Istoriya Azerbajdzhanskoj pressy 4 lipnya 2014 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Ministerstva kultury i turizma Azerbajdzhanskoj Respubliki 2014 Arhiv originalu za 5 veresnya 2014 Procitovano 5 veresnya 2014 Ajna Sultanova 1895 1938 derzhavna i gromadska diyachka radyanskogo chasu odna z pershih revolyucionerok azerbajdzhanok Ajna sestra Gazanfara Musabekova druzhina Gamida Sultanova takozh aktivistiv radyanskogo periodu 1912 roku Ajna Sultanova zakinchila gimnaziyu Svyatoyi Nini v Baku 1918 roku priyednalasya do revolyucijnogo ruhu i vstupila do Komunistichnoyi partiyi U 1920 h rokah pracyuvala v Centralnomu komiteti Komunistichnoyi partiyi Azerbajdzhanu redaktorkoyu zhurnalu Zhinka Shodu v 1930 1937 rokah zastupniceyu komisara narodnoyi osviti komisarkoyu narodnoyi yusticiyi Represovana 1938 roku V budinku de prozhivala Ajna Sultanova nini perebuvaye Iranske posolstvo Fatma Abdullazade Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno na oficijnomu sajti prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki Imya i dolzhnost upominaetsya v vypuskah zhurnala za 1934 1935 godov 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 lyutogo 2018 Procitovano 19 chervnya 2020 Posilannya Azerbajdzhan gadini obrazi z harakterom 4 veresnya 2014 u Wayback Machine