Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Янь Дина стія Пізня Янь спрощ 后燕 кит трад 後燕 піньїнь Hòuyàn династі

Пізня Янь

Пізня Янь
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Янь.

Дина́стія Пізня Янь (спрощ.: 后燕; кит. трад.: 後燕; піньїнь: Hòuyàn) — династія, що правила частиною північно-східного Китаю в період шістнадцяти держав у 386—409 роках. Керувалася імператорами з роду Мужун. Була повалена внаслідок внутрішніх інтриг військовика Фен Ба.

Пізня Янь
image image
 386 – 409 image image
image
Пізня Янь: історичні кордони на карті
Імперія Пізня Янь (позначена сірим кольором)
Столиця Чжуншань
(386—397)
Лончен
(397—409)
Мови Монгольська
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 386
 - Падіння 409

Історія

Засновниками династії стали вожді з сяньбійського племені мужунів (одні з предків монголів), від чого панівний рід дістав прізвище Мужун. У 370-х роках мужуни були васалами династії Рання Цінь. У 383 році імператор Сюань Чжао-ді з Ранньої Цінь зазнав нищівної поразки від армії Східна Цзінь. Це призвело до послаблення Ранньої Цінь. У 384 році повстав Мужун Чуй, який у 386 році оголосив себе імператором нової династії Пізня Янь (як спадкоємець династії Рання Янь).

Нова держава вела спочатку війни з Ранньою Цінь, а потім Східною Цзінь. За правління Мужун Сі почалися конфлікти всередині панівних кіл. Зрештою, після низки заколотів, владу здобув впливовий сановник Фен Ба, який у 409 році оголосив себе імператором нової династії Північна Янь.

Імператори

Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління
У-чен-ді
武成 Wǔchéng 		Мужун Чуй
慕容垂 Mùróng Chuí 		386–396
  • Яньван (燕王 Yànwáng) 386–386
  • Цзяньсін (建興 Jiànxīng) 386–396
Хуей Мінь-ді
惠愍 Huìmǐn 		Мужун Бао
慕容寶 Mùróng Bǎo 		396–398
  • Юнкан (永康 Yǒngkāng) 396–398
Мужун Сян
慕容詳 Mùróng Xiáng 		398
  • Цзяньши (建始 Jiànshǐ) 398
Мужун Лінь
慕容麟 Mùróng Lín 		398
  • Яньпін (延平 Yánpíng) 398

蘭汗/兰汗 Lán Hàn 		398
  • Цінлун (青龍/青龙 Qīnglóng) 398
Чжао У-ді
昭武 Zhāowǔ 		Мужун Шен
慕容盛 Mùróng Shèng 		398–401
  • Цзяньпін (建平 Jiànpíng) 398
  • Чанле (長樂 Chánglè) 399–401
Чжао-вень-ді
昭文 Zhaowén 		Мужун Сі
慕容熙 Mùróng Xī 		401–407
  • Ґуанши(光始 Guāngshǐ) 401–406
  • Цзяньши (建始 Jiànshǐ) 407
Хуей ї-ді
惠懿 Huìyì 		Мужун Юнь
慕容云 Mùróng Yún 		407–409
  • Чженши (正始 Zhèngshǐ) 407–409

Джерела

  • David A. Graff: Medieval Chinese Warfare, 300–900. London and New York: Routledge, 2002, s. 56 i 63. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yan Dina stiya Piznya Yan sprosh 后燕 kit trad 後燕 pinyin Houyan dinastiya sho pravila chastinoyu pivnichno shidnogo Kitayu v period shistnadcyati derzhav u 386 409 rokah Keruvalasya imperatorami z rodu Muzhun Bula povalena vnaslidok vnutrishnih intrig vijskovika Fen Ba Piznya Yan 386 409 Piznya Yan istorichni kordoni na kartiImperiya Piznya Yan poznachena sirim kolorom Stolicya Chzhunshan 386 397 Lonchen 397 409 Movi Mongolska Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 386 Padinnya 409IstoriyaZasnovnikami dinastiyi stali vozhdi z syanbijskogo plemeni muzhuniv odni z predkiv mongoliv vid chogo panivnij rid distav prizvishe Muzhun U 370 h rokah muzhuni buli vasalami dinastiyi Rannya Cin U 383 roci imperator Syuan Chzhao di z Rannoyi Cin zaznav nishivnoyi porazki vid armiyi Shidna Czin Ce prizvelo do poslablennya Rannoyi Cin U 384 roci povstav Muzhun Chuj yakij u 386 roci ogolosiv sebe imperatorom novoyi dinastiyi Piznya Yan yak spadkoyemec dinastiyi Rannya Yan Nova derzhava vela spochatku vijni z Rannoyu Cin a potim Shidnoyu Czin Za pravlinnya Muzhun Si pochalisya konflikti vseredini panivnih kil Zreshtoyu pislya nizki zakolotiv vladu zdobuv vplivovij sanovnik Fen Ba yakij u 409 roci ogolosiv sebe imperatorom novoyi dinastiyi Pivnichna Yan ImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya U chen di 武成 Wǔcheng Muzhun Chuj 慕容垂 Murong Chui 386 396 Yanvan 燕王 Yanwang 386 386 Czyansin 建興 Jianxing 386 396 Huej Min di 惠愍 Huimǐn Muzhun Bao 慕容寶 Murong Bǎo 396 398 Yunkan 永康 Yǒngkang 396 398 Muzhun Syan 慕容詳 Murong Xiang 398 Czyanshi 建始 Jianshǐ 398 Muzhun Lin 慕容麟 Murong Lin 398 Yanpin 延平 Yanping 398 蘭汗 兰汗 Lan Han 398 Cinlun 青龍 青龙 Qinglong 398 Chzhao U di 昭武 Zhaowǔ Muzhun Shen 慕容盛 Murong Sheng 398 401 Czyanpin 建平 Jianping 398 Chanle 長樂 Changle 399 401 Chzhao ven di 昭文 Zhaowen Muzhun Si 慕容熙 Murong Xi 401 407 Guanshi 光始 Guangshǐ 401 406 Czyanshi 建始 Jianshǐ 407 Huej yi di 惠懿 Huiyi Muzhun Yun 慕容云 Murong Yun 407 409 Chzhenshi 正始 Zhengshǐ 407 409DzherelaDavid A Graff Medieval Chinese Warfare 300 900 London and New York Routledge 2002 s 56 i 63 ISBN 0 415 23954 0

Дата публікації:
Топ