Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Політична система Грузії Сакартвело заснована на унітарній парламентській республіці з трьома гілками влади законодавчою

Політична система Грузії

Політична система Грузії

Політична система Грузії (Сакартвело) заснована на унітарній парламентській республіці з трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою, а також багатопартійній системі.

Президент

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (17 листопада 2013)
Докладніше: Президент Грузії

Президент є главою держави, має прерогативу у визначенні напрямків внутрішньої та зовнішньої політики держави, а також у сфері оборони та безпеки. Обирається шляхом всенародного голосування строком на 5 років. Одна і та ж особа може бути обрана президентом не більше двох разів поспіль.

Дійсний Президент Грузії — Саломе Зурабішвілі

3-й Президент — Міхеіл Саакашвілі (з 25 січня 2004, повторно обраний 5 січня 2008). Відсоток отриманих голосів — 53,5% у першому ж турі.


 5

5-й Президент Грузії — Саломе Зурабішвілі (з 16 грудня 2018 р.) Зурабішвілі здобула перемогу в другому турі з результатом 59,56 %. Перша в історії країни жінка-президент.

4-й Президент Грузії — Георгій Маргвелашвілі (з 17 листопада 2013 р. до 16 грудня 2018 р.). Відсоток отриманих голосів — 62,12 % у першому ж турі.

Законодавча влада

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (1 жовтня 2012)
Докладніше: Парламент Грузії

Однопалатний парламент у складі 150 депутатів (по 75 за пропорційною і мажоритарною системами). Останні вибори — 21.05.2008 року. Депутати представляють 4 політичних партії

  • провладна партія «Єдиний національний рух» — 120,
  • блок «Об'єднана опозиція» — 16,
  • опозиційний «Християнсько-демократичний рух» — 6,
  • опозиційна «Лейбористська партія» — 6,
  • опозиційна Республіканська партія — 2.

Спікер Парламенту Давид Бакрадзе (перший номер в списку правлячої партії).

Парламентські комітети:

  • комітет із захисту прав людини — 15 депутатів,
  • з аграрних питань — 18,
  • освіти, науки, культури і спорту — 18,
  • охорони навколишнього середовища і природних ресурсів — 15,
  • галузевої економіки і економічної політики — 19,
  • євроінтеграції — 15,
  • оборони і безпеки — 19,
  • юридичних питань — 17,
  • регіональної політики, самоуправління і високогірних регіонів −19,
  • зовнішніх зв'язків −17,
  • процедурних питань −15,
  • охорони здоров'я — 17,
  • фінансів та бюджету — 15.

Виконавча влада

Глава держави — президент, який є безпосереднім керівником для силових міністерств уряду. Уряд на чолі з прем'єр-міністром. Прем‘єр є керівником всіх інших міністерств. Президентом визначається кандидатура на пост прем'єр-міністра, який за погодженням з президентом формує список кандидатів до складу уряду. Склад уряду подається президентом до парламенту на затвердження.

Діючий Уряд Грузії сформовано в лютому 2009 року.

Прем'єр-міністр Грузії — (з 06.02.09 року).

Міністр закордонних справ Грузії — .

Судова влада

Судова влада: Конституційний суд, Верховний суд та місцеві суди (міські, районні).

Судді Конституційного суду призначаються на паритетних засадах, по 3 члени за квотами Президента, Парламенту та Верховного суду.

Судді Верховного суду призначаються парламентом за квотою президента та голови Верховного суду.

Інші судді обираються Парламентом.

Партії

Зовнішня політика

Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО. Грузія була членом СНД, але 17 серпня 2009 року добровільно вийшла з нього.

Внутрішньополітичні проблеми

Після розпаду СРСР Грузія успадкувала проблеми з внутрішніми автономіями. В останні роки свого існування московська комуністична верхівка заохочувала сепаратиські настрої в автономіях союзних республік, і підтримувала оформлення квазі-державних установ за прямої участі російських військових і спецслужбових кадрів, що протистояли республіканському центру.

У 1992—1993 роках напруга переросла в збройне протистояння. За участі російських найманців і російської зброї в протистоянні Грузія втратила контроль над більшою частиною Абхазії та Південної Осетії, грузинські державні установи на цих територіях були згорнуті, а сепаратиські режими заохочували прийняття громадянами російського громадянства. До 2008 конфлікти тут перебували в замороженій стадії. У вересні 2008 Грузія за допомогою збройних сил спробувала відновити свій суверенітет над непідконтрольною частиною Південної Осетії, але у відповідь отримала повноцінне вторгнення російських військ 58-ї армії і приданих формувань авіації і флоту на свою територію. 26 серпня 2008 Росія одноосібно визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії.

Абхазія

Докладніше: Абхазія
Докладніше: Грузино-абхазський конфлікт

Шида Картлі (Південна Осетія)

Докладніше: Південна Осетія
Докладніше: Війна у Південній Осетії (2008)

Аджарія

Докладніше: Аджарія

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Politichna sistema Gruziyi Sakartvelo zasnovana na unitarnij parlamentskij respublici z troma gilkami vladi zakonodavchoyu vikonavchoyu ta sudovoyu a takozh bagatopartijnij sistemi PrezidentInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 17 listopada 2013 Dokladnishe Prezident Gruziyi Prezident ye glavoyu derzhavi maye prerogativu u viznachenni napryamkiv vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki derzhavi a takozh u sferi oboroni ta bezpeki Obirayetsya shlyahom vsenarodnogo golosuvannya strokom na 5 rokiv Odna i ta zh osoba mozhe buti obrana prezidentom ne bilshe dvoh raziv pospil Dijsnij Prezident Gruziyi Salome Zurabishvili 3 j Prezident Miheil Saakashvili z 25 sichnya 2004 povtorno obranij 5 sichnya 2008 Vidsotok otrimanih golosiv 53 5 u pershomu zh turi 5 5 j Prezident Gruziyi Salome Zurabishvili z 16 grudnya 2018 r Zurabishvili zdobula peremogu v drugomu turi z rezultatom 59 56 Persha v istoriyi krayini zhinka prezident 4 j Prezident Gruziyi Georgij Margvelashvili z 17 listopada 2013 r do 16 grudnya 2018 r Vidsotok otrimanih golosiv 62 12 u pershomu zh turi Zakonodavcha vladaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 1 zhovtnya 2012 Dokladnishe Parlament Gruziyi Odnopalatnij parlament u skladi 150 deputativ po 75 za proporcijnoyu i mazhoritarnoyu sistemami Ostanni vibori 21 05 2008 roku Deputati predstavlyayut 4 politichnih partiyi provladna partiya Yedinij nacionalnij ruh 120 blok Ob yednana opoziciya 16 opozicijnij Hristiyansko demokratichnij ruh 6 opozicijna Lejboristska partiya 6 opozicijna Respublikanska partiya 2 Spiker Parlamentu David Bakradze pershij nomer v spisku pravlyachoyi partiyi Parlamentski komiteti komitet iz zahistu prav lyudini 15 deputativ z agrarnih pitan 18 osviti nauki kulturi i sportu 18 ohoroni navkolishnogo seredovisha i prirodnih resursiv 15 galuzevoyi ekonomiki i ekonomichnoyi politiki 19 yevrointegraciyi 15 oboroni i bezpeki 19 yuridichnih pitan 17 regionalnoyi politiki samoupravlinnya i visokogirnih regioniv 19 zovnishnih zv yazkiv 17 procedurnih pitan 15 ohoroni zdorov ya 17 finansiv ta byudzhetu 15 Vikonavcha vladaGlava derzhavi prezident yakij ye bezposerednim kerivnikom dlya silovih ministerstv uryadu Uryad na choli z prem yer ministrom Prem yer ye kerivnikom vsih inshih ministerstv Prezidentom viznachayetsya kandidatura na post prem yer ministra yakij za pogodzhennyam z prezidentom formuye spisok kandidativ do skladu uryadu Sklad uryadu podayetsya prezidentom do parlamentu na zatverdzhennya Diyuchij Uryad Gruziyi sformovano v lyutomu 2009 roku Prem yer ministr Gruziyi z 06 02 09 roku Ministr zakordonnih sprav Gruziyi Sudova vladaSudova vlada Konstitucijnij sud Verhovnij sud ta miscevi sudi miski rajonni Suddi Konstitucijnogo sudu priznachayutsya na paritetnih zasadah po 3 chleni za kvotami Prezidenta Parlamentu ta Verhovnogo sudu Suddi Verhovnogo sudu priznachayutsya parlamentom za kvotoyu prezidenta ta golovi Verhovnogo sudu Inshi suddi obirayutsya Parlamentom Partiyi Yedinij nacionalnij ruh Grigol Vashadze Demokratichnij ruh Yedina Gruziya Nino Burdzhanadze Shlyah Gruziyi Salome Zurabishvili blok Ob yednana opoziciya Levan Gachechiladze Hristiyansko demokratichnij ruh Georgij Targamadze Lejboristska partiya lider Shalva Natelashvili Respublikanska partiya David Usupashvili Promislovist vryatuye Gruziyu Gogi Topadze Novi pravi David Gamkrelidze Konservativna partiya Zviad Dzidziguri ta Kaha Kukava Zovnishnya politikaGruziya aktivno pracyuye z bagatma mizhnarodnimi organizaciyami U 1999 r stala povnopravnim chlenom Radi Yevropi i SOT Gruziya bula iniciatorom rozshirennya GUUAM za rahunok Uzbekistanu Vona tisno spivpracyuye z OON ta OBSYe aktivno rozvivaye stosunki z NATO Gruziya bula chlenom SND ale 17 serpnya 2009 roku dobrovilno vijshla z nogo Vnutrishnopolitichni problemiPislya rozpadu SRSR Gruziya uspadkuvala problemi z vnutrishnimi avtonomiyami V ostanni roki svogo isnuvannya moskovska komunistichna verhivka zaohochuvala separatiski nastroyi v avtonomiyah soyuznih respublik i pidtrimuvala oformlennya kvazi derzhavnih ustanov za pryamoyi uchasti rosijskih vijskovih i specsluzhbovih kadriv sho protistoyali respublikanskomu centru U 1992 1993 rokah napruga pererosla v zbrojne protistoyannya Za uchasti rosijskih najmanciv i rosijskoyi zbroyi v protistoyanni Gruziya vtratila kontrol nad bilshoyu chastinoyu Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi gruzinski derzhavni ustanovi na cih teritoriyah buli zgornuti a separatiski rezhimi zaohochuvali prijnyattya gromadyanami rosijskogo gromadyanstva Do 2008 konflikti tut perebuvali v zamorozhenij stadiyi U veresni 2008 Gruziya za dopomogoyu zbrojnih sil sprobuvala vidnoviti svij suverenitet nad nepidkontrolnoyu chastinoyu Pivdennoyi Osetiyi ale u vidpovid otrimala povnocinne vtorgnennya rosijskih vijsk 58 yi armiyi i pridanih formuvan aviaciyi i flotu na svoyu teritoriyu 26 serpnya 2008 Rosiya odnoosibno viznala nezalezhnist Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi Abhaziya Dokladnishe Abhaziya Dokladnishe Gruzino abhazskij konflikt Shida Kartli Pivdenna Osetiya Dokladnishe Pivdenna Osetiya Dokladnishe Vijna u Pivdennij Osetiyi 2008 Adzhariya Dokladnishe AdzhariyaPosilannya

    Дата публікації:
    Топ