Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дякуємо за Ваш внесок. Ось деякі поради:
|
Либражд (алб. Rrethi i Librazhdit) — один з 36 округів Албанії, розташований у східній частині країни.
| Лібражд | |||
|---|---|---|---|
| алб. Qarku i Librazhdit | |||
| | |||
| місто | Лібражд | ||
| Країна |  Албанія | ||
| округ | Ельбасан | ||
| Населення | |||
| - повне | 63 192 (2010) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1102 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 288 м | ||
| - мінімальна | 288 м | ||
| Часовий пояс | , влітку | ||
| Код ISO 3166-2 | AL-SR | ||
 | |||
| |||
Округ займає територію 1102 км² і відноситься до області Ельбасан. Адміністративний центр — місто Лібражд.
Географічне положення
Округ Лібражд розташований на сході Албанії на кордоні з Македонією. Територія округу включає в себе верхню течію річки Шкумбіні з прилеглими долинами. Вузька долина Шкумбіні оточена високими горами. На півночі — це гори Поліс (Mali i Polisit), крізь ущелину в північній їх частини Шкумбіні потрапляє на узбережжя. На сході гори Ябланіца досягають висоти понад 2200 м. Велику територію займає заснований у 2008 році національний парк «Шебенік-Ябланіца». Гірський перевал Qafa e Thanës (933 m) є одночасно самою східною точкою округу, переходом в улоговину Охридського озера і прикордонним переходом до Македонії.
Гірська область на північ від Лібражду носить назву Черменіка. Тут проходить водозбір річки , що впадає в районі міста Лібражд у села Murrash в Шкумбіні. Шкумбіні — основна водна артерія Лібражду, що харчується водами гірських річок Dushna, Radicina, Bushtrica, Sheja, Hotolish і Dragostunja і бере тут свій витік. Протяжність річки по округу становить 64 км (із загальною довжиною 181 км). На ній розташований і адміністративний центр — Лібражд.
Покрите численними тріщинами плато Черменіка покрито великими лісами і важкодоступно. Дорога в проходить по Черменіці на висоті більше 1200 м.
Найвища точка — Червоний Пік в горах Шебенік на кордоні з Македонією.
Клімат
В окрузі переважає континентальний клімат. Середньорічна температура становить 13,4ºС.
Тваринний і рослинний світ
Рослинний світ представлений 1857 видами, що становить 57% флори Албанії. Ліси покривають 47% території (37% — дуб, 20% — бук і 15% — сосна). Ендемічними видами є альпійський едельвейс і . Особливий інтерес представляє рослина-хижак з роду — , відома тут як Luletlyni.
Типові представники тваринного світу: бурий ведмідь, кабан, руда лисиця і заєць, серед птахів: беркут і білоголовий сип, стерв'ятник, звичайний боривітер і пугач.
Історія та культура
Територія округу була заселена ще у бронзову і залізну добу, про що свідчать археологічні знахідки з Spathar, Rrajce, Karkavec, Berzeshte та інших місць.
У давнину округ населяло іллірійське плем'я Kandavët, що дало всій області ім'я Кандаву (Kandavia) і Шкумбіні, які заселили долину.
У 220 році до н. е. сюди прийшли римляни, що підкорили місцеві племена (див. Іллірійські війни). В цей же час була побудована Егнатієва дорога, що з'єднала Рим і Візантій (Константинополь). У наш час по ній проходить сучасна дорога, що сполучає Тирану зі Скоп'є через Охридське озеро. Після падіння Риму у 476 році територія відійшла Східній Римській імперії зі столицею в Константинополі.
З 1415 на територію округу почали вторгатися турецькі війська Мехмеда I. Їм протистояли місцеві правителі Аріаніті, що були васалами імператора Візантії. Так запеклий опір завойовникам надавав албанський князь Георг Аріаніті Комнін (Gjergj Arianit Komneni). У 1444 році він приєднався до повстання Георга Кастріоті, більш відомого як Скандербег, і був серед учасників Лежської ліги, яка обрала Скандербега своїм вождем, у місті Леже. Разом з ним Комнін вів бої за Берат у 1448 році, а його дочка, Андроніка, стала дружиною Скандербега у 1451 році.
Після смерті Георга Аріаніті у 1461 опір албанців Османській імперії пішов на спад, члени сім'ї Аріаніті емігрували до Італії. У 1479 округ упав і знаходився під турецьким ярмом аж до XX століття. У XVII столітті центральні райони округу Лібражд домоглися відносної автономії. Цей процес тривав до реформ Танзимата у 1834 році. Потім боротьбу до 1909 продовжив Халіт Берзешта (Halit Berzeshta). У 1912 році населення округу взяло участь у черговому повстанні, зігравши свою роль в отриманні Албанією незалежності в тому ж році. У 40-х роках 1100 чоловіків округу, сформовані в два батальйони, взяли участь у звільненні місцевості від фашистських загарбників. 79 з них стали національними військовими героями.
Після падіння соціалістичного ладу і закриття підприємств життя в окрузі погіршилася, однак населення покладає великі надії на сучасне шосе, що з'явилося в окрузі, яке з'єднало округ з Тираною, Скоп'є та Дурресом.
Транспорт
Долина річки Шкумбіні здавна була жвавим транспортним шляхом. Спочатку тут проходила побудована римлянами Егнатієва дорога, а тепер залізниця і Міжнародний транспортний коридор VIII. Біля села Qukës обидві дороги залишають долину Шкумбіні і виходять на рівнину Домоздова, де у 1444 році війська Скандербега здобули першу перемогу над османами. Найбільший населений пункт на рівнині — Перреньяс. Далі шосе йде до перевалу Qafa e Thanës, а залізниця веде туди ж через тунель.
Населення
Шкумбіні є прикордонною областю для обох діалектів албанської мови (на півдні живуть тоски, а у Північній Албанії та в Косові — геги), переважаючим є тоскскій діалект. Тут же проходить і релігійно-культурна межа (на півночі у фольклорі переважає монодія, а на півдні — поліфонія). У районі Лібражд можна зустріти обидві його різновиди.
Близько третини населення живе в містах Лібражд і Перреньяс, решта — у сільській місцевості.
Економіка і промисловість
З часів Римської імперії в окрузі існували численні шахти (села Farret, Katjel, Bushtric, Hotolisht, Prrenjas, Dardh і Qarrisht), де вівся видобуток нікелю, хрому, платини, міді, бокситу і золота. Зараз вони закриті. Центральне родовище знаходилося близько Перреньяса.
Лісова галузь представлена лісопилками.
Округ відомий на всю країну виробництвом тютюну. Також виробляється вино, а у селі Spathar розливається відома на всю Албанію мінеральна вода «Sopoti».
Адміністративний поділ
Територіально округ розділений на 2 міста Лібражд і Перреньяс, 9 громад: Hotolisht, Lunik, Orenja, Polis, Qendër-Librazhd, Qukës, Rajca, Stravaj, Stebleba і 77 сіл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyakuyemo za Vash vnesok Os deyaki poradi Dodavajte posilannya ta dzherela do Vashih statej Librazhd alb Rrethi i Librazhdit odin z 36 okrugiv Albaniyi roztashovanij u shidnij chastini krayini Librazhd alb Qarku i Librazhdit misto Librazhd Krayina Albaniya okrug Elbasan Naselennya povne 63 192 2010 Plosha povna 1102 km Visota maksimalna 288 m minimalna 288 m Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Kod ISO 3166 2 AL SR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Librazhd Administrativnij centr okrugu misto Librazhd Richka Shkumbini mizh mistami Librazhd i Elbasan Vid na gori Yablanicya na kordoni Albaniyi z Makedoniyeyu Egnatiyeva doroga starodavnij marshrut Okrug zajmaye teritoriyu 1102 km i vidnositsya do oblasti Elbasan Administrativnij centr misto Librazhd Geografichne polozhennyaOkrug Librazhd roztashovanij na shodi Albaniyi na kordoni z Makedoniyeyu Teritoriya okrugu vklyuchaye v sebe verhnyu techiyu richki Shkumbini z prileglimi dolinami Vuzka dolina Shkumbini otochena visokimi gorami Na pivnochi ce gori Polis Mali i Polisit kriz ushelinu v pivnichnij yih chastini Shkumbini potraplyaye na uzberezhzhya Na shodi gori Yablanica dosyagayut visoti ponad 2200 m Veliku teritoriyu zajmaye zasnovanij u 2008 roci nacionalnij park Shebenik Yablanica Girskij pereval Qafa e Thanes 933 m ye odnochasno samoyu shidnoyu tochkoyu okrugu perehodom v ulogovinu Ohridskogo ozera i prikordonnim perehodom do Makedoniyi Girska oblast na pivnich vid Librazhdu nosit nazvu Chermenika Tut prohodit vodozbir richki sho vpadaye v rajoni mista Librazhd u sela Murrash v Shkumbini Shkumbini osnovna vodna arteriya Librazhdu sho harchuyetsya vodami girskih richok Dushna Radicina Bushtrica Sheja Hotolish i Dragostunja i bere tut svij vitik Protyazhnist richki po okrugu stanovit 64 km iz zagalnoyu dovzhinoyu 181 km Na nij roztashovanij i administrativnij centr Librazhd Pokrite chislennimi trishinami plato Chermenika pokrito velikimi lisami i vazhkodostupno Doroga v prohodit po Chermenici na visoti bilshe 1200 m Najvisha tochka Chervonij Pik v gorah Shebenik na kordoni z Makedoniyeyu KlimatV okruzi perevazhaye kontinentalnij klimat Serednorichna temperatura stanovit 13 4ºS Tvarinnij i roslinnij svitRoslinnij svit predstavlenij 1857 vidami sho stanovit 57 flori Albaniyi Lisi pokrivayut 47 teritoriyi 37 dub 20 buk i 15 sosna Endemichnimi vidami ye alpijskij edelvejs i Osoblivij interes predstavlyaye roslina hizhak z rodu vidoma tut yak Luletlyni Tipovi predstavniki tvarinnogo svitu burij vedmid kaban ruda lisicya i zayec sered ptahiv berkut i bilogolovij sip sterv yatnik zvichajnij boriviter i pugach Istoriya ta kulturaTeritoriya okrugu bula zaselena she u bronzovu i zaliznu dobu pro sho svidchat arheologichni znahidki z Spathar Rrajce Karkavec Berzeshte ta inshih misc U davninu okrug naselyalo illirijske plem ya Kandavet sho dalo vsij oblasti im ya Kandavu Kandavia i Shkumbini yaki zaselili dolinu U 220 roci do n e syudi prijshli rimlyani sho pidkorili miscevi plemena div Illirijski vijni V cej zhe chas bula pobudovana Egnatiyeva doroga sho z yednala Rim i Vizantij Konstantinopol U nash chas po nij prohodit suchasna doroga sho spoluchaye Tiranu zi Skop ye cherez Ohridske ozero Pislya padinnya Rimu u 476 roci teritoriya vidijshla Shidnij Rimskij imperiyi zi stoliceyu v Konstantinopoli Z 1415 na teritoriyu okrugu pochali vtorgatisya turecki vijska Mehmeda I Yim protistoyali miscevi praviteli Arianiti sho buli vasalami imperatora Vizantiyi Tak zapeklij opir zavojovnikam nadavav albanskij knyaz Georg Arianiti Komnin Gjergj Arianit Komneni U 1444 roci vin priyednavsya do povstannya Georga Kastrioti bilsh vidomogo yak Skanderbeg i buv sered uchasnikiv Lezhskoyi ligi yaka obrala Skanderbega svoyim vozhdem u misti Lezhe Razom z nim Komnin viv boyi za Berat u 1448 roci a jogo dochka Andronika stala druzhinoyu Skanderbega u 1451 roci Pislya smerti Georga Arianiti u 1461 opir albanciv Osmanskij imperiyi pishov na spad chleni sim yi Arianiti emigruvali do Italiyi U 1479 okrug upav i znahodivsya pid tureckim yarmom azh do XX stolittya U XVII stolitti centralni rajoni okrugu Librazhd domoglisya vidnosnoyi avtonomiyi Cej proces trivav do reform Tanzimata u 1834 roci Potim borotbu do 1909 prodovzhiv Halit Berzeshta Halit Berzeshta U 1912 roci naselennya okrugu vzyalo uchast u chergovomu povstanni zigravshi svoyu rol v otrimanni Albaniyeyu nezalezhnosti v tomu zh roci U 40 h rokah 1100 cholovikiv okrugu sformovani v dva bataljoni vzyali uchast u zvilnenni miscevosti vid fashistskih zagarbnikiv 79 z nih stali nacionalnimi vijskovimi geroyami Pislya padinnya socialistichnogo ladu i zakrittya pidpriyemstv zhittya v okruzi pogirshilasya odnak naselennya pokladaye veliki nadiyi na suchasne shose sho z yavilosya v okruzi yake z yednalo okrug z Tiranoyu Skop ye ta Durresom TransportDolina richki Shkumbini zdavna bula zhvavim transportnim shlyahom Spochatku tut prohodila pobudovana rimlyanami Egnatiyeva doroga a teper zaliznicya i Mizhnarodnij transportnij koridor VIII Bilya sela Qukes obidvi dorogi zalishayut dolinu Shkumbini i vihodyat na rivninu Domozdova de u 1444 roci vijska Skanderbega zdobuli pershu peremogu nad osmanami Najbilshij naselenij punkt na rivnini Perrenyas Dali shose jde do perevalu Qafa e Thanes a zaliznicya vede tudi zh cherez tunel NaselennyaShkumbini ye prikordonnoyu oblastyu dlya oboh dialektiv albanskoyi movi na pivdni zhivut toski a u Pivnichnij Albaniyi ta v Kosovi gegi perevazhayuchim ye toskskij dialekt Tut zhe prohodit i religijno kulturna mezha na pivnochi u folklori perevazhaye monodiya a na pivdni polifoniya U rajoni Librazhd mozhna zustriti obidvi jogo riznovidi Blizko tretini naselennya zhive v mistah Librazhd i Perrenyas reshta u silskij miscevosti Ekonomika i promislovistZ chasiv Rimskoyi imperiyi v okruzi isnuvali chislenni shahti sela Farret Katjel Bushtric Hotolisht Prrenjas Dardh i Qarrisht de vivsya vidobutok nikelyu hromu platini midi boksitu i zolota Zaraz voni zakriti Centralne rodovishe znahodilosya blizko Perrenyasa Lisova galuz predstavlena lisopilkami Okrug vidomij na vsyu krayinu virobnictvom tyutyunu Takozh viroblyayetsya vino a u seli Spathar rozlivayetsya vidoma na vsyu Albaniyu mineralna voda Sopoti Administrativnij podilTeritorialno okrug rozdilenij na 2 mista Librazhd i Perrenyas 9 gromad Hotolisht Lunik Orenja Polis Qender Librazhd Qukes Rajca Stravaj Stebleba i 77 sil