Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Загальна характеристикаІсторія гідроенергетики Словенії налічує понад 100 років У 2014 році ця галузь забезпечила 6 366

Гідроелектроенергетика Словенії

Гідроелектроенергетика Словенії

Загальна характеристика

Історія гідроенергетики Словенії налічує понад 100 років. У 2014 році ця галузь забезпечила 6,366 млрд кВт·год, або 36,5 % від загального виробництва електроенергії в країні, при цьому в порівнянні із 1996 роком виробництво зросло на 73,5 %. Втім, результат 2014 року частково є результатом сприятливих погодних умов. Встановлена середньорічна виробітка електростанцій потужністю понад 10 МВт становить 3,995 млрд кВт·год. З урахуванням виробітки малих ГЕС та ГАЕС середньорічна виробітка гідроенергетики Словенії станом на 2016 рік дещо менша за 5 млрд кВт·год.

Виробництво електроенергії на ГЕС Словенії, млн кВт·год
Рік Усього виробництво У т. ч. на малих ГЕС до 10 МВт У т. ч. на приватних ГЕС до 1 МВт У т. ч. на ГАЕС При цьому спожито ГАЕС
1996 3668 88 88 — —
1997 3091 73 73 — —
1998 3450 99 99 — —
1999 3739 93 93 — —
2000 3834 340 90 — —
2001 3796 371 109 — —
2002 3313 327 94 — —
2003 2957 268 79 — —
2004 4095 437 151 — —
2005 3461 383 156 — —
2006 3591 424 184 — —
2007 3266 409 177 — —
2008 4018 457 180 — —
2009 4715 380 66 — —
2010 4703 396 68 185 245
2011 3706 295 46 144 193
2012 4087 303 53 188 251
2013 4923 379 75 294 392
2014 6366 496 118 274 363

Діючі каскади ГЕС

Докладніше: Каскад ГЕС на Драві (Словенія)
Докладніше: Каскад ГЕС на Саві (Словенія)
Докладніше: Каскад ГЕС на Сочі

Наразі у складі гідроенергетики Словенії діють три каскади ГЕС на річках Соча (басейн Адріатичного моря), Сава та Драва (притоки Дунаю). Найбільшим з-поміж них є дравський, вісім електростанцій якого мають загальну потужність 587 МВт, а середньорічна виробітка електроенергії сягає 2646 млн кВт·год. Електростанції на Саві при потужності 221 МВт забезпечують виробництво 699 млн кВт·год, а ГЕС річки Соча 685 млн кВт·год при потужності гідроагрегатів 136 МВт. Можливо також відмітити, що спорудження савського каскаду продовжується.

Каскад ГЕС на Мурі

У рамках подальшого розвитку гідроенергетики Словенії планується створення каскаду електростанцій на річці Мура, лівій притоці Драви.  Він може складатись з 8 ГЕС загальною потужністю 132 МВт та середнім річним виробництвом 677 млн кВт·год. Утім, проект стикається зі значними складнощами, оскільки проти нього активно виступають екологи та природоохоронні інституції Євросоюзу. Висловлюється проти будівництва і Австрія, думка якої особливо важлива, оскільки верхні 6 станцій (Сладкі Врх, Чмурек, Конжишче, Апаче, Радгона та Раденці), на які повинно припадати 98 МВт потужності та 476 млн кВт·год електроенергії, мають розташовуватись на ділянці Мури, що утворює державний кордон між Словенією та Австрією. При цьому можна зауважити, що австрійці вже спорудили на своїй ділянці Мури 21 ГЕС, ще 2 є на стадії будівництва та 1 на підготовчому етапі.

Враховуючи зазначене, найбільше шансів на реалізацію мають дві електростанції, місце розташування яких повністю перебуває на словенській території — Храст'є Мота (17 МВт, 96 млн кВт·год) та Верзеж  (17 МВт, 105 млн кВт·год). Відносно першої з 2012 ведуться екологічні дослідження, які повинні бути завершені та винесені на громадські слухання у 2016 році. Також у 2013 словенський уряд прийняв постанову про підготовку землевідводу під цю станцію.

Гідроакумуляційні станції

Для покриття пікових навантажень, особливо в країнах з суттєвою долею атомної енергетики, важливе значення мають гідроакумулювальні електростанції. У Словенії над спорудженням такого об'єкта почали працювати у 1993 році. Відбір підрядників, що будуть брати участь у будівництві, припав на 2003, а безпосередній старт робіт на місці майбутньої ГАЕС Авче відбувся в серпні 2005 року. Через п'ять років станція була введена в експлуатацію. ГАЕС Авче має 1 гідроагрегат потужністю 185 МВт. Як нижня водойма використовується водосховище, створене греблею Аджба на річці Соча. Верхня водойма облаштована на струмку Канальски Врх. Вони з'єднані 700 метровим тунелем діаметром 4,5 метра. За проєктом ГАЕС Авче може виробляти за рік до 426 млн кВт·год електроенергії, споживаючи при цьому 563 млн кВт·год.

Також Словенія розглядає можливість побудови другої ГАЕС Козжак у басейні річки Драва. Її характеристики повинні бути більшими за аналогічні у вже діючої Авче — 2 гідроагрегати по 220 МВт, що вироблятимуть за рік до 860 млн кВт·год електроенергії. Контракт на попередні польові дослідження та базове проектування уклали 2006 року. У 2011 був виданий урядовий декрет, що затвердив землевідвід під майбутнє будівництво. 2014 року пройшло затвердження базового проєкту.

Примітки

  1. . pxweb.stat.si. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 13 травня 2016.
  2. MURA AT RISK OF DESTRUCTION.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2016.
  4. ps-europe. www.industcards.com. Процитовано 18 травня 2016.[недоступне посилання]
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2016.
  6. . www.dem.si. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
  7. . www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zagalna harakteristikaIstoriya gidroenergetiki Sloveniyi nalichuye ponad 100 rokiv U 2014 roci cya galuz zabezpechila 6 366 mlrd kVt god abo 36 5 vid zagalnogo virobnictva elektroenergiyi v krayini pri comu v porivnyanni iz 1996 rokom virobnictvo zroslo na 73 5 Vtim rezultat 2014 roku chastkovo ye rezultatom spriyatlivih pogodnih umov Vstanovlena serednorichna virobitka elektrostancij potuzhnistyu ponad 10 MVt stanovit 3 995 mlrd kVt god Z urahuvannyam virobitki malih GES ta GAES serednorichna virobitka gidroenergetiki Sloveniyi stanom na 2016 rik desho mensha za 5 mlrd kVt god Virobnictvo elektroenergiyi na GES Sloveniyi mln kVt god Rik Usogo virobnictvo U t ch na malih GES do 10 MVt U t ch na privatnih GES do 1 MVt U t ch na GAES Pri comu spozhito GAES 1996 3668 88 88 1997 3091 73 73 1998 3450 99 99 1999 3739 93 93 2000 3834 340 90 2001 3796 371 109 2002 3313 327 94 2003 2957 268 79 2004 4095 437 151 2005 3461 383 156 2006 3591 424 184 2007 3266 409 177 2008 4018 457 180 2009 4715 380 66 2010 4703 396 68 185 245 2011 3706 295 46 144 193 2012 4087 303 53 188 251 2013 4923 379 75 294 392 2014 6366 496 118 274 363Diyuchi kaskadi GESDokladnishe Kaskad GES na Dravi Sloveniya Dokladnishe Kaskad GES na Savi Sloveniya Dokladnishe Kaskad GES na Sochi Narazi u skladi gidroenergetiki Sloveniyi diyut tri kaskadi GES na richkah Socha basejn Adriatichnogo morya Sava ta Drava pritoki Dunayu Najbilshim z pomizh nih ye dravskij visim elektrostancij yakogo mayut zagalnu potuzhnist 587 MVt a serednorichna virobitka elektroenergiyi syagaye 2646 mln kVt god Elektrostanciyi na Savi pri potuzhnosti 221 MVt zabezpechuyut virobnictvo 699 mln kVt god a GES richki Socha 685 mln kVt god pri potuzhnosti gidroagregativ 136 MVt Mozhlivo takozh vidmititi sho sporudzhennya savskogo kaskadu prodovzhuyetsya Kaskad GES na MuriU ramkah podalshogo rozvitku gidroenergetiki Sloveniyi planuyetsya stvorennya kaskadu elektrostancij na richci Mura livij pritoci Dravi Vin mozhe skladatis z 8 GES zagalnoyu potuzhnistyu 132 MVt ta serednim richnim virobnictvom 677 mln kVt god Utim proekt stikayetsya zi znachnimi skladnoshami oskilki proti nogo aktivno vistupayut ekologi ta prirodoohoronni instituciyi Yevrosoyuzu Vislovlyuyetsya proti budivnictva i Avstriya dumka yakoyi osoblivo vazhliva oskilki verhni 6 stancij Sladki Vrh Chmurek Konzhishche Apache Radgona ta Radenci na yaki povinno pripadati 98 MVt potuzhnosti ta 476 mln kVt god elektroenergiyi mayut roztashovuvatis na dilyanci Muri sho utvoryuye derzhavnij kordon mizh Sloveniyeyu ta Avstriyeyu Pri comu mozhna zauvazhiti sho avstrijci vzhe sporudili na svoyij dilyanci Muri 21 GES she 2 ye na stadiyi budivnictva ta 1 na pidgotovchomu etapi Vrahovuyuchi zaznachene najbilshe shansiv na realizaciyu mayut dvi elektrostanciyi misce roztashuvannya yakih povnistyu perebuvaye na slovenskij teritoriyi Hrast ye Mota 17 MVt 96 mln kVt god ta Verzezh 17 MVt 105 mln kVt god Vidnosno pershoyi z 2012 vedutsya ekologichni doslidzhennya yaki povinni buti zaversheni ta vineseni na gromadski sluhannya u 2016 roci Takozh u 2013 slovenskij uryad prijnyav postanovu pro pidgotovku zemlevidvodu pid cyu stanciyu Gidroakumulyacijni stanciyiDlya pokrittya pikovih navantazhen osoblivo v krayinah z suttyevoyu doleyu atomnoyi energetiki vazhlive znachennya mayut gidroakumulyuvalni elektrostanciyi U Sloveniyi nad sporudzhennyam takogo ob yekta pochali pracyuvati u 1993 roci Vidbir pidryadnikiv sho budut brati uchast u budivnictvi pripav na 2003 a bezposerednij start robit na misci majbutnoyi GAES Avche vidbuvsya v serpni 2005 roku Cherez p yat rokiv stanciya bula vvedena v ekspluataciyu GAES Avche maye 1 gidroagregat potuzhnistyu 185 MVt Yak nizhnya vodojma vikoristovuyetsya vodoshovishe stvorene grebleyu Adzhba na richci Socha Verhnya vodojma oblashtovana na strumku Kanalski Vrh Voni z yednani 700 metrovim tunelem diametrom 4 5 metra Za proyektom GAES Avche mozhe viroblyati za rik do 426 mln kVt god elektroenergiyi spozhivayuchi pri comu 563 mln kVt god Takozh Sloveniya rozglyadaye mozhlivist pobudovi drugoyi GAES Kozzhak u basejni richki Drava Yiyi harakteristiki povinni buti bilshimi za analogichni u vzhe diyuchoyi Avche 2 gidroagregati po 220 MVt sho viroblyatimut za rik do 860 mln kVt god elektroenergiyi Kontrakt na poperedni polovi doslidzhennya ta bazove proektuvannya uklali 2006 roku U 2011 buv vidanij uryadovij dekret sho zatverdiv zemlevidvid pid majbutnye budivnictvo 2014 roku projshlo zatverdzhennya bazovogo proyektu Primitki pxweb stat si Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 13 travnya 2016 MURA AT RISK OF DESTRUCTION PDF Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2016 ps europe www industcards com Procitovano 18 travnya 2016 nedostupne posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 www hydroworld com Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 4 chervnya 2016

Дата публікації:
Топ