Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воробії́вка — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.
| село Воробіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Рада | Воробіївська сільська рада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1615 |
| Населення | 578 |
| Площа | 2,778 км² |
| Густота населення | 243.34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30545 |
| Телефонний код | +380 3843 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′22″ пн. ш. 27°29′42″ сх. д. / 49.90611° пн. ш. 27.49500° сх. д.Координати: 49°54′22″ пн. ш. 27°29′42″ сх. д. / 49.90611° пн. ш. 27.49500° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, 7 |
| Карта | |
  Воробіївка | |
 Воробіївка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Археологічні дані[] розкопок в с. Воробіївці свідчать про те, що селу вже понад 1500 років, тут виявлено пам'ятки Черняхівської культури: могильники і поселення, а також знайдені сліди поселень східно — слов'янських племен скіфів і антів. Згідно з інвентарем[] 1615 р. маєтностей князів Острозьких, що описував князівські двори після татарського нападу, зафіксовано в Воробіївському шляхетському дворі одне житлове приміщення, стайню, гумно, льох, бровар, солодовню. Окрім цього, у Воробіївці знаходилася пекарня, клуня, курник та голубник. Село тоді належало до Остропільської волості.
В XV ст., велика частина Волині, у тому числі і Воробіївка потрапила у власність князю Костянтину Острозькому, який був родичем князя Романа Галицького. Син Костянтина Острозького — Олександр Острозький видав свою дочку Софію за князя Станіслава Любомирського і в посаг за дочку, віддав всі маєтки, які були в Полонській, Старокостянтинівській та Остропільській волостях. Село Воробіївка входило до Остропільської волості, Кременецького повіту. В той час Воробіївка мала ЗО домів.
Любомирські користувалися Воробіївкою майже до кінця XVIII ст. В дев'яностих роках XVIII ст. Любомирські віддали село Адаму і Юзефі Ваневським за борги. На початку XIX ст. Ваневські продали Воробіївку Варварі Жеромській. Коли господарювала пані Жеромська, люди тікали від неї, як від чуми, бо вона жорстоко катувала всіх людей. З 1816 по 1834 р. від неї з села втекло близько 25 кріпаків чоловіків і жінок, за цей період вона відала в рекрути близько 20 осіб, та чимало кріпаків та кріпацьких дітей в селі були закатовані до смерті.
Село постраждало в часі Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, померло до 200 осіб.
Село увійшло в історію II світової війни страшною трагедією. А відлік трагедії почався 14 січня 1944 р.,коли о 5 годині в село із Шепетівки прорвався 4-й танковий батальйон (33 зенітного полку). Командир Горенчук потім на 40-річчі контемирівської дивізії скаже: «Мені соромно їхати у Воробіївку. Як би тоді зайняли оборону, цього б не було»[]. Розвідники так стрімко і зненацька ввірвалися в село, що гітлерівці, чисельністю 2 батальйони, покинувши всю техніку, роздягнені, втекли у напрямку села Северини. За свідченнями жителів села, після такого вдалого визволення, солдат стали пригощати вдячні селяни (саме було 14 січня). Але через 2-3 години, оговтавшись і маючи значну перевагу сил, німецька танкова частина вдарила по селу і розвідники з боєм і втратами, покинули його. В цей же день було вбито німецького єфрейтора, а один із снарядів влучив прямо в німецьку кухню. Після цього нацисти кинулись виливати всю свою лють на мирних людей. Всіх жителів села було оголошено партизанами.
Тоді ж було взято 13 заручників з однієї вулиці, які спочатку думали, що їх ведуть копати окопи. Це вже була прифронтова зона і селяни часто під думали автоматів проводили ці земляні роботи. А якраз через колгоспні поля у південно-східному напрямку проходила Сталінська лінія оборони, яка тягнулася з Прибалтики до Молдавії. І досі на Воробіївській землі тяжіють ці військові об'єкти. Їх — 5. Ось саме в одному із них німці вирішили знищити людей, але хлопці знали розташування лабіринтів в доті, їм вдалося врятуватися, попри те, що цілу добу їх закидали гранатами, викурювали звідти. Сьогодні з них живий лише один Жулінський Михайло. А 23 січня в село прибула команда СС польової жандармерії, яка наступного дня зробила чорну справу зігнавши в долині за селом близько 300 мирних жителів, серед яких було 113 дітей, розстріляли їх, а потім спалили трупи для того, щоб знищити сліди своїх злочинів. Волею долі залишились свідки цього варварства, два маленьких хлопчики, які і повідомили тоді евакуйованим жителям села про трагедію.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Полонського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Відомі люди
Паламарчук Максим Мартинович (22.10.1916 — 26.02.2000) — український економ-географ та економіст, академік АН України. Основні праці — економіка промисловості. Розробив теорію формування і територіальної організації агропромислових комплексів, типологію виробничо-територіальних комплексів. Автор підручників та посібників. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Дружби народів та ін.
Галерея
-
![image]()
В'їзд у село -
![image]()
Центральна вулиця -
![image]()
Покровська церква -
![image]()
Школа -
![image]()
Будинок культури
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Воробіївка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Vorobiyivka Vorobiyi vka selo v Ukrayini u Polonskij miskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Vorobiyivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Rada Vorobiyivska silska rada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1615 Naselennya 578 Plosha 2 778 km Gustota naselennya 243 34 osib km Poshtovij indeks 30545 Telefonnij kod 380 3843 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 54 22 pn sh 27 29 42 sh d 49 90611 pn sh 27 49500 sh d 49 90611 27 49500 Koordinati 49 54 22 pn sh 27 29 42 sh d 49 90611 pn sh 27 49500 sh d 49 90611 27 49500 Misceva vlada Adresa radi 30320 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Pluzhne vul Bortnika 7 Karta Vorobiyivka Vorobiyivka Mapa Vorobiyivka u VikishovishiIstoriyaArheologichni dani dzherelo rozkopok v s Vorobiyivci svidchat pro te sho selu vzhe ponad 1500 rokiv tut viyavleno pam yatki Chernyahivskoyi kulturi mogilniki i poselennya a takozh znajdeni slidi poselen shidno slov yanskih plemen skifiv i antiv Zgidno z inventarem dzherelo 1615 r mayetnostej knyaziv Ostrozkih sho opisuvav knyazivski dvori pislya tatarskogo napadu zafiksovano v Vorobiyivskomu shlyahetskomu dvori odne zhitlove primishennya stajnyu gumno loh brovar solodovnyu Okrim cogo u Vorobiyivci znahodilasya pekarnya klunya kurnik ta golubnik Selo todi nalezhalo do Ostropilskoyi volosti V XV st velika chastina Volini u tomu chisli i Vorobiyivka potrapila u vlasnist knyazyu Kostyantinu Ostrozkomu yakij buv rodichem knyazya Romana Galickogo Sin Kostyantina Ostrozkogo Oleksandr Ostrozkij vidav svoyu dochku Sofiyu za knyazya Stanislava Lyubomirskogo i v posag za dochku viddav vsi mayetki yaki buli v Polonskij Starokostyantinivskij ta Ostropilskij volostyah Selo Vorobiyivka vhodilo do Ostropilskoyi volosti Kremeneckogo povitu V toj chas Vorobiyivka mala ZO domiv Lyubomirski koristuvalisya Vorobiyivkoyu majzhe do kincya XVIII st V dev yanostih rokah XVIII st Lyubomirski viddali selo Adamu i Yuzefi Vanevskim za borgi Na pochatku XIX st Vanevski prodali Vorobiyivku Varvari Zheromskij Koli gospodaryuvala pani Zheromska lyudi tikali vid neyi yak vid chumi bo vona zhorstoko katuvala vsih lyudej Z 1816 po 1834 r vid neyi z sela vteklo blizko 25 kripakiv cholovikiv i zhinok za cej period vona vidala v rekruti blizko 20 osib ta chimalo kripakiv ta kripackih ditej v seli buli zakatovani do smerti Selo postrazhdalo v chasi Golodomoru 1932 1933 rokiv za riznimi danimi pomerlo do 200 osib Selo uvijshlo v istoriyu II svitovoyi vijni strashnoyu tragediyeyu A vidlik tragediyi pochavsya 14 sichnya 1944 r koli o 5 godini v selo iz Shepetivki prorvavsya 4 j tankovij bataljon 33 zenitnogo polku Komandir Gorenchuk potim na 40 richchi kontemirivskoyi diviziyi skazhe Meni soromno yihati u Vorobiyivku Yak bi todi zajnyali oboronu cogo b ne bulo dzherelo Rozvidniki tak strimko i znenacka vvirvalisya v selo sho gitlerivci chiselnistyu 2 bataljoni pokinuvshi vsyu tehniku rozdyagneni vtekli u napryamku sela Severini Za svidchennyami zhiteliv sela pislya takogo vdalogo vizvolennya soldat stali prigoshati vdyachni selyani same bulo 14 sichnya Ale cherez 2 3 godini ogovtavshis i mayuchi znachnu perevagu sil nimecka tankova chastina vdarila po selu i rozvidniki z boyem i vtratami pokinuli jogo V cej zhe den bulo vbito nimeckogo yefrejtora a odin iz snaryadiv vluchiv pryamo v nimecku kuhnyu Pislya cogo nacisti kinulis vilivati vsyu svoyu lyut na mirnih lyudej Vsih zhiteliv sela bulo ogolosheno partizanami Todi zh bulo vzyato 13 zaruchnikiv z odniyeyi vulici yaki spochatku dumali sho yih vedut kopati okopi Ce vzhe bula prifrontova zona i selyani chasto pid dumali avtomativ provodili ci zemlyani roboti A yakraz cherez kolgospni polya u pivdenno shidnomu napryamku prohodila Stalinska liniya oboroni yaka tyagnulasya z Pribaltiki do Moldaviyi I dosi na Vorobiyivskij zemli tyazhiyut ci vijskovi ob yekti Yih 5 Os same v odnomu iz nih nimci virishili znishiti lyudej ale hlopci znali roztashuvannya labirintiv v doti yim vdalosya vryatuvatisya popri te sho cilu dobu yih zakidali granatami vikuryuvali zvidti Sogodni z nih zhivij lishe odin Zhulinskij Mihajlo A 23 sichnya v selo pribula komanda SS polovoyi zhandarmeriyi yaka nastupnogo dnya zrobila chornu spravu zignavshi v dolini za selom blizko 300 mirnih zhiteliv sered yakih bulo 113 ditej rozstrilyali yih a potim spalili trupi dlya togo shob znishiti slidi svoyih zlochiniv Voleyu doli zalishilis svidki cogo varvarstva dva malenkih hlopchiki yaki i povidomili todi evakujovanim zhitelyam sela pro tragediyu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Polonskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Polonskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Shepetivskogo rajonu Vidomi lyudiPalamarchuk Maksim Martinovich 22 10 1916 26 02 2000 ukrayinskij ekonom geograf ta ekonomist akademik AN Ukrayini Osnovni praci ekonomika promislovosti Rozrobiv teoriyu formuvannya i teritorialnoyi organizaciyi agropromislovih kompleksiv tipologiyu virobnicho teritorialnih kompleksiv Avtor pidruchnikiv ta posibnikiv Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki Druzhbi narodiv ta in GalereyaV yizd u selo Centralna vulicya Pokrovska cerkva Shkola Budinok kulturiPrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Vorobiyivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine