Лагодинська Ярослава Миколаївна

Верховинка Леся (справжнє ім'я Лагодинська-Кучковська Ярослава-Олександра Миколаївна; 3 квітня 1903, смт. Делятин — 21 лютого 1936) — українська письменниця, поетеса, драматург.  Дочка М. Лагодинського.

Лагодинська Ярослава Миколаївна
Псевдо	Леся Верховинка
Народилася	3 квітня 1903(1903-04-03) Делятин, Австро-Угорщина
Померла	21 лютого 1936(1936-02-21) (32 роки)
Діяльність	письменниця
Батько	Лагодинський Микола Гнатович
Роботи у Вікіджерелах «Іменини Влодка» (1922); «Стріча в лісі» (1922). Оповідання: «Дівчинка з лялькою» (1927); «Казка минулих літ» (1923); «Пробудження» (1930). Літературні праці: «Жінка в творах Франка»(1925) ; «З нового Відня» (1932). За 33 роки свого життя Ярослава Лагодинська писала в різних жанрах, та досі ще не всі її друковані твори віднайдені. Перед початком Другої світової війни збірник її творів був підготований до друку, але слід по нім пропав. У віднайдених віршах сильно  пробивається любов авторки до природи, до світу, людства і  вболівання за Україну. У вірші, написаному 24 січня 1919 р., як коментар на політичні події, молода авторка (16-річна!)  жахається «який страшний цей людський рід». Пам'ять З нагоди 110-ї річниці від дня народження письменниці невелика за обсягом, але досить потужна і цікава її творчість знову приходить до нашого читача. Книга «До Делятина на крилах мрій» представляє поезії, новели, оповідання, драматичні твори, есеї, статті Лесі Верховинки, її листи до рідних, близьких і знайомих. А друга невеличка за обсягом книжка побачила світ в Івано-Франківському видавництві «Лілея НВ» за сприяння директора краєзнавчого музею Делятина Андрія Мисюка та відділу культури і туризму Надвірнянської РДА. Вона вміщує видані 1922-го і 1923 рр. у Львові в серії «Діточа бібліотека» книжечками-«метеликами» п'єси Лесі Верховинки «Іменини Влодка» та «Стріча в лісі». Автор післямови до книжки Тарас Прохасько вважає, що ці дві п'єси Лесі Верховинки «тепер мають більше значення, ніж тоді, коли їх було написано». На початку травня 2013 року в Делятині було відкрито меморіальну таблицю на будинку Лагодинських. Цікаві факти Лагодинська звертала увагу на рівноправність жінок, на потребу можливостей освіти для них, етичні засади їхнього виховання та економічні можливості бути «сильною духом і тілом»  і  бути більше «провідницею до правди, добра і краси». До її вірша «До весни» написав музику для  жіночого хору композитор  (одружений зі сестрою авторки, Галиною, авторкою збірки «До сонця, до волі»). До речі, свої твори у галицьких часописах, які виходили у Львові, підписувала Леся Верховинка або Ярослава Лагодинська. Примітки . newspaper Galicja. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016. Союз Українок Америки (Грудень 2014). (PDF). http://www.unwla.org/ourlife/pdf/Our_Life_2014-12.pdf (Українська/Англійська) . Союз Українок Америки. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016. Левицький, Василь (8 травня 2013). . http://volya.if.ua/2013/05/povernennya-slavnoho-imeni-lesi-verhovynky/ (Українською) . Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016. Джерела та література Андрій Чемеринський. В Івано-Франківську презентують збірку творів Лесі Верховинки «До Делятина на крилах мрій» [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]//Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. 2013-жовтень-8. Роман Гладиш. 46 років мені снилися рідні Карпати… [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]//Життя Українських Карпат [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Леся Верховинка повертається до читача// Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка. П. І. Арсенич ВЕРХОВИ́НКА Леся [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]// Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]; Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України.  Старе й нове в сучасній українській літературі // І. Франко. Зібр. тв.: У 50 т. Т. 35. К., 1982. Клапчук В. Леся Верховинка // Народна Воля. 1996, 12 черв. Табачин Л. Майстер живописання словом // Перевал. Ів.-Ф., 1998.