Олександр Васильович Кучеренко (22 лютого 1924, Черевківка — 23 березня 2004, Київ) — радянський льотчик-штурмовик, Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни старший льотчик 525-го штурмового авіаційного полку 227-ї штурмової авіаційної дивізії 8-го штурмового авіаційного корпусу 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту.
Олександр Васильович Кучеренко | |
---|---|
Народження | 22 лютого 1924 Слов'янськ |
Смерть | 23 березня 2004 (80 років) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Роки служби | 1940—1970 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 22 лютого 1924 року в селищі Черевківка (нині в межі міста Слов'янська Донецької області України) в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1952 року. Закінчив 9 класів школи. Потім місцевий аероклуб.
У Червоній Армії з 1940 року. У 1943 році закінчив Ворошиловградську військову школу пілотів. Учасник радянсько-німецької війни з січня 1944 року.
До кінця війни Олександр Кучеренко здійснив 130 бойових вильотів, знищив два танки, 46 автомашин, 35 залізничних вагонів, два склади з боєприпасами, кілька мінометних і зенітних батарей противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, лейтенанту Олександру Васильовичу Кучеренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8682).
Після війни продовжував службу в лавах Радянської Армії. У 1956 році закінчив Київське вище військово-інженерне авіаційне училище. З 1970 року полковник О. В. Кучеренко — в запасі. Жив у Києві. Помер 23 березня 2004 року. Похований у Києві на міському кладовищі «Берківці».
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. — Т. 1. — М., Военное издательство, 1988. — С. 832.
- Кавалеры Золотой Звезды. — Донецк: Донбас, 1976
Посилання
- Кучеренко А.В. на сайті «Герои страны» [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Vasilovich Kucherenko 22 lyutogo 1924 Cherevkivka 23 bereznya 2004 Kiyiv radyanskij lotchik shturmovik Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki Nimecko radyanskoyi vijni starshij lotchik 525 go shturmovogo aviacijnogo polku 227 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 8 go shturmovogo aviacijnogo korpusu 8 yi povitryanoyi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu Oleksandr Vasilovich KucherenkoNarodzhennya22 lyutogo 1924 1924 02 22 Slov yanskSmert23 bereznya 2004 2004 03 23 80 rokiv KiyivPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaRoki sluzhbi1940 1970PartiyaKPRSZvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kucherenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kucherenko Oleksandr Vasilovich BiografiyaNarodivsya 22 lyutogo 1924 roku v selishi Cherevkivka nini v mezhi mista Slov yanska Doneckoyi oblasti Ukrayini v sim yi robitnika Ukrayinec Chlen VKP b z 1952 roku Zakinchiv 9 klasiv shkoli Potim miscevij aeroklub U Chervonij Armiyi z 1940 roku U 1943 roci zakinchiv Voroshilovgradsku vijskovu shkolu pilotiv Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni z sichnya 1944 roku Do kincya vijni Oleksandr Kucherenko zdijsniv 130 bojovih vilotiv znishiv dva tanki 46 avtomashin 35 zaliznichnih vagoniv dva skladi z boyepripasami kilka minometnih i zenitnih batarej protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm lejtenantu Oleksandru Vasilovichu Kucherenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8682 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v lavah Radyanskoyi Armiyi U 1956 roci zakinchiv Kiyivske vishe vijskovo inzhenerne aviacijne uchilishe Z 1970 roku polkovnik O V Kucherenko v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 23 bereznya 2004 roku Pohovanij u Kiyevi na miskomu kladovishi Berkivci NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya troma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami Mogila Oleksandra KucherenkaLiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza T 1 M Voennoe izdatelstvo 1988 S 832 Kavalery Zolotoj Zvezdy Doneck Donbas 1976PosilannyaKucherenko A V na sajti Geroi strany 14 serpnya 2018 u Wayback Machine