Олексій Григорович Гринін рос Алексей Григорьевич Гринин 21 серпня 1919 село Озьори Коломенський повіт Московська губерн

1954—1957	ОБО (Львів)
1958—1962	ЦСКА (Москва)	школа
1963—1964	СКА (Новосибірськ)
1965	«Терек»
1967	«Кайрат»
1968—1970	«Крила Рад» (Москва)
1971—1973	ЦСКА (Москва)	школа
1974	ЦСКА	тренер
1975—1988	ЦСКА	школа

Звання, нагороди

Звання

Заслужений майстер спорту СРСР

Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра

Народився в робочій сім'ї. Батько — Григорій Йосипович, працював столяром-краснодеревщиком, мати — Олександра Іванівна. У Олексія був старший брат Володимир Гринін, який також став футболістом, і дві сестри — Зінаїда і Олександра.

Футболом Олексія захопили рідний дядько Олександр Йосипович і старший брат Володимир. Саме вони привели Олексія в озьорську заводську футбольну команду «Червоне Знам'я», де вони і почали грати в 1934 році.

У 1936 році, наставники Олексія Грініна, старший брат Володимир і тренер озьорських футболістів Михайло Волков, їдуть в Москву для навчання у Вищій школі тренерів. Одночасно вони виступають за основний склад «Динамо» (Москва). В 1937 році, після закінчення школи, Олексій приїжджає в Москву до старшого брата і починає грати за юнацьку команду «Динамо» (Москва). У 1938 році дебютував в основі, провівши в результаті за сезон 8 ігор, в яких відзначився 5 голами.

У 1939 році обидва брати Гриніни переходять в ЦДКА. Грав на позиції правого нападника. Відрізнявся високою швидкістю, наполегливістю, рішучістю, сміливістю, витривалістю, сильно бив з обох ніг, майстерно виконував штрафні та одинадцятиметрові удари. У команді виділявся лідерськими якостями, протягом 5 років (1947—1952) був незмінним капітаном ЦДКА.

Після розформування армійців у 1952 році, виступав за команду міста Калініна, МВО. Всього у вищій лізі чемпіонату СРСР з футболу провів 245 матчів, забив 80 голів (в ЦДКА — 233 матчі, 75 голів).

З 1954 на тренерській роботі. Головний тренер ОБО (Львів) — 1954-57, СКА (Новосибірськ) — 1963 (з липня)-64, «Терека» — 1965, «Кайрата» — 1967 (по вересень), тренер ЦСКА Москва — 1974.

Старший тренер СК «Крила Рад» (Москва) — 1968-70. У 1968 році «Крила Рад» під його керівництвом виграли міську першість Москви.

Тренер школи ЦСКА (Москва) — 1958-62, 1971-73, 1975-88. У 1971 і 1981 роках його команди виступали у фіналах Всесоюзних юнацьких змагань. Найбільш відомий вихованець Гриніна — Володимир Полікарпов.

Похований на Алеї спортсменів Востряковського кладовища в Москві

Досягнення

Чемпіон СРСР: 1946, 1947, 1948, 1950, 1951
Срібний призер чемпіонату: 1945, 1949
Бронзовий призер чемпіонату: 1939
Володар Кубка СРСР: 1945, 1948, 1951
Двічі входив у списки кращих гравців сезону.
Виступав за збірну Москви в 1952 році.
Член клубу Григорія Федотова: 104 голи

Родина

Дружина — Зінаїда Іванівна, син — Олексій, дочка — Євгенія.

Цікаві факти

Його ім'ям названо стадіон у рідному підмосковному місті Озьори.
У 2004 році Олексію Гриніну присвоєно звання "Почесний громадянин міста Озьори.
Ім'я Гриніна згадується в кінофільмі «Місце зустрічі змінити не можна»:

З 1990-х років в Озьорах проводиться юнацький турнір імені Олексія Гриніна.

Примітки

Не враховано участь у чемпіонаті СРСР 1941 року — 9 ігор, 1 гол.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2016.

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Неперевершений правий крайній [ 20 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Олексій Гринин — гордість Озьорського району [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Інтерв'ю з дружиною Гриніна [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]

[1] Не враховано участь у чемпіонаті СРСР 1941 року — 9 ігор, 1 гол.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2016.