Воробйов Олександр Петрович

Олексáндр Петрóвич Воробйов (нар. 14 лютого 1962, Гомель, Білоруська РСР, СРСР — пом. 15 січня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РФ (2000).

Воробйов Олександр ПетровичАлександр Петрович ВоробьёвДата народження14 лютого 1962(1962-02-14)^[1]Місце народженняГомель, Білоруська РСР, СРСРДата смерті15 січня 2021(2021-01-15)Місце смертіМосква, РосіяГромадянство РосіяAlma materРосійський університет театрального мистецтваПрофесіяакторКар'єра1982–2021Нагороди

IMDbID 0903491

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воробйов.

Біографія

Олександр Воробйов народився 14 лютого 1962 року в Гомелі. У 1979 році вступив до ГІТіСу на курс Йосипа Туманова, який закінчив у 1983 році. Після закінчення інституту був призваний на службу до лав радянської армії. Демобілізувавшись, довгий час залишався без роботи. У 1986 році був запрошений до Московського обласного театру драми, де пропрацював півтора сезони. Потім знову настав період безробіття: підробляв двірником, фотографом, вантажником, будівельником. У 1988 році брав участь у показах для акторів в театрі Олега Табакова, які успішно пройшов; з 1 січня 1989 року був його актором. Багато знімався в кіно, працював на телебаченні.

Помер в Москві на 59-му році життя 15 січня 2021 року в результаті тривалої хвороби. Прощання з актором пройшло 18 січня в Театрі Олега Табакова. Похований на Ніколо-Архангельському кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі

• «Матроська тиша» Олександра Галича — Одинцов ;
• «Зірковий час за місцевим часом» Г. Миколаєва — Василич ;
• «Любов як мілітаризм»  — Костянтин Сергійович ;
• «Псих»  — Санітар № 1 ;
• «Старий квартал» Теннессі Вільямса — Поліцейський ;
• «Коли я вмирала» Вільяма Фолкнера — Армстід ;
• Михайла Булгакова — Начальник станції ;
• «Затоварена бочкотара» Василя Аксьонова — Бородкін-старший ;
• «Дах»  — Чмутін ;
• «Визнання авантюриста Фелікса Круля» Томаса Манна — Ісаак Штюрцлі ;
• «Пристрасті по Бумбараш» Юлія Кіма — Василь Іванович ;
• «Два ангела, чотири людини» Віктора Шендеровича — Пашкін ;
• «Лицедій» Томаса Бернхарда — Шинкар ;
• «Розповідь про сім повішених» Л. Андрєєва — Янсон ;
• «Пригода, складене за поемою Миколи Гоголя „Мертві душі“»- Губернатор ;
• «Розповідь про щасливе Москві» Андрія Платонова — Позавійськовик Комягін ;
• «Батьки і діти» Івана Тургенєва — Базаров ;
• «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П'єра Бомарше — Антоніо.

Фільмографія

1. 2020 — Утриманки (2-й сезон) — Сергій, особистий водій Ігоря Долгачова
2. 2019 —  — Сергій Іванович Ануфрієв, воєнком
3. 2019 — Утриманки (1-й сезон) — Сергій, особистий водій Ігоря Долгачёва
4. 2019 —  — Пиж
5. 2019 —  — Андрій Сергійович Старцев, лікар
6. 2018 —  — Вольський
7. 2014 —  — Валентин Іванович Кольцов, генерал-майор поліції, начальник УВС м Кострома
8. 2014 — На глибині — Миронович
9. 2012 —  — Петро
10. 2011 —  — Попеленко
11. 2010 —  — батько Кирила
12. 2010 —  — Олександр Петрович Житников, приватний детектив
13. 2010 —  — Олександр Єгоров
14. 2010 —  — Сергій Сергійович
15. 2010 —  — Віталій Іванович, начальник служби безпеки
16. 2009 —  — Широков, старшина
17. 2009 —  — оперативник
18. 2008 —  — Степан Петрович, батько Маші Савицької
19. 2008 — Після життя — Семен
20. 2008 —  — Дмитро Потапов, батько Кирила
21. 2008 — Адмірал — вартовий
22. 2007 —  — Пахомов, двірник
23. 2007 —  — Чорт
24. 2007 —  — Храпчук
25. 2007 —  — боцман Береговий
26. 2007 — Іронія долі. Продовження — слюсар
27. 2007 — Інша — Валентин Петрович Немов, слідчий прокуратури
28. 2007 — Громови — Леонід Богданович Шелест
29. 2007 —
30. 2006 —
31. 2006 —  — Михайло Куропата
32. 2005 —  — Потапов, підполковник, командир батальйону
33. 2005 — Єсенін — Прон
34. 2005 —  — Єгор Вадимович Ступін, пілот
35. 2004 —
36. 2004 —  — 4 - Первушин , (в титрах не вказаний)
37. 2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… — клієнт Віри
38. 2003 — Дільниця — Куропатов Михайло
39. 2003 —  — Чепесюк
40. 2003 —
41. 2003 —  — Федір Кравченко, батько Насті
42. 2002 — Олігарх (фільм) — член Ради Безпеки
43. 2002 —  — Нікіфорчук
44. 2001 — Зупинка на вимогу — 2 - грабіжник
45. 2001 —  — 2 - Свиридов, справжній власник таксі
46. 2001 — Марш Турецького — капітан Воробйов
47. 2000 — Далекобійники — полковник
48. 2000 —
49. 1991 —  — Анатолій Іванович санітар
50. 1990 — По 206-й — Борис Матвійович, слідчий прокуратури
51. 1988 — Мене звуть Арлекіно — Лисий
52. 1982 — Семеро солдатиків — Середа

Родина

Доньки: Олександра і Дарія.

Примітки

1. Прощание с актером Александром Воробьевым состоится 18 январяПодробнее: https://www.m24.ru/news/utraty/15012021/149238?utm_source=CopyBuf — 2021.
2. Указ Президента Российской Федерации от 25 сентября 2000 г. № 1694^{[недоступне посилання]}
3. . ТАСС. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
4. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 15 липня 2021.
5. . m24.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
6. -rabochie-berut-v-zalozhniki-oligarha.html у новому фільмі Юрія Бикова «Завод» робочі беруть в заручники олігарха — Російська газета

Посилання

• Воробйов Олександр Петрович на сайті IMDb (англ.)
• Олександр Воробйов на сайті Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Олександр Воробйов на сайті www.rusakters.ru [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]