Ніколає Паулеску (30 жовтня 1869, Бухарест — 17 липня 1931, там само) — румунський фізіолог, лікар і політик, відомий як фактичний першовідкривач панкреїну (пізніше названого інсуліном). Відомий також як співзасновник Національного Християнського Союзу, а пізніше Національно-християнської Ліги Захисту Румунії.
Ніколає Паулеску | |
---|---|
рум. nicolae paulescu | |
Народився | 30 жовтня 1869[1] Бухарест, Румунія[1] |
Помер | 17 липня 1932 (62 роки) або 19 липня 1931[2] (61 рік) Бухарест, Румунія |
Поховання | цвинтар Беллу |
Країна | Румунське королівство |
Діяльність | лікар, викладач університету, політик |
Alma mater | Паризький університет d |
Галузь | d |
Заклад | Бухарестський університет |
Вчителі | d |
Членство | Румунська академія |
Партія | Залізна Гвардія і Ліга християнської оборони |
Ніколає Паулеску у Вікісховищі |
Народився в Бухаресті в родині багатого купця. З дитинства відрізняювся великими здібностями до природничих наук і мов (зокрема, вже в ранньому віці вільно розмовляв латинською, грецькою та французькою). Закінчив середню школу в Бухаресті в 1888 році. Восени того ж року вступив до Паризької медичної школи, яку закінчив зі ступенем бакалавра медицини в 1897 році. Після цього відразу ж був призначений помічником хірурга в паризькій лікарні Notre-Dame du Perpétuel-Secours, в якій почав працювати ще в період навчання, з 1894 року. У 1897-1898 роках співпрацював в Journal de Médecine. Одночасно він викладав хімію і загальну фізіологію в Паризькому університеті. В 1899 році отримав ступінь магістра, а в 1901 році габілітувався. У 1900 році повернувся до Румунії, де отримав посади на кафедрі фізіології на медичному факультеті Бухарестського університету і професора клінічної медицини в бухарестській лікарні Сан-Вінсент де Поль. 11 лютого 1905 року він очолив кафедру фізіології і займав цю посаду до останнього дня життя.
Прообраз панкреїну йому вдалося синтезувати в 1916 році (дослід проводився на хворій на діабет собаці), проте до своїх досліджень він зміг повноцінно повернутися тільки після Першої світової війни. Результати своїх досліджень він опублікував у Парижі в чотирьох статтях, надрукованих у період з квітня по червень 1921 року. Патент на метод виробництва панкреїну Паулеску отримав 10 квітня 1922 року, однак клінічних випробувань цього засобу на людях він не проводив, тому офіційно першовідкривачами інсуліну вважаються канадці Бантінг і Маклеод, і в підсумку Нобелівську премію за це відкриття отримали саме вони, а не Паулеску. У 1990 році його було посмертно обрано членом Румунської академії наук, у 1993 році на його честь було названо [ro].
Паулеску був відомий також завдяки своєму послідовному антисемітизму. У 1928 році він опублікував книгу Degenerarea rasei jidănești (укр. «Виродження єврейської раси»), в якій, зокрема, намагався довести, що мозок євреїв важить менше, ніж мозок людей «арійської раси». Ґрунтуючись на своїх твердженнях про низьку вагу головного мозку серед євреїв, як найбільш наочні приклади єврейської дегенерації наводив Анатоля Франса, Альберта Ейнштейна і Анрі Бергсона. Через протести з боку єврейських громад Франції йому в 2003 році не було встановлено пам'ятний бюст в цій країні. На думку румунського академіка-єврея Ніколає Каджала, у ставленні до Паулеску необхідно відокремлювати його внесок у науку від його антисемітських поглядів. У 1920-ті роки Паулеску також був відомий як один з головних у Румунії противників теорії еволюції Дарвіна. В одній зі статей він названий «головним ідеологом фашизму в румунській медицині». У 1922 році він став співзасновником партії Національний Християнський Союз — першої партії в Європі, яка офіційно використовувала в якості свого символу свастику, попередниці Залізної гвардії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #132741024 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- . Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 20 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 20 травня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikolaye Paulesku 30 zhovtnya 1869 Buharest 17 lipnya 1931 tam samo rumunskij fiziolog likar i politik vidomij yak faktichnij pershovidkrivach pankreyinu piznishe nazvanogo insulinom Vidomij takozh yak spivzasnovnik Nacionalnogo Hristiyanskogo Soyuzu a piznishe Nacionalno hristiyanskoyi Ligi Zahistu Rumuniyi Nikolaye Pauleskurum nicolae paulescuNarodivsya30 zhovtnya 1869 1869 10 30 1 Buharest Rumuniya 1 Pomer17 lipnya 1932 1932 07 17 62 roki abo 19 lipnya 1931 1931 07 19 2 61 rik Buharest RumuniyaPohovannyacvintar BelluKrayina Rumunske korolivstvoDiyalnistlikar vikladach universitetu politikAlma materParizkij universitet dGaluzdZakladBuharestskij universitetVchitelidChlenstvoRumunska akademiyaPartiyaZalizna Gvardiya i Liga hristiyanskoyi oboroni Nikolaye Paulesku u Vikishovishi Narodivsya v Buharesti v rodini bagatogo kupcya Z ditinstva vidriznyayuvsya velikimi zdibnostyami do prirodnichih nauk i mov zokrema vzhe v rannomu vici vilno rozmovlyav latinskoyu greckoyu ta francuzkoyu Zakinchiv serednyu shkolu v Buharesti v 1888 roci Voseni togo zh roku vstupiv do Parizkoyi medichnoyi shkoli yaku zakinchiv zi stupenem bakalavra medicini v 1897 roci Pislya cogo vidrazu zh buv priznachenij pomichnikom hirurga v parizkij likarni Notre Dame du Perpetuel Secours v yakij pochav pracyuvati she v period navchannya z 1894 roku U 1897 1898 rokah spivpracyuvav v Journal de Medecine Odnochasno vin vikladav himiyu i zagalnu fiziologiyu v Parizkomu universiteti V 1899 roci otrimav stupin magistra a v 1901 roci gabilituvavsya U 1900 roci povernuvsya do Rumuniyi de otrimav posadi na kafedri fiziologiyi na medichnomu fakulteti Buharestskogo universitetu i profesora klinichnoyi medicini v buharestskij likarni San Vinsent de Pol 11 lyutogo 1905 roku vin ocholiv kafedru fiziologiyi i zajmav cyu posadu do ostannogo dnya zhittya Proobraz pankreyinu jomu vdalosya sintezuvati v 1916 roci doslid provodivsya na hvorij na diabet sobaci prote do svoyih doslidzhen vin zmig povnocinno povernutisya tilki pislya Pershoyi svitovoyi vijni Rezultati svoyih doslidzhen vin opublikuvav u Parizhi v chotiroh stattyah nadrukovanih u period z kvitnya po cherven 1921 roku Patent na metod virobnictva pankreyinu Paulesku otrimav 10 kvitnya 1922 roku odnak klinichnih viprobuvan cogo zasobu na lyudyah vin ne provodiv tomu oficijno pershovidkrivachami insulinu vvazhayutsya kanadci Banting i Makleod i v pidsumku Nobelivsku premiyu za ce vidkrittya otrimali same voni a ne Paulesku U 1990 roci jogo bulo posmertno obrano chlenom Rumunskoyi akademiyi nauk u 1993 roci na jogo chest bulo nazvano ro Paulesku buv vidomij takozh zavdyaki svoyemu poslidovnomu antisemitizmu U 1928 roci vin opublikuvav knigu Degenerarea rasei jidănești ukr Virodzhennya yevrejskoyi rasi v yakij zokrema namagavsya dovesti sho mozok yevreyiv vazhit menshe nizh mozok lyudej arijskoyi rasi Gruntuyuchis na svoyih tverdzhennyah pro nizku vagu golovnogo mozku sered yevreyiv yak najbilsh naochni prikladi yevrejskoyi degeneraciyi navodiv Anatolya Fransa Alberta Ejnshtejna i Anri Bergsona Cherez protesti z boku yevrejskih gromad Franciyi jomu v 2003 roci ne bulo vstanovleno pam yatnij byust v cij krayini Na dumku rumunskogo akademika yevreya Nikolaye Kadzhala u stavlenni do Paulesku neobhidno vidokremlyuvati jogo vnesok u nauku vid jogo antisemitskih poglyadiv U 1920 ti roki Paulesku takozh buv vidomij yak odin z golovnih u Rumuniyi protivnikiv teoriyi evolyuciyi Darvina V odnij zi statej vin nazvanij golovnim ideologom fashizmu v rumunskij medicini U 1922 roci vin stav spivzasnovnikom partiyi Nacionalnij Hristiyanskij Soyuz pershoyi partiyi v Yevropi yaka oficijno vikoristovuvala v yakosti svogo simvolu svastiku poperednici Zaliznoyi gvardiyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132741024 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Arhiv originalu za 20 travnya 2018 Procitovano 20 travnya 2018 Arhiv originalu za 21 travnya 2018 Procitovano 20 travnya 2018 Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 20 travnya 2018 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2014 Procitovano 20 travnya 2018 Posilannya