Хосе Ігнасіо де Маркес Баррето (ісп. José Ignacio de Márquez Barreto; 7 вересня 1793 — 21 березня 1880) — колумбійський державний діяч, правник і професор, двічі обіймав посаду президента Республіки Нова Гранада.
Хосе Ігнасіо де Маркес | |||
| |||
---|---|---|---|
10 березня — 7 жовтня 1832 року | |||
Попередник: | Хосе Марія Обандо | ||
Наступник: | Франсиско де Паула Сантандер | ||
| |||
1 квітня 1837 — 1 квітня 1841 року | |||
Попередник: | Франсиско де Паула Сантандер | ||
Наступник: | Домінго Кайседо | ||
Народження: | 9 вересня 1793[1] d, Бояка, Колумбія | ||
Смерть: | 21 березня 1880[1] (86 років) Богота, Колумбія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Освіта: | d | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1793 року в Рамірікуї. 1807 року вступив до Коледжу святого Варфоломія в Санта-Фе-де-Боготі, де вивчав право.
1821 року Маркес став делегатом Конгресу в Кукуті та, попри свій молодий вік, був обраний президентом Конгресу. В такому статусі він приймав президентську клятву Сімона Болівара під час проголошення того президентом Великої Колумбії.
1825 року Маркес зайняв пост губернатора Бояки, де зміг навести лад в економіці, займався розвитком освіти. 1830 року Болівар призначив його префектом провінції Кундінамарка, та невдовзі Домінго Кайседо призначив його на пост міністра фінансів країни, що на той момент перебувала у важкому становищі.
Вакуум влади призвів до розпаду Великої Колумбії, й 15 листопада 1831 року було скликано Конституційну асамблею, щоб створити нову Конституцію для території, що була Департаментом Кундінамарка у складі колишньої Великої Колумбії. Маркеса було обрано президентом Асамблеї. 29 лютого 1832 року відповідно до нової конституції назву держави було змінено на Республіку Нова Гранада. На перших в історії нової країни виборах Маркеса було обрано віцепрезидентом.
1837 року за підтримки поміркованих лібералів і колишніх боліваріанців Маркеса було обрано на пост президента Нової Гранади. 1839 року Конгрес видав закон про ліквідацію дрібних церковних володінь у провінції Пасто, що призвело до народного повстання. Конфлікт, що отримав назву «війна Вищих» (ісп. guerra de los Supremos), поширився на всю країну. Однак противники не мали єдності, й уряду вдалось виграти ту війну.
Після завершення президентського терміну в квітні 1841 року вийшов у відставку та зайнявся юриспруденцією.
Помер у березні 1880 року в Боготі.
Джерела
- Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; trans. Colombian Presidents; Interprint Editors Ltd., Italgraf, Segunda Edición; Bogotá, Colombia; 1983 (ісп.)
- . wsp.presidencia.gov.co. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2020. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Markes a druge materine prizvishe Barreto Hose Ignasio de Markes Barreto isp Jose Ignacio de Marquez Barreto 7 veresnya 1793 21 bereznya 1880 kolumbijskij derzhavnij diyach pravnik i profesor dvichi obijmav posadu prezidenta Respubliki Nova Granada Hose Ignasio de Markes Prapor v o Prezidenta Novoyi Granadi 10 bereznya 7 zhovtnya 1832 roku Poperednik Hose Mariya Obando Nastupnik Fransisko de Paula Santander Prapor 2 j Prezident Novoyi Granadi 1 kvitnya 1837 1 kvitnya 1841 roku Poperednik Fransisko de Paula Santander Nastupnik Domingo Kajsedo Narodzhennya 9 veresnya 1793 1793 09 09 1 d Boyaka KolumbiyaSmert 21 bereznya 1880 1880 03 21 1 86 rokiv Bogota KolumbiyaPohovannya dKrayina KolumbiyaOsvita dPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1793 roku v Ramirikuyi 1807 roku vstupiv do Koledzhu svyatogo Varfolomiya v Santa Fe de Bogoti de vivchav pravo 1821 roku Markes stav delegatom Kongresu v Kukuti ta popri svij molodij vik buv obranij prezidentom Kongresu V takomu statusi vin prijmav prezidentsku klyatvu Simona Bolivara pid chas progoloshennya togo prezidentom Velikoyi Kolumbiyi 1825 roku Markes zajnyav post gubernatora Boyaki de zmig navesti lad v ekonomici zajmavsya rozvitkom osviti 1830 roku Bolivar priznachiv jogo prefektom provinciyi Kundinamarka ta nevdovzi Domingo Kajsedo priznachiv jogo na post ministra finansiv krayini sho na toj moment perebuvala u vazhkomu stanovishi Vakuum vladi prizviv do rozpadu Velikoyi Kolumbiyi j 15 listopada 1831 roku bulo sklikano Konstitucijnu asambleyu shob stvoriti novu Konstituciyu dlya teritoriyi sho bula Departamentom Kundinamarka u skladi kolishnoyi Velikoyi Kolumbiyi Markesa bulo obrano prezidentom Asambleyi 29 lyutogo 1832 roku vidpovidno do novoyi konstituciyi nazvu derzhavi bulo zmineno na Respubliku Nova Granada Na pershih v istoriyi novoyi krayini viborah Markesa bulo obrano viceprezidentom 1837 roku za pidtrimki pomirkovanih liberaliv i kolishnih bolivarianciv Markesa bulo obrano na post prezidenta Novoyi Granadi 1839 roku Kongres vidav zakon pro likvidaciyu dribnih cerkovnih volodin u provinciyi Pasto sho prizvelo do narodnogo povstannya Konflikt sho otrimav nazvu vijna Vishih isp guerra de los Supremos poshirivsya na vsyu krayinu Odnak protivniki ne mali yednosti j uryadu vdalos vigrati tu vijnu Pislya zavershennya prezidentskogo terminu v kvitni 1841 roku vijshov u vidstavku ta zajnyavsya yurisprudenciyeyu Pomer u berezni 1880 roku v Bogoti DzherelaArismendi Posada Ignacio Gobernantes Colombianos trans Colombian Presidents Interprint Editors Ltd Italgraf Segunda Edicion Bogota Colombia 1983 isp wsp presidencia gov co Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2020 isp Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582