Хосе Ігнасіо де Маркес

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Маркес, а друге (материне) прізвище Баррето.

Хосе Ігнасіо де Маркес Баррето (ісп. José Ignacio de Márquez Barreto; 7 вересня 1793 — 21 березня 1880) — колумбійський державний діяч, правник і професор, двічі обіймав посаду президента Республіки Нова Гранада.

Хосе Ігнасіо де Маркес
Прапор в. о. Президента Нової Гранади
10 березня — 7 жовтня 1832 року
Попередник:	Хосе Марія Обандо
Наступник:	Франсиско де Паула Сантандер
Прапор 2-й Президент Нової Гранади
1 квітня 1837 — 1 квітня 1841 року
Попередник:	Франсиско де Паула Сантандер
Наступник:	Домінго Кайседо
Народження:	9 вересня 1793(1793-09-09)^[1] ^d, Бояка, Колумбія
Смерть:	21 березня 1880(1880-03-21)^[1] (86 років) Богота, Колумбія
Поховання:	^d
Країна:	Колумбія
Освіта:	^d
Партія:	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1793 року в Рамірікуї. 1807 року вступив до Коледжу святого Варфоломія в Санта-Фе-де-Боготі, де вивчав право.

1821 року Маркес став делегатом Конгресу в Кукуті та, попри свій молодий вік, був обраний президентом Конгресу. В такому статусі він приймав президентську клятву Сімона Болівара під час проголошення того президентом Великої Колумбії.

1825 року Маркес зайняв пост губернатора Бояки, де зміг навести лад в економіці, займався розвитком освіти. 1830 року Болівар призначив його префектом провінції Кундінамарка, та невдовзі Домінго Кайседо призначив його на пост міністра фінансів країни, що на той момент перебувала у важкому становищі.

Вакуум влади призвів до розпаду Великої Колумбії, й 15 листопада 1831 року було скликано Конституційну асамблею, щоб створити нову Конституцію для території, що була Департаментом Кундінамарка у складі колишньої Великої Колумбії. Маркеса було обрано президентом Асамблеї. 29 лютого 1832 року відповідно до нової конституції назву держави було змінено на Республіку Нова Гранада. На перших в історії нової країни виборах Маркеса було обрано віцепрезидентом.

1837 року за підтримки поміркованих лібералів і колишніх боліваріанців Маркеса було обрано на пост президента Нової Гранади. 1839 року Конгрес видав закон про ліквідацію дрібних церковних володінь у провінції Пасто, що призвело до народного повстання. Конфлікт, що отримав назву «війна Вищих» (ісп. guerra de los Supremos), поширився на всю країну. Однак противники не мали єдності, й уряду вдалось виграти ту війну.

Після завершення президентського терміну в квітні 1841 року вийшов у відставку та зайнявся юриспруденцією.

Помер у березні 1880 року в Боготі.

Джерела

• Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; trans. Colombian Presidents; Interprint Editors Ltd., Italgraf, Segunda Edición; Bogotá, Colombia; 1983 (ісп.)
• . wsp.presidencia.gov.co. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2020. (ісп.)

1. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
   d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582