Прокопенко Ігор Станіславович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Прокопенко.

Прокопенко Ігор Станіславович (рос. Прокопенко Игорь Станиславович, нар.8 лютого 1965 р., м. Павловськ) — російський тележурналіст, документаліст, пропагандист, ведучий програми «Військова таємниця» на «РЕН ТВ», фахівець з таємним змовам, заступник генерального директора з документальних та публіцистичних проектів телекомпанії «РЕН ТВ», телеведучий, шестиразовий лауреат премії ТЕФІ.

Ігор Прокопенко
рос. Игорь Прокопенко
Народився	8 лютого 1965(1965-02-08) (59 років) Павлівськ, Воронезька область, РРФСР, СРСР^[1] або Павловськ, Пушкінський район Санкт-Петербурга, Ленінград, РРФСР, СРСР^[1]
Громадянство	СРСР  Росія
Місце проживання	Росія
Діяльність	журналістика
Галузь	документознавство^[1], воєнна журналістика^[1] і ^d^[1]
Відомий завдяки	тележурналіст, телеведучий
Alma mater	Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку
Знання мов	російська^[1]
Роки активності	1989 — тепер. час
Батько	Станіслав Прокопенко
У шлюбі з	Барковська Оксана
Нагороди	^[ru], ^[ru], ^[ru], ТЕФІ, Золотий Георгій, премія Артема Боровика й ін.
IMDb	ID 7402895
Сайт	prokopenko.tv
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в місті Павловськ Воронезької області. Закінчив середню загально-світною школу. Служив у військах Протиповітряної оборони.

Завершив навчання в Донецькому вищому військово-політичному училищі інженерних військ і військ зв'язку.

З 1989 р. працював військовим оглядачем газет «Червона зірка», «Московський комсомолець», «Російська газета» та ін. Публікував військові репортажі з «гарячих точок».

З 1994 р. працював на Центральній телерадіостудії Міністерства Оборони РФ «ВоєнТВ» і був військовим оглядачем новинних програм «Час», «Сьогодні», «Вісті».

У 1995 р. зняв перший документальний фільм «Брошка на галуні» на каналі «ОРТ».

У 1996—1997 рр. вів авторську програму «Присяга» на каналі «РТР».

У 1998 р. переходить на телеканал «РЕН ТВ» за запрошенням Ірени Лесневської та Володимира Молчанова. З 6 вересня 1998 р. став ведучим авторської програми «Військова таємниця» на каналі «РЕН ТВ».

З 2004 р. — став заступником генерального директора телеканалу з суспільно-політичного і документального мовлення.

З 2006 р. — став керівником відділу документального проекту «Штурм свідомості» на телеканалі.

Автор і продюсер документальних проектів «Чорнобиль: приречена АЕС», «Армії світу», «По обидві сторони Перемоги», «Хроніка світового тероризму», «Розсекречене століття», «Таємна дипломатія», «Чеченський капкан», документального циклу «Віддзеркалення», «Територія помилок», з січня 2007 р. — щоденного документального циклу «Історії…».

З 30 березня 2009 р. став керівником проекту «Гучна справа».

З 2014 р. — генеральний продюсер і один з творців шоу «Мої прекрасні…» з Павлом Раковим на телеканалі «РЕН-ТВ».

Член Академії Російського телебачення. Автор серії книг «Військова таємниця» видавництва «Ексмо».

Праці

• «Штурм сознания. Правда о манипулировании сознанием человека», серия «Военная тайна», изд. «Эксмо» (документальная литература, военное дело, спецслужбы), г. Москва, 2012 г. — 310 с.: 13 ил. — (рос.)
• Прокопенко Игорь, «Истории древних цивиллизаций», 2017. 588 с. — . (рос.)

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. О документалистике и о мечте. Телевидение и радиовещание, сайт ООО "ГРОТЕК". 17 квітня 2007. (рос.)
3. «У меня нет задачи образовывать зрителя». Создатель «Военной тайны» — о жизни на Марсе и миссии документального вещания РЕН ТВ. Lenta.ru. 27 лютого 2014. (рос.)
4. Сергеева Ольга, Огонек: ВОЕННАЯ ТАЙНА ИГОРЯ И ОКСАНЫ [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], № 52, сайт «Огонек» (рос.)
5. Прокопенко Игорь Станиславович [ 2014-07-05 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Игорь Прокопенко. «Пришельцы государственной важности», 2011 г., сайт «Комсомольская правда» (рос.)
7. Игорь Прокопенко: «Тема цензуры у нас во многом надуманна» - Новости - Лениздат.РУ. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 18 лютого 2013. (рос.)
8. Новая версия аварии на Чернобыле. Время новостей. 17 квітня 2001. (рос.)
9. REN TV покажет обе стороны Победы. сайт ЗАО «Аргументы и факты». 27 квітня 2005. (рос.)
10. Когда даже правда звучит как ложь. Новая газета. 24 червня 2015. (рос.)
11. Надежда Куприна (7 жовтня 2010). РЕН ТВ поменял «Братанов» на «Военную тайну». Агентство федеральных расследований. (рос.)
12. Игорь Прокопенко: "Обвинения в обмане напрасны. А манипулирование было, есть и будет всегда". сайт ИД "Собеседник". 1 грудня 2014. (рос.)
13. Укротитель женских душ. Новое шоу РЕН ТВ научит быть счастливой. сайт "Наша Версия". 16 квітня 2014. (рос.)
14. . фонд "Академия Российского телевидения". Архів оригіналу за 09-06-2016. Процитовано 9 червня 2016. (рос.)
15. Военная тайна с Игорем Прокопенко [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт «ЭКСМО» (рос.)

Посилання

• . фонд "Академия Российского телевидения". Архів оригіналу за 09-06-2016. Процитовано 9 червня 2016. (рос.)
• Игорь Прокопенко (биография) // «Кино-театр».(рос.)
• Игорь Прокопенко (биография) // ООО «Вокруг ТВ».(рос.)
• Игорь Прокопенко (биография) // Люди. «Знаменитости».(рос.)
• Прокопенко Игорь Станиславович (Биографическая справка) // АО «ДП Бизнес Пресс».(рос.)
• Прокопенко Игорь Станиславович (Об авторе) // «RuLit».(рос.)
• Прокопенко расскажет о тайном романе Брежнева(рос.)
• Страница Игоря Прокопенко на сайте РЕН ТВ(рос.)