Пугачі́вка — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 1065 осіб.
село Пугачівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Громада | Млинівська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 1065 |
Площа | 30,3 км² |
Густота населення | 35,15 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35134 |
Телефонний код | +380 3659 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°34′01″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 50.56694° пн. ш. 25.61917° сх. д.Координати: 50°34′01″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 50.56694° пн. ш. 25.61917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 221 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
Карта | |
Пугачівка | |
Пугачівка | |
Мапа | |
Пугачівка у Вікісховищі |
У селі розташована ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Історія села
Старожили стверджують, що в давнину село Пугачівка називалося Листв'янкою, інша версія — Шелестянкою. Під час турецько-татарських набігів село було спустошене, старих людей і малих дітей загнали в церкву, яка стояла на великому пагорбі і спалили, а молодь забрали в неволю. З тих пір на тому місці «виріс» кам'яний хрест, який стоїть і понині.
Село Великі Дорогостаї вперше згадується під назвою Дорогостаї в акті опису Луцького замку від 1545 р. В переліку городень Луцького замку згадується «городня пана Миколая Кухмистровича з Дорогостай», нижче була розділена паном Василем Тишковичем «на маєтки пана Миколая Кухмистровича Дорогостаї і Романово».
У центрі Великих Дорогостаїв розташована Пугачівка, поруч трохи на північ Боярка, біля Боярки на схід знаходиться долина, через яку протікає річка Дійниця, за річкою на підвищенні проти Боярки — Турецька Гора, поруч знаходиться Червона Гора. Три кілометри на захід від Боярки розташована Московщина, а на сході від Великих Дорогостаїв — Новини.
Щодо походження назви Боярка (нині частина села Пугачівка), то на тутешній місцині відбувалися бої між турецькими і російськими військами. Командували російськими частинами бояри. Бояринами стали називати і тих вояків, котрі з різних причин залишилися тут на постійне помешкання. Звідси і походить назва села — Боярка.
Інша версія стосовно назви така: ще за часів Івана Грозного кілька боярів — втікачів, побоюючись царського гніву та розправи за провини, оселилися у «глухому місці». Відповідно пізніше селище назвали Бояркою.
Щодо походження села Пугачівки ходять такі легенди: село було оточене лісом, в якому водилося багато птахів пугачів, які вночі лякали людей. Цікавими з топонімічної точки зору є також назви: Коліно — частина села, яку подарував поміщик Ян Дорогостаївський своєму синові Миколі. Попівський ліс — ліс, що належав церкві, урочище Гори — горбиста місцевість, Понікарський горб — місцина належала послу Понікарському.
У роки першо світової війни у цій місцині з 1915 р. по 1916 р.стояв австро-російський фронт. На час війни більшість жителів покинули село. Повернувшись, побачили багато згарищ і трупів, яких захоронили у братську могилу на цвинтарі с. Червона гора. У цій могилі зайшли спокій і 20 загиблих, поховання яких знайшов на своєму городі чех Валента. У 1960 р. було знайдено нове захоронення часів Першої світової війни, були знайдені солдатські речі, медальйон, записну книжку австрійського офіцера.
У 1924—1928 рр. в Пугачівці широко розгорнуло свою діяльність місцеве товариство «Просвіта», ініціатором та духовним наставником якого був отець Петро Тарнавський (колишній полковник петлюрівської армії, очолював парафію 42 роки). В селі працював драматичний гурток, хоча влада вимагала «при кожній просьбі на дозвіл даної п'єси, на якій повинен бути напис польської влади, що та п'єса сцензурована». Просвітяни Пугачівки були одними з найактивніших у справі утвердження національної культури і в 30-ті рр.. ХХ ст.. У дубенській газеті «Надія» від 15 квітня 1934 р. вміщено інформацію з нагоди святкування пам'яті про Т. Г. Шевченка (тут річницю Шевченка вшановували щорічно). Заходи, які були проведені гуртківцями: відправлення панахиди і служби Божої українською мовою.
У роки Другої світової війни чимало мирних жителів загинуло, не повернулися з фронту, 69 чоловік відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Встановлений обеліск односельцям, котрі загинули, нагадує про страшне воєнне лихоліття. Серед односельців, які повернулися з фронту були: Тадай Арсен Васильович, Дейнека Андрій Кирилович, Жарчинський Петро Іванович, Харчук Арсен Іванович, Балас Василь Ісаакович та інші.
Післявоєнний період характеризувався розбудовою сільськогосподарських артілей у населених пунктах. У Пугачівці, прагнули заснувати колгоспще з 1940 р. Назвали його в честь Тараса Шевченка. Очолив господарство Микола Миронович Балас, котрий опісля разом із дев′ятьма односельцями став жертвою нацистів.
На кінець 1948 р. жителі сіл Червона гора і Турецька гора створили артіль ім. Димитрова, а селяни Пугачівки — артіль ім. Котовського. У 1951 р. відбулося об′єднання боярського господарства з колгоспом ім. Димитрова. До ім. Чапаєва у 1958 р. приєдналися також ім. Котовського приєдналися також ім. Котовського (Пугачівка) та ім. Готвальда (с. Московщина), у 1960 р. колгосп «Світанок» (с. Новини) Пугачівка у своїй пам'яті зберігає ще одну цікаву подію: у 1970 р. тут побував знаменитий диктор Юрій Левітан, котрий у 1941 р. по радіо оголошував про початок німецько-радянської війни.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
Населення
Дворів — 305, Населення — 859
Органи влади
До 2016 - адміністративний центр Пугачівської сільської ради . У її підпорядкуванні знаходилися села: Московщина, Новини. Сільський голова: Тивонюк Василь Євгенович (2015 р.). Від 2016 у складі Млинівської селищної громади
Підприємства
Підприємство «Промінвесбуд». ПП «Червона гора»
Освіта
- Пугачівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Млинівської районної ради Рівненської області
- Пугачівський дошкільний навчальний заклад «Сонечко»
Культура
Будинок культури села Пугачівка
Публічно-шкільна бібліотека села Пугачівка
В 1955 році Антон Федорович Гацик (голова колгоспу) вирішує заснувати бібліотеку. Ініціативу підтримує Кононов Михайло Антонович (голова сільської ради) і виділяє невеличку кімнату в приміщенні сільської ради.
Першим бібліотекаром стає Галина Олексіївна Гацик
У 1960 році головою колгоспу призначено Яковенка Володимира Панасовича. За його вказівкою будують будинок культури на честь 50-річчя Великого Жовтня. Під бібліотеку Володимир Панасович виділяє гарне велике приміщення в будинку культури. І з 1961 року починає працювати зовсім нова бібліотека, бібліотекаром якої стає Олександра Василівна Яковенко.
В 1971 році головою колгоспу стає Микола Степанович Шумивода, а посаду бібліотекаря займає Антоніна Василівна Адамчук. Окрім видачі літератури, в бібліотеці проводяться цікаві тематичні вечори, свята, години поезії, літературні альманахи.
В 2004 році сільську бібліотеку об'єднують зі шкільною.
З 2008 року Публічно-шкільну бібліотеку очолює Оксана Володимирівна Дейнека.
У 2010 році бібліотека перемогла в рамках конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням доступу до Інтернету» від програми «Бібліоміст» вона отримала 2 комп'ютери з підключенням до мережі Інтернет, принтер і сканер. Бібліотека працює за краєзнавчим напрямком. В бібліотеці збираються матеріали по даному напрямку, створюються буклети: («Гордість мого села»), («Своє життя я вишила нитками»), та тематичні заходи («Моя земля — земля моїх батьків», «Україно, ластівко моя, ти мій спокій, ти моя турбота»).
З 2011 року в бібліотеці працює клуб за інтересами «Інтернет-чомучки». Під час занять учасники клубу навчаються основам комп'ютерної грамотності та навичкам роботи в мережі Інтернет.
Нині бібліотека розміщена в приміщенні будинку культури та школи. Фонд налічує понад 11 тисяч документів. Обслуговується 570 читачів.
У вечірню пору п'ятниці та суботи, молодь приходить до будинку культури, культурно проводить час, насолоджується музикою та розмовами з односельцями.
Релігія
- Свято-Миколаївська громада української православної церкви Київський патріархат. Дата будівництва церкви - невідома.
Священник: отець Роман (Войтович Руслан Йосипович)
- Релігійна громада євангельських християн — баптистів
Література
- Цимбалюк Є. П. Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 146—150.
- Dorohostaje Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 431. (пол.) — S. 431. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Пугачівка
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Церква Пугачівка Млинівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 19 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pugachivka Pugachi vka selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1065 osib selo Pugachivka Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Dubenskij rajon Gromada Mlinivska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 1065 Plosha 30 3 km Gustota naselennya 35 15 osib km Poshtovij indeks 35134 Telefonnij kod 380 3659 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 34 01 pn sh 25 37 09 sh d 50 56694 pn sh 25 61917 sh d 50 56694 25 61917 Koordinati 50 34 01 pn sh 25 37 09 sh d 50 56694 pn sh 25 61917 sh d 50 56694 25 61917 Serednya visota nad rivnem morya 221 m Misceva vlada Adresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1 Karta Pugachivka Pugachivka Mapa Pugachivka u Vikishovishi U seli roztashovana ZOSh I III stupeniv Istoriya selaStarozhili stverdzhuyut sho v davninu selo Pugachivka nazivalosya Listv yankoyu insha versiya Shelestyankoyu Pid chas turecko tatarskih nabigiv selo bulo spustoshene starih lyudej i malih ditej zagnali v cerkvu yaka stoyala na velikomu pagorbi i spalili a molod zabrali v nevolyu Z tih pir na tomu misci viris kam yanij hrest yakij stoyit i ponini Selo Veliki Dorogostayi vpershe zgaduyetsya pid nazvoyu Dorogostayi v akti opisu Luckogo zamku vid 1545 r V pereliku goroden Luckogo zamku zgaduyetsya gorodnya pana Mikolaya Kuhmistrovicha z Dorogostaj nizhche bula rozdilena panom Vasilem Tishkovichem na mayetki pana Mikolaya Kuhmistrovicha Dorogostayi i Romanovo U centri Velikih Dorogostayiv roztashovana Pugachivka poruch trohi na pivnich Boyarka bilya Boyarki na shid znahoditsya dolina cherez yaku protikaye richka Dijnicya za richkoyu na pidvishenni proti Boyarki Turecka Gora poruch znahoditsya Chervona Gora Tri kilometri na zahid vid Boyarki roztashovana Moskovshina a na shodi vid Velikih Dorogostayiv Novini Shodo pohodzhennya nazvi Boyarka nini chastina sela Pugachivka to na tuteshnij miscini vidbuvalisya boyi mizh tureckimi i rosijskimi vijskami Komanduvali rosijskimi chastinami boyari Boyarinami stali nazivati i tih voyakiv kotri z riznih prichin zalishilisya tut na postijne pomeshkannya Zvidsi i pohodit nazva sela Boyarka Insha versiya stosovno nazvi taka she za chasiv Ivana Groznogo kilka boyariv vtikachiv poboyuyuchis carskogo gnivu ta rozpravi za provini oselilisya u gluhomu misci Vidpovidno piznishe selishe nazvali Boyarkoyu Shodo pohodzhennya sela Pugachivki hodyat taki legendi selo bulo otochene lisom v yakomu vodilosya bagato ptahiv pugachiv yaki vnochi lyakali lyudej Cikavimi z toponimichnoyi tochki zoru ye takozh nazvi Kolino chastina sela yaku podaruvav pomishik Yan Dorogostayivskij svoyemu sinovi Mikoli Popivskij lis lis sho nalezhav cerkvi urochishe Gori gorbista miscevist Ponikarskij gorb miscina nalezhala poslu Ponikarskomu U roki persho svitovoyi vijni u cij miscini z 1915 r po 1916 r stoyav avstro rosijskij front Na chas vijni bilshist zhiteliv pokinuli selo Povernuvshis pobachili bagato zgarish i trupiv yakih zahoronili u bratsku mogilu na cvintari s Chervona gora U cij mogili zajshli spokij i 20 zagiblih pohovannya yakih znajshov na svoyemu gorodi cheh Valenta U 1960 r bulo znajdeno nove zahoronennya chasiv Pershoyi svitovoyi vijni buli znajdeni soldatski rechi medaljon zapisnu knizhku avstrijskogo oficera U 1924 1928 rr v Pugachivci shiroko rozgornulo svoyu diyalnist misceve tovaristvo Prosvita iniciatorom ta duhovnim nastavnikom yakogo buv otec Petro Tarnavskij kolishnij polkovnik petlyurivskoyi armiyi ocholyuvav parafiyu 42 roki V seli pracyuvav dramatichnij gurtok hocha vlada vimagala pri kozhnij prosbi na dozvil danoyi p yesi na yakij povinen buti napis polskoyi vladi sho ta p yesa scenzurovana Prosvityani Pugachivki buli odnimi z najaktivnishih u spravi utverdzhennya nacionalnoyi kulturi i v 30 ti rr HH st U dubenskij gazeti Nadiya vid 15 kvitnya 1934 r vmisheno informaciyu z nagodi svyatkuvannya pam yati pro T G Shevchenka tut richnicyu Shevchenka vshanovuvali shorichno Zahodi yaki buli provedeni gurtkivcyami vidpravlennya panahidi i sluzhbi Bozhoyi ukrayinskoyu movoyu U roki Drugoyi svitovoyi vijni chimalo mirnih zhiteliv zaginulo ne povernulisya z frontu 69 cholovik vidpravleno na katorzhni roboti do Nimechchini Vstanovlenij obelisk odnoselcyam kotri zaginuli nagaduye pro strashne voyenne liholittya Sered odnoselciv yaki povernulisya z frontu buli Tadaj Arsen Vasilovich Dejneka Andrij Kirilovich Zharchinskij Petro Ivanovich Harchuk Arsen Ivanovich Balas Vasil Isaakovich ta inshi Pislyavoyennij period harakterizuvavsya rozbudovoyu silskogospodarskih artilej u naselenih punktah U Pugachivci pragnuli zasnuvati kolgospshe z 1940 r Nazvali jogo v chest Tarasa Shevchenka Ocholiv gospodarstvo Mikola Mironovich Balas kotrij opislya razom iz dev yatma odnoselcyami stav zhertvoyu nacistiv Na kinec 1948 r zhiteli sil Chervona gora i Turecka gora stvorili artil im Dimitrova a selyani Pugachivki artil im Kotovskogo U 1951 r vidbulosya ob yednannya boyarskogo gospodarstva z kolgospom im Dimitrova Do im Chapayeva u 1958 r priyednalisya takozh im Kotovskogo priyednalisya takozh im Kotovskogo Pugachivka ta im Gotvalda s Moskovshina u 1960 r kolgosp Svitanok s Novini Pugachivka u svoyij pam yati zberigaye she odnu cikavu podiyu u 1970 r tut pobuvav znamenitij diktor Yurij Levitan kotrij u 1941 r po radio ogoloshuvav pro pochatok nimecko radyanskoyi vijni 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Mlinivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Mlinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dubenskogo rajonu NaselennyaDvoriv 305 Naselennya 859Organi vladiDo 2016 administrativnij centr Pugachivskoyi silskoyi radi U yiyi pidporyadkuvanni znahodilisya sela Moskovshina Novini Silskij golova Tivonyuk Vasil Yevgenovich 2015 r Vid 2016 u skladi Mlinivskoyi selishnoyi gromadiPidpriyemstvaPidpriyemstvo Prominvesbud PP Chervona gora OsvitaPugachivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Mlinivskoyi rajonnoyi radi Rivnenskoyi oblasti Pugachivskij doshkilnij navchalnij zaklad Sonechko KulturaBudinok kulturi sela Pugachivka Publichno shkilna biblioteka sela Pugachivka V 1955 roci Anton Fedorovich Gacik golova kolgospu virishuye zasnuvati biblioteku Iniciativu pidtrimuye Kononov Mihajlo Antonovich golova silskoyi radi i vidilyaye nevelichku kimnatu v primishenni silskoyi radi Pershim bibliotekarom staye Galina Oleksiyivna Gacik U 1960 roci golovoyu kolgospu priznacheno Yakovenka Volodimira Panasovicha Za jogo vkazivkoyu buduyut budinok kulturi na chest 50 richchya Velikogo Zhovtnya Pid biblioteku Volodimir Panasovich vidilyaye garne velike primishennya v budinku kulturi I z 1961 roku pochinaye pracyuvati zovsim nova biblioteka bibliotekarom yakoyi staye Oleksandra Vasilivna Yakovenko V 1971 roci golovoyu kolgospu staye Mikola Stepanovich Shumivoda a posadu bibliotekarya zajmaye Antonina Vasilivna Adamchuk Okrim vidachi literaturi v biblioteci provodyatsya cikavi tematichni vechori svyata godini poeziyi literaturni almanahi U shkilnij biblioteci V 2004 roci silsku biblioteku ob yednuyut zi shkilnoyu Z 2008 roku Publichno shkilnu biblioteku ocholyuye Oksana Volodimirivna Dejneka U 2010 roci biblioteka peremogla v ramkah konkursu Organizaciya novih bibliotechnih poslug z vikoristannyam dostupu do Internetu vid programi Bibliomist vona otrimala 2 komp yuteri z pidklyuchennyam do merezhi Internet printer i skaner Biblioteka pracyuye za krayeznavchim napryamkom V biblioteci zbirayutsya materiali po danomu napryamku stvoryuyutsya bukleti Gordist mogo sela Svoye zhittya ya vishila nitkami ta tematichni zahodi Moya zemlya zemlya moyih batkiv Ukrayino lastivko moya ti mij spokij ti moya turbota Z 2011 roku v biblioteci pracyuye klub za interesami Internet chomuchki Pid chas zanyat uchasniki klubu navchayutsya osnovam komp yuternoyi gramotnosti ta navichkam roboti v merezhi Internet Nini biblioteka rozmishena v primishenni budinku kulturi ta shkoli Fond nalichuye ponad 11 tisyach dokumentiv Obslugovuyetsya 570 chitachiv U vechirnyu poru p yatnici ta suboti molod prihodit do budinku kulturi kulturno provodit chas nasolodzhuyetsya muzikoyu ta rozmovami z odnoselcyami ReligiyaSvyato Mikolayivska gromada ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskij patriarhat Data budivnictva cerkvi nevidoma Svyashennik otec Roman Vojtovich Ruslan Josipovich Religijna gromada yevangelskih hristiyan baptistivLiteraturaCimbalyuk Ye P Mlinivshina na mezhi tisyacholit Fragmenti litopisu vid davnini do sogodennya Luck Volinska oblasna drukarnya 2001 S 146 150 Dorohostaje Wielkie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 431 pol S 431 pol PosilannyaPogoda v seli Pugachivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Cerkva Pugachivka Mlinivskij rajon decerkva org ua Procitovano 19 veresnya 2021