Раїса Куркіна

Куркіна Раїса Семенівна (нар. 7 жовтня 1927, с. Покровка) — радянська і російська актриса. Заслужена артистка РРФСР (1974).

Куркіна Раїса Семенівна
Народилася	7 жовтня 1927(1927-10-07)^[1] (96 років) Тульська область, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	^d і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	1955 — тепер. час
IMDb	nm0475771
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куркіна.

Біографічні відомості

Народилася 2 жовтня 1927 р. в селі Покровка Тульської області. Вчилася в Московському інституті сходознавства (1950—1952), до вступу в інститут сім років працювала вихователькою в дитячому садку.

Закінчила Театральне училище ім. Б. Щукіна (1956). З 1956-го року — актриса Театра-студії кіноактора.

Дебютувала у кіно в фільмі «Гість з Кубані» (1955, Катя Горбань). Зіграла близько сімдесяти ролей (переважно другого плану).

Фільмографія

• (1956, Марія)
• «На острові Дальному…» (1957, Даша Соколова)
• «Ідіот» (1958, Аделаїда Єпанчина)
• «Пора тайгового проліска» (1958, Анна)
• «Час літніх відпусток» (1960, Світлана Іванівна Панишко)
• «Тиша» (1960, Ольга)
• «Наш спільний друг» (1961)
• «Павлуха» (1962, Зіна)
• «Діти Паміра» (1962)
• «Острів Колдун» (1964, Наталя Євгенівна, мама Дані і Валі)
• «Дзвонять, відчиніть двері» (1965, господиня квартири)
• «Ташкент — місто хлібне» (1967, медсестра)
• «Тисяча вікон» (1967)
• «Біле сонце пустелі» (1969, Настасья, дружина Верещагіна)
• «Коли розходиться туман» (1960, Віра Миколаївна, старший науковий співробітник)
• «Білоруський вокзал» (1970, Лідія Матвєєва, вдова однополчанина)
• «Повернення „Святого Луки“» (1970, екскурсовод музею)
• «Великі голодранці» (1973, Параня, мати Касаткіна)
• «Товариш генерал» (1973, дружина Капітонова)
• «Нюркине життя» (1973, Катерина, дружина Михайла Антоновича)
• «Чорний принц» (1973, Ніна Петрівна Самохіна)
• «Совість» (1974)
• «Птахи над містом» (1974, Марго)
• «Фронт без флангів» (1975, Анна Андріївна, дружина Млинського)
• «Афоня» (1975, Фрося — тітка Афоні)
• «Зірка привабливого щастя» (1975, Софія Олександрівна Раєвська)
• «Два капітани» (1976, дружина доктора)
• «Життя і смерть Фердинанда Люса» (1976, Лотта, секретарка Берга)
• «Стажер» (1976, Віра Василівна, мати Сашка)
• «Міміно» (1977, суддя)
• «Ліс, у який ти ніколи не увійдеш» (1978, Вілена Федорівна)
• «Сцени з сімейного життя» (1979, Анна Гаврилівна, сусідка Кіри)
• «Мелодія на два голоси» (1980, Борисоглібська)
• «Було у батька три сини» (1981, мати Світлани)
• «Сльози крапали» (1982)
• «Ніхто не замінить тебе» (1982, Валентина Іванівна, мати Лариси)
• «Сльози крапали» (1982, епізод)
• «Не можу сказати „прощавай“» (1982, Надія Іванівна, лікар)
• «Дублер починає діяти» (1983, мати Ольги)
• «Троє на шосе» (1983, представник санітарної комісії)
• «Шанс» (1984, Олена Сергіївна)
• «Чорний коридор» (1988, дружина Єчевіна)
• (1996, Анна Карпівна Максимова, генеральська вдова)
• (2004, Анна Коломійцева)
• (2004, Алевтина Євгенівна, мама Альки) та ін.

Знялась в українських стрічках:

• «Ця тверда земля» (1967, Надія)
• «Пам'ять землі» (1976, т/с, Настя)
• «Дощ у чужому місті» (1979, т/ф, Ганна Денисівна, адміністратор готелю)
• «Хліб дитинства мого» (1977, мати Васька)
• «Мужність» (1980, 5 с., мати Діни Ярцевої)
• «Історія одного кохання» (1981, т/ф)
• «Раптовий викид» (1983, мати Сергія)
• «Добрі наміри» (1984, Салтикова Євдокія Петрівна)
• «До розслідування приступити» («Версія», 1986, Марина Гнатівна Царькова)
• «Це було минулого літа» (1986, мати Сергія Чернова)
• «Моя люба» (1987, мати)

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. . Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 14 березня 2022.

Посилання

• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/2364/works/ [ 8 червня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.223;
• Раззаков Ф. Досьє на звезд: Наши любимые фильмы. М., 2001. — С.152, 209.