Малігон Анна

Малігон Анна Миколаївна (4 червня 1984(19840604)) — українська поетеса, письменниця. Членкиня Національної спілки письменників України.

Анна Малігон
Анна Малігон на фестивалі «Поезія без кордонів» у Ризі, 2022
Народилася	4 червня 1984(1984-06-04) (40 років) Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	письменниця
Alma mater	Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Членство	Національна спілка письменників України
Премії	Премія «Благовіст» (2012), «Ватерлінія» (2012), Міжнародна премія імені Олеся Гончара (2009)
Малігон Анна Миколаївна у Вікісховищі

Життєпис

Народилася у 1984 році в місті Конотопі Сумської області.

Вихованка конотопської літературної студії «Джерела».

Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, згодом — з відзнакою магістратуру Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. За фахом — філолог.

У 2004 році прийнята до Київської організації Національної спілки письменників України, з 2011 — член Ради НСПУ.

Мешкає в Києві.

Творча діяльність

Поетичні та прозові твори опублікувала у багатьох українських та міжнародних літературних альманах, антологіях, збірниках («Дві тони...», «Літпошта», «Червоне і чорне» та ін.), журналах (зокрема, «Березіль», «Вітчизна», «ШО», «Кур'єр Кривбасу», «Форбс»), періодиці. Вірші перекладалися російською, болгарською, польською, чеською, грузинською, румунською, англійською, французькою та іспанською мовами.

Брала участь у нарадах творчої молоді (Коктебель, 2002 р., Ірпінь, 2002–2008 рр).

Авторка близько 10 книжок, серед яких збірки поезії, проза для дітей та дорослих. Сергій Жадан у післяслові до збірки «Розарій» пише:

«Метафори в цій книжці загалом точні й глибокі — «і складає свій одяг так, як складають вірш». Точність і глибина роблять голос оповідачки сильним і впізнаваним. Твердість цього голосу, твердість металу й каменю, разом із тим, поєднує в собі м’якість і пластичність. З цим і лишається читач «Розарію» — з відчуттям потоку, потоку слів і потоку хвилин, з відчуттям дотичності до речей подібних і відмінних, до голосів, що марно окликають одне одного посеред шляху, в спробі зрозуміти, де саме їм випало зупинитись і куди їм рухатися далі.».

Книги

• Дзвінок у двері : [поезія]. — К. : Гопак, 2003.
• Переливання крові: [поезія]. — К. : Зелений пес, 2012.
• Покинутим кораблям: [поезія]. — К. : Смолоскип, 2012.
• Первісний дощ: [поезія]. — К. : «Преса України», 2013.
• Навчи її це робити: [роман]. — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2013.
• Чарівний альбом Кароліни: [повість для дітей]. — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015.
• Burnt skin: [поезія]. — New Yourk : Undeground books, 2016.
• Розарій: [поезія]. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2020.

Премії та відзнаки

Лауреат низки обласних всеукраїнських та міжнародних конкурсів: «Молоде вино» (2001); «Гранослов» (2002); «Культреванш», «Спробуй» (2004); «Любіть Україну» (2005); «Смолоскип» (2005, 2006, 2011).

Лауреат премій «Благовіст» (2012), «Ватерлінія»(2012), міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара (2009).

Особисте життя

Виховує сина Богдана (2006 року народження).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
2. . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
3. . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела

• Поетичний форум [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Буквоїд [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.]