У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гнатевич Доктор Богдан Петрович Гнатевич 4 березня 1894 м Кольбушова К

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гнатевич.

Доктор Богдан Петрович Гнатевич (4 березня 1894, м. Кольбушова, Королівство Галичини та Володимирії — 28 березня 1968, Братислава) — український військовий і політичний діяч, командант УВО, член ОУН, історик, редактор.

Богдан Петрович Гнатевич

8-й крайовий комендант УВО

грудень 1928 — лютий 1929

Попередник:

Володимир Горбовий

Наступник:

Омелян Сеник

12-й крайовий командант УВО

Попередник:

Юліан Головінський

Народження:

4 березня 1894
м. Кольбушова, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія

Смерть:

28 березня 1968 (74 роки)
Братислава, Чехословацька Соціалістична Республіка

Національність:

Українець

Країна:

Австро-Угорщина, ЗУНР і УНР

Партія:

УВО (1921—3 лютого 1929)
ОУН (3 лютого 1929—28 березня 1968)

Військова служба

Роки служби:

1918–1968

Приналежність:

УСС,

УГА

Звання:

Поручник (обер-лейтенант)

Сотник

Битви:

Перша світова війна

Бої за гору Лисоня

Радянсько-українська війна

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був поранений в бою на горі Лисоні 2 вересня 1916 року. Брав активну участь у Визвольних Змаганнях 1917—1921. Сотник УСС, член Українського генерального військового комітету у Львові в жовтні 1918, командант (у званні сотника; після Осипа Микитки) групи «Старе Село» УГА, начальник оперативного відділу I корпусу УГА.

Після невдачі етапу Визвольних змагань у 1921 році активно включився у діяльність УВО, став начальником штабу Начальної Команди.

У вересні 1921 р. заарештований польською поліцією, засуджений, однак був виправданий судом і вийшов на волю.

З грудня 1928 по лютий 1929 та з осені 1930 по 1931 р. обіймав посаду крайового команданта УВО.

Засуджений на Львівському процесі 1936 року до 4 років ув'язнення, однак на підставі амністії термін покарання зменшено до 2 років. Вийшов на волю у лютому 1939.

У 1940 року заступник голови УЦК в Кракові. Згодом представник ОУН в Третьому Рейху.

Після Другої світової війни на еміграції.

Вшанування пам'яті

Ім'ям Б. Гнатевича названа вулиця у Львові.

Доробок

Редактор альбому «Українські Січові Стрільці 1914—1920» (разом з Левом Лепким, доктором Іваном Німчуком; Львів, 1935 р.).
Співавтор праці (під керівництвом Івана Крип'якевича, кілька видань).

Примітки

Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… — С. 808, примітки
Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… — С. 812.
. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 23 березня 2015.
Крип'якевич І., Гнатевич Б. Історія Українського війська: у 2-х т. [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Львів : Видання Івана Тиктора, 1936. — 576 с.

Література

Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — .
Науменко К. Гнатевич Богдан [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — . — Т. 5. — С. 700.

Посилання

Квазіенциклопедія ОУН^{[недоступне посилання з липня 2019]}.
Останній крайовий провідник УВО [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Попередник
Володимир Горбовий

8-й Крайовий комендант УВО
грудень 1928 — лютий 1929

Наступник
Омелян Сеник

Попередник
Юліан Головінський

12-й Крайовий комендант УВО
осінь 1930–1931

Наступник
Посада скасована

[ЛШ8-1] Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… — С. 808, примітки

[2] Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… — С. 812.

[3] . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 23 березня 2015.

[4] Крип'якевич І., Гнатевич Б. Історія Українського війська: у 2-х т. [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Львів : Видання Івана Тиктора, 1936. — 576 с.