Г'юрме Намг'ял (тиб. གྱུར་མེད་རྣམ་རྒྱལ; д/н — 11 листопада 1750) — 3-й старший калон і міванг (політичний і військовий правитель) Тибету в 1747—1750 роках. Відомий також як Далай-Батур, Джурме-Намге, Чжурмед-намчжал.
Г'юрме Намг'ял | |
---|---|
Народився | 18 століття |
Помер | 11 листопада 1750 Лхаса, КНР |
Діяльність | політик |
Титул | король |
Посада | король і d |
Батько | Полане Сонам Топге |
|
Життєпис
Походив зі знатного тибетського роду з Цангу. Другий син Полане Сонам Топге, міванга Тибету. Замолодубрав участь у військових походах батька. Згодом очолював кінноту. Зогляду на погіршення здоров'я його старшого брата Г'юрме Єше Цетен, намісника Нгарі, вибір спадкоємця впав на Г'юрме Намг'яла. таке рішення Полане Сонам Топге було затверджено цінським урядом 1746 року.
1747 року після смерті батька спадкував владу старшого калона та титули сіцзан-вана другого рангу та цзюньвана. Продовжив політикупопередника, обмеживши до мінімума вплив Далай-лами VII на будь-які справи в Тибеті. 1748 року вирішив арештувати брата Г'юрме Єше Цетен, побоючись його тісних відносин з буддійським духівництвом. Але наштовхнувся на опір решти калонів. Втім мінванг став інтригувати проти старшого брата перед цінським урядом, але у січні 1750 року Г'юрме Єше Цетен помер від хвороби.
Це розв'язало руки Г'юрме Намг'ялу, що з самого початку планував відновити незалежність Тибету від імперії Цін. Ще у 1748 році домігся скорочення цінської залоги в Лхасі до 100 вояків, а потім дозволу на прибуття до Лхаси посольства джунгарського хана Цеван Дорджі.
1750 року, прагнучи звільнитися від маньчжурського контролю, він задумав збройний виступ, став збирати війська нібито для боротьби з ойратами. 19 липня 1750 року амбани Фуцін і Лабдонь отримали звістку про підготовку 'Гюрме Намг'ялом: 1500 тибетських військ мали прибути до Лхаси з 49 вантажами боєприпасів. Невдовзі після цього міванг зібрав під своїм командуванням 2 тис. регулярних військ. У листопаді 1750 року він наказав перешкоджати використанню китайцями тибетської поштової системи, щоб амбани не могли спілкуватись із цінським урядом.
Натомість амбани запросили Г'юрме Намг'ял до цінської резиденції в Лхасі під приводом вручення імператорських подарунків. Тут раптово Фуцін і Лабдонь напали й вбили міванга. Єдина людина, яка врятувалася, був головний конюх Лобсан Таші. Він почав повстання проти Цін, але було швидко придушено.
Наслідки
1751 року до ТИбету знову було введено цінські війська. Імператор Хунлі передав управління 4 калонам, підпорядкувавши їх Далай-ламі VII. Ханські і князівські титули скасовувалися. По всіх важливих справах калони мали радитися з амбанями, права яких розширилися, а цінсьу залогу в Лхасі було збільшено, відносини з Джунгарським ханством заборонялися. Таким чином, Тибет втратив значну частину самостійності, перетворившись з напівнезалоежної держави в певну автономію імперії Цін.
Джерела
- Tsepon W.D. Shakabpa, Tibet: A political history. New York: Yale, 1967.
- Luciano Petech, Aristocracy and Government in Tibet. 1728—1959. Rome: Istituto Italiano per il Medio ed Estremo Oriente, 1973 (Serie Orientale Roma 45).
- Sam Van Schaik, Tibet. A history. New Haven & London: Yale University Press, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
G yurme Namg yal tib ག ར མ ད ར མ ར ལ d n 11 listopada 1750 3 j starshij kalon i mivang politichnij i vijskovij pravitel Tibetu v 1747 1750 rokah Vidomij takozh yak Dalaj Batur Dzhurme Namge Chzhurmed namchzhal G yurme Namg yalNarodivsya18 stolittyaPomer11 listopada 1750 1750 11 11 Lhasa KNRDiyalnistpolitikTitulkorolPosadakorol i dBatkoPolane Sonam Topge Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnogo tibetskogo rodu z Cangu Drugij sin Polane Sonam Topge mivanga Tibetu Zamolodubrav uchast u vijskovih pohodah batka Zgodom ocholyuvav kinnotu Zoglyadu na pogirshennya zdorov ya jogo starshogo brata G yurme Yeshe Ceten namisnika Ngari vibir spadkoyemcya vpav na G yurme Namg yala take rishennya Polane Sonam Topge bulo zatverdzheno cinskim uryadom 1746 roku 1747 roku pislya smerti batka spadkuvav vladu starshogo kalona ta tituli siczan vana drugogo rangu ta czyunvana Prodovzhiv politikupoperednika obmezhivshi do minimuma vpliv Dalaj lami VII na bud yaki spravi v Tibeti 1748 roku virishiv areshtuvati brata G yurme Yeshe Ceten poboyuchis jogo tisnih vidnosin z buddijskim duhivnictvom Ale nashtovhnuvsya na opir reshti kaloniv Vtim minvang stav intriguvati proti starshogo brata pered cinskim uryadom ale u sichni 1750 roku G yurme Yeshe Ceten pomer vid hvorobi Ce rozv yazalo ruki G yurme Namg yalu sho z samogo pochatku planuvav vidnoviti nezalezhnist Tibetu vid imperiyi Cin She u 1748 roci domigsya skorochennya cinskoyi zalogi v Lhasi do 100 voyakiv a potim dozvolu na pributtya do Lhasi posolstva dzhungarskogo hana Cevan Dordzhi 1750 roku pragnuchi zvilnitisya vid manchzhurskogo kontrolyu vin zadumav zbrojnij vistup stav zbirati vijska nibito dlya borotbi z ojratami 19 lipnya 1750 roku ambani Fucin i Labdon otrimali zvistku pro pidgotovku Gyurme Namg yalom 1500 tibetskih vijsk mali pributi do Lhasi z 49 vantazhami boyepripasiv Nevdovzi pislya cogo mivang zibrav pid svoyim komanduvannyam 2 tis regulyarnih vijsk U listopadi 1750 roku vin nakazav pereshkodzhati vikoristannyu kitajcyami tibetskoyi poshtovoyi sistemi shob ambani ne mogli spilkuvatis iz cinskim uryadom Natomist ambani zaprosili G yurme Namg yal do cinskoyi rezidenciyi v Lhasi pid privodom vruchennya imperatorskih podarunkiv Tut raptovo Fucin i Labdon napali j vbili mivanga Yedina lyudina yaka vryatuvalasya buv golovnij konyuh Lobsan Tashi Vin pochav povstannya proti Cin ale bulo shvidko pridusheno Naslidki1751 roku do TIbetu znovu bulo vvedeno cinski vijska Imperator Hunli peredav upravlinnya 4 kalonam pidporyadkuvavshi yih Dalaj lami VII Hanski i knyazivski tituli skasovuvalisya Po vsih vazhlivih spravah kaloni mali raditisya z ambanyami prava yakih rozshirilisya a cinsu zalogu v Lhasi bulo zbilsheno vidnosini z Dzhungarskim hanstvom zaboronyalisya Takim chinom Tibet vtrativ znachnu chastinu samostijnosti peretvorivshis z napivnezaloezhnoyi derzhavi v pevnu avtonomiyu imperiyi Cin DzherelaTsepon W D Shakabpa Tibet A political history New York Yale 1967 Luciano Petech Aristocracy and Government in Tibet 1728 1959 Rome Istituto Italiano per il Medio ed Estremo Oriente 1973 Serie Orientale Roma 45 Sam Van Schaik Tibet A history New Haven amp London Yale University Press 2011