Олександр Ліберман (англ. Alexander Liberman; 4 вересня 1912 року, м. Київ — 19 листопада 1999 року, США) — французький і американський художник, скульптор, редактор.
Олександр Ліберман | |
---|---|
фр. Alexander Liberman | |
Псевдо | Либерман, А. художник |
Народився | 4 вересня 1912[1][2][…] Київ, Російська імперія[1] |
Помер | 19 листопада 1999[1][2][…] (87 років) Маямі, Флорида, США[5][6] |
Країна | Російська імперія Франція США[7] |
Діяльність | фотограф, скульптор, художник, редактор, рисувальник, публіцист |
Alma mater | d |
Знання мов | англійська[2] |
Заклад | Condé Nast |
Напрямок | абстракціонізм |
Жанр | абстракціонізм |
Magnum opus | Argo[d], d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | d (1985) |
|
Біографія
Олександр Ліберман народився в Києві 4 вересня 1912 року у єврейській родині підприємця Семена Лібермана і акторки Генрієтти Миронівни Паскар. Його юність пройшла між Санкт-Петербургом і Москвою. Після російської революції його родина емігрувала до Англії. Він навчався в Москві, Лондоні, в Парижі, де брав уроки у Андре Лоте, проходив навчання у Школі витончених мистецтв, щоб вивчати архітектуру, співпрацював з Кассандром. У 1936 році він одружився з спортсменкою, чемпіонкою з лижного спорту, Хільдою Штурм. Олександр Ліберман стоїть біля витоків кар'єри багатьох фотографів, як і у деяких художніх керівників того часу, ім'я Ірвінга Пенна невіддільне від нього. Після війни він заохочував Генрі Кларка пройти курси у Бродовича, а потім найняв його для трьох основних міжнародних видань Vogue Він також найняв у 1949 році для американського видання Нормана Паркінсона з британського Vogue, пізніше Дебору Тербевіль. Angeletti, Oliva та 20007</ref> та Артура Елгорта. У середині 1970-х він зв'язався з французом Патріком Демаршелє, який щойно прибув до Нью-Йорка, і замовив у нього кілька зображень. Фотограф розпочав більш ніж сорокарічну співпрацю з журналами Condé Nast. "Ліберман дуже добре знав, чого хоче. За умови, що ми поважали цю угоду, ми мали певну свободу " уточнює Демаршелє.
Трудова і творча діяльність
Олександр Ліберман свою кар'єру розпочав з ілюстрованого журналу «Vu». У 1929 році працював у жанрі репортажна фотографія. Через рік став художнім керівником, а потім головним редактором журналу. Згодом він виїхав на південь Франції і створював нові композиції. Через три роки після одруження він розлучився з Хільдою Штурм і одружився з Тетяною дю Плессі, а потім на Мелінді після смерті Тетяни. Після початку кар'єри у Франції він переїхав до Нью-Йорка, де встановив співробітництво з Ірвінгом Пенном. Він також спілкувався з багатьма чудовими фотографами моди, такими як Хорст П. Хорст, Сесіл Бітон, Генрі Кларк, Ервін Блюменфельд. Ліберман представив різні види мистецтва. Після прибуття до Нью-Йорка під час війни він відновив зв'язок з Фогелем. Олександр Ліберман зустрічається з художнім керівником американського Vogue Мехемедом Фехмі Ага, також росіянином, який дав йому негативну рекомендацію: «Вибачте, ви не створені для Vogue». Ліберман приєднався до видання Condé Nast незадовго до смерті його власника у відділі виробників моделей, займаючись привілейованим чином з обкладинкою Vogue. З самого початку, інноваційний, він виділявся якістю своїх композицій і швидко став особистим консультантом Condé Montrose Nast, на шкоду впливу доктора Аги, художнього керівника, який потім поступово втратив свою силу. Потім Наст намагався змінити редакційний вміст Vogue на щось більш інформативне з підписами до кожної фотографії або заголовками статей на обкладинці.
Художній керівник
Одразу після смерті Наста наприкінці 1942 року доктор Ага, втомлений від зверхності Лібермана, подав у відставку. Місяцем пізніше Олександр Ліберман був призначений художнім керівником Vogue, керуючи журналом разом з Едною Вулман Чейз. У 1943 році він найняв у якості помічника Ірвінга Пенна; для цього треба знайти ідеї та встановити зв'язок між художнім напрямком і фотографами Vogue в цілому. Але ця співпраця не привела до очікуваної мети, визнані фотографи того часу, такі як Бітон або Блюменфельд, не мали нічого спільного з вимогами дуету Лібермана-Пенна. Потім Олександр Ліберман просить Пенна зробити фотографії самому; він призначає місце у фотостудії журналу.
Як тільки війна закінчилася, Олександр Ліберман знав, що журнал має змінити свій стиль, і швидко нав'язав свій інноваційний стиль, змінивши журнал типографіку, шрифт, макет, який застарів. Олександр Ліберман намагається — безуспішно — найняти Річарда Аведона. Але Чейз, головний редактор Vogue протягом десятиліть, залишається дуже консервативним і виступає проти будь-яких змін, незважаючи на аргументи Лібермана, який намагався зробити журнал «елегантним і привабливим». У 1952 році Чейза, якому тоді було сімдесят сім років, після чудової кар'єри, замінила Джессіка Дейвс Дейвс, не маючи жодних знань у макеті чи фотографії, дав повну волю Ліберману не без того, що іноді породжувало конфлікти між запеклим консерватизмом головного редактора та переповненою уявою художнього керівника. Незважаючи ні на що, дует, утворений таким чином, розвиває інтелектуальний рівень журналу до більшої кількості текстів та відкритості. Для Джесіки Девіс знання Лібермана в цій галузі є фундаментальним надбанням, і він контролює кожну статтю про мистецтво та створює кілька серій фотографій. У той же час він розробив особистий проект — фотографування майстерень великих художників.
Публікації
Через двадцять років після того, як Ліберман став художнім керівником Vogue, він став редактором, керуючи міжнародними виданнями, включно з французьким Vogue. У 1970-х роках диктаторська система Діани Вріланд показала свої межі. «Це було як вижити в божевільні». У липні 1971 року її замінює Грейс Мірабелла, обраницю Лібермана, який підтримуватиме її роками. У цей час, на відміну від епохи Діану Вріланд, Олександр Ліберман контролює все в журналі за погодженням з Мірабеллою і має останнє слово. Разом вони утворюють злагоджену команду. «Мені сподобався її спосіб мислення», — уточнює він. Але ця кількарічна угода не триває, і всередині журналу відчуваються розбіжності, Ліберман часто перебуває в опозиції на редакційній лінії. Журнал Elle успішно виходить у США, наступного року Олександр Ліберман подав нову модель журналу Ґрейс Мірабелла, бажаючи бути в ногу з часом. Ліберман залишався на посаді директора до початку 1990-х років і помер у 1999 році.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119185156 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- SNAC — 2010.
- http://akronartmuseum.org/collection/Obj1458?sid=308&x=3167375&port=197
- Wikiart
- Museum of Modern Art online collection
- Sisman, 1999
- Angeletti, Oliva, 2007
- Dictionnaire mondial - Mode et photographie, 2001
- Herschdorfer - Aux portes du monde moderne, 2012
- Angeletti, Oliva, 2007, Les images sexuelles p. 232
- Parfois, Alex Liberman reprenais des photos destinées au Vogue français pour les publier dans l'édition américaine.
- Angeletti, Oliva, 2007
Ce soutien est confirmé par l'intéressée lors d'une interview, in: Angeletti, Oliva, 2007 - L'entente de l'équipe formée par Mirabella et Liberman, ainsi que la répartition des responsabilités, sont citées plusieurs fois dont Angeletti, Oliva, 2007 et Angeletti, Oliva, 2007
Бібліографія
- (англ.) Alexander Liberman, The Art and Technique of Color Photography, New York, 1951
- (англ.) Georgia Radford, Warren Radford: Sculpture in the Sun. Hawaii's Art for Open Spaces, University of Hawaii Press, Honolulu, 1978,
- (англ.) Charles Churchward, THEN: The Photographs of Alexander Liberman, Random House, New York, 1995,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Liberman angl Alexander Liberman 4 veresnya 1912 roku m Kiyiv 19 listopada 1999 roku SShA francuzkij i amerikanskij hudozhnik skulptor redaktor Oleksandr Libermanfr Alexander LibermanPsevdoLiberman A hudozhnikNarodivsya4 veresnya 1912 1912 09 04 1 2 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer19 listopada 1999 1999 11 19 1 2 87 rokiv Mayami Florida SShA 5 6 Krayina Rosijska imperiya Franciya SShA 7 Diyalnistfotograf skulptor hudozhnik redaktor risuvalnik publicistAlma materdZnannya movanglijska 2 ZakladConde NastNapryamokabstrakcionizmZhanrabstrakcionizmMagnum opusArgo d d i dU shlyubi zdDitidNagorodid 1985 Mediafajli u Vikishovishi Dva krugi Metropolitan Museum of Art BiografiyaOleksandr Liberman narodivsya v Kiyevi 4 veresnya 1912 roku u yevrejskij rodini pidpriyemcya Semena Libermana i aktorki Genriyetti Mironivni Paskar Jogo yunist projshla mizh Sankt Peterburgom i Moskvoyu Pislya rosijskoyi revolyuciyi jogo rodina emigruvala do Angliyi Vin navchavsya v Moskvi Londoni v Parizhi de brav uroki u Andre Lote prohodiv navchannya u Shkoli vitonchenih mistectv shob vivchati arhitekturu spivpracyuvav z Kassandrom U 1936 roci vin odruzhivsya z sportsmenkoyu chempionkoyu z lizhnogo sportu Hildoyu Shturm Oleksandr Liberman stoyit bilya vitokiv kar yeri bagatoh fotografiv yak i u deyakih hudozhnih kerivnikiv togo chasu im ya Irvinga Penna neviddilne vid nogo Pislya vijni vin zaohochuvav Genri Klarka projti kursi u Brodovicha a potim najnyav jogo dlya troh osnovnih mizhnarodnih vidan Vogue Vin takozh najnyav u 1949 roci dlya amerikanskogo vidannya Normana Parkinsona z britanskogo Vogue piznishe Deboru Terbevil Angeletti Oliva ta 20007 lt ref gt ta Artura Elgorta U seredini 1970 h vin zv yazavsya z francuzom Patrikom Demarshelye yakij shojno pribuv do Nyu Jorka i zamoviv u nogo kilka zobrazhen Fotograf rozpochav bilsh nizh sorokarichnu spivpracyu z zhurnalami Conde Nast Liberman duzhe dobre znav chogo hoche Za umovi sho mi povazhali cyu ugodu mi mali pevnu svobodu utochnyuye Demarshelye Trudova i tvorcha diyalnistOleksandr Liberman svoyu kar yeru rozpochav z ilyustrovanogo zhurnalu Vu U 1929 roci pracyuvav u zhanri reportazhna fotografiya Cherez rik stav hudozhnim kerivnikom a potim golovnim redaktorom zhurnalu Zgodom vin viyihav na pivden Franciyi i stvoryuvav novi kompoziciyi Cherez tri roki pislya odruzhennya vin rozluchivsya z Hildoyu Shturm i odruzhivsya z Tetyanoyu dyu Plessi a potim na Melindi pislya smerti Tetyani Pislya pochatku kar yeri u Franciyi vin pereyihav do Nyu Jorka de vstanoviv spivrobitnictvo z Irvingom Pennom Vin takozh spilkuvavsya z bagatma chudovimi fotografami modi takimi yak Horst P Horst Sesil Biton Genri Klark Ervin Blyumenfeld Liberman predstaviv rizni vidi mistectva Pislya pributtya do Nyu Jorka pid chas vijni vin vidnoviv zv yazok z Fogelem Oleksandr Liberman zustrichayetsya z hudozhnim kerivnikom amerikanskogo Vogue Mehemedom Fehmi Aga takozh rosiyaninom yakij dav jomu negativnu rekomendaciyu Vibachte vi ne stvoreni dlya Vogue Liberman priyednavsya do vidannya Conde Nast nezadovgo do smerti jogo vlasnika u viddili virobnikiv modelej zajmayuchis privilejovanim chinom z obkladinkoyu Vogue Z samogo pochatku innovacijnij vin vidilyavsya yakistyu svoyih kompozicij i shvidko stav osobistim konsultantom Conde Montrose Nast na shkodu vplivu doktora Agi hudozhnogo kerivnika yakij potim postupovo vtrativ svoyu silu Potim Nast namagavsya zminiti redakcijnij vmist Vogue na shos bilsh informativne z pidpisami do kozhnoyi fotografiyi abo zagolovkami statej na obkladinci Hudozhnij kerivnik Odrazu pislya smerti Nasta naprikinci 1942 roku doktor Aga vtomlenij vid zverhnosti Libermana podav u vidstavku Misyacem piznishe Oleksandr Liberman buv priznachenij hudozhnim kerivnikom Vogue keruyuchi zhurnalom razom z Ednoyu Vulman Chejz U 1943 roci vin najnyav u yakosti pomichnika Irvinga Penna dlya cogo treba znajti ideyi ta vstanoviti zv yazok mizh hudozhnim napryamkom i fotografami Vogue v cilomu Ale cya spivpracya ne privela do ochikuvanoyi meti viznani fotografi togo chasu taki yak Biton abo Blyumenfeld ne mali nichogo spilnogo z vimogami duetu Libermana Penna Potim Oleksandr Liberman prosit Penna zrobiti fotografiyi samomu vin priznachaye misce u fotostudiyi zhurnalu Yak tilki vijna zakinchilasya Oleksandr Liberman znav sho zhurnal maye zminiti svij stil i shvidko nav yazav svij innovacijnij stil zminivshi zhurnal tipografiku shrift maket yakij zastariv Oleksandr Liberman namagayetsya bezuspishno najnyati Richarda Avedona Ale Chejz golovnij redaktor Vogue protyagom desyatilit zalishayetsya duzhe konservativnim i vistupaye proti bud yakih zmin nezvazhayuchi na argumenti Libermana yakij namagavsya zrobiti zhurnal elegantnim i privablivim U 1952 roci Chejza yakomu todi bulo simdesyat sim rokiv pislya chudovoyi kar yeri zaminila Dzhessika Dejvs Dejvs ne mayuchi zhodnih znan u maketi chi fotografiyi dav povnu volyu Libermanu ne bez togo sho inodi porodzhuvalo konflikti mizh zapeklim konservatizmom golovnogo redaktora ta perepovnenoyu uyavoyu hudozhnogo kerivnika Nezvazhayuchi ni na sho duet utvorenij takim chinom rozvivaye intelektualnij riven zhurnalu do bilshoyi kilkosti tekstiv ta vidkritosti Dlya Dzhesiki Devis znannya Libermana v cij galuzi ye fundamentalnim nadbannyam i vin kontrolyuye kozhnu stattyu pro mistectvo ta stvoryuye kilka serij fotografij U toj zhe chas vin rozrobiv osobistij proekt fotografuvannya majsteren velikih hudozhnikiv PublikaciyiCherez dvadcyat rokiv pislya togo yak Liberman stav hudozhnim kerivnikom Vogue vin stav redaktorom keruyuchi mizhnarodnimi vidannyami vklyuchno z francuzkim Vogue U 1970 h rokah diktatorska sistema Diani Vriland pokazala svoyi mezhi Ce bulo yak vizhiti v bozhevilni U lipni 1971 roku yiyi zaminyuye Grejs Mirabella obranicyu Libermana yakij pidtrimuvatime yiyi rokami U cej chas na vidminu vid epohi Dianu Vriland Oleksandr Liberman kontrolyuye vse v zhurnali za pogodzhennyam z Mirabelloyu i maye ostannye slovo Razom voni utvoryuyut zlagodzhenu komandu Meni spodobavsya yiyi sposib mislennya utochnyuye vin Ale cya kilkarichna ugoda ne trivaye i vseredini zhurnalu vidchuvayutsya rozbizhnosti Liberman chasto perebuvaye v opoziciyi na redakcijnij liniyi Zhurnal Elle uspishno vihodit u SShA nastupnogo roku Oleksandr Liberman podav novu model zhurnalu Grejs Mirabella bazhayuchi buti v nogu z chasom Liberman zalishavsya na posadi direktora do pochatku 1990 h rokiv i pomer u 1999 roci PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119185156 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 SNAC 2010 d Track Q29861311 http akronartmuseum org collection Obj1458 sid 308 amp x 3167375 amp port 197 Wikiart d Track Q7999862 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Sisman 1999 Angeletti Oliva 2007 Dictionnaire mondial Mode et photographie 2001 Herschdorfer Aux portes du monde moderne 2012 Angeletti Oliva 2007 Les images sexuelles p 232 Parfois Alex Liberman reprenais des photos destinees au Vogue francais pour les publier dans l edition americaine Angeletti Oliva 2007 Ce soutien est confirme par l interessee lors d une interview in Angeletti Oliva 2007 L entente de l equipe formee par Mirabella et Liberman ainsi que la repartition des responsabilites sont citees plusieurs fois dont Angeletti Oliva 2007 et Angeletti Oliva 2007Bibliografiya angl Alexander Liberman The Art and Technique of Color Photography New York 1951 angl Georgia Radford Warren Radford Sculpture in the Sun Hawaii s Art for Open Spaces University of Hawaii Press Honolulu 1978 ISBN 0 8248 0526 7 angl Charles Churchward THEN The Photographs of Alexander Liberman Random House New York 1995 ISBN 0 679 44524 2